Коротко

  • Національна комісія з компенсації за нерухоме майно може переглянути та визнати недійсними розпорядження про відшкодування, видані багато років тому меріями чи іншими органами, а Конституційний Суд підтвердив, що норми, які дають їй таку владу, є конституційними.
  • Мотив: до ухвалення рішення про компенсацію в балах правомочна особа має лише просте очікування, а не право вимоги до держави, тож немає майна, яке могло б бути зачеплене.
  • Утім, є виняток, встановлений давнішим рішенням Суду і нагаданий тут: розпорядження, видані на виконання остаточного судового рішення, яке визнало статус правомочної особи та обсяг права, не можуть переглядатися.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 672/2025
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 604 від 23 липня 2026 року
Ухвалено: 25 листопада 2025 року

Розпорядження мера, яким вам пропонували відшкодування, може бути скасоване комісією, створеною набагато пізніше, а Конституційний Суд каже, що це не порушує Конституцію. Дві справи, одна з Трибуналу Бакеу і одна з Апеляційного суду Бухареста, були відхилені разом. Це вже вдруге цього літа конституційна інстанція відмовляється розширити відновлювальне право за зловживання комуністичного режиму, після того як встановила й те, що не може додавати нові категорії до закону про відшкодування для політично переслідуваних.

Оскаржені норми є трьома частинами Закону № 165/2013, закону, який намагався завершити процес реституції нерухомого майна, вилученого неправомірно між 1945 і 1989 роками. Ст. 17 ч. (1) п. a) наділяє Національну комісію з компенсації за нерухоме майно повноваженням підтверджувати або визнавати недійсними, повністю чи частково, рішення, видані уповноваженими законом органами, які містять пропозицію про надання компенсаційних заходів. Ст. 21 ч. (5) дозволяє секретаріату комісії витребовувати додаткові документи в будь-яких установ, а ст. 21 ч. (8) регулює саме підтвердження або визнання недійсним.

В одній зі справ спірне розпорядження було видане мером муніципії Онешть у квітні 2006 року, за наслідками повідомлення 2001 року. Воно не було оскаржене в суді й залишалося чинним понад десять років, доки комісія не відновила перевірку справи. Автори заперечення стверджували, що за цей час виникло майно у розумінні Європейської конвенції з прав людини або принаймні легітимне очікування на відшкодування.

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає у збереженні контрольних повноважень комісії. Норми залишаються застосовними, а Суд визнав їх конституційними щодо сформульованої критики, одностайно. Рішення є остаточним та загальнообов’язковим від моменту опублікування, згідно зі ст. 147 ч. (4) Конституції.

Другий наслідок є найважливішим для кожного, хто має справу в роботі. Суд повторно підтверджує, що до ухвалення Національною комісією рішення про компенсацію в балах або, за старим законом, титулу на відшкодування Центральною комісією правомочна особа має лише просте очікування набути відновлювальні заходи. Вона не має права вимоги до держави. Отже, розпорядження мера з пропозицією про відшкодування, хоч би яким давнім і хоч би яким неоскарженим воно було, саме собою не породжує наслідків у майновій сфері бенефіціара.

Третій наслідок стосується межі цієї влади, і саме тут міститься корисна частина. Рішенням № 686 від 26 листопада 2014 року Суд уже встановив, що ті самі норми є конституційними лише в тій мірі, в якій вони не застосовуються до розпоряджень, виданих на виконання судових рішень, якими суди безповоротно або остаточно висловилися щодо статусу правомочної особи та щодо обсягу права власності. Суд пояснює, чому те застереження тут не діяло: у цій справі не було судового рішення, а був адміністративний акт. Проте застереження залишається чинним для того, хто перебуває у відповідній ситуації.

Четвертий наслідок стосується того, що не може бути піддане критиці в Суді. Тривалість адміністративних процедур, повільність процесів повернення майна та послідовна зміна законів є, каже Суд, фактичними обставинами, які стосуються застосування закону, а не його конституційності. Вони не можуть самі собою обґрунтувати заперечення про неконституційність.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

На рівні позитивного права не змінюється нічого. Закон № 165/2013 залишається в чинній редакції, з усіма повноваженнями Національної комісії недоторканими.

Утім, прояснюється співвідношення між новим законом і старими. Суд показує, що Закон № 165/2013 не скасовує попередні закони у сфері реституції, а доповнює їх і, у деяких аспектах, змінює, встановлюючи точні строки для кожного адміністративного етапу та спосіб здійснення судового контролю. Вирішальний аргумент полягає в тому, що цей закон не додав нових умов: ті, які заявник мав виконати у 2006 році за Законом № 10/2001, є тими самими, які сьогодні перевіряє комісія.

Прояснюється й юридична кваліфікація перевірки. Автори описували її як неврегульований спосіб оскарження, застосовний будь-коли проти вже остаточного адміністративного акта. Суд описує її інакше: додатковий адміністративний контроль, покликаний забезпечити законність права, визнаного органом, який розглянув повідомлення. У формулюванні Суду підтвердження права з підвищеною певністю не означає нехтування ним.

Нарешті, підтверджується європейський контекст закону. Закон № 165/2013 було ухвалено у відповідь на пілотне рішення від 12 жовтня 2010 року у справі «Марія Атанасіу та інші проти Румунії», яким румунську державу зобов’язали створити спрощені та передбачувані процедури. Те саме рішення залишило державі широку свободу розсуду щодо засобів, і Суд спирається на цю свободу.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Застереження 2014 року залишається чинним і прямо нагадується: справи, підтверджені остаточним судовим рішенням, комісія не може відкрити заново.
  • Додатковий контроль захищає також публічний бюджет від справ, побудованих на недостатніх документах, у сфері, де були зловживання в обидва боки.
  • Суд підтверджує, що нові умови порівняно із Законом № 10/2001 не додаються, тож заявник не має доводити сьогодні більше, ніж мав доводити тоді.
  • Мотивування дає чіткий орієнтир щодо моменту, коли виникає право: рішення про компенсацію в балах, а не розпорядження органу, який розглянув повідомлення.

Що залишається проблемою

  • Справу можна відкрити заново через багато років після видання розпорядження, без присічного строку, що залишає бенефіціара у тривалій невизначеності.
  • Комісія може витребувати нові документи від будь-якої установи, і справа переглядається на ширшій доказовій основі, ніж та, що існувала на момент видання розпорядження.
  • Суд визнає, що повільність процедур спричинила різне ставлення до людей у схожих ситуаціях, але каже, що це не питання конституційності, тож воно залишається без засобу захисту на цьому шляху.
  • Процедури тривають дуже довго: повідомлення в одній зі справ датоване 2001 роком, розпорядження 2006 роком, а рішення Суду надійшло у 2025 році.

Корисні поради

  1. Перевірте насамперед, чи було ваше розпорядження видане на виконання остаточного судового рішення, яке визнало за вами статус правомочної особи та обсяг права. Якщо так, посилайтеся на Рішення Конституційного Суду № 686 від 26 листопада 2014 року: комісія не може його переглядати.
  2. Якщо розпорядження є суто адміністративним, готуйте свою справу так, ніби її аналізуватимуть заново з нуля: документи про право власності, доказ неправомірного вилучення та доказ того, що ви ще не отримали відшкодування.
  3. Не виходьте з того, що розпорядження, не оскаржене роками, стало набутим правом. Суд прямо сказав, що до рішення про компенсацію в балах ідеться про просте очікування.
  4. Відповідайте на запити секретаріату комісії про додаткові документи. Вони є частиною законної процедури, а їх відсутність важить під час підтвердження.
  5. Якщо ви отримали рішення про визнання недійсним, шляхом захисту є його оскарження в суді на умовах Закону № 165/2013. Суд може перевірити по суті існування та обсяг права.
  6. Не будуйте заперечення про неконституційність на тривалості процедур або на повторюваних змінах закону. Суд сказав, що вони стосуються застосування закону, а не його змісту.

Часті запитання

Що таке Національна комісія з компенсації за нерухоме майно?
Це орган, створений ст. 17 Закону № 165/2013, який діє в підпорядкуванні Канцелярії Прем’єр-міністра. Серед її головних повноважень є підтвердження або визнання недійсними, повністю чи частково, рішень, виданих уповноваженими законом органами, які містять пропозицію про надання компенсаційних заходів.
Чи дає мені надійне право розпорядження мера, не оскаржене роками?
Ні, згідно з Судом. До ухвалення Національною комісією рішення про компенсацію в балах або, за старим законом, титулу на відшкодування правомочна особа має лише просте очікування набути відновлювальні заходи, а не право вимоги до держави.
Чи є ситуації, у яких комісія не може переглянути справу?
Так. Рішенням № 686 від 26 листопада 2014 року Суд встановив, що норми є конституційними лише в тій мірі, в якій вони не застосовуються до розпоряджень, виданих на виконання судових рішень, якими суди безповоротно або остаточно висловилися щодо статусу правомочної особи та щодо обсягу права власності.
Чи може комісія витребувати документи, яких не було у первісній справі?
Так. Ст. 21 ч. (5) Закону № 165/2013 дозволяє секретаріату комісії витребовувати додаткові документи в уповноважених законом органів, у власників справ та в будь-яких інших установ, які могли б мати відповідні документи.
Чи скасував Закон № 165/2013 наслідки попередніх законів про реституцію?
Суд каже, що ні. Новий закон не скасовує попередні закони у сфері реституції, а доповнює їх і в деяких аспектах змінює, встановлюючи точні строки для кожного адміністративного етапу та спосіб здійснення судового контролю.
Чому не має значення, що процедури тривали двадцять років?
Тому що, на думку Суду, тривалість адміністративних процедур і послідовна зміна нормативних актів є фактичними обставинами, які стосуються застосування закону органами влади, а не критикою неконституційності самих норм.
Який стосунок має рішення у справі Марія Атанасіу до цього закону?
Закон № 165/2013 було ухвалено внаслідок пілотного рішення, винесеного Європейським судом з прав людини 12 жовтня 2010 року у справі «Марія Атанасіу та інші проти Румунії», яким румунську державу зобов’язали створити спрощені та передбачувані процедури відшкодування, з широкою свободою розсуду щодо засобів.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 604 від 23 липня 2026 року 8 сторінок PDF, 80 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.