Коротко
- Конституційний Суд відхилив, одностайно, як необґрунтоване, заперечення, яким двоє військових пенсіонерів оскаржували правило, що утримує чисту військову пенсію нижче середнього значення чистих доходів за період, узятий для обчислення. Верхня межа встояла, а обидві надзвичайні постанови, які її запровадили та переписали, № 59/2017 і № 114/2018, конституційні в цілому.
- Ішлося не про саму верхню межу, а про те, що вона поглинає. Закон обіцяє надбавку в 3%, 6% або 9% тому, хто сплачував внесок на додаткову пенсію, і збільшення на 10%, 15% або 20% тому, хто відзначений Почесним знаком, тобто відзнакою, яку рішення називає давнішою назвою, орденом «Військова заслуга». Автори заперечення показали, що верхня межа здатна стерти обидві виплати, хоча норми, які їх надають, залишилися чинними. На цьому пункті мотивувальна частина Суду окремої відповіді не дає.
- Норма, яку оцінював Суд, уже не та, що діє сьогодні. Від 1 січня 2024 року Закон № 282/2023 переписав цю частину і додав оновлення бази на індекс споживчих цін. Отже, рішення стосується пенсій, призначених за старою редакцією, і процесів, розпочатих їхніми одержувачами, а не обчислення пенсій, установлених від початку 2024 року й далі.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 771 від 11 вересня 2026 року
Набирає чинності: 11 вересня 2026 року, дата опублікування
Військовослужбовець може понад двадцять років сплачувати внесок, створений саме для того, щоб збільшити його пенсію, і не побачити з нього жодного лея на пенсії. Конституційний Суд вирішив, що така ситуація не порушує основний закон. Рішення № 276 від 26 березня 2026 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 771 від 11 вересня 2026 року, відхиляє як необґрунтоване заперечення, заявлене у двох справах Трибуналу Телеормана, і підтверджує верхню межу зі ст. 60 ч. (1) Закону № 223/2015. Це друге за неповні три тижні підтвердження правил, які тримають військові пенсії під контролем: 24 серпня 2026 року вийшло Рішення № 283/2026, яке одним махом закрило 87 справ на сусідній статті, тій, що про оновлення пенсії на інфляцію. Обидва рішення ухвалено на одному засіданні, 26 березня 2026 року.
Верхня межа має коротке формулювання і довгий наслідок. Оскаржена норма говорила: «Під час установлення державної військової пенсії чиста пенсія не може бути більшою за середнє значення чистих місячних грошових забезпечень або заробітних плат, що відповідають місячним брутто грошовим забезпеченням або заробітним платам, включеним до бази обчислення пенсії.» Інакше кажучи, скільки б не виходило за формулою обчислення, пенсія, що реально надходить на рахунок, не може перевищити середнє значення чистих доходів, які військовослужбовець отримував у період, узятий для встановлення пенсії.
Це друга верхня межа, а не перша. Ст. 30 того самого закону вже говорить, що встановлена, перерахована й оновлена пенсія не може бути більшою за 85% бази обчислення, і та межа працює на брутто суму. Ст. 60 ч. (1) накладається згори і зрізає вдруге, цього разу по чистій сумі. Між двома фільтрами втрачається, по черзі, усе, що перевищує 85% бази, а потім усе, що піднімає чисту пенсію над середнім значенням чистих доходів.
Двоє авторів заперечення, Маріус Джорджеску і Штефан Мардале, оскаржували свої рішення про призначення пенсії в Трибуналі Телеормана. Перша справа дійшла до Суду через цивільне рішення № 388 від 20 травня 2021 року, друга через ухвалу від 7 вересня 2021 року. Суд об’єднав їх на підставі ст. 53 ч. (5) Закону № 47/1992 і розглянув разом.
Критика йшла у двох напрямах. Перший стосувався способу законотворення: Уряд нібито змінив органічний закон постановами, хоча сфера військових пенсій не фігурувала в Законі № 161/2017 про уповноваження Уряду видавати постанови, і без надзвичайної ситуації, якої вимагає ст. 115 ч. (4) Конституції. Другий автор додав конкретний аргумент: підстава, наведена в преамбулі Надзвичайної постанови № 59/2017, тобто безперервне зростання заробітних плат і грошових забезпечень, стосується скасування оновлення, а це інший захід, не встановлення верхньої межі.
Другий напрям і становить суть справи. Ст. 108 Закону № 223/2015 надає надбавку 3% за стаж сплати внеску до фонду додаткової пенсії від 5 до 15 років, 6% за 15–25 років і 9% за понад 25 років. Ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995 про статус військовослужбовців збільшує пенсію на 10%, 15% або 20% залежно від класу відзнаки; чинна норма вживає назву Почесний знак, а рішення говорить про орден «Військова заслуга», попередню назву того самого визнання. Автор із другої справи показав, що сплачував внесок понад двадцять років, що той ніколи не зменшував йому заробітної плати і що мав одну-єдину мету: більшу пенсію. Верхня межа скасовує її саме в момент виходу на пенсію, тобто рівно тоді, коли очікування мало б справдитися.
Аргумент має незручний наслідок, який заперечення формулює прямо. Через верхню межу однакову пенсію отримують і той, хто сплачував внесок, і той, хто не сплачував, і нагороджений, і ненагороджений. А норми, що обіцяють надбавки, не скасовані, вони залишилися чинними поряд із межею, яка здатна їх знейтралізувати.
Прокуратура, в особі прокурора Йоана Лауренціу Сореску, просила відхилити заперечення як необґрунтоване і послалася на Рішення № 54 від 25 лютого 2025 року. Голови обох палат Парламенту, Уряд і Народний адвокат не надіслали жодної позиції, хоча акти про звернення їм було надіслано згідно зі ст. 30 ч. (1) Закону № 47/1992.
На процедурну критику Суд відповів коротко і правильно. Постанови № 59/2017 і № 114/2018 є надзвичайними постановами, а не простими. Тільки останні потребують закону про уповноваження і тільки вони зупиняються на межі органічного закону. Надзвичайна постанова бере підставу прямо зі ст. 115 ч. (4) Конституції і може врегульовувати також сфери, віднесені до органічного закону, тож відсутність військових пенсій у законі про уповноваження літа 2017 року нічого не змінює. Щодо надзвичайної ситуації та невідкладності Суд послався на власні рішення № 687/2019, № 543/2020, № 488/2023 і № 550/2024.
По суті відповідь тримається на трьох тезах, уже сформульованих у практиці Суду. Люди виходять на пенсію за законом, чинним на дату виникнення права, за принципом tempus regit actum, тож різниця між поколіннями пенсіонерів не є дискримінацією. Категорії одержувачів службових пенсій і пенсіонери державної системи не перебувають в однакових становищах, бо на них поширюються різні нормативні акти. А розмір пенсії не гарантований ані Конституцією, ані Європейською конвенцією з прав людини: «Розмір пенсії становить майно лише тією мірою, якою він став таким, що підлягає виплаті», нагадав Суд у пункті 45, цитуючи Рішення № 1.284 від 29 вересня 2011 року і Рішення № 977 від 12 липня 2011 року. Законодавець може встановити і мінімальну межу, і максимальну.
Наслідки, які це має
Рішення є остаточним і загальнообов’язковим від опублікування, тобто від 11 вересня 2026 року, згідно зі ст. 147 ч. (4) Конституції. Оскільки це відмова, воно не виводить з обігу жодної норми і не змінює жодної пенсії, що виплачується. Хто шукає в ньому зміну обчислення, не знайде жодної.
Перший наслідок настає у двох справах Трибуналу Телеормана. Скарги на рішення про призначення пенсії розглядатимуть далі, але вже без можливості суду відкинути верхню межу як неконституційну. Для двох скаржників цей шлях закрито.
Другий наслідок стосується процесів інших військових пенсіонерів, і тут усе говорить число. Той самий Суд на тому самому засіданні Рішенням № 283/2026 розв’язав заперечення, заявлені у 87 справах на сусідній статті. Верхня межа зі ст. 60 ч. (1) і оновлення зі ст. 59 це два кінці того самого невдоволення, і обидва тепер дістали однакову відповідь. Суди, які чекали на роз’яснення, його мають.
Третій наслідок недооцінюють найчастіше: відмова як необґрунтоване заперечення не блокує норму. Заборона зі ст. 29 ч. (3) Закону № 47/1992 стосується лише положень, уже визнаних неконституційними, а тут нічого не визнано. Ба більше, резолютивна частина говорить, що норма конституційна «щодо заявленої критики», а це формула, яка залишає відкритою будь-яку нову критику, побудовану на іншій підставі. На практиці ж заперечення, яке повторює ті самі аргументи, дістане те саме рішення.
Четвертий наслідок це те, що залишилося нез’ясованим. Питання, чи може верхня межа знейтралізувати пільгу, за яку застрахований сплатив окремий внесок, лишається без власної відповіді в мотивувальній частині. Суд розглядає його через загальне правило, що пенсія стає майном лише тоді, коли підлягає виплаті, а це закриває дискусію про право власності, але не торкається аргументу про конкретне призначення внеску. Надбавка зі ст. 108 і збільшення зі ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995 залишаються записаними в законі, а верхня межа залишається записаною над ними.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Верхня межа, яку оцінював Суд, уже не та, слово в слово, що в законі сьогодні. Різниця мала на читання і велика на обчислення.
Оскаржена редакція, дана ст. VII п. 3 Надзвичайної постанови № 59/2017 і змінена потім ст. 84 п. 2 Надзвичайної постанови № 114/2018, зупиняла чисту пенсію на «середньому значенні чистих місячних грошових забезпечень або заробітних плат, що відповідають місячним брутто грошовим забезпеченням або заробітним платам, включеним до бази обчислення пенсії». Чинна редакція, дана Законом № 282/2023 і застосовна від 1 січня 2024 року, зупиняє її на середньому значенні тих самих чистих доходів, але «оновлених на місячний індекс споживчих цін станом на дату виникнення пенсійних прав».
Зміна не скасовує верхньої межі, вона піднімає її рівень. База обчислення складається з доходів, отриманих під час служби, тобто до виходу на пенсію, а тим часом ціни зростають. Оновлення на індекс споживчих цін приводить ті доходи до купівельної спроможності дня виникнення права на пенсію, тобто піднімає стелю, під якою вкладається чиста пенсія. Що давніший інтервал, обраний для бази обчислення, то більша різниця. Для того, хто вийшов на пенсію до кінця 2023 року, цієї поправки не існує.
Суд усе ж оцінював стару редакцію, хоча на дату ухвалення її вже понад два роки як замінили. Пояснення міститься в Рішенні № 766 від 15 червня 2011 року, процитованому в пункті 32: перевірці підлягають і положення, що втратили чинність, доки вони й далі мають наслідки у справах, що перебувають на розгляді. Без цього правила кожен утратив би право оскаржувати норму, за якою вийшов на пенсію, щойно законодавець її змінив би.
Дорогою змінився і предмет справи. Заперечення в першій справі оскаржувало також ст. 30 Закону № 223/2015, норму з межею 85% бази обчислення. У пункті 31 Суд констатував, що доводи насправді стосуються лише ст. 60 ч. (1), і звузив предмет заперечення до цієї норми. Співвідношення між двома межами, брутто і чистою, залишилося таким чином поза обговоренням.
Що не змінилося зовсім, так це норми, які обіцяють надбавки. Надбавка за додатковий внесок зі ст. 108 Закону № 223/2015 і збільшення за Почесний знак зі ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995 читаються сьогодні так само, як у 2017 році, а верхня межа над ними працює так само. Єдина різниця це висота, на яку перемістилася стеля.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Закриває невизначеність, якій п’ять років. Суди, що розглядають скарги на рішення про призначення пенсії, тепер знають: верхню межу не можна відкинути як неконституційну, і справи більше не чекають на Конституційний Суд.
- Прояснює процедурну плутанину, яка виникає часто: надзвичайна постанова не потребує закону про уповноваження і може врегульовувати також сферу органічного закону, на відміну від простої постанови. Аргумент про брак уповноваження, який постійно використовують проти надзвичайних постанов, відхилено прямо.
- Рішення ухвалено одностайно, колегією з дев’яти суддів, без окремої чи збіжної думки. Не залишається місця для тлумачень щодо того, що саме Суд хотів сказати.
- Підтверджує принцип tempus regit actum для пенсій, корисний і поза цією справою: дата виникнення права визначає застосовний закон, а різниця з поколінням, що вийшло на пенсію за іншими правилами, сама собою не є дискримінацією.
- Не вичерпує норму. Відмова не тягне заборони зі ст. 29 ч. (3) Закону № 47/1992, а резолютивна частина прямо прив’язується лише до заявленої критики, тож нова критика залишається можливою.
Що залишається проблемою
- Найвагоміший аргумент заперечення, той про внесок, сплачуваний понад двадцять років заради надбавки, яку верхня межа стирає, займає вісім пунктів у мотивах авторів і жодного в мотивах Суду. Відповідь приходить опосередковано, через загальне правило, що пенсія стає майном лише тоді, коли підлягає виплаті.
- Ст. 41 Конституції, про працю та соціальний захист праці, з’являється в переліку підстав, наведених у пункті 35, і більше ніде в розгляді не повертається. Критика щодо передбачуваності та якості закону, побудована на ст. 1 ч. (5), теж не дістає відповіді по суті, її розглянуто лише в частині компетенції.
- Між ухваленням і опублікуванням минуло 169 днів. Рішення № 283/2026, ухвалене на тому самому засіданні, на сусідній статті того самого закону, опублікували через 151 день. Той самий день ухвалення, 18 днів різниці на виході в Офіційному віснику Румунії, і жодного правила, яке пояснювало б черговість.
- Рішення не цитує Рішення № 54 від 25 лютого 2025 року, на яке представник Прокуратури послався як на релевантну практику, і не згадує також Рішення № 283/2026, ухвалене того самого дня на суміжній матерії.
- Рішення Вищого касаційного суду № 5 від 8 лютого 2021 року, на яке автор заперечення послався на підтримку аргументу про Почесний знак, не обговорюється. Хто його відкриє, побачить, що звернення відхилено як неприйнятне, тобто воно не містить обов’язкового роз’яснення, але з опублікованого тепер тексту цього не видно.
- Справа першого автора фігурує в одному й тому самому акті під двома різними номерами: 447/89/2021 у пункті 1 і в резолютивній частині, 447/87/2021 у пункті 7. Друга справа того самого трибуналу всюди має код 87.
Корисні поради
- Перевірте спершу, за якою редакцією норми ви вийшли на пенсію. Якщо право на пенсію виникло до 31 грудня 2023 року, застосовується редакція, оцінена тепер, без оновлення бази на індекс споживчих цін. Якщо воно виникло від 1 січня 2024 року, застосовується редакція, дана Законом № 282/2023, і верхня межа обчислюється на доходах, приведених до поточного рівня.
- Вимагайте від пенсійної каси детального обчислення, а не лише результату. З нього видно, де загубилася сума: на межі 85% бази обчислення, передбаченій ст. 30, чи на чистій межі зі ст. 60 ч. (1). Це дві різні операції, а підсумкова цифра не каже, яка з них зрізала.
- Не плутайте відмову як необґрунтоване заперечення з остаточним закриттям дискусії. Норму й далі можна оскаржувати, бо заборона зі ст. 29 ч. (3) Закону № 47/1992 стосується лише положень, уже визнаних неконституційними. Проте нове заперечення потребує підстави, якої Суд не розглядав, а не повторення тих самих аргументів.
- Якщо оскаржуєте рішення про призначення пенсії в суді, відокремлюйте питання обчислення від питань конституційності. Те, як пенсійна каса застосувала надбавку зі ст. 108 чи збільшення зі ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995, порядок операцій та обраний для бази інтервал обговорюють у суді з трудових спорів і соціального страхування, а не в Конституційному Суді.
- Читайте норми, що надають надбавки, разом із тими, що встановлюють для них верхню межу. Надбавки зі ст. 108 Закону № 223/2015 і зі ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995 обіцяють відсотки, а ст. 30 і ст. 60 ч. (1) того самого закону встановлюють межі, понад якими відсотки більше не діють. З чотирьох норм, прочитаних окремо, підсумковий розмір не випливає.
- Коли цитуєте це рішення у заяві, беріть номер справи з резолютивної частини і перевіряйте його в суді першої інстанції. Опублікований акт містить два різні номери для першої справи, а різниці не видно, якщо читати одну сторінку.
Часті запитання
Що вирішив Конституційний Суд, коротко?
Що конкретно означає верхня межа зі ст. 60 ч. (1)?
Чи втрачаю надбавку за додаткову пенсію, якщо пенсія сягає верхньої межі?
А збільшення за Почесний знак?
Чи змінює рішення щось у моїй пенсії, що виплачується?
Чому Суд оцінював норму, яку вже було змінено?
Як виглядає чинна сьогодні норма?
Чи можу я знову оскаржити ту саму норму в Конституційному Суді?
Скільки тривала процедура?
Де знайти повний текст рішення?
Аналіз редакції
На процедурну критику рішення відповідає твердо і корисно. Плутанина між простою постановою і надзвичайною постановою виникає майже в кожному оскарженні акта, ухваленого Урядом у пенсійній сфері, і Суд розв’язує її двома фразами: закон про уповноваження стосується простих постанов, а надзвичайна постанова бере підставу прямо з Конституції і може заходити також у сферу органічного закону. Хто заявляє заперечення на браку уповноваження, віднині знає, що програє.
По суті ж пропорції перевернуті. Автори заперечення побудували в пунктах 18–25 аргумент, який не був схожий на звичайне невдоволення верхньою межею. Вони не казали, що пенсія замала, вони казали, що держава зібрала внесок, створений саме для того, щоб дати надбавку, а потім надбавку прибрала, залишивши чинною норму, яка її обіцяє. Вісім пунктів мотивів плюс обговорення Почесного знака не дістають власного мотиву в рішенні. Відповідь приходить через формулу, що пенсія становить майно лише тією мірою, якою вона стала такою, що підлягає виплаті, процитовану в пункті 45 з рішень № 1.284/2011 і № 977/2011. Формула правильна і розв’язує критику, побудовану на праві власності, але не торкається поставленого питання, яке було про призначення внеску, а не про гарантування розміру. Там само зникає і ст. 41 Конституції, перелічена в пункті 35 і ніколи не розглянута.
Спостереження, якого не видно, коли читаєш рішення від початку до кінця, випливає із зіставлення чотирьох норм, що їх Суд жодного разу не ставить поряд. Ст. 29 Закону № 223/2015 дає 65% бази обчислення за 25 років стажу плюс відсоток за кожен додатковий рік. Понад це ст. 108 додає до 9% за внесок на додаткову пенсію, а ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995 ще до 20% за Почесний знак. Над усім цим ст. 30 зупиняє все на 85% бази обчислення. Дві надбавки, взяті по максимуму, збільшують пенсію на 29%, і військовослужбовець із мінімальним стажем 25 років опиняється таким чином між 83,9% і 85,0% бази, залежно від порядку застосування збільшень, тобто рівно на краю брутто межі. Від 26 років стажу і вище, хоч як рахуй, результат перевищує 85%, і надбавки починає зрізати ст. 30 ще до того, як чисту межу зі ст. 60 ч. (1) взагалі буде застосовано. Саме цей механізм і оскаржувало заперечення, а Суд вивів його з обговорення в пункті 31, коли усунув ст. 30 з предмета заперечення. Критику розглянули без її половини.
Друге спостереження вимагає календаря, а не читання. Перше звернення вирушило з Телеормана 20 травня 2021 року і дістало рішення 26 березня 2026 року, через 1 771 день. Опублікування додало ще 169 днів, а наслідки рішення настають лише від нього. На дату ухвалення оцінена норма не застосовувалася вже 815 днів, бо її замінили від 1 січня 2024 року; на дату опублікування 984 дні. Проміжок між ухваленням і опублікуванням навіть не сталий: Рішення № 283/2026, з того самого засідання, на сусідній статті того самого закону, вийшло на 18 днів раніше, через 151 день. А якщо взяти тринадцять власних рішень, що їх Суд цитує в мотивах цього акта, їхній проміжок сягає від 19 днів у Рішенні № 63/2017 до 281 дня в Рішенні № 550/2024. Отже, акт, який стає загальнообов’язковим від опублікування, має момент набрання чинності, що коливається на порядок величини, без жодного критерію, видимого ззовні.
Примітка для тих, хто перевіряє самостійно. Рішення Вищого касаційного суду № 5 від 8 лютого 2021 року, на яке автор заперечення послався в пункті 24, відхилило як неприйнятне звернення Апеляційного суду Бакеу саме щодо тлумачення ст. 60 ч. (1) у співвідношенні з надбавкою зі ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995. Отже, воно не містить обов’язкового роз’яснення правового питання. Хто цитує його на підставі цього рішення, не відкривши, ризикує приписати йому силу, якої воно не має.
Що потрібно змінити
- Пряме узгодження ст. 108 Закону № 223/2015 і ст. 11 ч. (3) Закону № 80/1995 з верхніми межами зі ст. 30 і ст. 60. Або вказівка, що надбавки підпадають під межу, або їх виведення з-під неї. Ефект: хто сплачує сьогодні внесок на додаткову пенсію, знає заздалегідь, чи побачить колись обіцяні 3%, 6% чи 9%, замість дізнаватися про це при виникненні права на пенсію.
- Повернення або перерахунок внеску на додаткову пенсію там, де відповідна надбавка повністю скасована верхньою межею. Ефект: держава більше не збирає внесок цільового призначення, не забезпечуючи самого призначення, а дискусія про його конфіскаційний характер, яку Суд закрив аргументом про виплатність, зникає зовсім.
- Законний строк для опублікування в Офіційному віснику Румунії рішень Конституційного Суду, ухвалених за запереченнями. Ефект: більше не було б можливо, щоб два рішення з одного засідання ставали обов’язковими з різницею у 18 днів, а проміжок не міг би підніматися до 281 дня, як сталося з Рішенням № 550/2024, процитованим у цьому ж акті.
- Обов’язок відповідати на кожну наведену конституційну підставу окремо або пояснювати, чому її не розглядають. Ефект: підстава на кшталт ст. 41, перелічена в пункті 35 і відсутня в мотивах, більше не зникає безслідно, а автор майбутнього заперечення знає, чи питання відхилено, чи лише обійдено.
- Звірення номера справи в резолютивній частині з обліком суду, який звернувся, перед надсиланням рішення на опублікування. Ефект: зникає ситуація з цього акта, де перша справа фігурує як 447/89/2021 у резолютивній частині і як 447/87/2021 у мотивах, хоча друга справа того самого трибуналу має код 87.
- Цитування власного рішення, ухваленого того самого дня на суміжній матерії. Ефект: читач одразу бачить усю відповідь Суду про верхню межу й оновлення військових пенсій, замість дізнаватися з іншого місця, що Рішення № 283/2026 закрило на тому самому засіданні 87 справ на сусідній статті.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 771 від 11 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 107 KB акт починається на сторінці 2
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.