Коротко

  • Заперечення проти ордонанса, який у 2008 році встановив величини, від яких обчислюють грошове забезпечення військових і зарплати поліцейських, відхилили як неприйнятне, тобто без розгляду по суті. Причина не стосується зарплат: автор перелічив 35 статей Конституції і 8 статей Загальної декларації прав людини, не показавши, чим саме текст їх порушує. Рішення № 419 від 30 квітня 2026 року опублікували 24 вересня 2026 року, і від цієї дати воно остаточне та загальнообов’язкове, ухвалене одностайно.
  • Програє військовий, який заявив заперечення, а його справу в Трибуналі Мехедінці розглядають далі з недоторканим текстом. Дві галузеві базові величини, 193,4694 лея і 197,3387 лея, уведені Ордонансом Уряду № 8/2008, лишаються базою обчислення, яку закон використовує для грошового забезпечення, для зарплат і для встановлення, перерахунку та оновлення державних військових пенсій.
  • Відхилення як неприйнятного не закриває розмови по суті, на відміну від відхилення як необґрунтованого. Суд не сказав, що ордонанс конституційний; він сказав, що в нього не попросили нічого перевірюваного. Ті самі приписи може оскаржити знову будь-хто, чия справа на розгляді, якщо цього разу критику буде написано і пояснено.
Акт: Рішення № 419 від 30 квітня 2026 року щодо заперечення про неконституційність Ордонанса Уряду № 8/2008 про внесення змін і доповнень до Закону № 138/1999 про оплату праці військового персоналу, а також про внесення змін до Ордонанса Уряду № 38/2003 і до Ордонанса Уряду № 64/2006
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial), частина I, № 812 від 24 вересня 2026 року
Набирає чинності: рішення є загальнообов’язковим від дати опублікування, 24 вересня 2026 року

Конституційний Суд відхилив як неприйнятне заперечення, заявлене Флоріном Клаудіу Роля проти Ордонанса Уряду № 8/2008, акта, з якого походить цифра, яку й сьогодні застосовують при обчисленні грошового забезпечення і зарплат в обороні, громадському порядку та пенітенціарній системі. Це третє рішення за останні тижні, яке зачіпає той самий ордонанс, після того, у якому Суд показав, що зарплати поліцейських і військових і далі обчислюють за величиною, встановленою у 2008 році. Різниця в тому, що тут Суд до самого ордонанса не дійшов: він спинився перед суттю, бо заперечення не містило жодної критики, яку можна було б перевірити.

Оскарженим був ордонанс у цілому. Він додав шість пунктів, від 11 до 16, до примітки додатка № 1 Закону № 138/1999 про оплату праці військового персоналу, правила, які зберігали коефіцієнти ієрархізації грошового забезпечення на час реструктуризації Армії Румунії. Стаття II тоді встановила галузеву базову величину на рівні 193,4694 лея від 1 квітня 2008 року і 197,3387 лея від 1 жовтня 2008 року, і для військових, і для поліцейських, і для державних службовців зі спеціальним статусом у пенітенціарній системі. Друга величина це точно перша, збільшена на 2%: помножена на 1,02, квітнева цифра дає 197,3388 лея, а ордонанс надрукував 197,3387 лея, тобто на одну десятитисячну лея нижче.

Ставка тут не історична. Пункт 16, уведений тим самим ордонансом, каже, що грошове забезпечення за посадою, обчислене за тими коефіцієнтами, є базою обчислення не лише для зарплатних прав, а й для встановлення, перерахунку та оновлення державних військових пенсій. Звідси й низка справ, які доходять до Суду майже через два десятиліття після ухвалення акта.

Ордонанс формально вже не чинний. Статтю II скасував Рамковий закон № 330/2009 про єдину оплату праці персоналу, оплачуваного з публічних коштів, опублікований в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 762 від 9 листопада 2009 року, а сам ордонанс у цілому Парламент відхилив Законом № 49/2012, опублікованим в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 185 від 22 березня 2012 року. Той закон має одну статтю з одним дієсловом: відхиляється. Між опублікуванням ордонанса, 31 січня 2008 року, і його відхиленням минуло 1.512 днів, протягом яких акт застосовували і він породжував права. Суд усе ж зміг його розглянути, покликавшись на Рішення № 766 від 15 червня 2011 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 549 від 3 серпня 2011 року, за яким конституційний контроль охоплює і приписи, чиї правові наслідки тривають після втрати чинності.

Справа по суті це спір у Трибуналі Мехедінці, палата II цивільна, адміністративного та податкового судочинства, за номером 908/30/2020. Суд передав заперечення до Конституційного Суду ухвалою від 17 листопада 2021 року, а в Конституційному Суді справа отримала номер 3.595D/2021. Ані голови обох Палат Парламенту, ані Уряд, ані Народний адвокат жодної позиції не повідомили.

Критика автора по суті була такою: військовий підписує присягу, не отримавши інформації про службові відносини, про обов’язки за посадою і про оплату праці, а внесення акта про призначення до наказу по частині не дорівнює його прийняттю, тим паче що наказ по частині належить до категорії таємної інформації. Понад цю конструкцію автор поклав перелік: ст. 1 ч. (3)-(5), ст. 4, 9, 11, 15, 16, 20, 21, 24, 25, ст. 30-32, ст. 36, 37, 39, 41, 42, 43, 44, 45, 47, 51, 52, 53, 57, ст. 61 ч. (1), ст. 67, 73, 78, 108, 118, 124, 126 і ст. 135 ч. (2) п. f) Конституції, а ще ст. 7, 8, 13, 19, 20, 23, 25 і 26 Загальної декларації прав людини і Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Разом 43 тексти-орієнтири і жодного абзацу, який пояснював би, чому хоч один із них порушено.

Наслідки, які це має

Рішення остаточне і загальнообов’язкове від 24 вересня 2026 року, дати опублікування в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 812. Підставою є ст. 147 ч. (4) Конституції, наведена в резолютивній частині поряд зі ст. 146 п. d): обов’язкова сила рішень Суду починається з опублікування, а не з ухвалення. Між цими двома моментами минуло 147 днів.

Перший наслідок стосується справи, з якої все почалося. Спір у Трибуналі Мехедінці розглядають далі, з приписами, що лишилися точно такими, якими їх надрукували у 2008 році. Автор заперечення може й надалі висувати будь-який захист щодо фактів, але більше не може просити зупинити розгляд на цій підставі.

Другий наслідок це той, якого бракує, і він важить більше за перший. Відхилення як неприйнятного нічого не каже про конституційність тексту. Суд не написав ані що ордонанс відповідає Конституції, ані що він її порушує; він написав, що тверджень автора не досить, щоб запустити конституційний контроль. Отже, жодної преюдиційної сили щодо суті не виникає, і ті самі приписи можна оскаржити завтра, в іншій справі, з написаним мотивуванням.

Третій наслідок стосується кожного, хто сьогодні обчислює або оспорює грошове забезпечення, зарплату поліцейського чи перераховану військову пенсію. Цифри 193,4694 лея і 197,3387 лея лишаються там, де були, а механізм із пункту 16 ордонанса, який робить їх базою обчислення для державних військових пенсій, не зачеплений. Хто сподівається, що рішення Суду зітре цей орієнтир, має знати, що в цій справі нічого такого не вирішено.

Четвертий наслідок видно з порівняння з тим, що опублікували того самого дня. Офіційний вісник Румунії від 24 вересня 2026 року вмістив і Рішення № 589/2025, у справі про перерахунок пенсії, де автор не назвав жодної статті Конституції, обмежившись покликанням на інше рішення Суду, а прокурор просив відхилити заперечення як неприйнятне. Там Суд усе ж розглянув справу по суті. Той, хто готує заперечення, має знати, що поріг мотивування читають не однаково в усіх справах.

П’ятий наслідок методичний і адресований адвокатам та профспілкам, які готують заперечення. Суд повторив, тримаючи в руках два давніші рішення, що заперечення має три обов’язкові елементи: оскаржений текст, текст-орієнтир, який нібито порушено, і мотивування суперечності між ними. Перші два можна визначити напевно, третій Суд не може вивести замість автора, бо це означало б контроль з власної ініціативи, який не дозволений.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У текстах законів не змінилося нічого. Жодного припису не скасували, не переписали і не супроводили застереженням щодо тлумачення. Ордонанс Уряду № 8/2008 був до 24 вересня 2026 року актом, відхиленим Парламентом у 2012 році, зі статтею II, скасованою від 2010 року, але з наслідками, які тривають через пенсії, обчислені на його основі. Так само все і після опублікування рішення.

Змінився, однак, стан справи в Мехедінці, над якою від листопада 2021 року висіло призупинене питання. Питання отримало відповідь, але не ту, на яку чекала хоч одна зі сторін: ані суд, що звертався, ані прокурор про прийнятність не говорили. Трибунал Мехедінці оцінив заперечення як необґрунтоване, тобто подивився на суть і не визнав автора правим. Представник Прокуратури зі свого боку просив відхилити його як необґрунтоване, покликаючись на практику Суду. Неприйнятність прийшла від Суду, з власної ініціативи, на підставі, якої ніхто не ставив на обговорення.

Друга зміна, стриманіша, стосується судової практики. Суд знову використав Рішення № 1.313 від 4 жовтня 2011 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 12 від 6 січня 2012 року, і Рішення № 785 від 16 червня 2011 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 646 від 9 вересня 2011 року. Перше будує тест із трьох елементів заперечення, друге ясно каже, що саме лише перелічення конституційних чи конвенційних приписів не є справжньою критикою неконституційності. Обидва мають тепер свіжий і легкий для цитування випадок застосування, на акті про оплату праці.

Що не змінилося, хоч і могло б, то це саме питання по суті. Чи може кадрового військового тримати службове відношення, зарплатного змісту якого йому не повідомили, лишається відкритим. Його не відхилили; його не прочитали.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Закриває справу, яка стояла 1.772 дні, тобто 4 роки, 10 місяців і 7 днів, від ухвали про звернення до опублікування рішення. Спір у Мехедінці може йти далі.
  • Не блокує суті. Будучи відхиленням як неприйнятного, воно не породжує преюдиційної сили щодо конституційності ордонанса, тож добре написана критика може знову дійти до Суду.
  • Конкретно каже, що має містити заперечення: оскаржений текст, текст-орієнтир і пояснення суперечності між ними. Це практичний дороговказ для профспілок і адвокатів, які працюють зі справами про оплату праці.
  • Відтворює приписи ордонанса повністю, зокрема й ті, що скасовані у 2009 році, тож рішення можна використовувати прямо в давніх справах, не відновлюючи редакції акта на дату подій.
  • Підтверджує ще раз, що акт, виведений із чинності, можна контролювати, доки тривають його наслідки. Для військових пенсіонерів, які судяться щодо цифр 2008 року, ці двері лишаються відчиненими.

Що залишається проблемою

  • Чотири з половиною роки чекання заради результату, який суті не торкається. Між зверненням і ухваленням минуло 1.625 днів, а висновок можна було сформулювати, прочитавши ухвалу про звернення.
  • Автор лишається без жодної відповіді на своє справжнє питання, те про інформування військового щодо оплати праці перед присягою. Його сформулювали, але до аналізу воно не ввійшло.
  • Опублікування прийшло через 147 днів після ухвалення. Рішення існувало від 30 квітня 2026 року, однак наслідків не давало, і суд у Мехедінці не міг його застосувати.
  • Закон не передбачає жодного етапу, на якому немотивоване заперечення можна було б доповнити. Результат двійковий: або справа тягнеться чотири роки і закривається без суті, або автор відмовляється.
  • Цифри, які дають наслідки досі, походять з ордонанса, який Парламент відхилив. Ситуацію створило не рішення, але рішення лишає її точно такою, якою вона була, а читач, який судиться, не отримує жодного роз’яснення.

Корисні поради

  1. Якщо ви заявляєте заперечення про неконституційність, пишіть окремо щодо кожної наведеної статті Конституції, чим саме текст закону її порушує. Перелік статей, хай і на 40 позицій, відхиляють як неприйнятний, а втрату часу міряють роками, не місяцями.
  2. Візьміть радше дві чи три конституційні підстави, пояснені на півсторінки кожна, замість тридцятьох, перелічених в одному рядку. Тест Суду не кількісний, але вимагає, щоб із мотивування можна було розумно виснувати критику.
  3. Перевірте, чи текст, який ви оскаржуєте, ще чинний, а якщо ні, напишіть у заяві, чому його наслідки тривають у вашому випадку. Без цього уступу ви ризикуєте неприйнятністю з іншої причини.
  4. Якщо ваш спір стосується грошового забезпечення, зарплати поліцейського чи військової пенсії, обчисленої за величинами 2008 року, збережіть аргументи щодо фактів і розрахунку. Це рішення не закриває вам жодного такого захисту, бо ордонанса воно не розглядало.
  5. Не читайте відхилення як підтвердження конституційності. Формула резолютивної частини це «відхиляє як неприйнятне», а не «констатує, що приписи конституційні». Різниця важить, якщо ви готуєте нове заперечення щодо того самого тексту.
  6. Коли отримуєте ухвалу суду про звернення, читайте її як документ, що піде до Суду. Вона має містити позиції сторін і думку суду, а того, що там не записано, пізніше не допишуть.

Часті запитання

Що, коротко, вирішив Конституційний Суд?
Відхилив як неприйнятне заперечення про неконституційність Ордонанса Уряду № 8/2008, одностайно. Причина це відсутність мотивування: автор перелічив тексти з Конституції і із Загальної декларації прав людини, не пояснивши суперечності між ними та оскарженими приписами.
Яка різниця між «неприйнятним» і «необґрунтованим»?
«Необґрунтоване» означає, що конституційна інстанція прочитала критику, перевірила її і не визнала автора правим; у такому разі резолютивна частина каже ще й, що текст конституційний щодо сформульованої критики. «Неприйнятне» означає, що інстанція до суті не дійшла, бо заява не відповідала умові прийнятності. Тут про конституційність ордонанса не сказано нічого.
Чи можна оскаржити той самий ордонанс знову?
Так. Оскільки суті не розглядали, немає попереднього рішення, яке блокувало б нове заперечення щодо тих самих приписів. Заборона із Закону № 47/1992 стосується лише текстів, уже визнаних неконституційними. Нове заперечення, однак, має бути мотивоване, інакше на нього чекає та сама доля.
Чи щось змінюється в грошовому забезпеченні військових або у військових пенсіях?
Ні. Галузеві базові величини 193,4694 лея, застосовна від 1 квітня 2008 року, і 197,3387 лея, застосовна від 1 жовтня 2008 року, лишаються недоторканими, так само як і правило з пункту 16 ордонанса, яке робить їх базою обчислення для встановлення, перерахунку та оновлення державних військових пенсій.
Як можна контролювати акт, який Парламент відхилив у 2012 році?
Рішенням № 766 від 15 червня 2011 року Суд установив, що конституційному контролю підлягають і закони чи ордонанси, чиї правові наслідки тривають після втрати чинності. Ордонанс Уряду № 8/2008 породив зарплатні права між 2008 і 2010 роками, а ті права сьогодні входять до обчислення пенсій.
З якого дня рішення має наслідки?
Від 24 вересня 2026 року, дати опублікування в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 812. Ст. 147 ч. (4) Конституції пов’язує загальнообов’язкову силу рішень Суду з моментом опублікування, а не з моментом ухвалення.
Скільки тривала процедура?
Трибунал Мехедінці звернувся до Суду ухвалою від 17 листопада 2021 року, а рішення ухвалили 30 квітня 2026 року, тобто через 1.625 днів. До опублікування минуло ще 147 днів. Разом 1.772 дні, тобто 4 роки, 10 місяців і 7 днів. Справа по суті має номер від 2020 року.
Хто заявив заперечення і в якій справі?
Флорін Клаудіу Роля, у справі № 908/30/2020 Трибуналу Мехедінці, палата II цивільна, адміністративного та податкового судочинства. Рішення зазначає, що предметом справи є спір щодо статутних державних службовців, тоді як письмові аргументи говорять про становище кадрових військових.

Аналіз редакції

Перше спостереження з рішення не видно, бо воно вимагає відкрити закон про організацію Суду. Ст. 29 ч. (1) Закону № 47/1992 дозволяє заперечення тільки проти чинного закону або ордонанса. Ордонанс Уряду № 8/2008 не був чинним у жодну мить цієї процедури: статтю II скасували у 2009 році, а сам ордонанс відхилили Законом № 49/2012. Компетенція Суду спирається тут цілком на Рішення № 766 від 15 червня 2011 року, яке поширило контроль на наслідки, що тривають. Рішення розумне і для військових пенсіонерів єдине, яке тримає двері відчиненими. Лишається, однак, те, що через 5.531 день після опублікування того рішення, тобто через понад п’ятнадцять років, текст закону лишився незмінним, і той, хто читає ст. 29 ч. (1) без практики в руках, розуміє рівно протилежне.

Друге спостереження пояснює, чому справа все ж дійшла до Суду і чому пролежала там чотири з половиною роки. Ст. 29 ч. (5) того самого закону зобов’язує суд, що звертається, відхилити клопотання про звернення тоді, коли заперечення суперечить приписам частин (1), (2) або (3), тобто коли текст не чинний, не має стосунку до справи або вже визнаний неконституційним. Відсутності мотивування в цьому переліку немає; вона походить зі ст. 10 ч. (2), яка вимагає, щоб звернення були зроблені письмово і вмотивовано. Отже, Трибунал Мехедінці не мав жодного законного обов’язку перевіряти мотивування і передав справу далі, оцінивши заперечення як необґрунтоване. Фільтра, який заощадив би 1.625 днів, у законі немає, і Суд мусив застосувати його сам, наприкінці процедури.

Третє спостереження це вимір. Автор навів 43 тексти-орієнтири: 35 статей Конституції і 8 статей Загальної декларації прав людини, плюс Європейська конвенція з прав людини, згадана загально. На п’яти абзацах мотивування немає жодного речення, яке пов’язувало б певну статтю з певним приписом ордонанса. Співвідношення між числом підстав і числом аргументів тут 43 до нуля, і це єдина причина, з якої справу закрили. Варто сказати і навпаки: ані прокурор, ані суд, що звертався, проблеми не помітили, обидва просили відхилити заперечення як необґрунтоване. Неприйнятність порушив із власної ініціативи Суд, який в інших випадках саме й відмовляється діяти з власної ініціативи.

Четверте спостереження стосується цифр, залишених позаду. Дві галузеві базові величини вибрані не навмання: 197,3387 лея це 193,4694 лея плюс рівно 2%, а точний добуток, 197,3388 лея, при друку опустили на 0,0001 лея. Округлення не змінює жодної суми, належної комусь, і хибою не є. Воно, однак, дещо каже про природу акта: підвищення на 2% за шість місяців, ухвалене Урядом на підставі закону про уповноваження, Закону № 373/2007, тобто без попереднього парламентського обговорення, і відхилене Парламентом аж через чотири роки. Тим часом пункт 16 того самого ордонанса прив’язав до цих величин встановлення, перерахунок та оновлення державних військових пенсій. Акт, від якого Парламент відмовився, так і далі дає, через 18 років, цифру, з якої обчислюють пенсії.

Що потрібно змінити

  • Умову мотивування слід додати до переліку зі ст. 29 ч. (5) Закону № 47/1992. Суд, що звертається, перевіряв би тоді, так само як уже перевіряє зв’язок зі справою, чи заперечення пояснює суперечність. Справа на кшталт цієї закрилася б за кілька тижнів у Мехедінці, а не через 1.625 днів у Суді.
  • Закон мав би передбачити строк на доповнення мотивування перед відхиленням із цієї причини. Сьогодні результат двійковий, і автор заперечення зі справжньою, але погано написаною проблемою втрачає чотири роки і лишається з тим самим питанням. Строк у 15 днів на доповнення перетворив би неприйнятність на виняток, а не на правило.
  • Правило з Рішення № 766/2011 слід записати у ст. 29 ч. (1). Речення про те, що контролю підлягають і приписи, чиї правові наслідки тривають після втрати чинності, звільнило б кожного, хто шукає правосуддя, від пошуку рішення 2011 року заради розуміння тексту закону 1992 року.
  • Проміжок між ухваленням і опублікуванням слід обмежити прямою нормою. Тут було 147 днів, у які рішення існувало, але наслідків не давало. Строк, записаний у Законі № 47/1992, зробив би передбачуваним момент, коли призупинені справи можуть іти далі.
  • Рішення про неприйнятність через відсутність мотивування мали б прямо казати, що суть лишається відкритою. Читач без юриста розуміє з «відхилення», що текст схвалили. Прикінцева фраза, яка уточнювала б, що конституційності не досліджували, запобігла б відмовам, зіпертим на хибне прочитання.
  • Галузеві базові величини, які використовують при перерахунку військових пенсій, слід перенести до чинного акта. Доки розрахункова цифра стоїть в ордонансі, відхиленому Парламентом у 2012 році, кожен спір мусить відновлювати, чому неіснуючий акт досі дає наслідки, а суди доходять різних рішень в однакових ситуаціях.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 812 від 24 вересня 2026 року, сторінки 2-4 16 сторінок PDF, 153 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.