Коротко

  • Конституційний Суд одностайно підтвердив, що скарга на рішення про закриття провадження розглядається лише на підставі матеріалів досудового розслідування та нових письмових документів. Суддя підготовчого провадження не допитує свідків і не досліджує інші засоби доказування, передбачені для судового розгляду.
  • Конституційним визнано й фільтр, який суди застосовують, перш ніж передати заперечення до Суду: вимога, щоб оскаржувана норма мала зв’язок із вирішенням справи, є достатньо чіткою, зазначає Суд, а її зміст випливає з власної практики Суду.
  • Критику щодо способу, у який Національне управління з питань запобігання та протидії відмиванню коштів надало інформацію, використану як докази, відхилено як неприйнятну: це питання застосування закону судовими органами, а не питання конституційності.
Акт: Рішення КС № 116/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 625 від 29 липня 2026 року
Набирає чинності: 29 липня 2026 року

Якщо прокурор закриває провадження у вашій справі, а ви оскаржуєте це рішення в суді, суддя не заслухає ваших свідків і не призначить експертизу: він вивчить матеріали досудового розслідування та будь-який новий письмовий документ, який ви подасте. Конституційний Суд підтвердив це обмеження Рішенням № 116 від 12 лютого 2026 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 625 від 29 липня 2026 року, і відхилив висунуту проти цього правила критику. Це та сама лінія, якої Суд дотримувався й тоді, коли встановив, що незадоволення тим, як суди застосовують норму, не усувається через заперечення про неконституційність.

Резолютивна частина рішення складається з двох пунктів. Заперечення щодо ст. 7 і 8 Закону № 656/2002 про запобігання відмиванню коштів та відповідальність за нього відхилено як неприйнятне. Заперечення щодо ст. 29 ч. (1), із посиланням на формулювання «яка має зв’язок із вирішенням справи», і ч. (5) речення перше Закону № 47/1992, а також щодо ст. 341 ч. (51) Кримінального процесуального кодексу в редакції, що діяла до Закону № 201/2023, відхилено як необґрунтоване, і всі три норми визнано конституційними. Обидва рішення ухвалено одностайно.

Заперечення порушила Іоана Сфиреяле (Ioana Sfîrăială) у справі № 1.004/2/2020 Апеляційного суду Бухареста, другої кримінальної палати, у провадженні, предметом якого були скарга на рішення про закриття провадження та оскарження відмови у задоволенні заяви про відвід прокурора. Скаргу авторки заперечення суд, до речі, задовольнив.

Наслідки, які це має

Перший наслідок стосується процедури підготовчого провадження. Підтверджена норма передбачає, що суддя, розглядаючи скаргу, перевіряє оскаржуване рішення на підставі матеріалів досудового розслідування та будь-яких поданих нових письмових документів. Отже, увесь арсенал доказів, передбачений ст. 97 Кримінального процесуального кодексу, не досліджується. Суд пояснює чому: скарга не означає розгляду кримінальної справи по суті, а є перевіркою постанови прокурора з погляду її законності.

Другий наслідок полягає у визначенні того, що суддя все ж таки може зробити. Суд наголошує, що, незалежно від ухваленого рішення, суддя підготовчого провадження оцінює й докази, зібрані в межах досудового розслідування, зокрема з погляду того, чи достатні вони для обґрунтування рішення органу досудового розслідування. Обмеження стосується нових засобів доказування, а не аналізу вже наявних.

Третій наслідок пов’язаний із гарантіями, які залишаються чинними. Скаржника викликають до суду, він може подати письмові пояснення, може доводити незаконність оскаржуваного рішення з опертям на матеріали справи та нові письмові документи, може заявляти клопотання й порушувати заперечення щодо законності отримання доказів або проведення досудового розслідування, якщо у справі було розпочате кримінальне переслідування. Крім того, у випадку ст. 341 ч. (7) п. 2 літ. c) прокурор і обвинувачений можуть подати вмотивовану скаргу, яка розглядається за участю сторін.

Четвертий наслідок стосується фільтра прийнятності, який суди застосовують щодня. Вимога, щоб оскаржувана норма мала зв’язок із вирішенням справи, залишається чинною, і Суд підтверджує її чіткість. Вона передбачає дві сукупні умови: норма має бути застосовною у справі, яку розглядає суд, а порушення заперечення має слугувати відновленню законності. Суд додає практичний критерій: застосовність оцінюється не абстрактно, а крізь призму реального й особистого процесуального інтересу автора.

П’ятий наслідок полягає в розмежуванні компетенцій. Спосіб, у який судові органи використали інформацію, передану Національним управлінням з питань запобігання та протидії відмиванню коштів, не може бути предметом перевірки з боку Конституційного Суду. Оскаржувані норми, зауважує Суд, навіть не передбачають, що ця інформація є засобом доказування в кримінальному процесі. Відповідь на таку критику означала б втручання у здійснення правосуддя, що суперечить ст. 126 Конституції. Ст. 340 повернулася до Суду у вересні 2026 року, з протилежного кінця тієї самої процедури: відмова відновити закрите провадження не доходить до жодного судді, і це визнано конституційним.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

На рівні норм, нічого. Рішення відхиляє всю критику, тож жодна норма не втрачає чинності й жодна не змінює свого змісту. Змінюється стан невизначеності: ті самі аргументи вже не можна успішно повторити в інших справах.

Правова ситуація довкола проаналізованих норм є, однак, незвичною, і рішення її прояснює. Закон № 656/2002 на момент порушення заперечення вже був скасований Законом № 129/2019, а ст. 341 ч. (51) Кримінального процесуального кодексу після звернення до Суду була змінена Законом № 201/2023. Суд усе ж висловився щодо них, пославшись на Рішення № 766 від 15 червня 2011 року: конституційний контроль поширюється й на положення, правові наслідки яких продовжують діяти після втрати ними чинності.

По суті, рішення вписується у вже сформовану лінію судової практики. Воно повторює Рішення № 516 від 15 липня 2021 року щодо обмеження засобів доказування, Рішення № 635 від 7 листопада 2024 року з того самого питання та Рішення № 301 від 18 червня 2024 року щодо умови зв’язку з вирішенням справи. Суд прямо констатує, що не з’явилося нових обставин, які зумовили б зміну практики.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Підтверджує швидку процедуру: скарга на закриття провадження вирішується за матеріалами справи, без повторення розслідування перед суддею.
  • Уточнює, що суддя підготовчого провадження може оцінити, чи достатньо доказів, зібраних прокурором, тож контроль не є суто формальним.
  • Залишає відкритим шлях нових письмових документів, єдиного доказового елемента, який скаржник може додати після закриття провадження.
  • Прояснює для адвокатів і судів дві сукупні умови зв’язку заперечення з вирішенням справи, із додатковим критерієм реального процесуального інтересу.
  • Підтверджує межу між конституційним контролем і розглядом справи по суті, що захищає незалежність судів.

Що залишається проблемою

  • Скаржник, якому потрібен свідок або експертиза, щоб довести помилковість рішення про закриття провадження, не може отримати їх у цій процедурі.
  • Критика щодо використання інформації Національного управління з питань запобігання та протидії відмиванню коштів не отримала відповіді по суті, а була повернута до суду, який розглядає справу.
  • Фільтр «зв’язок із вирішенням справи» залишається питанням оцінки суду, а відмову у зверненні до Суду можна оскаржити лише разом із рішенням по суті.
  • Рішення стосується редакції, що діяла до Закону № 201/2023, тож воно прямо не вирішує дискусій про нинішню редакцію норми.
  • Між порушенням заперечення у лютому 2021 року та публікацією рішення у липні 2026 року минуло понад п’ять років, і за цей час законодавець уже змінив обидві проаналізовані норми.

Корисні поради

  1. Зберіть письмові документи до подання скарги. Це єдиний новий доказовий елемент, який може прийняти суддя підготовчого провадження.
  2. Будуйте аргументи на незаконності, а не на повторенні розслідування. Процедура перевіряє законність постанови прокурора, а не винуватість по суті.
  3. Подавайте письмові пояснення. Суд прямо називає їх серед гарантій, які забезпечують справедливий характер цієї процедури.
  4. Заявляйте заперечення щодо законності доказів, якщо у справі було розпочате кримінальне переслідування. Виключені докази вже не можуть братися до уваги при розгляді справи по суті.
  5. Якщо хочете порушити заперечення про неконституційність, покажіть свій конкретний інтерес. Суд вимагає, щоб задоволення заперечення було здатне змінити саме ваше становище в цій справі, а не становище інших осіб.
  6. Не плутайте неправильне застосування закону з його неконституційністю. Незадоволення тим, як прокурор чи суд використав доказ, усувається звичайними способами оскарження.
  7. Перевірте, яка редакція норми застосовна у вашій справі. Ст. 341 ч. (51) було змінено Законом № 201/2023, а рішення стосується попередньої редакції.

Часті запитання

Що вирішив Конституційний Суд Рішенням № 116/2026?
Відхилив як неприйнятне заперечення щодо ст. 7 і 8 Закону № 656/2002 та відхилив як необґрунтоване заперечення щодо ст. 29 ч. (1) і ч. (5) речення перше Закону № 47/1992 і ст. 341 ч. (51) Кримінального процесуального кодексу, констатувавши, що ці норми є конституційними. Обидва рішення ухвалено одностайно.
Які докази можна використати у скарзі на рішення про закриття провадження?
Матеріали досудового розслідування, а також будь-які подані нові письмові документи. Інші засоби доказування, передбачені ст. 97 Кримінального процесуального кодексу, як-от допит свідків чи експертизи, не досліджуються.
Чому в цій процедурі не можна допитувати свідків?
Тому що, пояснює Суд, скарга не стосується розгляду кримінальної справи по суті, а є процесуальним засобом перевірки постанови прокурора, оскарженої з погляду її законності. Перевірка здійснюється за матеріалами, які прокурор мав на увазі, ухвалюючи рішення.
Чи може суддя визнати докази, зібрані прокурором, недостатніми?
Так. Суд зазначає, що суддя підготовчого провадження оцінює й докази, зібрані в межах досудового розслідування, зокрема з погляду того, чи достатні вони для обґрунтування рішення органу досудового розслідування.
Що означає умова, щоб оскаржувана норма мала зв’язок із вирішенням справи?
Дві сукупні умови: норма має бути застосовною у справі, що перебуває на розгляді суду, а порушення заперечення має бути спрямоване на відновлення законності. Крім того, автор повинен мати реальний і особистий інтерес, тобто задоволення заперечення має бути здатним змінити його становище в цьому процесі.
Чому Суд висловився щодо норм, які вже не були чинними?
Тому що, згідно з Рішенням № 766 від 15 червня 2011 року, конституційний контроль поширюється й на закони та положення, правові наслідки яких продовжують діяти після втрати ними чинності. Закон № 656/2002 було скасовано Законом № 129/2019, а ст. 341 ч. (51) змінено Законом № 201/2023 після звернення до Суду.
Відколи рішення діє?
Від дня опублікування в Офіційному віснику Румунії, тобто від 29 липня 2026 року. Рішення є остаточним і загальнообов’язковим.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 625 від 29 липня 2026 року 32 сторінки PDF, 269 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.