Коротко
- Аванс, який держава сплачує постачальникам електроенергії та газу з коштів схеми компенсації рахунків, зростає з 40% до 60% від суми, заявленої до відшкодування.
- Постачальники, які вже отримали ці 40%, можуть вимагати різницю в 20% через додаткову заяву, подану протягом 30 днів від набрання законом чинності, тобто до 30 вересня 2026 року.
- Дані, потрібні для відшкодування та врегулювання, можна вносити до 31 грудня 2026 року, і цього строку закон не переносить, хоча збільшує суми, які до того часу треба опрацювати.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 723 від 28 серпня 2026 року
Набирає чинності: 31 серпня 2026 року
Держава збільшує на 20 процентних пунктів гроші, які авансом дає постачальникам енергії зі схеми, через яку компенсувала рахунки клієнтів. Закон № 179/2026, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 723 від 28 серпня 2026 року та промульгований Указом № 732/2026, піднімає з 40% до 60% частку, яку сплачують одразу, ще до того, як Національний орган регулювання у сфері енергетики повністю підтвердить суми. Це третє за серпень втручання в ринок електроенергії, після того, через яке промислові споживачі почали отримувати плату за зменшення споживання в години пік.
Закон змінює дві надзвичайні постанови, які по черзі тримали схему граничних цін на рахунках: Надзвичайну постанову Уряду № 27/2022, на період з 1 квітня 2022 року до 31 березня 2023 року, і Надзвичайну постанову Уряду № 6/2025, на період з 1 квітня 2025 року до 30 червня 2025 року для електроенергії та з 1 квітня 2025 року до 31 березня 2026 року для природного газу. Механізм в обох був той самий: постачальник виставляв клієнтові рахунок за граничною ціною, а різницю до реальної ціни йому відшкодовувала держава, через Міністерство енергетики або через Національне агентство з виплат і соціальної інспекції.
Те, що змінюється тепер, стосується темпу, у якому надходять ці гроші. До цього закону постачальник отримував 40% від заявленої суми на підставі заяви про відшкодування, ще до підтвердження з боку ANRE, а решту згодом. Від 31 серпня 2026 року він отримує 60%, а той, хто вже отримав 40% за давнішими заявами, може попросити різницю через окремий формуляр.
Наслідки, які це має
Перший наслідок стосується руху коштів. З кожної заяви про відшкодування постачальник має право на 60% авансом, які виплачують на підставі його власної декларації під власну відповідальність, а не після повної перевірки документів. Для цієї виплати закон прямо відступає від ст. 52 ч. (8) Закону про публічні фінанси № 500/2002, тобто від тексту, який зобов’язує публічну установу стягнути невиправдані аванси до кінця року, з нарахуванням за прострочення, обчисленим від дня, коли аванс було надано.
Крок обчислення змінюється і тут: втрати в мережі 110 кВ ділять тепер кожні 15 хвилин, тож одна річна операція перетворюється на 35.040.
Другий наслідок це зміна джерела грошей. У формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії № 182 від 28 лютого 2025 року, літера a) Надзвичайної постанови Уряду № 6/2025 говорила, що ці 40% сплачують «з Фонду енергетичного переходу та з інших законно створених джерел». Нове формулювання говорить «з державного бюджету та з інших законно створених джерел».
Третій наслідок стосується грошей, які повертаються. Додано нову літеру, літеру d), яка передбачає, що коли сплачені суми треба стягнути з постачальника, а стягнення не відбувається у строк 10 робочих днів, передбачений літерою c), на те, що залишилося нестягненим, нараховують відсотки та пеню за прострочення, за ст. 174 і 176 Податкового процесуального кодексу. Досі текст передбачав обов’язок повернути гроші, але не супровідні нарахування за запізнення.
Четвертий наслідок непомітніший і теж стосується грошей, а не строків. Кінцева дата 31 грудня 2026 року для внесення даних, потрібних для щомісячного відшкодування і для врегулювання, існувала вже в лютневій редакції 2025 року ст. 19 ч. (4) і залишається незмінною. У тій самій частині переписують джерело: дані вносять для відшкодування сум «з державного бюджету», а не «з Фонду енергетичного переходу». У частині (5) змінюється те, хто платить: відшкодування рахунків з врегулювання переходить від бюджету Міністерства енергетики чи Міністерства праці, сім’ї, молоді та соціальної солідарності до Міністерства енергетики або Національного агентства з виплат і соціальної інспекції, теж із державного бюджету. Обов’язок постачальника повернути різницю протягом 10 робочих днів від повідомлення ANRE існував і раніше, і текст його зберігає.
П’ятий наслідок стосується врегулювання обсягів за старою схемою. У Надзвичайній постанові Уряду № 27/2022 переписують ст. 232 ч. (2), яка встановлює правило в обидва боки: якщо розподілено більше, ніж виставлено в рахунках, отримані суми є від’ємними і постачальник повертає їх до державного бюджету; якщо розподілено менше, суми є додатними і постачальник має право вимагати їх з бюджету.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Відсоток це видима зміна, і закон говорить про неї сам, у статті про застосування: 60%, встановлені цим законом, проти 40%, застосовних до набрання ним чинності. Ці 20 пунктів різниці і є саме тим, що можна вимагати ретроактивно, через додаткову заяву.
Менш помітне, але так само важливе те, що з тексту зникло. У редакції 2025 року літера a) встановлювала і строк: ці 40% сплачували «в строк 10 робочих днів від переказу коштів із цим призначенням Міністерством фінансів». Нова літера a) більше не містить жодного строку виплати. Натомість строк у 10 робочих днів залишається в літері b), для виплати різниці після підтвердження ANRE, залишається в літері c), для грошей, які постачальник має повернути, і залишається також у перехідній нормі, для виплати тих 20%, які просять через додаткову заяву.
Змінився і спосіб, у який постачальників ділять на дві категорії. Ті, кому держава вже сплатила 40% за давньою заявою, мають подати додаткову заяву, у вікні 30 днів, щоб отримати решту 20%. Ті, кому ще нічого не сплатили, отримують одразу 60%, без жодної додаткової формальності. Та сама сума, два шляхи і два різні ризики її втратити.
Нарешті, додано обов’язок для адміністрації. Протягом 30 днів від набрання чинності міністр енергетики і міністр праці, сім’ї, молоді та соціальної солідарності, після консультацій з ANRE, мають видати спільний наказ про аналіз, перевірку, підтвердження і виплату заяв про відшкодування, а також про поповнення рахунків, з яких здійснюють виплату.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Постачальники швидше повертають гроші, авансовані клієнтам, а тиск на їхню касу зменшується на 20 процентних пунктів з кожної заяви.
- Той, хто вже отримав 40%, не залишається на старому правилі: він може вимагати різницю через формуляр, зміст якого закріплено в самому законі.
- На суми, які треба повернути державі, тепер нараховують відсотки та пеню за прострочення, тож затримка з поверненням більше не безкоштовна.
- Джерелом грошей прямо стає державний бюджет замість Фонду енергетичного переходу, тож виплата більше не залежить від залишку на спеціальному фонді.
Що залишається проблемою
- Нова літера a) більше не встановлює жодного строку, у який держава мала б сплатити ці 60%, хоча попередня редакція мала 10 робочих днів.
- Формуляр додаткової заяви з додатка адресований лише Міністерству енергетики, хоча правило застосовується і до заяв, відшкодованих через Національне агентство з виплат і соціальної інспекції.
- Вікно в 30 днів для додаткової заяви закривається того самого дня, у який спливає строк, даний міністрам на спільний наказ, що роз’яснює процедуру.
- Виплата тих 20% залежить від переказу Міністерства фінансів, який сам не має жодного строку, тож ці 10 робочих днів починаються від дати, якої постачальник не може передбачити.
- Дата закриття схеми залишається 31 грудня 2026 року, хоча закон відкриває нове вікно заяв і збільшує суми, які треба відшкодувати до тієї самої дати.
Корисні поради
- Якщо ви вже отримали 40% за заявою про відшкодування, подайте додаткову заяву до 30 вересня 2026 року. Строк становить 30 днів від 31 серпня 2026 року, а поновлення строку закон не передбачає.
- Перевірте за кожною давньою заявою, через кого відбулася виплата, через Міністерство енергетики чи через Національне агентство з виплат і соціальної інспекції. Зразок з додатка написаний для Міністерства енергетики, тож на шляху через агентство змініть адресата і збережіть підтвердження подання.
- Обчисліть ці 20% від вартості первісної заяви про відшкодування, а не від залишку, якого ви не отримали. Закон прямо говорить, що відсоток визначають через співвіднесення з 60% і з 40%.
- Використовуйте зразок з додатка до Закону № 179/2026 для додаткової заяви. Там міститься і декларація під власну відповідальність, якої вимагає ст. 9 ч. (7) постанови, тож формуляр покриває обидві вимоги. Додаток № 3 до постанови це зразок декларації, а звичайна заява про відшкодування має власні зразки, додатки № 1 і 2.
- Якщо ви ще нічого не отримали за заявою, поданою до 31 серпня 2026 року, не подавайте додаткову заяву. У цьому разі відсоток 60% застосовують напряму, а зайва заява нічого не пришвидшує.
- Внесіть усі дані про відшкодування та врегулювання на платформу ANRE до 31 грудня 2026 року і збережіть підтвердження. Після тієї дати текст не передбачає жодного способу доповнення.
Часті запитання
Чи змінюється щось для клієнта, який отримує рахунок?
До якого часу можна подати додаткову заяву на різницю в 20%?
За який час держава виплачує ці 20%, заявлені додатково?
Що станеться, якщо ANRE під час врегулювання визначить суму, меншу за відшкодовану?
Який останній день, коли ще можна вносити дані на платформу?
З яких грошей виплачують ці 60%?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Додаток, формуляр додаткової заяви, рядок «Către», тобто адресат. Формуляр адресований виключно Міністерству енергетики і декларує, що заявлена сума має «a fi suportată din bugetul Ministerului Energiei», тобто покриватися з бюджету Міністерства енергетики, хоча ст. IV ч. (2) літ. A застосовується і до заяв, за якими виплату 40% зробило Національне агентство з виплат і соціальної інспекції, а літера c) того самого тексту передбачає виплату «în contul Ministerului Energiei, respectiv Agenției Naționale pentru Plăți și Inspecție Socială», тобто на рахунок Міністерства енергетики або Національного агентства з виплат і соціальної інспекції. Надзвичайна постанова Уряду № 6/2025 вирішила саме це розділення двома окремими формулярами, додатком № 1, адресованим агентству, і додатком № 2, адресованим міністерству, обидва опубліковані в Офіційному віснику Румунії № 182 від 28 лютого 2025 року. Оскільки закон приписує зміст заяви «conform anexei care face parte integrantă din prezenta lege», тобто згідно з додатком, що є невід’ємною частиною цього закону, постачальник, який отримував відшкодування через агентство, або подає формуляр, у якому названо не ту установу і не той бюджет, або йому нічого подавати, а строк у 30 днів гасить його право на ці 20%.
Аналіз редакції
Реальна проблема, яку розв’язує закон, стара і конкретна: постачальник отримує від клієнта граничну ціну, але купує енергію за ринковою ціною, а різницю фінансує власними коштами доти, доки держава її не відшкодує. Перенесення авансу з 40% на 60% скорочує саме цей проміжок, а право вимагати ретроактивно ці 20 пунктів за вже оплаченими заявами показує, що Парламент хотів, аби захід охопив і минуле, а не лише майбутнє.
Читаючи закон від початку до кінця, не видно того, що було вилучено. Літера a) з 2025 року мала дві складові, відсоток і строк: 40%, сплачені «в строк 10 робочих днів від переказу коштів із цим призначенням Міністерством фінансів». Нова літера a) зберігає відсоток, збільшує його і відмовляється від строку. Строк у 10 робочих днів з постанови не зник. Він залишається в літері b), для виплати різниці після підтвердження ANRE; у літері c), для грошей, які постачальник повертає; у новій ст. 19 ч. (5), для повернення після врегулювання; і в перехідній нормі, для виплати тих 20%. Єдине місце, звідки його прибрано, це саме та літера, яку закон змінює на користь постачальника, а авансова виплата, та сама, чий відсоток зріс, залишається єдиним платіжним обов’язком схеми без строку виконання.
Та сама асиметрія видно і в трактуванні відсотків. Відступ від ст. 52 ч. (8) Закону про публічні фінанси № 500/2002 виводить аванс з-під загального правила, яке вимагає стягнути невиправдані суми з нарахуванням, обчисленим від дня, коли аванс було надано. Замість нього нова літера d) ставить відсотки та пеню, які починають нараховуватися лише після того, як спливуть ті 10 робочих днів від повідомлення ANRE. Інакше кажучи, в одному й тому самому акті аванс зростає наполовину, а годинник відсотків запускається пізніше. Для постачальника, який повертає вчасно, зміна нейтральна; для того, хто запізнюється, це полегшення.
Календар теж варто прочитати як ціле. Закон набирає чинності 31 серпня 2026 року. Від тієї дати постачальники мають 30 днів на додаткову заяву, тобто до 30 вересня 2026 року, а міністри мають ті самі 30 днів на спільний наказ, який встановлює, як заяви аналізують, підтверджують і оплачують. Обидва строки спливають того самого дня, а це означає, що процедуру можуть опублікувати саме в той день, коли вікно подання закривається. Далі залишаються 92 дні до 31 грудня 2026 року, дати, після якої дані більше не можна вносити. Ця остання не зрушила: вона записана в постанові з лютого 2025 року, і закон, хоч і відкриває нове вікно заяв та збільшує суми до опрацювання, залишає її рівно там, де вона була. Період компенсації для електроенергії з Надзвичайної постанови Уряду № 6/2025 закінчився 30 червня 2025 року, тож рахунки схеми стоять відкритими 18 місяців після останнього компенсованого місяця.
Що потрібно змінити
- Другий зразок додаткової заяви, адресований агентству. Це усунуло б єдину формальну перешкоду в усьому ретроактивному механізмі і поставило б постачальників зі шляху через агентство в те саме становище, що й тих зі шляху через міністерство, перш ніж строк у 30 днів дасть незворотні наслідки.
- Повернення строку виплати до літери a). Без нього єдиним орієнтиром для постачальника залишається адміністративна добра воля, а право на 60% авансом стає правом без строку виконання, тобто рівно протилежністю тому, заради чого відсоток збільшували.
- Строк і для переказу Міністерства фінансів. Усі ті 10 робочих днів на виплату відлічуються від того переказу, який сам не має жодної дати. Строк у цьому місці перетворив би ланцюг з вільною першою ланкою на такий, що вимірюється від краю до краю.
- Спільний наказ перед вікном подання, а не наприкінці нього. Якби строк для наказу становив 10 днів замість 30, постачальники подавали б додаткові заяви, вже знаючи правила перевірки, а адміністрація не отримала б хвилю заяв за неопублікованою процедурою.
- Періодична публікація стану відшкодувань. Щомісячна довідка із сумами заявленими, авансованими, підтвердженими і поверненими, за кожною з двох постанов, публічно показувала б, скільки схемі ще треба закрити до 31 грудня 2026 року, і зробила б перевірною саму мету цього строку.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 723 від 28 серпня 2026 року 16 сторінок PDF, 119 KB акт починається на сторінці 2
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.
