Коротко

  • Конституційний Суд одностайно відхилив скаргу державного службовця, покараного за несумісність, і підтвердив, що правило ч. (1) ст. 94 Закону № 161/2003 є конституційним.
  • Правило встановлює, що державний службовець не може одночасно обіймати іншу публічну посаду, ніж та, на яку його призначено, і жодної посади публічної гідності. Суд вважає його достатньо чітким, щоб кожен міг передбачити його наслідки.
  • Право бути обраним не зачіпається, оскільки стан несумісності настає лише після затвердження мандата, а відповідна особа має 15 днів, щоб відмовитися від однієї з двох посад.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 4/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 612 від 27 липня 2026 року
Набирає чинності: 27 липня 2026 року

Державний службовець не може поєднувати посаду, на яку його призначено, з іншою публічною посадою або з посадою публічної гідності. Конституційний Суд відхилив як необґрунтоване заперечення про неконституційність, висунуте Gicu Cojocaru (Джіку Кожокару) у справі, що перебуває на розгляді Вищого касаційного суду і суду справедливості, палати адміністративного та податкового судочинства, і встановив, що ч. (1) ст. 94 Закону № 161/2003 про деякі заходи для забезпечення прозорості у здійсненні публічних посад і публічних функцій та у сфері бізнесу, а також про запобігання корупції та покарання за неї, у редакції, що діяла до Закону № 87/2017, є конституційною. Режим публічної служби нещодавно зазнав і суттєвих законодавчих змін, після того як Адміністративний кодекс було реформовано Законом № 165/2026. Рішення № 4 від 15 січня 2026 року опубліковано в Офіційному віснику Румунії № 612 від 27 липня 2026 року.

Спір по суті стосується скасування звіту про оцінку, складеного Національним агентством з питань доброчесності. Норма, що застосовувалася на дату складення звіту, мала коротке й категоричне формулювання: «Статус державного службовця є несумісним із будь-якою іншою публічною посадою, крім тієї, на яку особу призначено, а також із посадами публічної гідності.»

Автор заперечення послався на три статті Конституції: ст. 1 ч. (5) у частині, що стосується якості закону, ст. 37, право бути обраним, і ст. 41 ч. (1), праця та соціальний захист праці. По суті він стверджував, що норма є нечіткою і що вона заважає йому як балотуватися, так і обирати місце роботи.

Наслідки, які це має

Перший наслідок є процесуальним. Рішення є остаточним та загальнообов’язковим від моменту опублікування, тому суд, який розглядає скасування звіту про доброчесність, зв’язаний висновком Конституційного Суду, а ч. (3) ст. 29 Закону № 47/1992 не дозволяє повторно заявити те саме заперечення.

Другий наслідок підтверджує режим несумісностей як інструмент доброчесності. Суд повторює принципову позицію: регулювання несумісностей є необхідним заходом для забезпечення прозорості у здійсненні публічних посад і для запобігання корупції, а його мета полягає в гарантуванні неупередженого здійснення цих посад.

Третій наслідок є найконкретнішим для того, хто опинився в такій ситуації, і його варто запам’ятати як процедуру. Згідно з ч. (1) ст. 91 Закону № 161/2003, стан несумісності настає лише після затвердження мандата, а згідно з ч. (3) ст. 91 особа може відмовитися від посади, яку обіймає, або до призначення чи обрання на посаду, що спричиняє несумісність, або не пізніше ніж протягом 15 днів від призначення чи обрання. Якщо вона не відмовиться в цей строк, мандат припиняється в силу закону.

Четвертий наслідок стосується стандарту чіткості закону. Суд вважає, що норму сформульовано з достатньою точністю, яка дозволяє заінтересованим особам, що за потреби можуть звернутися за порадою до фахівця, розумною мірою передбачити наслідки певної дії. Аргумент про нечіткість більше не може використовуватися щодо цієї норми.

П’ятий наслідок окреслює, що ще може обговорюватися в суді. Суд зауважує, що решта тверджень автора стосується способу тлумачення та застосування норми у поєднанні з літерою c) ч. (1) ст. 88 того самого закону, а це належить до компетенції судів загальної юрисдикції, а не Конституційного Суду. Іншими словами, дискусія залишається відкритою щодо фактів, а не щодо конституційності.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У праві не змінюється нічого. Суд підтверджує норму, яку вже перевіряв за тими самими критичними доводами, і прямо посилається на власні попередні рішення, серед яких Рішення № 455 від 25 жовтня 2022 року та Рішення № 336 від 11 травня 2017 року. Змінюється становище позивача, який втрачає конституційний аргумент.

Варто зауважити, що проаналізована норма є тією, що діяла до Закону № 87/2017. Суд висловився щодо неї, оскільки вона була чинною на дату складення звіту про оцінку Національного агентства з питань доброчесності, а продовження юридичних наслідків після втрати чинності виправдовує такий контроль, згідно з Рішенням № 766 від 15 червня 2011 року.

Щодо критики про чіткість Суд додає контекстний елемент, який пояснює суворість режиму. Регулювання у сфері боротьби з корупцією та просування доброчесності в публічному секторі становить, у формулюванні Суду, відповідь на реальну потребу румунського суспільства і базову складову діалогу Румунії з її європейськими партнерами. З міркувань запобігання законодавець може встановлювати додаткові обов’язки для окремо визначених категорій персоналу, саме з огляду на діяльність, яку вони здійснюють.

Щодо права бути обраним відповідь стосується механізму, а не принципу. Суд показує, що, встановлюючи заборону одночасного здійснення двох несумісних посад, з яких щонайменше одна є виборною, законодавець водночас передбачив і запобіжник: несумісність не блокує висування кандидатури, а активується після затвердження мандата і може бути усунена відмовою. Отже, норма не є перешкодою для можливості балотуватися і бути обраним.

Щодо права на працю Суд зазначає, що несумісність не обмежує вибір професії чи місця роботи, оскільки діяльність державних службовців має вписуватися в правила, встановлені для забезпечення прозорості та неупередженості. Аргумент запозичено, за аналогією, з Рішення № 39 від 30 січня 2024 року, ухваленого у сфері несумісностей місцевих обранців.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Остаточно з’ясовує, що норму не можна оскаржити через брак чіткості, а це скорочує спори про доброчесність і переносить їх у площину фактів.
  • Пояснює механізм виходу з несумісності: відмова до призначення чи обрання або не пізніше ніж протягом 15 днів після нього, практична інформація для будь-якого службовця, який отримує виборну посаду.
  • Підтверджує, що право балотуватися залишається недоторканим, оскільки несумісність активується лише після затвердження мандата.
  • Розмежовує компетенції: тлумачення та застосування норми, зокрема в поєднанні з літерою c) ч. (1) ст. 88, залишаються за судами адміністративного судочинства, де можна обговорити конкретні обставини.

Що залишається проблемою

  • Для автора заперечення звіт про оцінку Національного агентства з питань доброчесності залишається чинним на конституційній підставі, а захист доводиться вибудовувати на фактах.
  • Строк у 15 днів є коротким і відлічується від призначення чи обрання, а не від моменту, коли особа дізнається, що перебуває в стані несумісності.
  • Стандарт чіткості, прийнятий Судом, передбачає, що особа може звернутися за порадою до фахівця, а це на практиці перекладає витрати й відповідальність на службовця.
  • Рішення не з’ясовує прикордонних ситуацій, тобто що саме охоплює поняття «інша публічна посада», саме тому, що визнало це питаннями застосування, залишеними судам.

Корисні поради

  1. Якщо ви державний службовець і вас мають призначити чи обрати на іншу посаду, перевірте несумісність до того, як погодитеся, а не після. Попередня відмова є найпростішим способом уникнути звіту про доброчесність.
  2. Якщо ваш мандат уже затверджено, відлічіть строк у 15 днів від дати призначення чи обрання і подайте відмову письмово, з реєстраційним номером. Доказ дати має вирішальне значення.
  3. Не плутайте несумісність із конфліктом інтересів. Це різні правові інститути з різними режимами та санкціями, і захист вибудовується інакше.
  4. Якщо щодо вас уже складено звіт про оцінку, зосередьте захист на фактичних обставинах і на правовій кваліфікації, а не на неконституційності норми. Цей шлях тепер закритий.
  5. Запитайте письмово позицію кадрового підрозділу або Національного агентства з питань доброчесності, перш ніж поєднувати посади. Сам Суд посилається на можливість консультації з фахівцем як на аргумент чіткості закону.
  6. Збережіть акт про призначення і рішення про затвердження мандата. Вони встановлюють момент, від якого відлічується строк, а отже, і те, чи була відмова подана в його межах.

Часті запитання

Що конкретно вирішив Конституційний Суд?
Він відхилив заперечення як необґрунтоване і встановив, що ч. (1) ст. 94 Закону № 161/2003, у редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 87/2017, є конституційною щодо висловлених критичних доводів. Рішення ухвалено одностайно і не містить окремої думки.
Що саме говорить підтверджена норма?
«Статус державного службовця є несумісним із будь-якою іншою публічною посадою, крім тієї, на яку особу призначено, а також із посадами публічної гідності.» Іншими словами, державний службовець не може одночасно обіймати другу публічну посаду або посаду публічної гідності.
Чи можу я балотуватися, якщо я державний службовець?
Так. Суд наголошує, що несумісність не перешкоджає ні висуненню кандидатури, ні обранню. Вона настає лише після затвердження мандата, згідно з ч. (1) ст. 91 Закону № 161/2003, а відповідна особа може відмовитися від однієї з посад не пізніше ніж протягом 15 днів від призначення чи обрання, згідно з ч. (3) ст. 91.
Що станеться, якщо я не відмовлюся протягом цих 15 днів?
Мандат припиняється в силу закону. Суд повторює цей наслідок зі своєї практики, зокрема з Рішення № 336 від 11 травня 2017 року. Для настання припинення не потрібне окреме рішення про застосування санкції.
Чому Суд висловився щодо старої редакції норми?
Тому що саме ця редакція була чинною на дату, коли Національне агентство з питань доброчесності склало оскаржуваний звіт про оцінку. На підставі Рішення № 766 від 15 червня 2011 року контролю конституційності підлягають і положення, юридичні наслідки яких продовжують наставати після втрати ними чинності.
Від якого моменту рішення породжує наслідки?
Від опублікування в Офіційному віснику Румунії, тобто від 27 липня 2026 року. Згідно з ч. (4) ст. 147 Конституції, рішення Конституційного Суду є загальнообов’язковими від дати опублікування і мають силу лише на майбутнє.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 612 від 27 липня 2026 року 8 сторінок PDF, 79 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.