Коротко
- Конституційний суд відхилив як неприйнятне звернення громадянина щодо скорочення з 30 до 10 днів законного строку відповіді державних органів на звернення.
- 30-денний строк, встановлений Постановою Уряду № 27/2002, залишається незмінним: на думку Суду, його скорочення означало б зміну закону, а не перевірку його конституційності, що виходить за межі повноважень Суду.
- Суд також відхилив порівняння з 10-денним строком сплати судового мита, вважаючи його посиланням на інший закон, а не на Конституцію.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 639 від 3 серпня 2026
Проголошено: 17 лютого 2026
Конституційний суд відхилив як неприйнятне заперечення проти конституційності, яким громадянин з Бухареста по суті просив конституційних суддів скоротити до 10 днів 30-денний строк, протягом якого державні органи повинні відповідати на звернення громадян. Рішення № 128/2026, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 639 від 3 серпня 2026 року, підтверджує, що статті 8, 9 та 15 Постанови Уряду № 27/2002 про порядок розгляду звернень залишаються незмінними. На практиці для громадян, які подають звернення до державних установ, нічого не змінюється: строк відповіді залишається 30 днів, з можливістю продовження ще на 15 днів (30 днів у сфері енергетики та природного газу).
Автор заперечення, який перебував у суперечці з Національним органом захисту прав споживачів через невирішене звернення, стверджував, що 30-денний строк є занадто довгим порівняно з 10 днями, протягом яких сторона у справі повинна сплатити судове мито, і що посадові особи, які не відповідають вчасно, ніколи не зазнають реальних санкцій. Суд відхилив усі ці аргументи, показавши, що вони фактично вимагають зміни закону, а не перевірки його конституційності.
Наслідки, які це має
Для громадян, які подають звернення до державних органів та установ, нічого не змінюється: законний строк відповіді залишається 30 днів з моменту реєстрації звернення, з можливістю обґрунтованого продовження до 15 днів (30 днів у сфері енергетики та природного газу) відповідно до статей 8 та 9 Постанови № 27/2002.
Для тих, хто хотів би оскаржити цей строк у суді як неконституційний, рішення чітко демонструє межі конституційного контролю: Суд не може “скоротити” законний строк лише тому, що громадянин вважає його необґрунтованим, оскільки це означало б підміну собою Парламенту. Так само порівняння строку одного закону зі строком іншого закону (тут ідеться про строк сплати судового мита за Надзвичайною постановою № 80/2013) саме по собі не є аргументом неконституційності, якщо воно не пов’язане з конституційним текстом чи принципом.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
- Нічого не змінюється: 30-денні строки (з можливістю продовження на 15 чи 30 днів) для відповіді на звернення залишаються точно такими, як встановлено у 2002 році.
- Уточнюються межі конституційного контролю: Суд не може скоротити законний строк лише тому, що заявник вважає його несправедливим, без справжнього зв’язку з конституційним положенням.
- Заперечення щодо статей 8 та 9 відхилено як неприйнятні, а не як необґрунтовані: важлива відмінність, яка показує, що їх навіть не розглядали по суті, вважаючи замаскованими під заперечення неконституційності пропозиціями щодо зміни законодавства.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Підтверджує стабільність правової бази щодо розгляду звернень, без раптових змін, які могли б спричинити адміністративну плутанину.
- Уточнює на майбутнє, що саме лише незадоволення тривалістю законного строку не може бути підставою для визнання неконституційності.
- Прямо підтверджує обов’язок державних органів відповідати на звернення протягом 30 днів, строк, який залишається чинним і застосовним.
Що залишається проблемою
- Рішення не вирішує основного незадоволення заявників: реальне покарання посадових осіб, які порушують строки, на практиці застосовується рідко.
- 30-денний строк (потенційно 45-60 днів з продовженням) залишається значно довшим за інші порівнянні адміністративні чи судові строки, навіть якщо сам по собі цей факт не є неконституційним.
- Громадяни, незадоволені запізнілою відповіддю, мають обмежені можливості: скарга до вищого органу або судовий позов про зобов’язання відповісти, але не швидкий спосіб покарати орган влади.
Корисні поради
- Якщо ви подали звернення до державного органу, тепер ви точно знаєте, що законний строк відповіді становить 30 днів з моменту реєстрації, з можливим обґрунтованим продовженням на 15 днів (30 днів для енергетики та природного газу).
- Якщо строк минув без відповіді, ви можете звернутися до керівника органу влади або подати адміністративний позов про зобов’язання відповісти, на підставі Закону № 554/2004.
- Не сподівайтеся на судове скорочення строку: Суд чітко вказав, що зміна його тривалості належить виключно до компетенції Парламенту, а не судів.
- Якщо ви посадова особа, відповідальна за звернення, майте на увазі, що недотримання строків за статтями 8 та 9 залишається дисциплінарним проступком згідно зі статтею 15 Постанови № 27/2002, який карається відповідно до Закону № 188/1999 або трудового законодавства.
Часті запитання
Що вирішив Конституційний суд Рішенням № 128/2026?
Чи змінюється строк відповіді на звернення після цього рішення?
Чому Суд відхилив заперечення як “неприйнятне”, а не як “необґрунтоване”?
Чи можна порівнювати строк одного закону зі строком іншого закону перед Конституційним судом?
Що станеться, якщо державний орган не відповість вчасно?
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 639 від 3 серпня 2026 16 сторінок PDF, 123 KB акт починається на сторінці 4
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.