Резервісти, викликані на навчання, відшкодовують проїзд: 7,5 літра на 100 кілометрів

Резервіст, викликаний на навчання, більше не має гадати, хто оплачує йому дорогу і скільки саме. Міністерство юстиції затвердило процедуру відшкодування витрат на проїзд для резервістів пенітенціарної системи, викликаних на мобілізаційні навчання та тренування, на мобілізацію або на війну. Наказ має три статті та додаток із восьми статей, а також зразок заяви про відшкодування, і спирається на ст. 26 ч. (1) Закону № 355/2009 про режим стану часткової або повної мобілізації збройних сил і воєнного стану та на ст. 74 Закону № 446/2006 про підготовку населення до оборони. Це один із процедурних актів, опублікованих цього дня, поряд із тим, що встановлює маршрут медичної переоцінки осіб з інвалідністю.

Процедура застосовується до Міністерства юстиції, Національної адміністрації пенітенціарних установ і підпорядкованих їй підрозділів. Вона не стосується резервістів Міністерства національної оборони чи інших структур, які мають власні нормативні акти. Коротко: якщо ви перебуваєте в резерві пенітенціарної системи і отримуєте повістку про призов, це той текст, який каже, хто оплачує вам дорогу.

Відшкодування здійснюється на підставі талонів із повістки про призов, зразок якої встановлено Постановою Уряду № 13/2011. Приймаються поїздки законно володіним автомобілем, громадським транспортом, тобто автобусом, мікроавтобусом, потягом, трамваєм, тролейбусом, метро і канатним транспортом там, де він є, а також засобами публічного водного транспорту.

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає в тому, що з’являються три окремі ситуації оплати, з різними одержувачами. Резервіст отримує гроші напряму, якщо оплатив проїзний квиток із власної кишені або якщо їхав власним автомобілем. Перевізник отримує гроші напряму, якщо резервіст скористався транспортними талонами з повістки про призов. Різниця має значення, бо в третьому випадку резервіст не подає жодної заяви: при прибутті в підрозділ у нього забирають повістку про призов і проїзні квитки, отримані в обмін на талони.

Другий наслідок це норматив для особистого автомобіля, записаний у ст. 4 для поїздки на мобілізаційні навчання або тренування: вартість 7,5 літра пального на 100 пройдених кілометрів за роздрібною ціною. Ціна це та, що вказана у фіскальному чеку, виданому компаніями з розподілу нафтопродуктів у період поїздки, отже не середня величина, встановлена адміністративно. Відстань обчислюється за найкоротшим автомобільним маршрутом між населеними пунктами, а якщо його визначити неможливо, то залізницею, теж за найкоротшим маршрутом.

Третій наслідок це широке визначення законно володіного автомобіля. Сюди входить не лише власна машина, а й машина чоловіка або дружини, дітей чи батьків резервіста, а також та, якою він користується на підставі актів, укладених із третіми особами, на умовах закону. Це формулювання, яке усуває ситуацію, коли хтось втрачає відшкодування через те, що поїхав сімейним автомобілем.

Четвертий наслідок стосується того, що додається до пального. До відшкодованих витрат входять також можлива плата за поромну переправу, плата за проїзд автомагістраллю та за міст. При громадському транспорті відшкодована сума це вартість проїзних квитків, до якої можуть додаватися комісії туристичних агенцій та інші специфічні збори, сплачені пасажирами, передбачені національним законодавством.

П’ятий наслідок стосується строків, і вони записані чітко. Підрозділ повідомляє перевізникові розмір відшкодування протягом 10 днів від дати здійснення перевезення. Для мобілізаційних навчань і тренувань відшкодування здійснюється протягом 30 днів від отримання талонів і даних, потрібних для оплати, з ресурсів, виділених на цю мету. Для мобілізації або війни підрозділ складає заявку на бюджетні асигнування і подає її за підпорядкованістю, отже оплата залежить від виділення коштів.

Шостий наслідок найпрактичніший для резервіста: повернення додому оплачується наперед. Після завершення навчань, при демобілізації або при припиненні воєнного стану підрозділ видає йому через касу, готівкою, еквівалент проїзного квитка або квитків до місця проживання. Якщо він приїхав автомобілем, то теж готівкою отримує вартість 7,5 літра на 100 кілометрів за відстань до дому, за ціною на день від’їзду.

Сьомий наслідок стосується джерела коштів. Для навчань і тренувань суми надходять із власних бюджетів пенітенціарних установ або з бюджету Національної адміністрації пенітенціарних установ. Для мобілізації або війни вони надходять із державного бюджету на воєнний час, розробленого і затвердженого на умовах закону.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Право існувало й раніше. Ст. 26 ч. (1) Закону № 355/2009 і ст. 74 Закону № 446/2006 про підготовку населення до оборони передбачають, що викликані резервісти мають право на проїзд, а Постанова Уряду № 13/2011 ще у 2011 році встановила зразок повістки про призов із доданими транспортними талонами. Бракувало процедури, за якою пенітенціарна система реалізує це право: хто платить, у які строки, на підставі яких документів і за яким нормативом.

Перша новина це записаний норматив. Без тексту, який казав би 7,5 літра на 100 кілометрів і ціна з фіскального чека, відшкодування поїздки власним автомобілем залишалося на розсуд кожного підрозділу. Тепер цифра однакова для всіх, і резервіст може сам перевірити суму, на яку має право.

Друга новина це календар. Десять днів на повідомлення перевізникові про розмір відшкодування, тридцять днів на фактичну оплату при навчаннях і тренуваннях. Це строки, на які, за відсутності процедури, ніхто не міг послатися.

Третя новина це формуляр. Додаток до процедури містить зразок заяви про відшкодування, з графами для населеного пункту проживання, повіту, відстані в кілометрах до населеного пункту, де проводиться захід, і використаного засобу транспорту. Заяву затверджує директор підрозділу, а візує головний бухгалтер.

Що не змінилося: обов’язок резервіста подати підтвердні документи. Для поїздки автомобілем потрібні чек на пальне, виданий у період поїздки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використаного автомобіля, документ, що посвідчує особу, і, за потреби, інші підтвердні документи, передбачені законом. А відшкодування здійснюється з дотриманням законодавчих положень щодо громадського транспорту для пенсіонерів, чинних на момент поїздки.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання