Коротко
- Хімічна речовина, привезена з Китаю, різко дорожчає на митниці від 22 вересня 2026 року. Ідеться про добавку, яку додають у воду, щоб не осідав накип і не іржавіли установки, і яку застосовують в охолодних контурах, у котлах та в засобах промислового прибирання і дезінфекції. Хто привозить її з Китаю, платить понад звичайне ввізне мито ще від 156,7% до 192,2% від вартості товару на кордоні.
- Скільки ви заплатите, залежить від заводу в Китаї і від письмової декларації на рахунку-фактурі. Три заводи мають кожен свій рівень, ще два мають 173,8%, а будь-який інший завод платить 192,2%. Щоб отримати нижчий рівень, рахунок-фактура має нести датовану і підписану декларацію з назвою компанії та її кодом на митниці. Без неї автоматично застосовують найвищий рівень, незалежно від того, хто виготовив товар.
- Захід діє п’ять років, а в Союзі лишається єдиний виробник цієї речовини. Румунія не фігурує в акті ніде і такого не виготовляє, тож її зачіпає виключно через закупівлю: румунські фірми, які промислово обробляють воду, прибирають чи дезінфікують засобами з цією добавкою, платитимуть більше за сировину.
Опубліковано: Офіційний журнал Європейського Союзу, серія L, 2026/2088 від 21 вересня 2026 року
Набирає чинності: 22 вересня 2026 року, тобто наступного дня після опублікування, згідно зі статтею 4 регламенту
Європейська Комісія закрила Імплементаційним регламентом (ЄС) 2026/2088 торговельну справу, відкриту рівно роком раніше, і поставила мито до 192,2% на імпорт алкілфосфонових кислот з Китаю. Назва нікому нічого не каже, тож варто її перекласти: це речовини, які додають у воду, щоб на трубах і теплообмінниках не осідав накип і щоб метал не іржавів, і які застосовують в охолодних контурах заводів, у теплових установках та в розчинах для промислового прибирання і дезінфекції. Акт визначає їх як 2-фосфонобутан-1,2,4-трикарбонову кислоту та її натрієву сіль, у твердій формі або у вигляді водного розчину, а в тексті скорочує до PBTC. Механізм, яким Європейський Союз оподатковує штучно здешевлений імпорт, завжди йде тими самими кроками, і перший з них це взяття імпорту на митний облік: тим самим шляхом пішла й справа батарейок, де у вересні 2026 року лужні батарейки з Китаю потрапили на митний облік на дев’ять місяців.
Для митниці товар упізнають за цифрами, а не за назвою. Регламент відносить його до коду КН 2931 49 80, з кодом TARIC 2931 49 80 60, і додатково ідентифікує номерами хімічного каталогу CAS 37971-36-1 і 66669-53-2. Якщо товар, який ви купуєте, підпадає під ці коди і виїжджає з Китаю, мито застосовують, хоч би як його називав постачальник у пропозиції.
Рівні встановлено в статті 1 параграф 2 і обчислюють від чистої ціни франко кордон Союзу, до митного оформлення, тобто від вартості, яка охоплює товар, страхування і перевезення до кордону. Кожна компанія має ще й додатковий код TARIC, який митний декларант мусить зазначити в декларації:
- Jiyuan Qingyuan Water Treatment Co., Ltd.: 183,8%, додатковий код TARIC 88CI.
- Nantong Uniphos Chemicals Co., Ltd.: 192,2%, додатковий код TARIC 88CJ.
- Shandong Taihe Technologies Co., Ltd.: 156,7%, додатковий код TARIC 88CK.
- Shandong Green Technologies Import and Export Co., Ltd.: 173,8%, додатковий код TARIC 88CL. Це одна з двох компаній із додатка, які співпрацювали в розслідуванні, не потрапивши до вибірки.
- Hebei Longke Water Treatment Co., Ltd.: 173,8%, додатковий код TARIC 88CM, друга компанія з додатка.
- Увесь інший імпорт походженням з Китаю: 192,2%, додатковий код TARIC 8999. Під цей рівень підпадають і заводи, які не співпрацювали, і ті, які взагалі не експортували до Союзу в період розслідування, і сюди ж потрапляє будь-яка партія, що приходить без рахунка-фактури, якого вимагає стаття 1 параграф 3.
Ці відсотки не взято з готової шкали. Кожен з них є самою демпінговою маржею, встановленою для відповідної компанії, тобто різницею між ціною, за якою товар мав би продаватися, якби китайський ринок працював нормально, і ціною, за якою він фактично прийшов до Союзу. Зазвичай Комісія ставить мито, нижче за демпінгову маржу, якщо цього досить, щоб припинити шкоду європейському виробникові. Тут вона цього не зробила, і причину записано в розділі 6.2: одна із сировин, трихлорид фосфору, становить понад 17% виробничої собівартості продукту, а її ціна в Китаї спотворена, бо вона підпадала під ставку ПДВ 13% без жодного відшкодування при експорті. Регламент (ЄС) 2016/1036, базовий акт усієї процедури, дозволяє в статті 7 параграф 2a за такої ситуації підняти мито до рівня демпінгової маржі, а стаття 7 параграф 2b вимагає лише однієї додаткової умови: щоб таке підвищення відповідало інтересам Союзу. Комісія встановила, що відповідає.
Наслідки, які це має
Мито платять у Румунії, і платить його румунська фірма, а не китайський постачальник. Стаття 14 параграф 1 Регламенту (ЄС) 2016/1036 ясно каже, що антидемпінгове мито справляють держави-члени і що його справляють незалежно від ввізного мита, податків та інших зборів, які звичайно належать до сплати при імпорті. Воно, отже, нічого не замінює і ні з чого не віднімається: при випуску у вільний обіг платять звичайне ввізне мито за тарифним кодом, додають антидемпінгове мито і вже понад усім цим підсумком обчислюють податок на додану вартість. Базою оподаткування для імпорту, згідно зі ст. 289 ч. (1) Закону № 227/2015 про Податковий кодекс, є митна вартість, до якої додають будь-які збори, належні у зв’язку з імпортом, крім самого податку на додану вартість, і те саме правило стоїть у статтях 85 і 86 Директиви 2006/112/ЄС.
Конкретно: на партії вартістю 10 000 євро, куплену в Shandong Taihe, антидемпінгове мито становить 15 670 євро. База обчислення податку на додану вартість стає щонайменше 25 670 євро, а стандартна ставка 21% означає ще 5 390,70 євро. На тій самій партії, купленій у постачальника, який підпадає під залишковий рівень 192,2%, мито становить 19 220 євро, а податок на додану вартість 6 136,20 євро. Різниця між двома випадками, 4 295,50 євро, становить майже 43% від вартості рахунка-фактури. Податок на додану вартість платник податку відносить до кредиту, антидемпінгове мито не відноситься ніколи: воно лишається в собівартості.
Другий наслідок стосується дати. Згідно зі статтею 10 параграф 1 Регламенту (ЄС) 2016/1036, остаточне мито застосовують лише до продуктів, випущених у вільний обіг після набрання актом чинності, тобто від 22 вересня 2026 року. Партія, яка вийшла з Китаю до цієї дати, але оформлена після неї, підпадає під мито. Важить момент митної декларації, а не дата контракту і не дата завантаження на судно.
Третій наслідок стосується вже внесених грошей. Від травня 2026 року імпортери платили попереднє мито, запроваджене Імплементаційним регламентом (ЄС) 2026/1045, опублікованим 13 травня 2026 року. За статтею 2 нового регламенту ті суми стягують остаточно, а внесене понад остаточні рівні повертають. Правило доповнює стаття 10 параграф 3 базового регламенту, яка діє і в другому напрямі: якщо остаточне мито більше за попереднє, різницю не справляють. Отже, ніхто не отримує додаткового рахунка за період з травня 2026 року до 21 вересня 2026 року, а хто вніс більше, ніж належить тепер, отримує гроші назад.
Четвертий наслідок це той, який не настав, хоча міг. Імпорт був на митному обліку від 27 листопада 2025 року, за Імплементаційним регламентом (ЄС) 2025/2385, саме для того, щоб була можливість оподаткувати його заднім числом. Базовий регламент дозволяє в статті 10 параграф 4 справляти остаточне мито і за товар, задекларований не раніше ніж за 90 днів до застосування попередніх заходів, але лише тоді, коли, серед іншого, імпорт за той час істотно зріс. Порівняння обсягів показало зменшення на 22% в одному варіанті розрахунку і зростання на 1% в іншому, тож умова не виконана. Висновок, записаний у міркуванні 96: заднім числом не справляють нічого. Фірми, які імпортували взимку і навесні 2026 року, лишаються з тим, що заплатили тоді, тобто ні з чим до попередніх заходів.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
До 12 травня 2026 року імпорт цієї речовини з Китаю не був обтяжений жодним додатковим митом. Від травня 2026 року платили попереднє мито, яке є забезпеченням: його вносять, але невідомо, чи лишиться воно державі. Від 22 вересня 2026 року мито є остаточним, його платять при кожному митному оформленні і воно там лишається.
Між попереднім і остаточним етапами розрахунок змінювали тричі, і шлях видно в міркуваннях з 45 до 50. Спершу Комісія прийняла аргумент китайського виробника Shandong Taihe і вилучила з виробничої собівартості повторно використану тару, яку рахували так, ніби її купували щоразу. Потім вона вилучила з групи бразильських компаній, узятих за орієнтир, BASEQUIMICA S.A., встановивши, що це радше торговельна фірма, ніж виробник хімічних речовин. Нарешті, вона замінила фінансові дані UNIPAR CARBOCLORO S.A., узяті з бази Orbis, даними з річного звіту компанії за 2024 рік, бо перші зникли з Orbis без пояснення, і виправила спосіб, у який було прочитано прибуток цієї компанії. Кінцевий результат той, що орієнтовні значення, застосовані до виробничої собівартості, дійшли до 10,3% для збутових та адміністративних витрат і до 17,6% для прибутку, обидва щодо собівартості реалізованих товарів.
Змінився й перелік поіменованих компаній. Додаток до регламенту охоплює два китайські заводи, які співпрацювали, не потрапивши до вибірки, Shandong Green Technologies і Hebei Longke, і вони отримують 173,8%, проміжний рівень. Будь-який інший завод у Китаї, зокрема й той, що лише тепер починає експортувати, платить 192,2%, доки не отримає іншого. Стаття 3 регламенту лишає двері відчиненими: новий виробник може просити, щоб його перевели на рівень компаній, які співпрацювали і не ввійшли до вибірки, якщо доведе, що не експортував у період розслідування, який тривав з 1 липня 2024 року до 30 червня 2025 року, що не пов’язаний із жодною фірмою, охопленою заходами, і що фактично експортував після того або має твердий контракт на значні обсяги.
Чого не змінилося зовсім, так це визначення продукту. Міркування 13 показує, що його ніхто не оскаржив, тож опис лишається тим, що був на попередньому етапі. Для імпортера це означає, що немає сенсу сподіватися на перекласифікацію за тарифом: якщо товар був охоплений попереднім митом, він охоплений і остаточним.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Встановлює чітку цифру для кожного постачальника і прив’язує її до коду, який митник читає безпосередньо. Імпортер може обчислити собівартість до підписання контракту, чого на попередньому етапі зробити було неможливо, бо не знали, чи і скільки лишиться державі.
- Закриває ризик застосування заднім числом. Міркування 96 каже, що за період, коли імпорт був на митному обліку, не справляють нічого, а стаття 10 параграф 3 Регламенту (ЄС) 2016/1036 забороняє справляти різницю там, де остаточне мито піднялося вище за попереднє.
- Зберігає єдиного виробника в Союзі. Міркування 76 показує, що він має потужність, яка перевищує понад ніж на 5 кілотонн споживання всього Союзу, оцінене в 11,3 до 15 кілотонн, тож фізично альтернатива китайському товару існує.
- Виправляє те, що виявилося помилковим на попередньому етапі. Чотири аргументи сторін було прийнято, три від китайського виробника і один від заявника, а розрахунок переробили і двічі повідомили сторонам для зауважень.
- Лишає відкритий шлях новим заводам. Стаття 3 дозволяє додати нового виробника-експортера на рівні 173,8%, не чекаючи, доки захід спливе через п’ять років.
Що залишається проблемою
- Ніде не каже, скільки діє. Регламент має статтю про набрання чинності і жодної про втрату чинності. Ті п’ять років, від яких залежить увесь календар імпортера, знаходять у статті 11 параграф 2 Регламенту (ЄС) 2016/1036, акта, який цей регламент не цитує у зв’язку зі строком дії.
- Не відтворює попередніх рівнів. Повернення сум, внесених понад остаточні рівні, передбачено в статті 2, але той, хто хоче дізнатися, чи має щось відшкодувати, мусить окремо відкрити Регламент (ЄС) 2026/1045 і порівняти самостійно.
- Переносить великий ризик на формальність із рахунком-фактурою. Різниця між 156,7% і 192,2% втрачається цілком, якщо декларація на рахунку не датована, не підписана або не несе додаткового коду TARIC, а регламент не передбачає жодної процедури подальшого виправлення.
- Лишає ринок практично в руках одного європейського постачальника. Користувач, який заперечив, Hypred, становить від 1% до 3% споживчої галузі Союзу, і Комісія відхилила його аргумент, зазначивши, що становище такого малого користувача не обов’язково відображає сукупність користувачів. Заперечення по суті, залежність від одного джерела, лишилося без відповіді.
- Не оприлюднює жодної цифри маржі шкоди. Розділ 6.1 підтверджує висновки попереднього регламенту через відсилання, без цифр, тож читач не може побачити, наскільки високо мито піднялося над рівнем, суворо потрібним для припинення шкоди.
Корисні поради
- Перевірте спершу тарифний код товару, який купуєте, а не його торговельну назву. Якщо він підпадає під КН 2931 49 80, з кодом TARIC 2931 49 80 60, і походить з Китаю, мито застосовують. Назва в пропозиції може бути будь-якою.
- Вимагайте від постачальника декларацію на рахунку-фактурі до відправлення, а не на митниці. Стаття 1 параграф 3 вимагає декларації, датованої і підписаної представником компанії, яка виписує рахунок, із зазначенням його імені та посади, з підтвердженням обсягу, продукту, назви й адреси заводу, додаткового коду TARIC і країни. Брак будь-якого елемента з цього переліку переводить партію на 192,2%.
- Зазначайте додатковий код TARIC у митній декларації, а не лише в рахунку-фактурі. Коди це 88CI, 88CJ, 88CK, 88CL і 88CM для поіменованих компаній і 8999 для решти. Без правильного коду митна система застосовує залишковий рівень.
- Не припускайте, що дочірня компанія однієї з фірм переліку користується її рівнем. Міркування 85 однозначне: суб’єкти, пов’язані зі згаданими компаніями, не можуть користуватися індивідуальними рівнями і підпадають під мито для всього іншого імпорту.
- Якщо ви платили попереднє мито з травня 2026 року, порівняйте сплачений тоді рівень із рівнем зі статті 1 параграф 2 і вимагайте повернення різниці через митний орган, у якому робили оформлення. Повернення прямо передбачене в статті 2 і не залежить від звернення постачальника.
- Коли переробляєте бюджет закупівлі, рахуйте і податок на додану вартість, що припадає на антидемпінгове мито, навіть якщо ви його відносите до кредиту. Це гроші, заморожені між сплатою і відшкодуванням, а при 192,2% сума чимала: на партії вартістю 10 000 євро йдеться про понад 6 000 євро самого лише податку на додану вартість.
- Якщо ви закуповуєтеся на заводі в Китаї, якого нема в регламенті, перевірте, чи має він право просити рівень 173,8% шляхом зі статті 3. Умов три і їх доводять документами, а заяву подають Комісії, а не румунській митниці.
Часті запитання
Що таке алкілфосфонові кислоти, якщо пояснювати просто?
Хто платить мито, китайський експортер чи фірма з Румунії?
Чи замінює це мито звичайне ввізне мито?
Я імпортував у лютому 2026 року, коли імпорт був на митному обліку. Чи отримаю рахунок заднім числом?
Я сплатив попереднє мито з травня 2026 року. Чи отримаю щось назад?
Скільки часу діє мито?
Чи може рівень мита змінитися раніше, ніж через п’ять років?
Чи згадана Румунія в регламенті?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Таблиця 1, рядок «Метанол», сторінки 5 і 6. Та сама речовина, з тим самим кодом товару 2905.11.00 і тією самою неспотвореною вартістю, 3 300,10 CNY, фігурує як сировина з одиницею виміру «тонна» і, далі в тій самій таблиці, як побічний продукт, з одиницею «кілограм». Між двома прочитаннями різниця в тисячу разів. Кредит за побічні продукти віднімають від виробничої собівартості, тож він потрапляє просто до нормальної вартості і через неї до демпінгової маржі, яка стала митом. З тексту неможливо встановити, яку з двох одиниць фактично застосували в розрахунку.
- Міркування 48 і 54. Міркування 48 каже про заміну фінансових даних UNIPAR CARBOCLORO даними з річного звіту, що цей перегляд мав вплив на демпінгові маржі. Міркування 54 каже про перегляд орієнтовних значень для збутових та адміністративних витрат і для прибутку, описаний у міркуванні 50, яке охоплює те саме виправлення, що він не мав жодного впливу на демпінгові маржі, і відносить зміну виключно до коригування тари з міркувань 45 і 46. Добросовісний читач не може встановити з акта, чи перерахунок витрат і прибутку зрушив маржі, чи ні, хоча це єдина ланка, яка пов’язує попередні цифри з остаточними.
- Міркування 55. Вступна фраза оголошує остаточні демпінгові маржі, виражені у відсотках від ціни CIF на кордоні Союзу, але стовпець таблиці, що йде далі, має назву «Остаточне антидемпінгове мито», так само як у міркуваннях 74 і 84 і як у статті 1 параграф 2. Отже, акт ніде не наводить демпінгових маржів під їхньою власною назвою, а межу зі статті 9 параграф 4 Регламенту (ЄС) 2016/1036, за якою мито не може перевищувати демпінгову маржу, неможливо перевірити з тексту інакше, ніж припустивши, що два ряди цифр тотожні.
Аналіз редакції
Найдорожче речення цього регламенту це не одне з тих, які встановлюють відсотки, а декларація на рахунку-фактурі, якої вимагає стаття 1 параграф 3. Покладені поряд, цифри показують, скільки коштує підпис. На партії вартістю 10 000 євро, купленій у Shandong Taihe, індивідуальний рівень 156,7% означає 15 670 євро мита. Якщо рахунок не несе потрібної декларації, застосовують залишковий рівень 192,2%, тобто 19 220 євро. Різниця в 3 550 євро тягне за собою ще й додаткові 745,50 євро податку на додану вартість, бо антидемпінгове мито входить до бази оподаткування. Загальна ціна невиконаної формальності сягає 4 295,50 євро, майже 43% від вартості рахунка-фактури. Регламент не передбачає жодного механізму виправлення невідповідного рахунка після митного оформлення, на відміну від звичайного режиму доказу преференційного походження, де подальше виправлення можливе.
Друге спостереження виходить з арифметики рівня 173,8%, наданого компаніям із додатка, які співпрацювали. Проста середня трьох заводів вибірки, 183,8%, 192,2% і 156,7%, становить 177,6%. Опублікований рівень майже на чотири пункти нижчий за цю середню, і це не помилка, бо середню рахують зважено, за експортованими обсягами. Але з цього випливає те, чого акт не каже: частка найдешевше оподаткованого заводу, Shandong Taihe, має бути більшою за третину вибірки, а якщо перерахувати з двома крайніми можливими варіантами розподілу решти, вона перебуває десь між 37% і 52% обсягу, експортованого вибіркою. На практиці дві компанії з додатка отримують рівень, базу обчислення якого ніхто ззовні перевірити не може, бо обсяги конфіденційні, а акт не оприлюднює ні часток, ні бодай порядку величин.
Третє спостереження стосується календаря, і воно найпомітніше, якщо вишикувати дати. Скаргу подали 7 серпня 2025 року, розслідування відкрили на 42 дні пізніше, 18 вересня 2025 року, а остаточний регламент ухвалили 18 вересня 2026 року, рівно через 365 днів після відкриття. Митний облік імпорту тривав від 27 листопада 2025 року до попередніх заходів від 12 травня 2026 року, тобто 166 днів, і його результатом був нуль: умова істотного зростання імпорту не справдилася, як написано в міркуваннях 95 і 96. Інакше кажучи, майже шість місяців, протягом яких кожен імпортер мусив зважати на можливість мита заднім числом, завершилися без жодного мита, а акт, який це встановлює, з’явився через десять місяців після початку обліку. Ніде в регламенті нема обов’язку Комісії повідомити раніше, що застосування заднім числом не відбудеться, хоча дані, на яких ґрунтується висновок, існували від кінця періоду розслідування.
В іншій справі календар довели до останнього можливого дня: перегляд мита на скловолокно з Єгипту відкрили за два дні до спливу строку, і він тривав 15 місяців.
Зрештою, регламент запроваджує мито, яке змінює структуру ринку, і не каже в тексті ні скільки воно діє, ні від якої дати спливає цей строк. Стаття 4 говорить лише про набрання чинності. Ті п’ять років походять зі статті 11 параграф 2 Регламенту (ЄС) 2016/1036, який у регламенті цитують з інших приводів, але не щодо строку дії. Для покупця, який укладає довгостроковий контракт, різниця між тим, щоб знати, що обрієм є 22 вересня 2031 року, і тим, щоб не знати нічого, становить усе планування закупівель. До цього додається те, що в Союзі лишається єдиний виробник з потужністю, яка, згідно з міркуванням 76, перевищує понад ніж на 5 кілотонн споживання Союзу в 11,3 до 15 кілотонн. Комісія відхиляє заперечення про залежність від одного джерела на тій підставі, що користувач, який його висунув, становить лише 1% до 3% споживчої галузі, а це відповідь на питання, хто сформулював заперечення, а не на саме заперечення.
Що потрібно змінити
- Одиницю виміру метанолу як побічного продукту слід було б виправити оприлюдненим виправленням. Виправлення в Офіційному журналі Європейського Союзу, серія L, закрило б одним реченням тисячократний сумнів щодо елемента, який входить до нормальної вартості і через неї до п’яти відсоткових ставок, які платять на митниці.
- Регламент мав би казати в статті 4, до якого часу застосовують захід. Друге речення на кшталт «заходи застосовують протягом п’яти років від дати набрання чинності, з урахуванням перегляду, передбаченого статтею 11 параграф 2 базового регламенту», позбавило б будь-якого імпортера пошуку в іншому акті і зробило б дату 22 вересня 2031 року видимою з першого тексту, який він відкриває.
- Попередні рівні слід було б відтворити поряд з остаточними. У статті 2 написано, що повертають внесене понад, але не написано, понад що саме. Порівняльна таблиця на п’ять рядків перетворила б порівняння двох регламентів на десятисекундне читання і показала б кожному імпортерові напряму, чи має він що відшкодувати.
- Декларацію на рахунку-фактурі слід було б оприлюднити як зразок, у додатку, і доповнити шляхом виправлення. Доки формальне упущення коштує до 43% вартості рахунка, типовий бланк і строк, у який рахунок можна переробити і подати митному органові, перенесли б санкцію з форми на суть, тобто на справжнє походження товару.
- Маржу шкоди слід було б оприлюднювати цифрою, а не лише через відсилання. Коли мито свідомо перевищує рівень, потрібний для усунення шкоди, на підставі статті 7 параграф 2a, єдиний спосіб для читача виміряти, наскільки велике це перевищення, це побачити обидва числа. Їхнє оприлюднення не шкодить конфіденційності, бо остаточні відсотки все одно оприлюднюють.
- Завершення обліку без наслідків слід було б оголошувати окремо і завчасно. Повідомлення, оприлюднене тоді, коли Комісія встановлює, що умови зі статті 10 параграф 4 не виконані, скоротило б на добрих кілька місяців невизначеність імпортерів, замість того щоб лишати її розв’язуватися тихо, в одному з міркувань остаточного регламенту.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний журнал Європейського Союзу, серія L, 2026/2088 від 21 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 657 KB
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.