Коротко

  • Магістрат-асистент Конституційного Суду, який уже має рішення про призначення пенсії за вислугу років, може залишатися на посаді, щоразу на один рік, якщо Пленум Суду схвалить його звернення. Рішення Пленуму Конституційного Суду № 20 від 13 жовтня 2026 року змінює ст. 83 ч. (5) Регламенту організації та функціонування Суду й надає Пленуму право продовжувати «щоразу на один рік» 90-денний строк, протягом якого Президент Суду має підписати розпорядження про звільнення особи з посади. Межа цього продовження: пенсійний вік, встановлений відповідно до закону. Рішення застосовується з 28 жовтня 2026 року, дати опублікування.
  • Змінилося те, хто вирішує. До 28 жовтня 2026 року продовження надавав сам Президент Суду, після консультації з першим магістратом-асистентом. Відтепер його надає Пленум, який за ст. 51 ч. (1) Закону № 47/1992 правомочно засідає за присутності двох третин суддів і ухвалює рішення більшістю їхніх голосів. Один підпис замінено голосуванням.
  • Умову по суті скасовано. Положення, яке замінили, вимагало, щоб магістрат-асистент, що підлягає звільненню з посади, мав «значний обсяг незавершеної роботи». Нова редакція жодного такого обґрунтування не вимагає: потрібні звернення магістрата-асистента, погодження судді, до якого його прикріплено, або Президента Суду, якщо йдеться про керівні посади, та погодження першого магістрата-асистента.
  • У продовження більше немає межі за тривалістю. Старе положення давало «не більше одного року», один раз, тож особа могла залишатися на посаді щонайбільше 455 днів після дати, коли зареєструвала рішення про пенсію. Нове формулювання, «щоразу на один рік», можна повторювати, доки не досягнуто пенсійного віку.
  • Стаття II діє й на минуле. Нове правило охоплює також магістратів-асистентів, які перебувають на посаді, вже подали заяву про пенсію за вислугу років і передали рішення до Канцелярії Президента Суду до 28 жовтня 2026 року, тобто саме тих, кого це застало посеред процедури.
Акт: Рішення Пленуму Конституційного Суду № 20 від 13 жовтня 2026 року про внесення змін до Регламенту організації та функціонування Конституційного Суду, затвердженого Рішенням Пленуму Конституційного Суду № 5/2025
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial), частина I, № 900 від 28 жовтня 2026 року, сторінка 2
Ухвалено: 13 жовтня 2026 року, на засіданні Пленуму Конституційного Суду, більшістю голосів
Діє з: 28 жовтня 2026 року, дати опублікування

Конституційний Суд може залишати на посаді, щоразу на один рік, магістратів-асистентів, які вже отримали рішення про призначення їм пенсії за вислугу років. Пленум Суду ухвалив Рішення № 20 13 жовтня 2026 року, а через 15 днів його опубліковано в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 900 від 28 жовтня 2026 року, і ним змінено один-єдиний пункт власного регламенту організації та функціонування. Зміна припадає на рік, коли режим пенсій за вислугу років посилено законом, і його неодноразово підтримував Суд, а умови, за яких виходять на пенсію магістрати-асистенти Суду, переписано в лютому 2026 року.

Стаття 83 Регламенту описує шлях від заяви про пенсію до фактичного залишення посади. Магістрат-асистент письмово повідомляє Президента Суду щонайменше за 90 днів до подання заяви до пенсійної каси, а потім у межах 15 днів від вручення подає до Канцелярії Президента Суду копію рішення, яким встановлено пенсію, і реєструє її. Строк, що має значення, відлічується від цієї реєстрації: Президент має щонайбільше 90 днів, щоб розпорядженням наказати про звільнення з посади у зв’язку з виходом на пенсію, після того як Служба кадрів і оплати праці перевірить стаж і вік. Досі ці 90 днів Президент міг відсунути щонайбільше на один рік, якщо в особи був значний обсяг незавершеної роботи.

Нова частина (5) переносить рішення до Пленуму, додає до нього два погодження й прибирає умову, пов’язану з навантаженням. Натомість вона встановлює межу, якої в старому положенні не було: продовження не може виходити за пенсійний вік, встановлений відповідно до закону. Результат: продовження, яке можна поновлювати, а не таке, що вичерпується одним разом.

Наслідки, які це має

Для магістрата-асистента, рішення якого про пенсію зареєстровано в Канцелярії, максимальний строк до першого продовження не змінюється: 15 днів на подання рішення і щонайбільше 90 днів на розпорядження Президента, тобто 105 днів від вручення рішення про пенсію. Різниця виникає після цього. Прохання про продовження адресується Пленуму, а акт точно називає, хто його супроводжує погодженням: суддя, до якого прикріплено магістрата-асистента на некерівній посаді, або Президент Суду, якщо прохання подає магістрат-асистент на керівній посаді. Поверх цього погодження в обох випадках додається погодження першого магістрата-асистента.

Прикріплення до судді, що й робить його джерелом першого погодження, здійснює Президент Суду за згодою судді, відповідно до ст. 5 літ. q) того самого Регламенту. Отже, погодження дає той, хто насправді працював із заявником. Така сама конструкція вже була в Регламенті для діяльності з професійного розвитку магістратів-асистентів, яку схвалюють із погодженням судді, до якого їх прикріплено.

Остаточне рішення більше не належить одній особі. Відповідно до ст. 6 Закону № 47/1992, Суд здійснює свою діяльність на пленарному засіданні, а його акти ухвалюються більшістю голосів суддів; ст. 51 ч. (1) додає поріг присутності в дві третини. Тож прохання про продовження потрапляє до порядку денного Пленуму й завершується голосуванням, а не розпорядженням.

Другий практичний наслідок стосується кількості продовжень. Формула «щоразу на один рік» не обмежує, скільки продовжень можна надати одній особі. Якщо пенсійного віку, встановленого відповідно до закону, ще не досягнуто, Пленум може повернутися до прохання наступного року, а потім знову. Для того, хто отримав рішення про пенсію за вислугу років у віці, значно нижчому за стандартний пенсійний, проміжок, який можна так перекрити, вимірюється роками, а не місяцями.

Перехідне положення ст. II поширює правило на ситуації, що вже склалися. Магістрати-асистенти, які перебувають на посаді, подали заяву про пенсію за вислугу років і подали та зареєстрували рішення в Канцелярії Президента Суду до набрання чинності цим рішенням, підпадають під нову частину (5), хоча їхній 90-денний строк уже спливав за старим правилом. Стаття III ч. (2) передбачає повторне опублікування Регламенту з новою нумерацією, тож положення, про яке йдеться, після повторного опублікування матиме інший номер статті.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Порівняння робиться з первісною редакцією ст. 83 ч. (5) Регламенту, затвердженого Рішенням Пленуму Конституційного Суду № 5/2025, опублікованим в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 115 від 7 лютого 2025 року. У ній ішлося: 90-денний строк «може бути продовжений Президентом Конституційного Суду, на прохання магістрата-асистента, після консультації з першим магістратом-асистентом, щонайбільше на один рік, якщо магістрат-асистент, що підлягає звільненню з посади, має значний обсяг незавершеної роботи».

В одному пункті змінилося п’ять речей.

  • Орган, що вирішує. Президента Суду, який вирішував сам, замінено Пленумом Конституційного Суду.
  • Форма консультації. Консультація з першим магістратом-асистентом стала погодженням, і до неї додано друге погодження: судді, до якого прикріплено заявника, або Президента Суду, залежно від посади.
  • Тривалість. «Не більше одного року» стало «щоразу на один рік». Перше формулювання було межею, друге є одиницею виміру, що повторюється.
  • Причина. Значний обсяг незавершеної роботи був єдиним дозволеним обґрунтуванням. Нове положення не вимагає жодної причини.
  • Абсолютна межа. Редакція лютого 2025 року не містила жодного посилання на вік. Нова забороняє виходити за пенсійний вік, встановлений відповідно до закону.

Законодавчий фон, зі свого боку, змінився незадовго до цього. До 2 березня 2026 року ст. 29 ч. (2) Закону № 361/2023 про персонал Конституційного Суду дозволяла магістратам-асистентам та юридичному персоналу, прирівняному до них, виходити на пенсію «по досягненні віку 60 років», маючи щонайменше 25 років стажу виключно на цих посадах, із пенсією за вислугу років у розмірі 80% бази обчислення, середнього показника за останні 48 місяців. Стаття IV Закону № 24/2026, опублікованого в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 151 від 27 лютого 2026 року, переписала цей пункт: тепер потрібен загальний стаж щонайменше 35 років, з яких 25 виключно на цих посадах, вихід на пенсію відбувається «по досягненні стандартного пенсійного віку, передбаченого законодавством про публічну пенсійну систему», розмір знизився до 55% бази обчислення, усереднення перейшло на останні 60 місяців, а чиста межа знизилася зі 100% до 70% чистого доходу за останній місяць діяльності.

Цей самий Закон № 24/2026 запровадив через ст. V ч. (5) поетапне підвищення пенсійного віку в період між 2 березня 2026 року і 31 грудня 2041 року, яке прямо застосовується й до магістратів-асистентів Конституційного Суду. Той, хто виконає умову 25 років виключно на цих посадах до 31 грудня 2026 року, може вийти на пенсію «після досягнення віку 49 років, незалежно від моменту досягнення цього віку», а поріг зростає на один рік із кожним календарним роком, аж до 64 років для тих, хто набуде необхідного стажу в 2041 році. Частина (8) тієї самої статті поширює ці положення на персонал, охоплений ст. 29 ч. (2) Закону № 361/2023.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Справи, що розглядаються, не обриваються на півдорозі. Магістрат-асистент, який підготував доповідь і супроводжував справу, може довести роботу до кінця, а обов’язок завершити незавершену роботу, передбачений ст. 83 ч. (1), стає виконуваним без імпровізації.
  • Рішення стає колегіальним. Голосування Пленуму, із наявними в матеріалах погодженнями судді та першого магістрата-асистента, залишає більше письмових слідів, ніж неформальна консультація з наступним підписом.
  • З’являється вікова межа там, де її не було. Редакція лютого 2025 року про вік нічого не говорила, тож однорічне продовження можна було надати будь-кому, хоч як далеко він був від пенсійного віку.
  • Ситуації, що вже склалися, закриваються за тим самим правилом. Стаття II знімає невизначеність для тих, хто подав рішення про пенсію до Канцелярії до 28 жовтня 2026 року й очікував розпорядження Президента за старим правилом.
  • Погодження надає той, хто знає роботу. Суддя, до якого прикріплено магістрата-асистента, працює з ним безпосередньо, тож це погодження не є адміністративною формальністю.

Що залишається проблемою

  • Строк, який можна поновлювати без кінця, перестає бути строком. У формулі «щоразу на один рік» немає ні максимальної кількості продовжень, ні загальної тривалості, тож 90-денний строк із частини (4) можна перевищити значно більше, ніж на рік, який допускався раніше.
  • Жодної умови по суті виконувати вже не треба. Значний обсяг роботи був перевірюваним критерієм, якому прохання могло й не відповідати. Без нього відмова і схвалення спираються на ті самі елементи.
  • Вікова межа записана ширшою формулою, ніж у законі. «Пенсійний вік, встановлений відповідно до закону» не повторює формулу зі ст. 29 ч. (2) Закону № 361/2023, де йдеться про «стандартний пенсійний вік, передбачений законодавством про публічну пенсійну систему», ані формулу відступу зі ст. V ч. (5) Закону № 24/2026.
  • Власне прохання першого магістрата-асистента залишено без врегулювання. Акт вимагає погодження першого магістрата-асистента щодо кожного прохання, не кажучи, хто дає це погодження, коли заявником є сам перший магістрат-асистент.
  • Скількох людей це стосується, невідомо. Ні Закон № 47/1992, ні Закон № 361/2023 не фіксують кількості посад магістратів-асистентів; ст. 4 літ. c) Регламенту залишає організаційну структуру та перелік посад на розсуд Пленуму за пропозицією Президента.
  • Рішення ухвалено більшістю голосів, а не одностайно, і з акта не видно жодних розбіжностей. У правилі, що стосується власного персоналу Суду, розбіжність думок усередині Пленуму лишається невидимою.

Корисні поради

  1. Рахуйте два строки окремо. 90 днів зі ст. 83 ч. (1) є попередженням, яке подається Президенту Суду до звернення до пенсійної каси. 90 днів із частини (4), єдині, які можна продовжити, відлічуються від реєстрації рішення про пенсію в Канцелярії Президента Суду. Якщо їх сплутати, дата залишення посади зсунеться на кілька місяців.
  2. Подайте рішення про пенсію в межах 15 днів від вручення, навіть якщо маєте намір просити про продовження. Реєстрація в Канцелярії є фактом, від якого відлічується строк, що його продовжує Пленум, тож без неї немає що продовжувати.
  3. Зберіть два погодження, перш ніж надсилати прохання до Пленуму. Погодження судді, до якого вас прикріплено, або Президента Суду, якщо посада керівна, та погодження першого магістрата-асистента вимагає саме положення, і вони не залишені на розсуд Пленуму.
  4. Перш ніж подавати прохання, перевірте, який пенсійний вік до вас застосовується. Для тих, хто виконав умову 25 років виключно на цих посадах у 2026 році, ст. V ч. (5) літ. a) Закону № 24/2026 говорить про 49 років, тоді як ст. 29 ч. (2) Закону № 361/2023 відсилає до стандартного пенсійного віку. Відстань між цими двома цифрами вирішує, чи продовження ще можливе.
  5. Юридичному персоналу, прирівняному до магістратів-асистентів, слід прочитати ст. 83 ч. (6), яка поширює на нього положення частин (1)–(5). Стаття II рішення, проте, називає лише магістратів-асистентів, тож кому рішення про пенсію вже зареєстровано, варто попросити в Канцелярії письмову позицію, перш ніж покладатися на нове правило.
  6. Стежте за повторним опублікуванням Регламенту, передбаченим ст. III ч. (2). Положення отримають нову нумерацію, тож посилання на «ст. 83 ч. (5)», вписані в прохання, погодження чи внутрішні рішення, доведеться оновити.

Часті запитання

З якої дати діє нове правило?
З 28 жовтня 2026 року. Рішення не передбачає пізнішої дати набрання чинності, а ст. III ч. (1) говорить лише про те, що акт підлягає опублікуванню в Офіційному віснику Румунії, частина I. Сама ст. II посилається на «набрання чинності цим рішенням», без жодної іншої дати.
Скільки може залишатися на посаді магістрат-асистент, якому пенсію вже встановлено?
Положення не називає загальної тривалості. Продовження надається «щоразу на один рік», щоразу рішенням Пленуму, а єдина письмова межа є пенсійним віком, встановленим відповідно до закону. За попереднім правилом максимум становив один рік, наданий один раз, понад 90 днів зі ст. 83 ч. (4).
Хто схвалює продовження?
Пленум Конституційного Суду, голосуванням. Ст. 6 і ст. 51 ч. (1) Закону № 47/1992 вимагають присутності двох третин суддів і більшості їхніх голосів для будь-якого акта Суду. Президент Суду більше не вирішує сам, але надає погодження, якщо заявник обіймає керівну посаду.
Які погодження потрібні?
Два. Перше надає суддя, до якого прикріплено магістрата-асистента на некерівній посаді, або Президент Суду, якщо йдеться про магістрата-асистента на керівній посаді. Друге надає перший магістрат-асистент, і воно потрібне в обох випадках.
Чи треба й надалі обґрунтовувати прохання роботою, що виконується?
Ні. Така умова була в положенні, яке замінили, і вимагала «значного обсягу незавершеної роботи». Перероблена частина її не зберігає. Проте обов’язок завершити незавершену роботу перед звільненням з посади залишається у ст. 83 ч. (1).
Що буде з тими, хто вже подав рішення про пенсію до Канцелярії?
Вони підпадають під нове правило. Рішення передбачає у ст. II, що нова частина (5) застосовується відповідно до магістратів-асистентів, які перебувають на посаді, подали заяву про пенсію за вислугу років і подали та зареєстрували рішення в Канцелярії Президента Суду до набрання чинності рішенням.
Чи змінює це рішення розмір пенсії за вислугу років?
Ні. Рішення стосується лише моменту залишення посади. Розмір і умови пенсії за вислугу років містяться у ст. 29 ч. (2) Закону № 361/2023, зміненій ст. IV Закону № 24/2026: 55% бази обчислення, усереднення за останні 60 місяців, з чистою межею у 70% чистого доходу за останній місяць діяльності.
Чому Регламент буде опубліковано повторно?
Бо ст. III ч. (2) прямо це передбачає, з новою нумерацією положень. Після повторного опублікування положення про продовження, найімовірніше, вже не буде ст. 83 ч. (5), тож внутрішні посилання доведеться переробити.

Аналіз редакції

Акт містить одну-єдину суттєву зміну й складений чисто: замінено один пункт, перехідне положення прямо вказує, кого воно ще охоплює, є застереження про повторне опублікування. Жодне посилання в преамбулі не хибне. Ст. 6, ст. 9 ч. (1), ст. 50 і ст. 51 Закону № 47/1992 існують у повторно опублікованій редакції й говорять те, що їм приписано: ст. 6 пов’язує діяльність Суду з пленарним засіданням і з Регламентом, ст. 50 дає Пленуму право вживати «будь-які заходи, необхідні для належного провадження діяльності Суду», ст. 51 встановлює поріг присутності та форму рішення в адміністративних питаннях, яке підписує Президент і контрасигнує генеральний секретар. Рішення несе саме ці підписи, а до них додаються підписи першого магістрата-асистента та директора Канцелярії.

Чого не видно при простому читанні акта, так це наскільки зріс проміжок, який він охоплює. За положенням лютого 2025 року магістрат-асистент міг залишатися на посаді щонайбільше 455 днів після дати реєстрації рішення про пенсію: 90 днів Президента, плюс один рік, один раз, і лише за наявності незавершеної роботи. Формулювання «щоразу на один рік» прибирає межу й залишає натомість умову щодо віку. Проте для охопленої категорії цей вік дуже далекий. Ст. V ч. (5) літ. a) Закону № 24/2026 дозволяє вихід на пенсію «після досягнення віку 49 років» тим, хто набуває 25 років стажу на цих посадах до 31 грудня 2026 року, тоді як ст. 29 ч. (2) Закону № 361/2023 у редакції, чинній із 2 березня 2026 року, говорить про стандартний пенсійний вік. Між цими двома орієнтирами вміщується понад десять років, і продовження можна поновлювати на всій цій відстані.

Звідси ж походить і найдражливіше формулювання акта. Перероблена частина говорить «без перевищення пенсійного віку, встановленого відповідно до закону», але не повторює жодної з двох формул, що є в законах. Якщо межею є стандартний пенсійний вік, механізм працює багато років поспіль. Якщо ж межею є відступний вік, з якого особа мала право вийти на пенсію, то бенефіціари ст. II, які вже мають рішення, за визначенням його минули, і перехідне положення залишається без мети. Природнішим є перше прочитання, бо ст. V Закону № 24/2026 називає 49 років не «пенсійним віком», а винятком із нього. Різниця, однак, становить кілька років кар’єри, і вирішується вона трьома словами.

Друге спостереження стосується симетрії строків. Магістрат-асистент має 15 днів, щоб зареєструвати рішення про пенсію, і зобов’язаний за 90 днів повідомити про намір звернутися до пенсійної каси. Адміністрація Суду має для розпорядження про звільнення 90-денний строк, який тепер може продовжувати сама, без обмеження тривалості й без письмової причини. Це не неможливий строк, і суперечності він не породжує, але співвідношення між тим, що вимагають від адресата, і тим, що дозволяє собі той, хто видає акт, розійшлося лише в один бік. Додається і третя, менша невизначеність: акт вимагає погодження першого магістрата-асистента щодо кожного прохання, зокрема й тоді, коли прохання подає магістрат-асистент на керівній посаді, не кажучи, хто погоджує прохання самого першого магістрата-асистента.

Що потрібно змінити

  • Записати вікову межу формулою із закону. Якщо замінити «пенсійний вік, встановлений відповідно до закону» на «стандартний пенсійний вік, передбачений законодавством про публічну пенсійну систему», достоту як у ст. 29 ч. (2) Закону № 361/2023, питання, чи межею є стандартний вік, чи відступний вік зі ст. V ч. (5) Закону № 24/2026, буде закрито. Без цього перше прохання, подане бенефіціаром ст. II, могли б відхилити на підставі, якої акт ніколи не мав на увазі.
  • Встановити максимальну кількість продовжень або загальну тривалість. Письмова межа, наприклад три послідовні продовження або три роки загалом, зберігає практичну користь від цього заходу і повертає 90-денному строку статус строку. У нинішній редакції його можна поновлювати аж до пенсійного віку, тож він уже нічого не вимірює.
  • Вимагати обґрунтування, хай і стислого, у проханні та в рішенні Пленуму. Умова значного обсягу роботи, прибрана з положення, була єдиним критерієм, якому прохання могло не відповідати. Повернена як обов’язок мотивувати, а не як поріг, вона не давала б схваленню та відмові виглядати однаково в матеріалах.
  • Вказати, хто погоджує прохання першого магістрата-асистента. Одне додаткове речення, що спрямовує погодження в такому випадку до Президента Суду, позбавило б Пленум необхідності вирішувати прохання, супроводжуване власним погодженням заявника.
  • Опублікувати кількість посад магістратів-асистентів. Організаційну структуру й перелік посад затверджує Пленум відповідно до ст. 4 літ. c) Регламенту, і вони не містяться в жодному нормативному акті. Публікація на сайті Суду показала б, скільки людей можуть просити про продовження, а правило про власний персонал установи стало б перевірюваним ззовні.
  • Прямо поширити ст. II на юридичний персонал, прирівняний до магістратів-асистентів. Ст. 83 ч. (6) Регламенту застосовує до нього положення частин (1)–(5), але перехідне положення рішення називає лише магістратів-асистентів. Згадка в ст. II позбавила б Канцелярію необхідності вирішувати тлумаченням щодо вже поданого прохання.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 900 від 28 жовтня 2026 року, сторінка 2 8 сторінок PDF, 84 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.