Коротко
- Держава оплачує догляд за десятками людей, виведених із центрів у Думбраві, повіт Біхор, але гроші до них не доходять. Постанова Уряду № 739/2026 надає екстрену допомогу на кожну уразливу особу, розміщену в приватному центрі стаціонарного догляду після переселення. Суму переказують на рахунок центру, а не особи, хоча саме особа записана в документах як отримувач допомоги.
- Розмір становить 90% від стандарту вартості відповідного типу центру, незалежно від доходів особи. Для будинку для літніх людей, за I ступеня залежності, стандарт становить 102 674 лея на рік, отже, 90% це 92 406,60 лея на рік. Для центру догляду та допомоги, призначеного для дорослих з інвалідністю, стандарт становить 111 712 леїв на рік, отже, 100 540,80 лея. Уряд оголосив місячні суми 7 700 і 8 378 леїв, тобто ці значення, поділені на 12, однак поділу на 12 немає ніде в тексті постанови.
- Виплата покриває зі зворотною силою період, що почався 1 липня 2026 року, і припиняється щонайпізніше 31 грудня 2026 року. Постанову опублікували 21 вересня 2026 року, отже, 83 з тих 184 днів цього періоду, тобто 45,1%, уже минули, коли акт з’явився. Не потрібно ні заяви, ні соціального обслідування.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 800 від 21 вересня 2026 року
Діє з: з опублікування, 21 вересня 2026 року, бо постанови Уряду набирають чинності на дату опублікування, якщо самі не передбачають пізнішої дати, а цей акт такої не передбачає
30 червня 2026 року операція прокурорів Дирекції з розслідування злочинів організованої злочинності та тероризму спустошила центри стаціонарного догляду в населеному пункті Думбрава, повіт Біхор. Згідно з повідомленням Уряду від 18 вересня 2026 року, близько 409 уразливих осіб перевели до інших соціальних служб, а 65 із них потрапили до центрів приватних надавачів у повітах Альба, Хунедоара і Сібіу. Для цих 65 людей, тобто 15,9% від загальної кількості, держава досі не мала жодного механізму, яким могла б оплатити догляд. Постанова Уряду № 739/2026 його створює. Це ситуація, споріднена з тією, у якій виявляються особи, що виходять зі стаціонарної системи і залишаються без джерела утримання, де строк спливання перехідної підтримки вилучили із закону, з тією відмінністю, що тут гроші доходять до установи, яка розміщує людину, а не до самої людини.
Наведена підстава це стаття 84 частина (2) Закону № 196/2016 про мінімальний доход для соціального включення. Ця частина є шляхом-виключенням: правило з частини (1) говорить, що екстрену допомогу з державного бюджету затверджують поіменно постановою Уряду, а виключення з частини (2) дозволяє надавати її і для інших ситуацій, визначених постановою, яка містить методологію. Саме це робить акт від 21 вересня 2026 року: він не перелічує імен, а будує механізм і залишає поіменне затвердження на службову записку міністра праці, сім’ї, молоді та соціальної солідарності або призначеної ним особи.
Механізм має чотири ланки. Повітові агентства з виплат і соціальної інспекції тих повітів, де розташовані центри, складають відомості з прізвищем, персональним ідентифікаційним номером, назвою та адресою центру і запропонованою сумою. Префект повіту погоджує відомості. Національне агентство з виплат і соціальної інспекції зводить їх і надсилає міністерству з пропозицією про затвердження. Міністр затверджує службовою запискою. Виплату здійснюють щомісяця, на банківський рахунок, указаний приватним центром, за його заявою, поданою до 10 числа кожного місяця за попередній місяць.
Допомогу надають виключно на витрати з догляду, допомоги, проживання і харчування, на час розміщення, і вона припиняється у трьох ситуаціях: переведення особи до публічного центру стаціонарного догляду, забрання її родичами і смерть. Якщо особа переходить до іншого приватного центру, право переміщується разом із нею, а центр зобов’язаний письмово повідомити повітове агентство протягом щонайбільше 24 годин.
Наслідки, які це має
Приватні центри отримують публічні гроші за послугу, яку вони вже надають. До 21 вересня 2026 року не існувало жодного акта, який дозволяв би виплату з державного бюджету приватному надавачеві за цих осіб. Вартість догляду три місяці несла інша сторона. Акт це визнає статтею 4 частиною (8), яка передбачає, що при першій виплаті центр отримує і прострочені суми.
Право виникає без заяви і без соціального обслідування. Стаття 3 відступає від статей 54 і 55 методичних норм, затверджених Постановою Уряду № 1.154/2022. Стаття 54 вимагає, за звичайного режиму, заяви і декларації під власну відповідальність члена сім’ї або самотньої особи, поданих до територіального агентства, плюс можливої перевірки фактичного стану, яку мерія робить протягом щонайбільше 10 днів. Стаття 55 вимагає підтвердних документів. Для осіб, переселених із Думбрави, жодна з цих формальностей більше не застосовується, і це було необхідно: багато з них не мають родичів, які подали б заяву, і не мають при собі документів.
Доходи особи не мають значення. Стаття 2 частина (1) прямо говорить, що допомогу надають «незалежно від її доходів». Особа з пенсією і особа без пенсії отримують, у тому самому типі центру, той самий розмір.
Виплата має два нерухомі кінці і один рухомий. Початок це 1 липня 2026 року, за статтею 4 частиною (4). Найпізніший кінець це 31 грудня 2026 року, за статтею 1 частиною (2). Між ними право кожної особи припиняється на дату, коли настає одна з трьох ситуацій припинення.
Бюджетний тягар падає на одне єдине міністерство. Стаття 6 говорить, що виплату забезпечують із бюджету, затвердженого Міністерству праці, сім’ї, молоді та соціальної солідарності, без збільшення і без уточнення бюджету. Повідомлення Уряду оцінює 3 078 112 леїв на шість місяців і 65 осіб, тобто 47 355,57 лея на особу за весь період і в середньому 7 892,59 лея на місяць на особу.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Загальний режим екстреної допомоги, той зі статті 84 частини (1) Закону № 196/2016, побудований для сім’ї або самотньої особи, яка просить допомоги і яку адміністрація перевіряє. Кожен отримувач з’являється з прізвищем у постанові Уряду. Акт від 21 вересня 2026 року перевертає всі три елементи: немає заяви, немає перевірки, а постанова не містить жодного прізвища. Поіменне затвердження спускається з рівня Уряду на рівень службової записки міністра.
Друга зміна стосується того, кому призначено виплату. За звичайного режиму екстрену допомогу виплачують отримувачеві. Тут стаття 4 частина (2) пункт a) називає людину «отримувачем екстреної допомоги», але стаття 4 частина (6) переказує гроші на рахунок приватного центру. Особа залишається отримувачем на папері і суми не бачить.
Третя зміна це розмір. Звичайну екстрену допомогу дають у змінних сумах, установлених у кожному випадку окремо, залежно від констатованого стану. Тут розмір прив’язано до об’єктивного показника, стандарту вартості соціальної послуги, затвердженого Постановою Уряду № 426/2020, у редакції, яку їй надала Постанова Уряду № 6/2026 від 14 січня 2026 року. Це добра прив’язка, бо вона усуває з розрахунку дискрецію. Проблема в одиниці вимірювання цього показника, і про неї йдеться нижче.
Четверта зміна стосується календаря. Екстрену допомогу, за самою її природою, надають у надзвичайній ситуації. Тут подія сталася 30 червня 2026 року, а акт, який дозволяє виплату, з’явився 21 вересня 2026 року, тобто через 83 дні. Охоплений період має 184 дні, від 1 липня до 31 грудня 2026 року, отже, на дату опублікування з нього минуло 45,1%.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Усуває з розрахунку бюрократію, яка заблокувала б усе. Без відступу від статей 54 і 55 норм, затверджених Постановою Уряду № 1.154/2022, кожен із тих 65 людей потребував би підписаної заяви, декларації під власну відповідальність і підтвердних документів, у ситуації, коли багато хто не має ні родичів, ні документів.
- Прив’язує суму до публічного показника, а не до розсуду. Стандарт вартості з Постанови Уряду № 426/2020 це цифра, надрукована в Офіційному віснику Румунії, яку може перевірити будь-хто, а відсоток 90% застосовують до всіх однаково.
- Вирішує проблему переведення між центрами. Стаття 2 частина (2) переміщує право разом із людиною, з дати переведення, і покладає на центр письмове повідомлення протягом 24 годин, щоб виплата не подвоїлася і не перервалася.
- Повертає неоплачений період. Стаття 4 частина (8) зобов’язує сплатити прострочені суми з дати фактичного переселення, при першій виплаті, а це означає, що центри, які виклали гроші наперед, не залишаються зі збитком.
- Прямо закриває питання персональних даних. Стаття 5 відсилає до Регламенту (ЄС) 2016/679, а в механізмі, яким циркулюють переліки з прізвищами, персональними ідентифікаційними номерами і адресою центру, ця згадка не є формальною.
Що залишається проблемою
- Не говорить, скільки грошей і на скількох людей. Кількість 65 отримувачів і сума 3 078 112 леїв з’являються в повідомленні Уряду, а не в акті. Читач акта не може перевірити, чи бюджет міністерства покриває виплату, бо стаття 6 відсилає до «затвердженого бюджету», без жодної цифри.
- Не ділить стандарт вартості на 12. Стандарти з Постанови Уряду № 426/2020 є річними, на одного отримувача. Постанова переймає їх як є і виплачує щомісяця, не говорячи, як переходять від року до місяця.
- Залишає 10% вартості догляду нерозподіленими. Для літньої особи з I ступенем залежності різниця становить 855,62 лея на місяць, а для дорослого з інвалідністю в центрі догляду та допомоги 930,93 лея на місяць. Акт не говорить, хто її покриває, а доходи особи виключені з розрахунку статтею 2 частиною (1).
- Охоплює менше ніж шосту частину переселених. Ті 65 осіб, що потрапили до приватних центрів, становлять 15,9% від близько 409 переселених. Решта проходить іншими механізмами, про які акт не говорить нічого, отже, повної картини з нього не видно.
- Не встановлює жодного строку для адміністрації. Приватний центр має 24 години, щоб повідомити про переведення, і 10 число місяця, щоб подати заяву. Зразок цієї заяви затверджують рішенням генерального директора Національного агентства з виплат і соціальної інспекції, без жодного строку, написаного в акті.
- Припиняється 31 грудня 2026 року, без жодного рішення на наступний день. Акт не говорить, що станеться з людьми, які на цю дату все ще будуть у приватних центрах, а їхнє становище від них не залежить.
Корисні поради
- Якщо ви керуєте приватним центром, який розміщує осіб, переселених із Думбрави, подайте заяву на виплату до 10 числа місяця, за попередній місяць, до агентства з виплат і соціальної інспекції того повіту, в якому працює центр. Строк є місячним і не має, у тексті акта, жодного продовження.
- Запросіть письмово в агентстві зразок заяви, затверджений рішенням генерального директора Національного агентства з виплат і соціальної інспекції. Акт передбачає, що його повідомляють приватним центрам, але не встановлює дати, до якої, а без зразка першу заяву можуть відхилити за формою.
- При першій виплаті перевірте, чи включено прострочені суми з дати фактичного переселення кожної особи до вашого центру. Стаття 4 частина (8) прямо їх передбачає, а стаття 4 частина (4) встановлює початок охопленого періоду на 1 липня 2026 року.
- Повідомляйте про будь-яке переведення до іншого приватного центру протягом щонайбільше 24 годин, письмово, із прізвищем особи, датою переведення і новим центром. Повідомлення є умовою того, щоб право перемістилося правильно, а строк рахують у годинах, а не в робочих днях.
- Якщо ви родич і думаєте забрати особу додому, врахуйте, що допомога припиняється того самого дня, коли ви її забрали. Стаття 2 частина (3) ставить забрання родичами на той самий щабель, що й переведення до публічного центру і смерть.
- Не припускайте, що ця сума звільнена від податку і що її не враховують при інших соціальних правах. Звільнення зі статті 84 частини (4) Закону № 196/2016 написане для допомоги, наданої «згідно з ч. (1)», а ця постанова спирається на частину (2). Якщо ви в такій ситуації, запросіть письмово позицію повітового агентства перед тим, як подавати будь-яку іншу заяву про соціальну допомогу.
- Якщо ви відстежуєте витрачання публічних грошей, запросіть службову записку міністра про затвердження і відомості, погоджені префектом. Це документи, в яких фактично з’являються прізвища, суми і центри, бо постанова не містить жодного з них.
Часті запитання
Хто фактично отримує гроші?
Скільки центр отримує за одну особу?
Чи потрібно подавати заяву?
З якого і до якого часу виплачують?
Що буде, якщо особа помре або поїде посеред місяця?
Чи мають значення пенсія або інші доходи особи?
Що відбувається з особами, які потрапили до публічних центрів?
З якого часу постанова породжує наслідки?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Стаття 2 частина (1) у зв’язку зі статтею 4 частинами (4), (6) і (7): розмір є річним, виплата є місячною, а переходу від одного до іншого не написано ніде. Текст говорить, що допомогу надають «на рівні 90% від стандарту вартості, застосовного до типу центру», а стандарти з Постанови Уряду № 426/2020, у редакції, наданій Постановою Уряду № 6/2026, виражені в леях на рік на одного отримувача: 102 674 лея для будинку для літніх людей за I ступеня залежності, 111 712 леїв для центру догляду та допомоги для дорослих з інвалідністю. Стаття 4 частини (4), (6) і (7) натомість організовують місячну виплату, із заявою, яку подають місяць за місяцем. Прочитано буквально, місячний розмір становив би 92 406,60 лея і відповідно 100 540,80 лея. Уряд оголосив 7 700 і 8 378 леїв, тобто точно ті самі значення, поділені на 12, однак поділу на 12 в акті немає. Між двома прочитаннями різниця у дванадцять разів, на сумі, яка визначає право.
- Стаття 4 частина (5): формула перерахунку за неповний місяць не може дати того результату, до якого прагне. Текст передбачає, що «розрахунок місячної суми, яка належить отримувачеві, здійснюють діленням суми, передбаченої ст. 2 ч. (1), на кількість днів місяця, в які особу розміщували і доглядали». Якщо знаменником є кількість днів розміщення, результат зростає тим більше, чим менше особу розміщували: за трьох днів із місяця в 30 днів сума була б у десять разів більшою за повний розмір. Якщо знаменником є кількість днів місяця, результат це розмір одного єдиного дня, незалежно від того, пробула особа один день чи двадцять дев’ять, бо операцію ніде не множать на дні розміщення. Правильне пропорціювання вимагає обох операцій, ділення на дні місяця і множення на дні розміщення, а другої в тексті немає.
Аналіз редакції
Акт вирішує реальну і невідкладну проблему, і придатним інструментом. Обраний шлях, виключення зі статті 84 частини (2) Закону № 196/2016, є правильним: постанова, яка визначає ситуацію і методологію, а не перелік прізвищ, була єдиним способом швидко заплатити за десятки людей, виведених з одного центру того самого дня. Прив’язка розміру до стандарту вартості усуває з розрахунку свавілля. Відступ від заяви і від соціального обслідування є в цьому випадку мірою здорового глузду, а не послабленням контролю: особа з психічними порушеннями, забрана з центру, що перебуває під кримінальним розслідуванням, не має як підписати заяву і декларацію під власну відповідальність.
Чого не видно, читаючи акт від початку до кінця, це те, що податкове і соціальне звільнення, яке читач припустив би, не застосовується. Стаття 84 частина (4) Закону № 196/2016 говорить, що екстрена допомога, «надана згідно з ч. (1)», не підлягає податку на доходи і не враховується при встановленні інших прав соціальної допомоги. Ця постанова спирається не на частину (1), а на частину (2), шлях-виключення. Буква закону звільнення не поширює. Поєднайте це з тим, що отримувачем допомоги є уразлива особа, а гроші переказують центру, і виходить ситуація, в якій когось могли б порахувати таким, що отримав річний доход понад 92 000 леїв, із наслідками для інших прав, не побачивши ані лея. Ми не стверджуємо, що адміністрація тлумачитиме це саме так. Ми стверджуємо, що акт це дозволяє і що жодне його положення цього не виключає.
Друге спостереження стосується співвідношення між накладеними і взятими на себе строками. Приватний центр має 24 години, щоб повідомити про переведення, і мусить подати заяву на виплату до 10 числа кожного місяця. Адміністрація не має жодного строку: ні на затвердження зразка заяви рішенням генерального директора Національного агентства з виплат і соціальної інспекції, ні на погодження відомостей префектом, ні на службову записку міністра, ні на фактичний переказ сум. Асиметрія найкраще видна у власному календарі цього акта: подія була 30 червня 2026 року, постанова з’явилася 21 вересня 2026 року, через 83 дні, а з тих 184 днів охопленого періоду вже минуло 45,1% саме в день опублікування. Приватні надавачі тримали людей у догляді за власний кошт увесь цей час, на підставі обіцянки, а не права.
Третє спостереження стосується тих 10%, яких не вистачає. Стандарт вартості за визначенням зі статті 2 Постанови Уряду № 426/2020 є мінімальною сумою річних витрат, необхідних для надання послуги одному отримувачеві. Постанова надає 90% від нього. Різниця становить 855,62 лея на місяць для літньої особи з I ступенем залежності і 930,93 лея для дорослого з інвалідністю в центрі догляду та допомоги. Акт не говорить, хто її покриває, а природне джерело, внесок отримувача, виведено з обговорення формулою «незалежно від її доходів». Залишається приватний надавач, тобто саме та сторона, яку механізм мав би підтримувати.
Що потрібно змінити
- Напишіть у статті 2, як переходять від річного стандарту до місячної суми. Речення на кшталт «місячний розмір становить дванадцяту частину від 90% стандарту вартості» усунуло б різницю у дванадцять разів між буквальним і застосовуваним прочитанням і зробило б будь-яке адміністративне тлумачення непотрібним.
- Перепишіть формулу зі статті 4 частини (5) з обома операціями. Правильне формулювання це ділення місячного розміру на кількість днів місяця і множення результату на кількість днів розміщення. Так, як вона написана тепер, формула дає або суму, більшу за повну, або розмір одного єдиного дня, в обох випадках без зв’язку з фактично наданим доглядом.
- Прямо поширте звільнення зі статті 84 частини (4) Закону № 196/2016 і на допомогу, надану на підставі частини (2). Зміна стосується закону, а не постанови, але практичний наслідок настає негайно: уразливі особи більше не ризикували б утратити інші права соціальної допомоги через суми, яких вони не отримують і не можуть використати.
- Установіть строк для затвердження зразка заяви. Виплата залежить від формуляра, який затверджують рішенням генерального директора Національного агентства з виплат і соціальної інспекції, без жодної граничної дати. Строк 10 днів від опублікування запобіг би ситуації, коли строк подання до 10 числа місяця спливає раніше, ніж формуляр узагалі існує.
- Скажіть, хто несе різницю в 10% стандарту вартості. Або відсоток піднімають до 100%, або прямо передбачають, що різниця залишається на надавачеві, або допускають внесок із доходів отримувача. Будь-який із цих трьох варіантів кращий за тишу, яка залишає витрату від 855 до 931 лея на місяць на особу без власника.
- Узгодьте дату початку зі статті 4 частини (4) з тією, що в частині (8). Перша встановлює 1 липня 2026 року, друга відсилає до дати фактичного переселення. Оскільки операція, яка спричинила переселення, відбулася 30 червня 2026 року, ці дві можуть не збігтися, а один непокритий день множиться на кількість осіб.
- Передбачте, що буде після 31 грудня 2026 року. Акт закриває виплату на календарній даті, а не на події з життя особи. Якщо 1 січня 2027 року люди все ще будуть там, проблема повернеться в тому самому вигляді, а її вирішення знову забере 83 дні. Застереження про продовження, обумовлене звітом повітових агентств, звільнило б систему від другого кола блокування.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 800 від 21 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 182 KB акт починається на сторінці 11
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.