Коротко

  • Державні школи знову можуть наймати секретарів, бухгалтерів, адміністраторів, бібліотекарів і лаборантів. Парламент розширив виняток із загальної заборони заповнювати вакантні посади в бюджетному секторі, який в урядовій редакції охоплював лише викладацькі посади.
  • Закон повністю переписує статтю, якою постанова змінювала Закон про вищу освіту: з однієї зміни, запропонованої Урядом, вийшло шість, доданих Парламентом.
  • Серед них нова стаття, яка каже, що оплата дослідницької роботи за договорами не є подвійною оплатою праці, навіть якщо викладацька і наукова діяльність відбуваються в один і той самий проміжок часу.
Акт: Закон № 133/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 574 від 13 липня 2026 року
Набирає чинності: 16 липня 2026 року

Державна школа, яка залишилася без секретаря чи без бухгалтера, від літа 2025 року не могла оголосити конкурс на цю посаду. Закон № 133/2026, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 574 від 13 липня 2026 року, знімає блокування і для допоміжного педагогічного та адміністративного персоналу, а не тільки для вчителів. Це друга цьогорічна щілина в загальній забороні наймати, запровадженій Законом № 141/2025, після тієї, якою заклади охорони здоров’я було прямо звільнено від неї.

Формально закон затверджує Надзвичайну постанову Уряду № 28/2026, опубліковану 20 квітня 2026 року. Насправді Парламент скористався законом про затвердження, щоб додати низку заходів, яких Уряд не пропонував, передусім у сфері вищої освіти.

Порівняння з первісним текстом постанови показує точно, скільки було додано. Стаття II постанови змінювала одну-єдину частину Закону про вищу освіту № 199/2023. У редакції, схваленій Парламентом, та сама стаття змінює шість різних текстів того самого закону.

Наслідки, які це має

Непедагогічний персонал шкіл виходить з-під заборони наймати. Текст, схвалений Парламентом, каже, що обмеження не застосовується до заповнення за конкурсом або іспитом викладацьких посад, посад допоміжного педагогічного та адміністративного персоналу в державній доуніверситетській освіті, посад університетського асистента, а також до підвищень у закладах вищої освіти. Урядова постанова охоплювала лише викладацькі посади, посади університетського асистента і підвищення, а заповнення можна було проводити тільки за конкурсом.

Університети можуть перекидати невитрачені гроші. Як відступ від Закону про публічні фінанси № 500/2002, державні заклади вищої освіти уповноважені перерозподіляти бюджетні асигнування із залишку базового фінансування, невикористані й перенесені з попередніх років суми та суми, що залишилися від завершених інвестицій, на нові або продовжувані інвестиційні об’єкти, на фінансові активи, на погашення позик для інвестицій і на видатки за статтею «Інші видатки».

Гроші на стипендії та гуртожитки більше не пропадають наприкінці року. Суми, що залишилися в залишку на транспортні пільги для студентів, на субсидії гуртожиткам і їдальням та на неотримані чи нерозподілені стипендії, можна використати в наступні роки на стипендії, на інфраструктуру гуртожитків і їдалень та на центри консультування і кар’єрного орієнтування.

Науковим керівникам докторантів із-за кордону простіше увійти в систему. Фахівці, які мають цей статус у закладах за межами країни, набувають його в Румунії через визнання та видачу свідоцтва про визнання абілітації з боку IOSUD, тобто закладу, що організовує докторські студії, на підставі його власних методик, у яких можуть бути передбачені й національні мінімальні стандарти.

Ліміт докторантів на одного керівника відкладено до 2030 року. Положення статті 70 частини (2) Закону № 199/2023 набирають чинності аж із 2030-2031 навчального року. До того часу сенат університету вирішує, скількох студентів-докторантів може одночасно вести один науковий керівник.

Наймання на дослідницькі проєкти звільняється від відбору. Як відступ від Рамкового закону № 153/2017 про оплату праці, наймання для дослідницьких проєктів у сфері освіти і професійної підготовки або для національних, європейських і міжнародних проєктів може відбуватися на визначений строк, без інших попередніх формальностей і без процедури відбору, як для персоналу, названого в команді проєкту, так і для власного персоналу університету. Для власного персоналу наймання здійснюється рішенням ректора, за індивідуальним трудовим договором, без впливу на основне навантаження.

Оплату дослідницької роботи більше не можна оскаржити як подвійну оплату праці. Нова стаття, ст. 2121, каже, що дослідницька діяльність за договорами, публічними чи приватними, оплачується з бюджету цих договорів, що така оплата сумісна з виконанням університетської норми і не залежить від того, чи виконується робота поза робочим часом, що викладацька і дослідницька діяльність можуть здійснюватися одночасно, зокрема в один і той самий проміжок часу, і що ця оплата не є подвійною оплатою праці.

Школи при університетах отримують фінансування за стандартною вартістю. Заклади доуніверситетської освіти, тимчасово авторизовані або акредитовані, створені в структурі державних університетів чи в їхньому підпорядкуванні, отримують фінансування у вигляді трансфертів із державного бюджету, через бюджет Міністерства освіти і досліджень, на підставі стандартної вартості на одного вихованця ясел, дошкільника чи учня, включеної до додаткового договору, укладеного з університетом.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Щоб побачити, що зробив Парламент, текст треба читати поряд із постановою, яку він затверджує. Надзвичайна постанова Уряду № 28/2026, опублікована в Офіційному віснику Румунії № 310 від 20 квітня 2026 року, мала чотири статті. Стаття I змінювала Закон про доуніверситетську освіту № 198/2023 у чотирьох пунктах, стаття II змінювала одну-єдину частину Закону про вищу освіту № 199/2023, стаття III запроваджувала виняток із заборони наймати, а стаття IV створювала Румунський корпус освіти за кордоном.

Перша зміна найпомітніша для шкіл. У постанові виняток зі статті XXII Закону № 141/2025 стосувався «заповнення за конкурсом викладацьких посад у державній доуніверситетській освіті, посад університетського асистента, а також підвищень». Парламент додав дві речі: слова «або іспитом», які охоплюють і процедури, що не є конкурсами у вузькому значенні, та категорію посад допоміжного педагогічного й адміністративного персоналу. На практиці це означає, що школа може оголосити конкурс на посаду секретаря, бухгалтера, адміністратора, бібліотекаря чи лаборанта, чого раніше зробити не могла.

Друга зміна масштабна. Стаття II постанови мала один пункт, зміну статті 122 частини (2) Закону № 199/2023 про студентів цивільних закладів, яких навчають для потреб оборони і внутрішніх справ. Парламент переписав усю статтю і дійшов до шести пунктів: перерозподіл бюджетних асигнувань, визнання наукових керівників докторантів із-за кордону, первісний текст про студентів, наймання на дослідницькі проєкти, нова стаття про оплату дослідницької роботи і відкладення ліміту докторантів. П’ять із шести в постанові не значилися.

Третя зміна це додавання у статті I нового пункту, п. 21, яким змінюється стаття 139 частина (4) Закону № 198/2023 задля фінансування шкіл, підпорядкованих державним університетам. Його в постанові теж не було.

Незмінною, у редакції з постанови, залишається стаття IV, та, що створює Румунський корпус освіти за кордоном.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Школи можуть заповнити посади секретаріату, бухгалтерії, господарської частини і бібліотеки, тобто функції, без яких заклад освіти не працює, хоч би скільки вчителів у ньому було.
  • Додавання слова «іспит» поряд із «конкурсом» закриває лазівку тлумачення, яка заблокувала б процедури, що формально конкурсом не називаються.
  • Гроші на стипендії та гуртожитки, не витрачені до кінця року, більше не пропадають, а можуть бути використані в наступні роки, теж на студентів.
  • Визнання наукових керівників докторантів, які здобули цей статус за кордоном, стає процедурою університету, а не окремим національним маршрутом.
  • Нова стаття про оплату дослідницької роботи закриває давню дискусію, у якій університети уникали дослідницьких договорів, боячись, що оплату кваліфікують як подвійну оплату праці.

Що залишається проблемою

  • П’ять із шести змін до Закону про вищу освіту внесено в закон про затвердження, а не в постанову, тож вони не пройшли через висновки і пояснювальну записку окремого законопроєкту.
  • Наймання на дослідницькі проєкти відбувається «без проходження інших попередніх формальностей та/або процедур відбору», зокрема й для власного персоналу університету, що залишає вибір цілком на рішення ректора.
  • Текст, який каже, що оплата дослідницької роботи не є подвійною оплатою праці, прямо допускає накладання викладацької і наукової діяльності в один і той самий проміжок часу, не передбачаючи жодного механізму перевірки.
  • Порядок планування, обліку та оцінювання цієї діяльності встановлюється внутрішніми регламентами кожного університету, тож він відрізнятиметься від закладу до закладу.
  • Відкладення ліміту докторантів на одного керівника до 2030-2031 навчального року залишає рішення на розсуд університетських сенатів ще на чотири роки.

Корисні поради

  1. Якщо ви директор школи і маєте вакантні посади допоміжного педагогічного чи адміністративного персоналу, перевірте чинну редакцію статті XXII Закону № 141/2025. Виняток застосовується з 16 липня 2026 року, а процедурою може бути конкурс або іспит.
  2. Якщо вас цікавить посада секретаря, бухгалтера, адміністратора, бібліотекаря чи лаборанта в державній школі, стежте за оголошеннями від 16 липня 2026 року й далі. До того часу ці посади були заблоковані.
  3. Університетам, у яких залишилися суми в залишку на стипендії, гуртожитки чи студентський транспорт, варто переглянути виконання бюджету: гроші можна перенести і використати в наступні роки, теж на студентів.
  4. Якщо ви маєте статус наукового керівника докторантів, здобутий за кордоном, зверніться безпосередньо до того IOSUD, де хочете працювати. Визнання відбувається на підставі його власної методики.
  5. Викладачам, які працюють за дослідницькими договорами, варто попросити в університету внутрішній регламент планування та оплати цієї діяльності. Закон вимагає його, і саме він конкретно визначає, як здійснюється оплата.
  6. Прочитайте статтю 2121 перед підписанням дослідницького договору: вона прямо каже, що оплата не обумовлена виконанням роботи поза університетською нормою.
  7. Для коректного порівняння текст первісної постанови є в Офіційному віснику Румунії № 310 від 20 квітня 2026 року. Відмінності від затвердженої редакції ніде більше не позначені.

Часті запитання

Які посади в школах можна заповнювати тепер?
Викладацькі посади, посади допоміжного педагогічного та адміністративного персоналу в державній доуніверситетській освіті, посади університетського асистента, а також підвищення в закладах вищої освіти. Заповнення може відбуватися за конкурсом або іспитом.
Відколи це застосовується?
Закон опубліковано 13 липня 2026 року, і він набрав чинності через 3 дні після опублікування, тобто 16 липня 2026 року. Іншої дати набрання чинності він не містить.
Що це за обмеження, з якого зроблено виняток?
Це обмеження зі статті XXII частини (1) Закону № 141/2025 про деякі фіскально-бюджетні заходи, опублікованого в Офіційному віснику Румунії № 699 від 25 липня 2025 року, яке обмежує заповнення вакантних посад у бюджетному секторі.
Чи можна платити викладачеві двічі за ту саму годину?
Новий текст, ст. 2121, передбачає, що викладацька і дослідницька діяльність можуть здійснюватися одночасно, зокрема в один і той самий проміжок часу, коли їхня природа дозволяє поєднати навчальну і наукову складові, а оплата з бюджету дослідницького договору не є подвійною оплатою праці, бо відповідала б окремим обов’язкам.
Чи можна використати в іншому році невитрачені гроші на стипендії?
Так. Суми, що залишилися в залишку на транспортні пільги для студентів, на субсидії гуртожиткам і їдальням та на неотримані чи нерозподілені стипендії, можна використати в наступні роки на стипендії та на інвестиційні видатки в інфраструктуру гуртожитків і їдалень, а також на центри консультування і кар’єрного орієнтування.
Що буде з лімітом докторантів на одного керівника?
Положення статті 70 частини (2) Закону № 199/2023 набирають чинності починаючи з 2030-2031 навчального року. До тієї дати максимальну кількість студентів-докторантів, яких одночасно веде один керівник, встановлює сенат університету.
Що залишилося незмінним із постанови?
Стаття I в її чотирьох первісних пунктах, яка змінює Закон про доуніверситетську освіту № 198/2023, і стаття IV, якою створюється Румунський корпус освіти за кордоном як дорадчий орган у структурі Міністерства освіти і досліджень.

Аналіз редакції

Корисна частина закону найменш ефектна. Школа без секретаря не може видати довідку, а без бухгалтера не може виплатити зарплату; блокування цих посад упродовж року дало наслідки, яких жоден звіт про фіскальну дисципліну не вимірює. Розширення винятку і додавання слова «іспит» виправляють помилку в конструкції первісного обмеження, задуманого для центральної адміністрації і механічно застосованого всюди.

Спірна частина це метод. Із шести змін, внесених до Закону про вищу освіту, п’ять уперше з’являються в законі про затвердження. Вони не мали власної пояснювальної записки, не проходили висновок Законодавчої ради як окремий проєкт і не виносилися на громадське обговорення. Прийом законний, але він перетворює закон про затвердження постанови на засіб для текстів, не пов’язаних із терміновістю, на яку посилався Уряд, а читач, який хоче знати, що змінилося, змушений покласти поряд два випуски Офіційного вісника Румунії.

Найделікатнішою є стаття 2121. Вона розв’язує реальну проблему, страх університетів, що оплату за дослідницькими договорами кваліфікують як подвійну оплату праці, але розв’язує її декларацією, а не механізмом: каже, що накладання в один і той самий проміжок часу не впливає на право на оплату, і залишає облік на внутрішні регламенти. У системі, де викладацька норма вимірюється в годинах, текст, який прямо визнає, що та сама година може бути і викладанням, і окремо оплаченою дослідницькою роботою, потребує правил обліку, записаних десь вище, ніж у регламенті сенату.

Що потрібно змінити

  • Мінімальні спільні рамки обліку дослідницької діяльності, оплаченої з договорів. Встановлені наказом міністра, а не внутрішніми регламентами, різними від університету до університету, вони зробили б оплату перевірною і захистили б університети під час контролю.
  • Збереження якоїсь форми відбору при найманні на проєкти. Навіть спрощена, з публічним оголошенням і письмовими критеріями, вона зберегла б відкритість до кандидатів поза закладом, яку нинішній текст закриває, формально не забороняючи.
  • Включення винятку із заборони наймати безпосередньо до Закону № 141/2025, у консолідованому вигляді. Сьогодні той, хто хоче знати, які посади можна заповнювати, мусить стежити за частиною, запровадженою постановою і зміненою законом про її затвердження.
  • Окреме обґрунтування текстів, доданих у законі про затвердження. Окремий розділ у пояснювальній записці для поправок, яких немає в постанові, повернув би читачеві й законодавцеві простежуваність, яку нинішня процедура втрачає.
  • Оцінка наслідків відкладення ліміту докторантів. Чотири роки, протягом яких максимальна кількість залишається на розсуд кожного університетського сенату, заслуговують принаймні на публічний звіт у середині періоду.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 574 від 13 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 101 KB акт починається на сторінці 7

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.