Сонячні панелі на даху тепер можуть оплачувати і рахунок за газ, а не лише за електроенергію

Електроенергія, вироблена сонячними панелями на даху, тепер може оплачувати і рахунок за газ, а не лише за електрику. Закон № 160/2026 про внесення змін і доповнень до Закону про електроенергію та природний газ № 123/2012, промульгований Указом № 435/2026 і опублікований в Офіційному віснику Румунії № 603 від 23 липня 2026 року, переписує правила кількісної компенсації — механізму, за яким постачальник вираховує з рахунку електроенергію, яку ви віддали в мережу з надлишку сонячних панелей. Закон з’явився того самого місяця, коли Парламент уже втручався в енергетичний ринок через Закон 162/2026, який дає державі важелі для обмеження цін на пальне в кризових ситуаціях, і через створення CONSE, центру, який офіційно оголошує кризи на ринку електроенергії, — ознаки тієї самої стурбованості стабільністю енергетичного ринку.

Закон про електроенергію та природний газ № 123/2012 — це акт, який регулює, серед іншого, статус просьюмерів, тобто фізичних осіб, фірм чи публічних установ, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел, зокрема фотоелектричні панелі, встановлені на будинку чи в приміщенні, для власного споживання. Зміни, внесені Законом 160/2026, уперше явно перевизначають «кількісну компенсацію» як окреме правове поняття і суттєво розширюють те, що можна робити з грошима чи енергією, отриманими від неї.

Наслідки, які це має

Закон запроваджує або змінює чотири механізми, які безпосередньо стосуються будь-якого власника сонячних панелей, підключених до мережі.

Кількісна компенсація отримує власне законодавче визначення. Для просьюмерів з установками потужністю не більше 200 кВт на точку споживання постачальник щомісяця розраховує, в одному або кількох рахунках: скільки ви спожили з мережі (за ціною з договору, з усіма зборами), скільки ви виробили й передали самі, до рівня споживання (за ціною з договору, без зборів), і окремо — скільки ви виробили понад споживання, теж за ціною з договору, без зборів. По суті, закон зобов’язує постачальників робити цей розрахунок за єдиною формулою, а не за різними правилами в кожного постачальника.

Надлишок електроенергії може оплачувати і газ. Найважливіша практична новина: просьюмери — фізичні особи з установками потужністю не більше 27 кВт на точку споживання (типовий поріг побутової установки) — можуть обрати, щоб сума, отримана від кількісної компенсації, покривала не лише рахунки за електрику, а й за природний газ, якщо обидва договори — на електроенергію та на газ — укладені з одним постачальником і охоплюють усі точки споживання просьюмера в портфелі цього постачальника. Опція визначається під час підписання договору про продаж виробленої енергії і залишається чинною щонайменше 12 місяців.

Поріг прямого продажу зростає до 400 кВт. Просьюмери — фізичні та юридичні особи, а також органи влади й публічні установи з установками потужністю до 400 кВт на точку споживання — можуть продавати вироблену чи накопичену енергію не лише постачальнику, з яким укладено договір, а й споживачам, підключеним безпосередньо до шин електростанції, згідно з регламентами ANRE.

Інші правила для більших установок. Для просьюмерів з установленою потужністю від 200 до 400 кВт постачальники зобов’язані купувати вироблену енергію за середньозваженою ціною на ринку на добу наперед (PZU) і проводити фінансове врегулювання, а не власне кількісну компенсацію, між переданою енергією та спожитою з мережі.

Власне виробництво, віддане в мережу, має від 25 вересня 2026 року і тарифну складову. Спільноти відновлюваної енергії, внесені до національного реєстру, можуть попросити аналіз, з якого може вийти нижчий тариф на розподіл для енергії, виробленої і спожитої в самій спільноті.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

• Не існувало єдиного законодавчого поняття «кількісної компенсації»: механізм досі діяв через методології ANRE, без власного визначення в законі; Закон 160/2026 вводить пункт 23¹ до статті 3, який закріплює формулу розрахунку безпосередньо в тексті закону.
• Компенсація покривала лише рахунок за електрику: гроші чи енергія, отримані з надлишку, відданого в мережу, могли використовуватися виключно для рахунків за електроенергію; тепер просьюмери — фізичні особи з установками до 27 кВт — можуть спрямовувати ту саму суму і на рахунок за природний газ, якщо обидві послуги отримують від одного постачальника.
• Прямий продаж іншим споживачам дозволявся лише до 400 кВт і для вужчого кола ситуацій: закон прямо уточнює цей поріг у 400 кВт і включає, поряд із фізичними та юридичними особами, органи влади й публічні установи, які мають потужності виробництва з відновлюваних джерел.
• Не було чіткого законодавчого терміну гарантії схеми компенсації: Закон 160/2026 встановлює 31 грудня 2030 року як дату, до якої кількісна компенсація для установок потужністю до 200 кВт залишається гарантованою, відповідно до національних цілей щодо частки відновлюваної енергії.
• Правила не діяли ретроактивно: згідно зі статтею III, нове визначення кількісної компенсації поширюється і на договори купівлі-продажу енергії з відновлюваних джерел, які вже діяли на дату набрання чинності законом, а не лише на укладені пізніше.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання