Вітропарки в Чорному морі: держава оцінює 14 000 робочих місць і починає з нуля курсів

У Румунії поки що немає жодної вітрової турбіни в Чорному морі, але з кінця липня є план на папері щодо людей, які мали б їх будувати та обслуговувати. Міністерство енергетики та Міністерство праці, сімʼї, молоді й соціальної солідарності спільним наказом затвердили План заходів щодо реалізації програм професійної підготовки для розвитку місцевої робочої сили, потрібної для ланцюга постачання та будівництва морських вітрових електростанцій. Документ зʼявився того самого року, коли держава переписала й правила, за якими роботодавці можуть залучати іноземних працівників на дефіцитні професії, через що питання «звідки візьмуться люди» для цього сектору є дуже конкретним.

План є обовʼязком, який стаття 49 Закону № 121/2024 про морську вітроенергетику покладала на Міністерство енергетики. Він не виділяє грошей і не відкриває курсів. Він робить інвентаризацію: які професії будуть потрібні, скільком людям, коли, хто відповідає і з яких фондів це можна було б оплатити.

Читайте також: Держава хоче румунські деталі у вітропарках Чорного моря, але ще не знає, які заводи має

Наслідки, які це має

Цифра, що структурує весь документ, це оцінка робочої сили. План будує її на трьох часових горизонтах, узгоджених з етапами розвитку сектору. У короткостроковій перспективі, 2025-2027 роки, попит зосереджений на польових дослідженнях, проєктуванні, інженерії та портовій логістиці: близько 1 000 кваліфікованих робітників, 500 техніків і 300 інженерів, разом приблизно 1 800 осіб. У середньостроковій перспективі, 2027-2032 роки, з початком будівництва й монтажу цифри зростають до близько 3 000 робітників, 1 500 техніків і 700 інженерів, тобто приблизно 5 200. У довгостроковій перспективі, 2032-2050 роки, коли акцент переходить на експлуатацію та обслуговування, план оцінює близько 4 000 робітників, 2 000 техніків і 1 000 інженерів, приблизно 7 000 людей. Сукупно до 2035 року загальна оцінка становить близько 14 000 робочих місць.

Документ уточнює, що ці значення визначено «у консервативний спосіб» порівняно з ширшими оцінками з фахових джерел, вони стосуються сукупної чистої зайнятості й мають орієнтовний характер. Вони не включають модель ротації робочої сили, ані припущень щодо залучення персоналу з інших секторів або з-за меж Румунії. Наведене джерело, звіт Світового банку «Offshore Wind Roadmap for Romania» 2024 року, у якому йшлося про 10 000-15 000 прямих і непрямих робочих місць до 2035 року.

Друга важлива цифра, це цільова сертифікація: щонайменше 500 осіб, сертифікованих за програмами, що відповідають GWO, до 2030 року. GWO, Global Wind Organisation, це неприбуткова організація, заснована виробниками та операторами турбін, серед них Vestas, Siemens Gamesa та Ørsted, яка встановлює міжнародні стандарти безпеки й компетентності у вітроенергетичній галузі. Типові сертифікації GWO охоплюють безпеку на робочому місці, першу допомогу та реанімацію, роботу на висоті або на глибині, запобігання електричним ризикам і поводження зі специфічним обладнанням, а їхня чинність становить 24 місяці. Цільова позначка 500 осіб, за планом, відповідає орієнтовно встановленій потужності приблизно від 1 до 1,5 гігавата до 2030 року, з перспективою близько 3 гігаватів до 2035 року.

Географічно план концентрує зусилля в Добруджі. Констанца і Мангалія розглядаються як пріоритетні навчальні хаби, «завдяки наявній інфраструктурі та близькості до зон з потенціалом розвитку морських вітропарків», з можливістю подальшого поширення на Ефорію, Тулчу, Галац, Бреїлу та Джурджу. Передбачено й практичну підготовку через угоди про співпрацю з Болгарією, у Варні, Балчику, Бургасі, Русе та Созополі.

Інституційно наказ розподіляє відповідальність. Міністерство енергетики координує, мобілізує фінансування та відстежує прогрес. Міністерство праці відповідає за авторизацію програм підготовки, які не є сертифікованими за GWO, і за інтеграцію робочої сили. Міністерство освіти й досліджень координує адаптацію навчальних програм і співпрацю з університетами та технологічними ліцеями. Компетентний орган регулювання морських нафтових операцій у Чорному морі, ACROO, затверджує стандарти підготовки й сертифікації для морських професій і проводить аудит відповідності вимогам охорони здоровʼя, безпеки та довкілля. План наголошує, що ця структура «не є чисто консультативною», а має повноваження ухвалювати обовʼязкові рішення щодо підготовки, сертифікації та розподілу ресурсів.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Досі не існувало документа, який повʼязував би розвиток морських вітропарків із підготовкою людей, що мають у них працювати. Закон № 121/2024 встановив рамки для концесії ділянок і для експлуатації, а стаття 49 вимагала плану заходів щодо робочої сили. Наказ від 31 липня 2026 року є виконанням цього обовʼязку, із дворічним запізненням від ухвалення закону.

Найпряміше визнання в документі полягає в тому, що точка відліку близька до нуля: «на сьогодні в Румунії немає програм, присвячених виключно морській вітроенергетиці». Натомість є база, на яку розраховує план: центри розвитку людських ресурсів у наземній вітроенергетиці, Морський університет у Констанці, університет «Овідіус», технологічні ліцеї енергетичного, механічного, морського або будівельного профілю, а також промислові потужності в металоконструкціях, суднобудуванні та портовій діяльності в Констанці й Мангалії.

Перелік ключових професій, наведений у першому додатку до плану, показує, наскільки спеціалізованою є ця сфера. Серед 18 перелічених позицій, технік морських вітрових турбін із сертифікацією GWO, інженер-електромеханік для морського середовища, оператор морських кранів, промисловий водолаз, зварювальник морських металоконструкцій включно з підводним зварюванням, технік підводних кабелів, морський інженер-геотехнік, технік кабелів високої напруги, інженер із введення в експлуатацію HVDC та HVAC, інженер SCADA і фахівець із кібербезпеки, оператор дронів для технічних інспекцій морських споруд та інструктор GWO. Перелік оголошено відкритим, і його оновлюватимуть за результатами консультацій з галуззю.

Модель фінансування також означає зміну тону. План прямо каже, що «виділення з державного бюджету будуть додатковими й обмеженими, з пріоритетом для співфінансування та логістичної підтримки, а не як основне джерело фінансування». Пріоритетні джерела, це європейські фонди, зокрема Європейський соціальний фонд Плюс, а також Horizon Europe, Erasmus+, InvestEU, фінансування від Світового банку, Європейського інвестиційного банку та ЄБРР, і приватні внески інвесторів. Заявки подаватимуть через державно-приватні консорціуми, утворені з міністерств, університетів та інвесторів. Це інший підхід, ніж у інших недавніх енергетичних програмах, як-от зміна закону про енергетику для просьюмерів, які працювали безпосередньо з національними механізмами.

Новим є й акцент на інклюзії, з окремими положеннями для жінок і для молоді, яка не навчається, не проходить підготовку й не працює, категорія NEET: програми менторства, цільові стипендії, інформаційні кампанії в прибережних громадах і «мінімальні квоти участі» в пілотних програмах.

Взятий на себе графік багаторічний. До 2026 року мали б бути завершені національний аналіз потреб у компетентностях і рамковий договір для державно-приватних партнерств. У 2026-2027 роках мали б бути запущені пілотні програми та отримані перші сертифікації GWO на національному рівні. До 2028-2030 років настає розширення програм, підписання угод ДПП, публікація інтерактивної карти надавачів підготовки та оснащення хабів у Констанці й Мангалії. З 2032 року, консолідація мережі центрів, створення Національної мережі морських компетентностей до 2035 року та періодичні опитування щодо працевлаштування випускників, раз на два роки. План уточнює, що цей графік орієнтовний і буде узгоджений з розвитком процесу концесії морських ділянок.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання