Коротко

  • Правило, за яким персонал бюджетної сфери в січні 2010 року перезарахували на посаду і щабель стажу роботи, які він мав у грудні 2009 року, конституційне, встановив Конституційний Суд. Текст, ст. 30 ч. (3) Рамкового закону № 330/2009, утратив чинність 1 січня 2011 року, тобто 5.745 днів тому, але й далі вирішує справи про перерахунок пенсій. Рішення № 589 від 11 листопада 2025 року опублікували 24 вересня 2026 року, і від цієї дати воно загальнообов’язкове, ухвалене одностайно.
  • Програє пенсіонер, який заявив заперечення в апеляції в Апеляційному суді Клужа, а його аргумент відхилили точково. Він покликався на Рішення № 51 від 4 лютого 2020 року, яким Суд визнав неконституційним тлумачення, дане Вищим касаційним судом майже тотожному за змістом текстові. Суд відповів, що те рішення стосувалося компенсаційних сум за науковий ступінь доктора, а не самого рішення про перезарахування, тож аргументи не переносяться.
  • Що важить для кожного, у кого на розгляді справа про перерахунок: ця підстава тепер закрита, але тільки щодо сформульованої критики. Резолютивна частина каже, що текст конституційний «în raport cu criticile formulate», тобто щодо сформульованої критики, а в цій справі критика звелася до покликання на інше рішення. Інша конструкція, з прямо названими конституційними підставами, не заблокована.
Акт: Рішення № 589 від 11 листопада 2025 року щодо заперечення про неконституційність положень ст. 30 ч. (3) Рамкового закону № 330/2009 про єдину оплату праці персоналу, оплачуваного з публічних коштів
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial), частина I, № 813 від 24 вересня 2026 року
Набирає чинності: рішення є загальнообов’язковим від дати опублікування, 24 вересня 2026 року

Конституційний Суд відхилив як необґрунтоване заперечення, заявлене Джіджі Соріном Сасу, і констатував, що ст. 30 ч. (3) Рамкового закону № 330/2009 про єдину оплату праці персоналу, оплачуваного з публічних коштів, конституційна щодо сформульованої критики. Справа по суті це заява про перерахунок пенсії, яка дійшла до апеляції, а спірний текст це той, що в січні 2010 року вирішив, на яку посаду і на який щабель стажу роботи перезарахували кожного працівника публічного сектору. Рішення додається до низки справ, у яких конституційна інстанція відмовляється переписувати спосіб обчислення пенсій, після тієї, у якій вона показала, що оновлення військових пенсій на інфляцію не можна здобути в суді.

Оспорений текст короткий і не лишає місця для тлумачення: «Reîncadrarea personalului se face corespunzător tranșelor de vechime în muncă și pe funcțiile corespunzătoare categoriei, gradului și treptei profesionale avute în luna decembrie 2009», тобто перезарахування персоналу роблять відповідно до щаблів стажу роботи і на посади, що відповідають категорії, ступеневі та професійному розрядові, які особа мала в грудні 2009 року. Він стоїть у главі IV закону, названій «Modul de stabilire a salariilor în primul an de aplicare a legii», тобто спосіб установлення зарплат у перший рік застосування закону, а та глава входить до частини II, про яку сам закон каже, що вона врегульовує єдину систему оплати праці на перехідний період.

Перехідний період тривав рік. Рамковий закон № 330/2009 опублікували в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 762 від 9 листопада 2009 року, застосовували від 1 січня 2010 року і скасували 1 січня 2011 року ст. 39 п. w) Рамкового закону № 284/2010, опублікованого в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 877 від 28 грудня 2010 року. Дата скасування це та сама дата, коли новий закон набрав чинності, встановлена його ст. 46. Відтоді до опублікування рішення минуло 5.745 днів, тобто 15 років, 8 місяців і 23 дні. Місяць, узятий за орієнтир у тексті, грудень 2009 року, позаду вже на 16 років і 9 місяців.

Автор заперечення це пенсіонер, а його справу розглядає Апеляційний суд Клужа, палата IV у трудових спорах і соціальному страхуванні, у справі № 496/100/2019*. Суд звернувся до Конституційного Суду цивільною ухвалою від 21 жовтня 2020 року, а в Конституційному Суді справа отримала номер 522D/2021. Ані голови обох Палат Парламенту, ані Уряд, ані Народний адвокат позицій не надіслали.

Аргумент автора був один-єдиний, за аналогією. Рішенням № 51 від 4 лютого 2020 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 204 від 13 березня 2020 року, Суд задовольнив заперечення щодо ст. 4 ч. (1) Надзвичайної постанови Уряду № 1/2010, тексту, який майже тими самими словами каже, що персонал бюджетної сфери перезараховують на посади і щаблі стажу роботи, які він мав на 31 грудня 2009 року. Якщо той текст упав, доводив автор, має впасти й цей. Автор не вказав жодної статті Конституції, обмежившись тим покликанням. Представниця Прокуратури просила саме з цієї причини відхилити заперечення як неприйнятне.

Конституційна інстанція все ж перейшла до суті й пояснила, чому аналогія не тримається. Рішення № 51/2020 стосувалося не перезарахування як законодавчого рішення, а тлумачення, яке Вищий касаційний суд дав, Рішенням № 21 від 21 листопада 2016 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 1002 від 13 грудня 2016 року, групі текстів, прочитаних разом, і лише щодо компенсаційних сум, належних за науковий ступінь доктора. Там проблемою була розбіжність між верховною інстанцією і власною практикою Суду. Тут предметом справи є перерахунок пенсії, тож, як сформульовано в рішенні, аргументи не застосовуються mutatis mutandis.

Наслідки, які це має

Рішення остаточне і загальнообов’язкове від 24 вересня 2026 року, дати опублікування в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 813. Ст. 147 ч. (4) Конституції пов’язує обов’язкову силу з опублікуванням, а не з ухваленням, а між цими двома моментами минуло 317 днів.

Перший наслідок відчуває апеляція в Клужі, яку розглядають далі з текстом, що лишився на місці. Позивач може й надалі обговорювати, як саме йому обчислили пенсію, який стаж йому визнали і які суми взяли до бази обчислення, але більше не може твердити, що правило перезарахування за груднем 2009 року саме по собі неконституційне.

Другий наслідок ширший за одну справу. Перезарахування січня 2010 року було одноразовою операцією, зробленою один раз, на підставі становища в грудні 2009 року. Воно зафіксувало посаду, ступінь, професійний розряд і щабель стажу роботи, від яких пішли всі подальші підвищення, зокрема ті з Рамкового закону № 284/2010 і з Рамкового закону № 153/2017. Той, кого тоді перезарахували на позицію, яку він вважає хибною, і хто тепер перераховує собі пенсію, лишається з тією точкою відліку, а Суд підтвердив, що це не питання конституційності.

Третій наслідок стосується меж рішення. Формула резолютивної частини вузька: текст конституційний «щодо сформульованої критики». У цій справі критика полягала в одному покликанні на інше рішення, без жодної названої конституційної підстави. Отже, простір, що лишився для заперечення, збудованого інакше, на ст. 16, на ст. 44 або на ст. 47 Конституції, цим рішенням не закритий.

Четвертий наслідок видно з порівняння з тим, що опублікували того самого дня. Теж 24 вересня 2026 року Офіційний вісник Румунії опублікував Рішення № 419/2026, яким Суд відхилив як неприйнятне, через відсутність мотивування, заперечення щодо оплати праці військових і поліцейських. Там автор перелічив 43 тексти-орієнтири, нічого не пояснивши. Тут автор не назвав жодного тексту-орієнтира, а Суд усе ж розглянув справу по суті. Той, хто готує заперечення, має знати, що поріг мотивування читають не однаково в усіх справах.

П’ятий наслідок стосується рішення, ухваленого на тому самому засіданні й опублікованого того самого дня. 11 листопада 2025 року, тим самим складом суду з восьми суддів і тим самим магістратом-асистентом, Суд ухвалив і Рішення № 591/2025, яким підтвердив обмеження оплати чергувань лікарів рівнем січня 2018 року. Механізм той самий, що й тут: один календарний місяць, зафіксований понад десять років тому, вирішує, скільки сьогодні отримує той, кого оплачують із публічних коштів, а Суд в обох справах відносить це до межі розсуду законодавця.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У текстах законів не змінилося нічого, та й не мало чому змінитися: ст. 30 ч. (3) Рамкового закону № 330/2009 скасована від 1 січня 2011 року, а рішення про відхилення не повертає її в дію і не змінює її. Змінився стан справи в Клужі й статус аргументу, який там використали.

До цього рішення судова практика давала на вигляд надійний гачок. Рішення № 51/2020 визнало неконституційними, у тлумаченні верховної інстанції, ст. 30 ч. (6) і ст. 48 ч. (1) п. 7 Рамкового закону № 330/2009, ст. 4 ч. (1) і ст. 6 ч. (1) Надзвичайної постанови Уряду № 1/2010, ст. 1 ч. (5) Закону № 285/2010 і ст. 8 додатка № 5 до Закону № 63/2011. Той перелік містить два тексти з того самого закону, до якого належить оскаржена тут частина, а один із них, ст. 4 ч. (1) Надзвичайної постанови Уряду № 1/2010, має майже тотожний зміст. Схожість тексту здавалася достатньою.

Теперішнє рішення той гачок звужує. Воно каже, що перевірка, зроблена у 2020 році, стосувалася виключно значення тих текстів для права на компенсаційні суми за науковий ступінь доктора, а не рішення про перезарахування персоналу бюджетної сфери. Інакше кажучи, визнання неконституційності стосувалося одного прочитання норми, даного в касації в інтересах закону, щодо однієї-єдиної категорії грошових прав, а не самої норми. Для будь-якої іншої ситуації, зокрема для перерахунку пенсії, текст застосовують безперешкодно.

Друга зміна стосується техніки захисту. Після цього рішення покликання на Рішення № 51/2020 більше не можна використовувати як самостійний аргумент у пенсійних справах, а той, хто хоче оскаржити правило перезарахування, мусить написати власну критику, з поіменно названими статтями Конституції. Міру видно, непрямо, із самої цієї справи: тут Суд розглянув суть, хоча йому не назвали жодної конституційної підстави, але результатом було відхилення.

Що не змінилося, то це співвідношення між законом і пенсією. Закон, який був чинний дванадцять місяців, і далі вирішує, майже через сімнадцять років, розмір пенсій, які виплачують. Жодне положення рішення цього механізму не зачіпає.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Закриває справу, яка чекала 2.164 дні, тобто 5 років, 11 місяців і 3 дні, від ухвали про звернення до опублікування. Апеляція в Клужі може йти далі.
  • З’ясовує, що саме вирішило Рішення № 51/2020 і чого воно не вирішувало. Різниця між визнанням неконституційною норми і визнанням неконституційним її тлумачення викладена тут зрозуміло й для того, хто не працює в конституційному судочинстві.
  • Розглядає суть, хоча прокурор просив відхилити заперечення як неприйнятне через відсутність мотивування. Автор, пенсіонер без названих у заяві конституційних підстав, усе ж отримав відповідь на свій аргумент.
  • Відтворює оспорений текст слово в слово і ставить його в структуру закону, із главою і частиною, до яких він належить. Справи, що працюють із редакцією закону 2010 року, можуть користуватися рішенням прямо.
  • Лишає відкритим простір для іншої критики, формулою «щодо сформульованої критики». Воно не блокує будь-якого майбутнього заперечення щодо того самого тексту.

Що залишається проблемою

  • Опублікування прийшло через 317 днів після ухвалення, тобто більш ніж через десять місяців. Рішення існувало від 11 листопада 2025 року, але наслідків не мало, і апеляція в Клужі не могла його застосувати.
  • Мотивувальна частина по суті займає сім абзаців і не перевіряє тексту щодо жодної статті Конституції, бо жодної не назвали. Результатом є констатація конституційності без записаного предмета порівняння.
  • Поріг мотивування застосовують, як видається, неоднаково. У Рішенні № 419/2026, опублікованому того самого дня, відсутність пояснення суперечності привела до неприйнятності; тут відсутність будь-якої конституційної підстави привела до розгляду по суті.
  • Рішення нічого не каже про тих, кого в січні 2010 року перезарахували помилково. Проблема реальна, але належить до застосування закону, а читач лишається без вказівки, що нести її треба до суду першої інстанції.
  • Покликання на власну структуру закону хибне: рішення приписує правило перехідного періоду ст. 2 ч. (3), хоча воно стоїть у ст. 1 ч. (3), а ст. 2 ч. (3) визначає зовсім інше.

Корисні поради

  1. Якщо у вас є справа про перерахунок пенсії, зіперта на те, як вас перезарахували в січні 2010 року, перенесіть розмову з конституційного поля на поле фактів. Попросіть акт про перезарахування, перевірте записані там посаду, ступінь, професійний розряд і щабель стажу роботи і порівняйте їх зі своїм становищем у грудні 2009 року.
  2. Не будуйте заперечення про неконституційність на самій лише схожості текстів двох норм. Суд показав тут, що коли наведене рішення стосувалося тлумачення, даного в касації в інтересах закону, висновок не переноситься на іншу категорію прав.
  3. Якщо ви все ж хочете оскаржити правило перезарахування, назвіть прямо статті Конституції і поясніть щодо кожної, у чому саме її порушено. Формула «щодо сформульованої критики» з резолютивної частини лишає відкритою ту критику, якої в цій справі не сформулювали.
  4. Перевірте, чи у вашому випадку йдеться про надбавку за науковий ступінь доктора. Там, і тільки там, Рішення № 51/2020 лишається застосовним, а тлумачення, дане верховною інстанцією у 2016 році, усунуто.
  5. Попросіть у пенсійної каси розрахунок, а не лише рішення. Базу обчислення будують із зарплатних прав того періоду, а перезарахування 2010 року лише один із орієнтирів, що входять до неї.
  6. Пам’ятайте, що текст скасований від 1 січня 2011 року і що рішення про відхилення не повертає його в дію. Його застосовують лише до ситуацій, що сталися, поки він був чинний, тобто у 2010 році, а будь-яка вимога щодо пізніших періодів має іншу правову підставу.

Часті запитання

Що, коротко, вирішив Конституційний Суд?
Відхилив заперечення як необґрунтоване і констатував, що ст. 30 ч. (3) Рамкового закону № 330/2009 про єдину оплату праці персоналу, оплачуваного з публічних коштів, конституційна щодо сформульованої критики. Рішення ухвалили одностайно.
Що конкретно каже підтверджений текст?
Що перезарахування персоналу, оплачуваного з публічних коштів, роблять відповідно до щаблів стажу роботи і на посади, що відповідають категорії, ступеневі та професійному розрядові, які особа мала в грудні 2009 року. Це була одноразова операція, застосована від січня 2010 року, яка встановила точку відліку для всіх подальших підвищень.
Якщо закон скасований, чому він іще важить?
Бо його наслідки тривають. Перезарахування 2010 року зафіксувало посаду і стаж, від яких обчислювали зарплатні права наступних років, а ті права сьогодні входять до бази обчислення пенсії. Рамковий закон № 330/2009 скасували 1 січня 2011 року, ст. 39 п. w) Рамкового закону № 284/2010.
Чому не застосували Рішення № 51/2020, якщо тексти майже тотожні?
Бо те рішення визнало неконституційною не норму, а тлумачення, яке Вищий касаційний суд дав їй разом з іншими текстами, щодо компенсаційних сум за науковий ступінь доктора. Предметом цієї справи є перерахунок пенсії, і Суд показав, що аргументи не застосовуються mutatis mutandis.
Чи можу я оскаржити той самий текст в іншій справі?
Так. Відхилення зроблено щодо сформульованої критики, а тут критика звелася до покликання на інше рішення, без жодної названої статті Конституції. Заперечення, збудоване на пояснених конституційних підставах, лишається можливим, бо заборона із Закону № 47/1992 стосується тільки текстів, уже визнаних неконституційними.
З якого дня рішення має наслідки?
Від 24 вересня 2026 року, дати опублікування в Офіційному віснику Румунії, частина I, № 813. Ст. 147 ч. (4) Конституції пов’язує загальнообов’язкову силу рішень Суду з моментом опублікування.
Скільки тривала процедура?
Апеляційний суд Клужа звернувся до Конституційного Суду цивільною ухвалою від 21 жовтня 2020 року, а рішення ухвалили 11 листопада 2025 року, тобто через 1.847 днів. До опублікування минуло ще 317 днів. Разом 2.164 дні, тобто 5 років, 11 місяців і 3 дні. Справа по суті має номер від 2019 року.
Скільки суддів брало участь?
Восьмеро з дев’яти членів Суду, під головуванням Елени-Сіміни Тенесеску, з Патріцією-Маріленою Йоня як магістратом-асистентом. Рішення ухвалили одностайно, і воно не має ані окремих, ані збіжних думок.

Аналіз редакції

Спостереження, яке змінює вагу справи, виходить із зіставлення двох рішень, опублікованих того самого дня, а не з читання цього від початку до кінця. 24 вересня 2026 року Офіційний вісник Румунії умістив і Рішення № 419/2026, яким Суд відхилив заперечення як неприйнятне на тій підставі, що автор перелічив тексти-орієнтири, не пояснивши суперечності, покликаючись на ст. 10 ч. (2) Закону № 47/1992, яка вимагає, щоб звернення були мотивовані. У справі, про яку тут ідеться, автор не назвав навіть однієї статті Конституції, а представниця Прокуратури прямо просила відхилити заперечення як неприйнятне саме з цієї причини. Суд обійшов висновок прокурора і розглянув суть. Ці два рішення можна примирити, бо у справі, про яку тут ідеться, існував упізнаваний аргумент, аналогія з Рішенням № 51/2020, який Суд міг перевірити. Але читач, який покладе їх поряд, не дізнається, звідки йде межа: аргумент без конституційних підстав проходить, а конституційні підстави без аргументу не проходять.

Друге спостереження вимагає відкрити закон про організацію Суду. Ст. 29 ч. (1) Закону № 47/1992 дозволяє заперечення тільки проти чинного закону або ордонанса. Ст. 30 ч. (3) Рамкового закону № 330/2009 не була чинною ані на дату звернення, 21 жовтня 2020 року, ані на дату ухвалення: її скасували майже за десять років до того. Компетенція Суду й тут спирається на Рішення № 766 від 15 червня 2011 року, яке поширило контроль на приписи, чиї наслідки тривають. Варто відзначити, що та сама ст. 39 Рамкового закону № 284/2010, яка скасувала закон пунктом w), пунктом x) скасувала й Надзвичайну постанову Уряду № 1/2010, тобто саме той акт, на якому трималася аналогія автора. Обидві порівнювані норми втратили чинність того самого дня, 1 січня 2011 року, і обидві дають наслідки у спорах 2026 року.

Третє спостереження стосується хибного покликання, яке можна перевірити в тексті закону. В абзаці 14 Суд пояснює перехідну природу частини II Рамкового закону № 330/2009 і приписує це уточнення «ст. 2 ч. (3) того самого нормативного акта». У законі те речення стоїть у ст. 1 ч. (3); ст. 2 ч. (3) каже зовсім інше, а саме які категорії персоналу входять до бюджетного сектору. Зміст, наведений Судом, відтворено правильно, і рішення не залежить від номера статті, тож ми не віднесли цього спостереження до переліку помилок: ніхто, хто читає добросовісно, не дійде до двох різних правових висновків. Лишається все ж те, що рішення Суду цитують слово в слово, і адвокат, який відкриє ст. 2 ч. (3), щоб перевірити перехідний характер закону, знайде там визначення бюджетного персоналу.

Четверте спостереження це вимір, який каже більше за мотивування. Рамковий закон № 330/2009 був чинний дванадцять місяців, від 1 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року. Місяць-орієнтир, який використовує підтверджений текст, грудень 2009 року, це саме місяць перед початком його застосування. Від того місяця до опублікування рішення минуло 16 років і 9 місяців, а від скасування 5.745 днів. Інакше кажучи, знімок кадрового становища, зроблений в один-єдиний місяць 2009 року, вирішує розмір пенсій, які виплачують у 2026 році, а конституційний контроль того знімка завершився після 2.164 днів процедури. Співвідношення між тривалістю життя закону і тривалістю спору, який із нього виник, тут приблизно один до шести.

Що потрібно змінити

  • Суд мав би застосовувати той самий поріг мотивування у справах, розглянутих у той самий період. Два рішення, опубліковані того самого дня, по-різному поводяться із заявою без пояснених конституційних підстав. Критерій, висловлений один раз, у принциповому рішенні, звільнив би адвокатів від гадання, чи їхню справу прочитають по суті, чи закриють на прийнятності.
  • Покликання на ст. 2 ч. (3) слід виправити, ератою або в пізнішому рішенні, на ст. 1 ч. (3). Виправлення не змінює рішення, але спиняє поширення помилки в судових актах, які цитуватимуть абзац 14 слово в слово, як зазвичай цитують мотиви Суду.
  • Правило перезарахування 2010 року слід переписати в чинному акті, для потреб перерахунку пенсій. Доки відправна цифра стоїть у законі, скасованому 15 років тому, кожна справа мусить відновлювати, чому неіснуючий текст досі дає наслідки, а пенсійні каси і суди доходять різних рішень в однакових ситуаціях.
  • Проміжок між ухваленням і опублікуванням слід обмежити прямою нормою. Тут було 317 днів, у які рішення існувало, але наслідків не давало, і апеляційний суд не міг його застосувати. Строк, записаний у Законі № 47/1992, зробив би передбачуваним момент відновлення справ, які чекають.
  • Рішення, які відхиляють заперечення, зіперте на аналогію, мали б прямо казати, що лишається застосовним із наведеного рішення. Тут Рішення № 51/2020 лишається чинним щодо компенсаційних сум за науковий ступінь доктора. Фраза, яка це розмежувала б, запобігла б відмовам у справах, у яких воно якраз застосовне.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 813 від 24 вересня 2026 року, сторінки 2-3 16 сторінок PDF, 113 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.