Коротко
- Держава забирає 3 214 квадратних метрів лісу, щоб почати роботи, які зупинять замулення озера Рошу. Ділянка лежить у межах муніципії Ґеорґень, повіт Харгіта (Harghita), має категорію використання «ліс» і фігурує в додатку № 2 у п’яти позиціях, з кадастровими номерами 56303, 56304, 56305, 56306 і 56307.
- Акт містить суму: 48 357,96 леїв, з яких 13 305,96 леїв за землю і 35 052,00 леїв за деревину на ній. Гроші надходять з державного бюджету через бюджет Міністерства довкілля, вод і лісів і переказуються на рахунок, відкритий на ім’я Національної адміністрації «Apele Române», у розпорядження власників.
- Ідеться про 29 фізичних осіб, усі записані в додатку з прізвищем та ім’ям. Жодна позиція переліку не має невстановленого правовласника. Строк переказу, записаний у постанові, становить щонайбільше 30 днів, але відлічують його від дати, якої в опублікованому акті прочитати неможливо.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 803 від 22 вересня 2026 року
Набирає чинності: від дня опублікування, 22 вересня 2026 року, згідно зі ст. 12 ч. (3) Закону № 24/2000, яка стосується нормативних актів зі ст. 11 ч. (1), інших, ніж закони та ордонанси
Озеро Рошу (Lacul Roșu) десятиліттями заповнюється наносами, а постанова, опублікована 22 вересня 2026 року, це перший акт із наслідками для власності в програмі, яка має цей процес зупинити. Уряд затвердив місце розташування роботи «Lucrări de conservare a Lacului Roșu, județul Harghita» і розпочав експропріацію приватних ділянок у її коридорі, за тим самим механізмом, який застосовують на великих інфраструктурних будовах, тобто за Законом № 255/2010, який ми стежили й тоді, коли автомагістраль Бакеу-Пашкань забрала ще 2,2 гектара на ділянці 3. Різниця в масштабі величезна: тут ідеться про лісову смугу завширшки в третину гектара.
Що саме експропріюють. Додаток № 2 має п’ять позицій, усі в межах адміністративно-територіальної одиниці Ґеорґень, повіт Харгіта, усі в лісовій виробничій одиниці IV, ділянка 74LEG%, усі з категорією використання «ліс». Площі до експропріації становлять 629, 748, 764, 683 і 390 квадратних метрів, разом 3 214 квадратних метрів. Кожна позиція має в стовпці загальної документальної площі ту саму цифру, 6 476 квадратних метрів, що показує: кадастрові номери від 56303 до 56307 походять з одного й того самого об’єкта. Отже, коридор відтинає майже половину однієї лісової ділянки: 3 214 із 6 476 квадратних метрів, тобто 49,6%.
У кого забирають. П’ять позицій належать співвласникам, разом 29 фізичним особам, кожна з яких записана в додатку з прізвищем та ім’ям. Сама лише перша позиція має 16 співвласників, які ділять компенсацію 9 463,96 леїв. У переліку нема жодної позиції з невстановленим правовласником, з нерозглянутою спадщиною чи з приміткою, що власника не вдалося знайти, тобто з ситуаціями, які Закон № 255/2010 регулює окремо, у ст. 9 ч. (3) і в ст. 19 ч. (5). Решта коридору вже належить державі й не експропріюється: додаток № 3 охоплює 13 016 квадратних метрів лісу в управлінні Національного управління лісів Romsilva, через Лісову дирекцію Харгіти, лісництво Тулгеш, плюс частину об’єктів Національної адміністрації «Apele Române», Басейнової водної адміністрації Сірету (Administrația Bazinală de Apă Siret), з яких, за приміткою до додатка, до коридору входить 45 301 квадратний метр.
Хто платить і з якого джерела. Експропріатором є румунська держава в особі Міністерства довкілля, вод і лісів, через Національну адміністрацію «Apele Române». Ці 48 357,96 леїв виділяють згідно із Законом про державний бюджет на 2026 рік № 43/2026 з державного бюджету, через бюджет міністерства, за розділом 70.01 «Житло, комунальні послуги та розвиток», статтею витрат 71 «Нефінансові активи», пунктом 01 «Основні засоби», підпунктом 01 «Будівництво». Міністерство переказує суму на банківський рахунок, відкритий на ім’я Басейнової водної адміністрації Сірету, у розпорядження власників, а не безпосередньо на їхні рахунки.
У який строк. Ст. 3 ч. (3) постанови каже, що переказ роблять «у строк щонайбільше 30 днів від дня затвердження заявки на відкриття кредитів». Цієї дати ніде в опублікованому акті нема, і вона не є публічною інформацією, тож з офіційного видання неможливо дізнатися, коли починає спливати тридцятиденний строк. Поверх цього строку накладається календар із Закону № 255/2010: власників повідомляють поштою, і вони мають 20 календарних днів, щоб з’явитися з документами на право власності, згідно зі ст. 8 ч. (2); заяву про виплату компенсації подають за 10 днів від оприлюднення переліку в приміщенні місцевої ради, згідно зі ст. 19 ч. (2); експропріатор видає рішення про експропріацію за 5 робочих днів від спливу цих строків, згідно зі ст. 9 ч. (1); комісію з перевірки прав призначають за 5 днів від рішення, згідно зі ст. 18; а сам платіж роблять щонайбільше за 90 днів від рішення, яким визначено розмір компенсації, згідно зі ст. 21.
Отже, сума в акті є, і навіть двічі: як підсумок, у ст. 3 ч. (1), і з розподілом за кожною з п’яти позицій, у додатку № 2. Чого в акті нема, так це одиничних цін, з яких вийшли ці цифри. Їх отримують діленням стовпців: 4,14 лея за квадратний метр лісової землі і 276,00 лея за кубометр деревини на пні, і ці значення однакові в усіх п’яти позиціях.
Наслідки, які це має
Перший наслідок це запуск процедури. Від 22 вересня 2026 року Національна адміністрація «Apele Române» може повідомляти власників, може оприлюднювати перелік у приміщенні місцевої ради та на власній інтернет-сторінці, згідно зі ст. 4 постанови, і може видавати рішення про експропріацію. Право власності переходить не в момент опублікування постанови, а пізніше: ст. 9 ч. (4) Закону № 255/2010 пов’язує його з днем видання рішення про експропріацію, після депонування сум компенсації.
Другий наслідок стосується деревини, і він не однаковий для всієї смуги. На приватній землі компенсація охоплює і вартість деревини, згідно зі ст. 14 ч. (7) Закону № 255/2010, а постанова показує її окремо від вартості землі, як вимагає ч. (8) тієї самої статті: 35 052,00 лея за 127,0000 кубометра. На лісовій землі публічної власності держави в управлінні Romsilva деревина належить управителеві лісового фонду, згідно зі ст. 14 ч. (4), і акт не ставить їй жодної вартості.
Третій наслідок стосується прозорості, але у зворотному напрямі. Плани розташування і топографічні карти, тобто додаток № 1, в офіційному виданні не публікують, з причин, які акт називає перешкодами технічно-редакційного характеру. Їх надають заінтересованим фізичним та юридичним особам на запит Басейнова водна адміністрація Сірету. Отже, власник, який хоче побачити на карті, де проходить коридор, мусить запитати документ у басейновій адміністрації, бо з випуску офіційного видання вивести це неможливо.
Четвертий наслідок це відповідальність. Ст. 5 постанови покладає на Міністерство довкілля, вод і лісів, через Національну адміністрацію «Apele Române», відповідальність за достовірність даних, унесених до обох переліків, за правильність документів, які лягли в їхню основу, і за спосіб використання виділених сум. Це єдине місце в акті, яке пов’язує юридичну особу з цифрами в додатках.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
До опублікування ця робота існувала як затверджена інвестиція, але не мала коридору експропріації, затвердженого постановою. Згідно з пояснювальною запискою міністерства, основні техніко-економічні показники об’єкта були повторно затверджені Наказом міністра довкілля, вод і лісів № 739/2026, із загальною вартістю інвестиції 42 531 670,71 лея з ПДВ, з яких 25 670 439,03 лея на будівництво та монтаж, а проєкт виконують у межах оновленої Національної стратегії управління ризиком повеней на середню та тривалу перспективу, затвердженої Постановою Уряду № 1566/2024. Нове, що приносить постанова від 22 вересня 2026 року, це затверджене місце розташування і перелік власників, які мають дістати компенсацію.
Змінився й масштаб проблеми, яку держава визнає офіційно. Коридор має 61 531 квадратний метр, з яких 58 317 уже є публічною власністю і лише 3 214, тобто 5,22%, перебувають у приватній власності. Цих трьох цифр в опублікованому акті нема; вони виходять зі складання площ із двох додатків і так само, цифра в цифру, є в пояснювальній записці. Процедуру експропріації запускають, отже, заради однієї двадцятої коридору, а решта є питанням адміністрування між державними установами.
Щодо суті роботи, пояснювальна записка описує становище, яке безперервно погіршувалося. Озеро Рошу є найбільшим природним загатним озером Румунії, розташованим у долині Біказа, всередині Національного парку Кейле-Біказулуй-Хешмаш і в зонах Natura 2000 ROSCI0027 та ROSPA0018. Його об’єм оцінюють приблизно в 600 000 кубометрів, із середньою глибиною 5,40 метра. Топографічне дослідження 2008 року виміряло дзеркало озера в 107 036 квадратних метрів проти 116 500 квадратних метрів у 2004 році, тобто втрату 9 464 квадратних метрів, або 8,12% за чотири роки, хоча записка говорить про 9,2%. Загати для затримання наносів вище за течією, одна на потоці Оая і одна на Біказі, біля П’ятра-Рошіє, описані як зруйновані, з виведеними з ладу рибоходами. Гідравлічний розрахунок, наведений у записці, показує, що після робіт об’єм накопичення озера вичерпається за 102 роки.
Проєкт постанови міністерство винесло на громадське обговорення 7 липня 2026 року, з 10 днями на зауваження, Уряд ухвалив його 18 вересня 2026 року, а опублікували його чотирма днями пізніше.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Сума записана в акті, а не відкладена на потім. Ст. 3 ч. (1) дає підсумок, 48 357,96 леїв, а додаток № 2 дає розмір за кожною позицією, тож власник бачить свою цифру від першого дня.
- Землю і деревину показано окремо, як вимагає ст. 14 ч. (8) Закону № 255/2010. Хто оскаржує оцінку, точно знає, яка з двох складових видається йому заниженою.
- Усіх правовласників установлено. Перелік містить 29 співвласників, записаних з прізвищем та ім’ям у п’яти позиціях, тож процедура не починається з випадків невідомого власника, які розтягують виплату на роки.
- Втручання у приватну власність мінімальне порівняно з масштабом роботи. З 61 531 квадратного метра коридору лише 3 214 забирають у фізичних осіб, а вартість компенсації становить 0,11% від 42,5 мільйона леїв інвестиції.
Що залишається проблемою
- Строк виплати починається від невидимої дати. Ці 30 днів зі ст. 3 ч. (3) відлічують від затвердження заявки на відкриття кредитів, внутрішнього документа, який не публікують, тож власник не може обчислити кінцевий термін.
- Карту не публікують. Додаток № 1 лишається в Басейновій водній адміністрації Сірету і його отримують лише на запит, тож з офіційного видання неможливо перевірити, де фактично проходить коридор.
- У переліку державної нерухомості є неможлива площа, стовпець кадастрового номера для позиції Romsilva лишається порожнім, а підсумок не охоплює тих 45 301 квадратного метра, які примітка оголошує частиною коридору.
- Одиничних цін нема ніде. Ці 4,14 лея за квадратний метр і 276,00 лея за кубометр можна дізнатися лише діленням стовпців додатка, а акт не каже, як їх було визначено.
Корисні поради
- Перевірте, чи кадастровий номер вашої ділянки є одним із п’яти з додатка № 2, від 56303 до 56307. Якщо ні, постанова вас не стосується, хоч би як близько до коридору був ваш ліс.
- Стежте за оприлюдненням переліку в приміщенні мерії муніципії Ґеорґень і на інтернет-сторінці Національної адміністрації «Apele Române». Від дня оприлюднення спливають ті 10 днів, за які подають заяву про виплату компенсації, згідно зі ст. 19 ч. (2) Закону № 255/2010.
- Підготуйте заздалегідь документи на право власності. Після повідомлення поштою ви маєте 20 календарних днів, щоб з’явитися з ними до експропріатора, згідно зі ст. 8 ч. (2), і строк рахують у календарних, а не в робочих днях.
- Не плутайте переказ грошей із виплатою вам. Суму депонують на рахунку, відкритому на ім’я Басейнової водної адміністрації Сірету, у розпорядження власників, а видають її на підставі заяви та доказу права.
- Якщо ви співвласник, з’ясуйте частки заздалегідь. Компенсацію визначено за позицією, а не за особою, і в першій позиції ті 9 463,96 леїв діляться між 16 співвласниками, тобто по 591,50 лея на кожного лише за умови, що всі частки рівні.
- Якщо сума видається вам малою, порахуйте дві складові окремо. У вашій позиції землю оцінено в 4,14 лея за квадратний метр, а деревину в 276,00 лея за кубометр, тож ви можете порівняти кожну цифру з цінами у своїй місцевості, перш ніж вирішувати, чи йти до суду.
- Оскарження стосується лише розміру, а не вилучення землі. Ст. 22 ч. (1) Закону № 255/2010 прямо каже, що незадоволений експропрійований може звернутися до суду щодо компенсації, але не може оскаржити перехід права власності, а сама скарга нічого не зупиняє.
- Заяви про визначення компенсації звільнені від судового збору, згідно зі ст. 23 ч. (1), тож витрати на звернення до суду не є причиною відмовлятися.
Часті запитання
Чи каже постанова, скільки отримають власники?
Скільки землі забирають і звідки?
Чи експропріюють і державний ліс?
За скільки часу надійдуть гроші?
Чи набирає постанова чинності через три дні після опублікування?
Коли я втрачаю право власності на землю?
Чому не видно карти коридору?
Що станеться з деревиною, зрубаною на моїй ділянці?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Додаток № 3, позиція 1, стовпці 8 і 9. Загальну документальну площу землі в управлінні лісництва Тулгеш записано як 43 951 919 601 квадратний метр, тобто майже 4,4 мільйона гектарів, близько 18% території Румунії, і це для однієї позиції з єдиної лісової виробничої одиниці в Ґеорґені. Водночас стовпець 8, «Кадастровий номер / Топографічний номер», у цій позиції порожній, хоча в другій позиції він містить три номери поземельної книги. Державний об’єкт, що входить до коридору, лишається таким чином без кадастрового ідентифікатора і з площею, яка не може бути справжньою, тоді як ст. 5 постанови покладає саме достовірність цих даних на Національну адміністрацію «Apele Române».
- Додаток № 3, рядок «TOTAL». Унесений підсумок становить 13 016 квадратних метрів і охоплює лише позицію 1. Проте примітка до того самого додатка каже, що з площі другої позиції 45.301 квадратний метр «зачеплені роботами і входять до коридору експропріації». Публічної площі в коридорі, 58 317 квадратних метрів, нема ніде в акті, а читач, який складе стовпець так, як його надруковано, отримає коридор учетверо менший за описаний у примітці. А пояснення з першої примітки, за яким площа «не додається до підсумку, внесеного в цей стовпець», прикріплене до стовпця 9, який не має жодного підсумку, бо єдиний підсумок додатка стоїть у стовпці 10.
Аналіз редакції
Цифри з додатка № 2 сходяться, і це варто сказати перед будь-якою критикою: площі до експропріації дають рівно 3 214 квадратних метрів, вартості землі дають 13 305,96 лея, обсяги вирубки дають 127,0000 кубометра, а підсумок 48 357,96 лея зі ст. 3 ч. (1) і є сумою двох вартісних стовпців. Єдині відхилення це один бан у двох підсумках, від заокруглення. Чого не видно при читанні акта, так це того, що оцінка спирається на дві сталі одиничні ціни: 4,14 лея за квадратний метр землі і 276,00 лея за кубометр деревини, однакові в усіх п’яти позиціях. Співвідношення між ними цілком змінює картину компенсації. Земля коштує 41 400 леїв за гектар, деревина на ній 109 060 леїв за гектар, отже 72,5% із тих 48 357,96 лея є платою за дерева, які зрубають, а не за землю, яку втрачають назавжди. Отримана щільність, 395 кубометрів на гектар, властива зрілому ялиннику.
Друге спостереження виходить із поєднання двох додатків. Смуга державного лісу в управлінні Romsilva, 13 016 квадратних метрів, вчетверо більша за приватну смугу, і це теж ліс. Акт не ставить їй жодної вартості, бо ст. 14 ч. (4) Закону № 255/2010 каже, що деревина з лісових земель публічної власності держави в коридорі належить управителеві лісового фонду. Якщо застосувати щільність і ціну з додатка № 2, тобто 395 кубометрів на гектар і 276,00 лея за кубометр, то на 1,3016 гектара виходить близько 514 кубометрів вартістю порядку 142 000 леїв. Це оцінка редакції, а не цифра з акта, але вона показує пропорції: та сама вирубка дає на тій самій смузі майже 142 000 леїв, які лишаються в Romsilva, і 35 052 леї, виплачені 29 приватним власникам. Правило в законі ясне, однак акт, який відкриває процедуру, ніде не робить цю другу вартість видимою, хоча коридор один.
Третє спостереження стосується підстави для додатка № 3. Преамбула посилається на ст. 2 ч. (1) п. b), роботи у сфері водного господарства, ст. 2 ч. (3) п. b) і ст. 5 ч. (1) Закону № 255/2010. Проте нормою, яка дозволяє затверджувати постановою про початок і перелік об’єктів публічної власності держави з коридору, є ст. 5 ч. (11), а вона прямо стосується лише робіт, передбачених у ст. 2 ч. (1) п. a), тобто доріг, залізниці, метро, аеропортів і водної інфраструктури. Збереження озера Рошу є роботою з п. b). Постанова не посилається на ч. (11) і не пояснює, на чому тримається додаток № 3, тож лишаються два можливі прочитання: або ст. 5 ч. (1), яка говорить про всі об’єкти з коридору, охоплює і перелік, або ч. (11) додали саме тому, що ч. (1) його не охоплювала, і тоді перелік для п. b) не має власної підстави. У тому самому дусі ст. 3 ч. (2) постанови відсилає до ст. 14 ч. (9) щодо думки, що суми включають вартість деревини, хоча ч. (9) регулює, хто і як визначає цю вартість, а основне правило, що компенсація за приватні лісові землі охоплює і деревину, міститься в ч. (7).
Останнє спостереження стосується часу і пропорцій. Власник має 10 днів, щоб подати заяву про виплату, і 20 днів, щоб довести своє право, і це сталі строки, які легко пропустити. Адміністрація має 90 днів від визначення розміру, щоб заплатити, плюс 30 днів від затвердження кредитів, дата якого не публікується, тобто проміжок, який зовні виміряти неможливо. А вся фінансова вага цієї асиметрії становить 48 357,96 лея, тобто 0,11% від 42 531 670,71 лея інвестиції. Отже, процедура, яка може затягтися на місяці, стосується суми, яку проєкт заплатив би за один день робіт.
Що потрібно змінити
- Строк переказу слід було б прив’язати до публічної дати. Замість 30 днів від затвердження заявки на відкриття кредитів постанова могла б сказати 30 днів від її опублікування або від видання рішення про експропріацію, тобто від двох моментів, які власник може перевірити сам і від яких може обчислити кінцевий термін.
- Додаток № 3 мав би мати підсумок коридору, а не частковий підсумок. Додатковий рядок із фактично включеною публічною площею, 58 317 квадратних метрів, і з загальною площею коридору, 61 531 квадратний метр, позбавив би будь-якого читача складання трьох цифр, розкиданих по двох додатках і примітці.
- Одиничні ціни зі звіту про оцінку мали б з’являтися в акті. Стовпець або згадка з леями за квадратний метр і леями за кубометр зробили б увесь перелік перевірюваним із першого читання і зменшили б кількість оскаржень, породжених самим лише тим, що суму неможливо відтворити.
- Постанови, якими затверджують переліки публічної нерухомості, мали б прямо називати підставу такого затвердження. Додавання ст. 5 ч. (11) до преамбули разом із її поширенням на всі роботи зі ст. 2 ч. (1) закрило б дискусію, яку сьогодні відкриває різниця між п. a) і п. b).
- Плани розташування слід було б оприлюднювати в електронному вигляді, навіть якщо їх не можна надрукувати. Технічно-редакційні перешкоди стосуються друку офіційного видання, а не файла, викладеного на сторінці експропріатора в день опублікування постанови, з адресою, зазначеною просто в акті.
- Вартість деревини з публічних земель у коридорі слід було б показувати, навіть якщо її нікому не платять. Згадка з оціненим обсягом і його одержувачем показала б публічно, що вирубують по всій ширині коридору, а не лише на смузі, за яку платять.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 803 від 22 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 111 KB акт починається на сторінці 10
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.
