Коротко

  • Хто оскаржує довідку про встановлення ступеня інвалідності, більше не може вийти з процедури з нижчим ступенем, ніж отримав. Ст. 14 ч. (8) нового регламенту говорить, що, якщо з документів випливає нижчий ступінь, цей висновок не може змінити ступінь на шкоду скаржникові. Замінений регламент, чинний з 4 березня 2026 року, прямо дозволяв встановлення нижчого ступеня.
  • Скарга подається протягом 30 календарних днів від дня повідомлення довідки, до секретаріату повітової комісії з оцінювання, яка її видала. Вища комісія має за законом 60 робочих днів на відповідь.
  • Комісія розглядає виключно документи, які були підставою для оскарженої довідки. Медичні документи, отримані після видання довідки, більше не можуть змінити встановлений ступінь у межах скарги, а тільки під час нового оцінювання.
Акт: Наказ голови Національного управління із захисту прав осіб з інвалідністю № 784/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 751 від 4 вересня 2026 року
Набирає чинності: 4 вересня 2026 року, крім ст. 8 регламенту, відкладеної до дати, яку встановлять іншим наказом

Хто оскаржує ступінь інвалідності, встановлений у своєму повіті, більше не ризикує отримати назад нижчий ступінь. Регламент організації та функціонування Вищої комісії з оцінювання повнолітніх осіб з інвалідністю, затверджений Наказом № 784/2026 і опублікований в Офіційному віснику Румунії № 751 від 4 вересня 2026 року, прямо закриває цю можливість. Вища комісія є останньою адміністративною інстанцією перед судом: до неї надходять скарги на довідки, видані повітовими комісіями, і саме вона може призначити повторне оцінювання особи, зокрема направлення до Національного інституту медичної експертизи та відновлення працездатності, процедуру, яку Міністерство праці докладно виклало окремо в серпні 2026 року.

Ставка висока для широкої групи. Станом на 31 березня 2026 року, за статистичним бюлетенем Управління, у Румунії було 886 002 повнолітні особи з довідкою про встановлення ступеня інвалідності, з них 872 907 у сім’ї або на самостійному проживанні і 13 095 в установах. Від ступеня, записаного в довідці, залежать щомісячна допомога, додатковий особистий бюджет, право на персонального асистента при тяжкому ступені, звільнення від податків і безоплатний проїзд.

Текст, який найбільше змінює ситуацію, це ст. 14 ч. (8). Якщо, розглядаючи скаргу, Вища комісія бачить, що з документів випливав би нижчий ступінь, ніж записаний у довідці, цей висновок не може привести, у межах скарги, до менш сприятливого рішення для того, хто оскаржив. Скаргу відхиляють як необґрунтовану, а довідка залишається чинною такою, якою її видали. Комісія може окремо, поза скаргою, проаналізувати, чи виконані умови для повторного оцінювання за власною ініціативою.

Друге обмеження стосується доказів. Ст. 14 ч. (3) говорить, що розглядають лише документи та відомості, які були підставою для оцінювання і видання оскарженої довідки. Документи, які показують зміну стану здоров’я, що настала після видання довідки, не можуть бути підставою для зміни встановленого ступеня в процедурі скарги. Хто має погіршення після оцінювання, має інший шлях: нову заяву про оцінювання до повітової комісії.

Регламент вводить і третє можливе рішення, поряд із задоволенням і відхиленням по суті. Якщо справу подає законний представник, повірений або уповноважена особа і до неї не додано документ, що підтверджує цю якість, секретаріат повітової комісії вимагає доповнити її протягом 5 робочих днів від повідомлення. Якщо строк минає без відповіді, скаргу відхиляють як неприйнятну, не доходячи до суті справи.

Регламент передбачає також, що рішення Вищої комісії видаватимуть в електронному вигляді, підписані електронним підписом присутніх членів і засвідчені кваліфікованою електронною печаткою, а самі підписи на документі не відображатимуться. Тільки от ст. 2 наказу відкладає застосування цієї статті до моменту, коли інформаційна система Управління матиме потрібні функції, а дату встановлять іншим наказом того самого голови. До того часу рішення видають і підписують за старою процедурою.

Наслідки, які це має

Для особи, яка отримала довідку із середнім ступенем і вважає, що їй належить виражений, розрахунок ризику змінюється повністю. За попереднім регламентом, затвердженим Наказом № 186/2026, ст. 13 ч. (3) дозволяла Вищій комісії ухвалити рішення про встановлення нижчого ступеня або навіть рішення про невстановлення, а ст. 12 ч. (3) уточнювала, що результат є остаточним «незалежно від ступеня та строку дії, отриманих у більший чи менший бік». Іншими словами, скарга могла коштувати ступеня. З 4 вересня 2026 року вже не може.

Рішення про задоволення скарги діє зі зворотною силою. Ст. 14 ч. (11) говорить, що рішення про встановлення ступеня, видане після задоволення скарги, діє від дня видання оскарженої довідки, а не від дня самого рішення. Практично той, хто отримує вищий ступінь, має право на грошову різницю за весь минулий період, а не лише від розгляду й далі.

Шлях рішення до людини тепер урегульований покроково. Секретаріат Вищої комісії має 5 робочих днів від видання, щоб передати рішення повітовій комісії з оцінювання, а та має ще 5 робочих днів від отримання, щоб повідомити його особі. Повідомлення здійснюють електронно, на адреси електронної пошти, зазначені для цієї мети, і лише якщо так неможливо, іншими передбаченими законом способами.

Хто програє скаргу, не залишається без жодних указівок, принаймні на папері. Ст. 14 ч. (14) зобов’язує фахівців служби комплексного оцінювання і фахівців комісії з оцінювання поінформувати особу про інші послуги підтримки, якими вона може скористатися на підставі Закону про соціальну допомогу № 292/2011, за підсумком оцінювання індивідуальних потреб.

У регламенті з’явився й новий, третій розділ, про виконання судових рішень. Коли суд прямо встановлює ступінь і тип інвалідності, Вища комісія видає рішення відповідно до резолютивної частини судового рішення. Коли суд лише зобов’язує комісію повторно розглянути справу або видати новий акт, комісія відновлює процедуру і видає рішення, до якого обов’язково додається додаток A, документ із мотивуванням.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Наказ № 784/2026 скасовує Наказ № 186/2026, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 167 від 4 березня 2026 року. Замінений регламент був чинним рівно шість місяців. Відмінності не косметичні.

Напрям, у якому може змінитися ступінь. Стара ст. 13 ч. (3) передбачала, саме цими словами, «рішення про встановлення вищого ступеня, відповідно про встановлення нижчого ступеня, ніж засвідчений, або рішення про невстановлення ступеня інвалідності». Нова ст. 14 ч. (7) дозволяє задоволення лише тоді, коли правильне застосування критеріїв веде до сприятливішого для особи результату, а ч. (8) прямо забороняє менш сприятливе рішення.

Куди подається скарга. Стара ст. 8 ч. (1) дозволяла подати її або до секретаріату комісії з оцінювання, або до канцелярії Управління. Ба більше, ч. (3) вважала скаргою й просту петицію, подану в строк до будь-якого органу публічної влади, якщо з неї випливало незадоволення довідкою. Нова ст. 10 ч. (1) залишає єдиний шлях, секретаріат повітової комісії з оцінювання, а рятівне застереження для петицій зникло. Хто надішле заяву до іншої установи, ризикує тепер пропустити 30-денний строк, навіть не знаючи про це.

Які документи можна наводити. Стара ст. 13 ч. (1) говорила лише, що розглядають документи, які були підставою для встановлення ступеня. Нова ст. 14 ч. (3) додає пряму заборону використовувати документи, що засвідчують пізніші зміни стану особи.

Можливі рішення. Старий регламент знав задоволення і відхилення, з єдиною названою підставою для відхилення, пропущенням строку. Новий регламент має три окремі підстави: подано з пропущенням строку, неприйнятна і необґрунтована, кожна зі своїми наслідками.

Строк Інституту. Стара ст. 18 ч. (1) давала Інститутові 30 днів на медичне оцінювання, але з обов’язком вкластися у 60 робочих днів повторного оцінювання. Нова ст. 21 ч. (1) передбачає 30 робочих днів від отримання запиту і відмовляється від цієї межі. Різниця, у календарних днях, становить близько шести тижнів додатково у справах, направлених до Інституту.

Присутність на засіданнях. Члена, який без поважної причини не з’являвся на три засідання поспіль, могли запропонувати до заміни. Тепер поріг знизився до двох засідань.

Що додалося. Новий, перший додаток, із правами та обов’язками членів комісії, від принципу професійної незалежності до обов’язку декларувати конфлікт інтересів. Новий розділ про виконання судових рішень. Ще одна форма соціальної допомоги, яку адмініструють на місцевому рівні, теж дійшла до Конституційного Суду: щомісячна допомога на рахунок за воду та каналізацію. Механізм, за яким Вища комісія, виявивши правопорушення з літ. h) ч. (1) ст. 100 Закону № 448/2006, складає документи і пропонує санкцію, а застосовує її відділ контролю Управління. У старому регламенті звернення надсилали до Національного агентства соціальних виплат та інспекції.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Скарга більше не може повернути гірший результат, ніж оскаржений. Це найважливіша зміна, і вона усуває причину, через яку багато людей відмовлялися оскаржувати.
  • Задоволення скарги діє від дня видання оскарженої довідки, тож грошові права відновлюють за весь період.
  • З’являються писані строки на кожен крок руху рішення, 5 робочих днів на передання і ще 5 на повідомлення, там, де раніше все було розпливчастим.
  • Мотивування рішення через додаток A стає обов’язковим і при відхиленні як необґрунтованої, а не лише при задоволенні, із зазначенням розділів медико-психосоціальних критеріїв, які взяли до уваги.
  • Чітке розмежування між скаргою і повторним оцінюванням означає, що можливе повторне оцінювання більше не може затримати розгляд скарги.
  • Заяви проти рішень Вищої комісії залишаються звільненими від судового збору.

Що залишається проблемою

  • Захист від зниження ступеня міститься в наказі голови управління, а не в законі. Його можна скасувати таким самим наказом, без обговорення в Парламенті, точно так само, як його ввели.
  • Єдиний шлях подання, до секретаріату повітової комісії, разом зі зникненням застереження, яке рятувало петиції, надіслані в інше місце, перетворює помилку в адресі на втрату права.
  • Заборона використовувати нові медичні документи теоретично правильна, але на практиці люди приходять з аналізами, отриманими тим часом, і дізнаються лише при відхиленні, що вони не мали значення.
  • Стаття, яка запроваджує електронне видання рішень, відкладена на невизначений строк, а дату встановлять майбутнім наказом, якого ніхто не може передбачити.
  • Регламент не передбачає жодного наслідку, якщо встановлені законом 60 робочих днів минають без відповіді. Єдиним шляхом залишається суд.
  • Особа не постає перед Вищою комісією і її не заслуховують. Скаргу розглядають за документами, а скаржник не має нагоди нічого пояснити.

Корисні поради

  1. Відлічуйте 30 днів від дня, коли ви отримали довідку, а не від дати, записаної на ній. Це календарні дні, тож входять і суботи, і неділі, і державні свята. Збережіть доказ повідомлення, конверт або повідомлення про вручення.
  2. Подавайте скаргу до секретаріату комісії з оцінювання того повіту або сектору, який видав довідку, а не до Управління і не до мерії. Просіть реєстраційний номер і зберігайте його.
  3. Використовуйте формуляр із додатка № 2 до регламенту і заповніть усі графи. Формуляр вимагає підстав скарги, і те місце не можна залишати порожнім.
  4. Якщо подає хтось інший за вас, одразу додайте документ, що підтверджує якість законного представника, довіреність або уповноваження. Без нього у вас лише 5 робочих днів від запиту, щоб це виправити, інакше скаргу відхилять як неприйнятну.
  5. Перевірте, що потрапило до справи, надісланої Вищій комісії. У графі доданих документів формуляра, згідно з приміткою, вписують лише ті документи, які ви подали під час оцінювання і які, на вашу думку, не були взяті до уваги.
  6. Не будуйте скаргу на аналізах, зроблених після видання довідки. Вони не можуть змінити встановлений ступінь у цій процедурі. Для погіршення, що настало пізніше, просіть нове оцінювання в повітовій комісії.
  7. Вкажіть адресу електронної пошти, яку ви читаєте. Передання і повідомлення рішень здійснюють електронно, а формуляр прямо вимагає згоди на використання контактних даних.
  8. Якщо відповідь затримується понад 60 робочих днів від реєстрації скарги, ви можете звернутися до секції адміністративного та податкового судочинства трибуналу. Заява звільнена від судового збору.
  9. Якщо ви отримали рішення про відхилення, вимагайте письмово додаток A. Це документ, який за розділами медико-психосоціальних критеріїв пояснює, чому вирішили саме так, і саме він потрібен вам у суді.
  10. Якщо вас викликають на повторне оцінювання, виклик надходить щонайменше за 20 робочих днів наперед. Прийдіть з документом, що посвідчує особу, з листом про виклик і з документами, які вимагає рішення про повторне оцінювання. Нез’явлення веде до рішення про невстановлення ступеня.

Часті запитання

Чи можу я втратити ступінь інвалідності, якщо оскаржу його?
Ні, через процедуру скарги. Ст. 14 ч. (8) регламенту говорить, що, якщо з документів випливав би нижчий ступінь, цей висновок не може привести до менш сприятливого рішення в межах розгляду скарги. Скаргу відхиляють як необґрунтовану, а довідка залишається чинною. Проте комісія може окремо проаналізувати, чи виконані умови для повторного оцінювання за власною ініціативою, а це окрема процедура.
У який строк я маю подати скаргу?
Протягом 30 календарних днів від дня повідомлення довідки, згідно зі ст. 87 ч. (5) Закону № 448/2006. Строк суворий. Скаргу, подану пізніше, відхиляють як подану з пропущенням строку, навіть не розглядаючи по суті.
Куди я подаю скаргу?
До секретаріату комісії з оцінювання повнолітніх осіб з інвалідністю того повіту або сектору, який видав оскаржену довідку, згідно зі ст. 10 ч. (1). Вона передає її далі Вищій комісії протягом 5 робочих днів від реєстрації, разом з вашою справою і доказом того, що довідку вам було повідомлено.
У який строк я отримаю відповідь?
Закон № 448/2006 у ст. 902 ч. (5) зобов’язує Вищу комісію розглянути скаргу протягом 60 робочих днів від реєстрації. Регламент цього строку не повторює, а лише каже, від якого дня він відлічується. До цих 60 днів додаються 5 робочих днів на надсилання справи на початку і ще 10 робочих днів наприкінці, на передання і повідомлення рішення.
Чи маю я особисто постати перед Вищою комісією?
Ні. Скаргу розглядають за документами. Регламент не передбачає ані заслуховування скаржника, ані його участі в засіданні. Особиста присутність потрібна лише в процедурі повторного оцінювання, перед повітовою службою комплексного оцінювання або в Національному інституті медичної експертизи.
Чи можу я подати нові аналізи, зроблені після того, як я отримав довідку?
Подати можете, але вони не матимуть значення. Ст. 14 ч. (3) говорить, що документи, які засвідчують зміни ситуації, що настали після видання довідки, не можуть бути підставою для зміни встановленого ступеня в процедурі скарги. Для стану, який погіршився пізніше, шлях один: нова заява про оцінювання до повітової комісії.
Що буде, якщо мою скаргу задовольнять? Відколи я отримаю гроші?
Рішення про встановлення ступеня, видане після задоволення скарги, діє від дня видання оскарженої довідки, згідно зі ст. 14 ч. (11), а не від дня самого рішення. Різниця у виплатах належить вам за весь період між цими двома моментами.
Де я оскаржую рішення Вищої комісії?
У секції адміністративного та податкового судочинства трибуналу, згідно із Законом про адміністративне судочинство № 554/2004. Ст. 23 ч. (2) регламенту уточнює, що заява звільнена від судового збору. Загальний строк за Законом № 554/2004 становить 6 місяців.
Зі скількох людей складається Вища комісія і як вона вирішує?
З 9 членів, згідно зі ст. 901 ч. (2) Закону № 448/2006: 2 лікарі з експертизи працездатності або фізичної та реабілітаційної медицини, 2 лікарі інших спеціальностей, 2 соціальні працівники, 2 психологи і один юрист із досвідом у сфері інвалідності. Склад можна доповнити ще щонайбільше 5 членами. Засідання дійсне за участю щонайменше половини плюс одного члена, а рішення ухвалюють голосами щонайменше половини плюс одного з присутніх. Членів призначають на 4 роки.
Що означає відхилення як неприйнятної?
Це рішення для випадку, коли скаргу подає законний представник, повірений або уповноважена особа, а документ, що підтверджує цю якість, не було додано і не було подано протягом наданих 5 робочих днів. Справу більше не розглядають по суті, а довідка залишається чинною.

Помилки та невідповідності в опублікованому тексті

  • Ст. 13 ч. (2), строк, який спливає ще до появи обов’язку. Коли Вища комісія встановлює, що в отриманій справі бракує обов’язкових документів, вона вимагає доповнити її «cu respectarea termenului prevăzut la art. 11 alin. (1)», тобто з дотриманням строку, передбаченого ст. 11 ч. (1). Тільки от ст. 11 ч. (1) встановлює 5 робочих днів від реєстрації скарги в повітовій комісії, тобто саме той проміжок, у який неповну справу вже й надіслали. У момент, коли виникає обов’язок доповнення, строк, на який зроблено посилання, уже минув. Добросовісний читач може дійти двох висновків: або доповнення надсилається «невідкладно», без строку, або протягом 5 робочих днів від запиту, за аналогією. Скасований регламент цієї проблеми не мав, бо там посилалися на строк у 3 робочі дні, який відлічувався саме від запиту.
  • Ст. 12, точка відліку законного строку розгляду. Закон № 448/2006 у ст. 902 ч. (5) говорить, що 60 робочих днів відлічуються «de la data înregistrării contestației», тобто від дня реєстрації скарги, а ст. 10 ч. (1) регламенту передбачає єдиний шлях подання, секретаріат повітової комісії. Ст. 12 натомість переносить початок строку на день реєстрації скарги в канцелярії Управління, момент, який регламент ніде не врегульовує, бо він скасував пряме подання туди. Скасований регламент був у цьому послідовним: ст. 8 ч. (1) прямо дозволяла подання до канцелярії Управління. Наслідок той, що з тексту неможливо встановити, від якої дати рахується законний строк, а різниця становить щонайменше 5 робочих днів, і це в процедурі, де перевищення строку відкриває шлях до суду.
  • Ст. 21 ч. (1), строк, подвоєний порівняно із законом. Регламент дає Національному інститутові медичної експертизи та відновлення працездатності 30 робочих днів на те, щоб провести оцінювання і надіслати звіт. Закон № 448/2006 у ст. 903 ч. (7) літ. b) передбачає, що Інститут повідомляє звіт «în termen de 15 zile», тобто протягом 15 днів. Наказ голови управління не може подовжити строк, встановлений законом, а різниця становить близько чотирьох тижнів очікування для особи, яку повторно оцінюють. Скасований регламент передбачав 30 днів, теж понад 15 законних, але принаймні зобов’язував їх уміститися в загальний строк повторного оцінювання у 60 робочих днів, а тепер ця межа зникла.

Аналіз редакції

Цей регламент варто читати як відповідь на щось. Протягом шести місяців, від 4 березня до 3 вересня 2026 року, був чинним текст, який казав Вищій комісії, що вона може встановити скаржникові нижчий ступінь або залишити його без ступеня, а результат є остаточним «у більший чи менший бік». Для того, хто живе з допомоги по інвалідності, це означало, що будь-яка скарга є ставкою на все. Нова ст. 14 ч. (8) цю ставку скасовує. Це справжня поправка, а те, що вона прийшла через півроку, дещо говорить про те, як швидко на практиці видно наслідок одного формулювання в регламенті.

Тільки от захист не має тієї юридичної ваги, яку має проблема, що він розв’язує. Він міститься в наказі голови управління, а не в Законі № 448/2006, а закон у ст. 902 ч. (2) літ. a2) далі говорить про рішення «щодо збереження або зміни ступеня», не кажучи, у якому напрямі. Те, що ввели підписом голови управління, можна так само й скасувати, одного дня, наказом, опублікованим в Офіційному віснику Румунії, якого майже ніхто не читає. Саме це й сталося в березні 2026 року, у протилежному напрямі.

Друге, що впадає в око, коли покласти строки поряд, це асиметрія. Особа має 30 календарних днів на оскарження, тобто близько 21 або 22 робочих днів, а перевищення їх на один день означає відхилення як поданої з пропущенням строку, без розгляду по суті. Адміністрація на тій самій справі має 5 робочих днів на надсилання справи, 60 робочих днів на розгляд, 5 робочих днів на передання рішення і ще 5 на повідомлення його людині. Разом 75 робочих днів, тобто близько 105 календарних, без державних свят. Співвідношення приблизно три з половиною до одного, і асиметрія не зупиняється на тривалості: строк особи має санкцію, прописану в акті, строк адміністрації не має жодної. Якщо 60 днів минають, регламент не передбачає нічого, ані мовчазного задоволення, ані обов’язку пояснити затримку.

Той самий підрахунок, зроблений на процедурі повторного оцінювання, дає ще довший результат. Додавши строки з регламенту, від реєстрації документа перевірки до повідомлення рішення особі, виходить 10 плюс 3 плюс 60 плюс 15 плюс 5 плюс 5 робочих днів, тобто 98, до яких додаються 5 календарних днів. Майже п’ять місяців у найгіршому випадку. А якщо втручається ще й Інститут, 30 робочих днів зі ст. 21 ч. (1) більше не вміщуються всередині тих 60, як було в скасованому регламенті, тож вони додаються: понад шість місяців від першого документа до остаточної відповіді. Увесь цей час особа залишається з правами, які можуть припинитися наприкінці процедури.

Що потрібно змінити

  • Заборона погіршувати становище скаржника має перейти до Закону № 448/2006. Принцип, який вирішує, чи наважаться майже 886 000 повнолітніх осіб оскаржувати, не може залежати від наказу, який можна змінити будь-коли. Перенесений до закону, у ст. 902, він вимагав би Парламенту, щоб його скасувати.
  • Виправлення посилання у ст. 13 ч. (2). Строк на доповнення справи має відлічуватися від запиту Вищої комісії, а не від моменту, що вже минув. Без цього неповні справи лежатимуть невизначено довго, а затримку несе скаржник.
  • Узгодження ст. 12 зі ст. 10 ч. (1) і із законом. Текст має чітко сказати, що 60 робочих днів відлічуються від реєстрації скарги в повітовій комісії, тобто від дня, коли людина її подала. Інакше законний строк можна розтягувати з кожним днем внутрішнього обігу документів.
  • Повернення застереження, яке рятує петиції. Стара ст. 8 ч. (3) вважала скаргою будь-яку заяву, подану в строк до органу публічної влади, якщо з неї випливало незадоволення довідкою. Її скасування не дає адміністрації жодного виграшу і перетворює помилку в адресі на втрату права, і саме в тієї категорії людей, які мають найменший доступ до юридичної допомоги.
  • Приведення строку Інституту до 15 днів із закону. Або, якщо 15 днів нереалістичні, зміна закону. Наказ, який суперечить законові щодо строків, залишає особу без орієнтира.
  • Прописаний наслідок перевищення 60 робочих днів. Або обов’язок інформувати скаржника про стан справи, або тимчасове збереження прав до розгляду. Без чогось такого єдиним шляхом залишається судовий процес, тобто ще шість місяців.
  • Твердий строк для ст. 8. Електронне видання рішень із кваліфікованою електронною печаткою відкладене до дати, яку встановлять теж наказом. Відкладення без горизонту є, по суті, приписом, який може роками залишатися мертвою літерою.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 751 від 4 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 99 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.