Коротко

  • Антидемпінгове мито на консервовані мандарини з Китаю не запроваджують заново, його залишають чинним. Захід існує з 2008 року, а 21 жовтня 2026 року Європейська Комісія за результатами перегляду у зв’язку із закінченням строку дії вирішила, що він лишається в силі з тими самими цифрами. Ставки становлять від 361,4 до 531,2 євро за тонну ваги нетто продукту залежно від китайського виробника, а сплачує їх на митниці імпортер із Союзу.
  • Мито стосується фруктів у банці, а не свіжих плодів. Воно охоплює мандарини, танжерини, сацуми, клементини, вілкінги та подібні гібриди, підготовлені або консервовані, без додання спирту, з доданим цукром або без нього, за кодами КН 2008 30 55, 2008 30 75 і ex 2008 30 90, тобто саме часточки мандаринів у сиропі, які продають у бляшанках і в скляних банках.
  • Румунії в матеріалах справи немає, а наслідки відчуває лише цінник. Єдині два виробники в Союзі іспанські, з провінції Валенсія, і в останньому звітному році вони використовували 16-18 % своїх потужностей. Китай займає 32-35 % ринку Союзу, Туреччина 41-45 %, а мито додає від 0,36 до 0,53 євро до кожного кілограма ваги нетто, тобто близько 11-17 євроцентів на банку у 314 грамів.
Акт: Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2026/2327 від 21 жовтня 2026 року про встановлення остаточного антидемпінгового мита на імпорт певних підготовлених або консервованих цитрусових (а саме мандаринів тощо) походженням із Китайської Народної Республіки за результатами перегляду у зв’язку із закінченням строку дії заходів відповідно до статті 11(2) Регламенту (ЄС) 2016/1036 Європейського Парламенту та Ради
Опубліковано: Офіційний вісник Європейського Союзу, серія L, № 2026/2327 від 22 жовтня 2026 року; CELEX 32026R2327
Кого це стосується: імпортерів і дистриб’юторів консервованих фруктів у Румунії, роздрібних торговців і торговельних мереж, що продають консервовані мандарини, закладів громадського харчування та кондитерів, які купують часточки мандаринів у великих банках, митниць, що класифікують товар за п’ятьма кодами TARIC, і покупця, який сплачує різницю на полиці
Набирає чинності: 23 жовтня 2026 року, наступного дня після публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, відповідно до статті 4 регламенту

Банка консервованих мандаринів на полиці магазину в Румунії не має жодних шансів бути румунською, адже в Європейському Союзі консервовані мандарини виробляють лише два заводи, обидва в іспанській провінції Валенсія. Усе інше надходить з імпорту, а китайський товар перетинає митницю з антидемпінговим митом, яке впродовж 18 років сягало 531,2 євро за тонну. Європейська Комісія ухвалила 21 жовтня 2026 року рішення, що мито залишається, і акт набирає чинності з 23 жовтня 2026 року. Того самого тижня інша торговельна справа закрилася в протилежний бік: мито на сонячне скло з Китаю скасовано, і імпортери можуть вимагати повернення грошей протягом 15 місяців.

Рішення міститься в Імплементаційному регламенті (ЄС) 2026/2327 і завершує процедуру, розпочату рік тому, 21 жовтня 2025 року. Перегляд у зв’язку із закінченням строку дії є механізмом, за допомогою якого раз на п’ять років перевіряють, чи антидемпінгове мито досі має сенс. Відповідь Комісії: має, бо демпінг тривав на рівні понад 160 %, бо Китай має резервні потужності, які самі покривають усе європейське споживання, і бо два іспанські заводи за останні два роки перейшли у збиток.

Для румунського імпортера те, що він сплачував досі, не змінюється. Цінність акта полягає в тому, чого не сталося: мито не завершилося, не зросло і не знизилося. Той, хто будував собівартість у розрахунку на те, що захід припиниться восени 2026 року, мусить перерахувати все наново, як правило до 2031 року.

Одне, що часто плутають, варто сказати одразу. Мито не стосується свіжих мандаринів, які належать до товарної позиції 0805 і ввозяться до Союзу вільно, а також не стосується мандаринового соку. Воно охоплює лише очищені, розділені на часточки фрукти, упаковані в сироп, сік або воду, тобто продукт, який акт називає «консервованими мандаринами».

Наслідки, які це має

Стаття 1 ч. (1) визначає продукт: підготовлені або консервовані мандарини, включно з танжеринами та сацумами, клементинами, вілкінгами та іншими подібними гібридами цитрусових, без додання спирту, з доданим цукром або іншими підсолоджувальними речовинами чи без них. Тарифна класифікація визначається кодами КН 2008 30 55, 2008 30 75 і ex 2008 30 90, а для останнього ще й п’ятьма кодами TARIC: 2008 30 90 61, 2008 30 90 63, 2008 30 90 65, 2008 30 90 67 і 2008 30 90 69.

Стаття 1 ч. (2) встановлює ставки мита за тонну ваги нетто продукту для кожного названого виробника-експортера. Yichang Rosen Foods Co., Ltd з міста Yichang сплачує 531,2 євро за додатковим кодом TARIC A886. Zhejiang Taizhou Yiguan Food Co. Ltd з Huangyan сплачує 361,4 євро, код A887, найнижчу ставку в усьому переліку. Hubei Xinshiji Foods Co., Ltd з Dangyang City, провінція Hubei, сплачує 489,7 євро, код A888. Zhejiang Juzhou Foods Co., Ltd із Sanmen сплачує 499,9 євро, код C528. 16 виробників-експортерів, що співпрацювали зі слідством і перелічені в Додатку, від Hunan Pointer Foods до Ningbo Wuzhouxing Group, сплачують середньозважену ставку 499,6 євро, код A889. Для «усього іншого імпорту походженням із Китайської Народної Республіки» мито становить 531,2 євро, код A999.

Цифри ті самі, що були встановлені 2008 року. Пункт (2) преамбули акта зазначає, що первісні заходи мали форму специфічного мита для кожної компанії в розмірі від 361,4 до 531,2 євро за тонну, а це точно мінімум і максимум нинішньої таблиці. Ні перегляд 2014 року, ні перегляд 2020 року, ні нинішній ставок не перераховували.

Мито є специфічним, а не адвалорним, і ця різниця має значення, коли розраховують собівартість. За середньою імпортною ціною звітного періоду, 1.167 євро за тонну, вища ставка 531,2 євро становить 45,5 % вартості товару, найнижча 361,4 євро становить 31 %, а ставка для компаній, що співпрацювали, з Додатка, 499,6 євро, становить 42,8 %. На звичайну банку вагою нетто 314 грамів мито припадає у розмірі 17 євроцентів за вищою ставкою та 11 євроцентів за найнижчою. На велику банку у 850 грамів, яку купують для кондитерів і закладів харчування, відповідно 45 і 31 євроцент.

Стаття 1 ч. (3) встановлює умову щодо форми, недотримання якої коштує грошей. Індивідуальні ставки, нижчі за залишкову, застосовуються лише тоді, коли імпортер подає митним органам чинний комерційний рахунок-фактуру з декларацією, датованою та підписаною посадовою особою організації, що його видала, із зазначенням її імені та посади, обсягу в тоннах, назви й адреси компанії-виробника та додаткового коду TARIC. Без такого рахунка-фактури застосовується ставка для всього іншого імпорту, 531,2 євро за тонну. Для товару, придбаного в Zhejiang Taizhou Yiguan, різниця становить 169,8 євро з кожної тонни, майже половину належного мита.

Стаття 2 ч. (1) врегульовує становище товару, пошкодженого до випуску у вільний обіг: якщо фактично сплачена ціна коригується для визначення митної вартості відповідно до статті 132 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, антидемпінгове мито зменшується на той самий відсоток. Частина (2) відсилає до звичайних положень про митні збори, тож мито додається до звичайного ввізного мита й входить до бази, з якої при ввезенні розраховується податок на додану вартість.

Стаття 3 залишає двері відкритими для нових китайських виробників. Експортера, якого немає в таблиці, можна внести до переліку компаній, що співпрацювали, у Додатку зі ставкою 499,6 євро за тонну, якщо він доведе три речі: що він не експортував продукт до Союзу протягом періоду первісного розслідування, з 1 жовтня 2006 року до 30 вересня 2007 року, що він не пов’язаний ні з одним виробником-експортером, до якого застосовуються заходи, і що він або фактично експортував до Союзу, або має безвідкличне договірне зобов’язання експортувати значну кількість. Умову з пункту (а) варто прочитати двічі: орієнтиром залишається період 2006-2007 років, тож компанія, заснована 2015 року, відповідає їй автоматично.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У цифрах нічого. У календарі п’ять років.

Історія заходу пояснює, чому ця справа така втоптана. Мито запровадила Рада Регламентом (ЄС) № 1355/2008. Суд Європейського Союзу скасував його 22 березня 2012 року у справі GLS, C-338/10, а Рада відновила його 18 лютого 2013 року Імплементаційним регламентом (ЄС) № 158/2013. Потім Комісія двічі залишала його чинним: Імплементаційним регламентом (ЄС) № 1313/2014 і Імплементаційним регламентом (ЄС) 2020/1534. Нинішній акт є третім продовженням.

Процедурне вікно було вузьким. Заходи 2020 року закінчилися б 22 жовтня 2025 року, а Комісія розпочала перегляд 21 жовтня 2025 року, за день до цього. Початок процедури зберіг їх чинними на весь час розслідування, рік і один день. Клопотання надійшло від Fenaval, іспанської федерації виробників овочевої та переробленої продукції, і було подане 21 липня 2025 року від імені виробників, на яких припадає 100 % виробництва в Союзі.

Тривалості нинішнього заходу в акті немає. Стаття 4 регулює лише набрання чинності, а жоден пункт преамбули не встановлює строку. Він випливає зі статті 11 ч. (2) Регламенту (ЄС) 2016/1036: остаточне антидемпінгове мито втрачає чинність через п’ять років після завершення останнього перегляду, що охоплював і демпінг, і шкоду. Для цієї справи строк припадає приблизно на 22 жовтня 2031 року. Якщо до цієї дати вчасно буде подане нове клопотання про перегляд, захід залишається чинним до завершення нової процедури, так само як це щойно сталося.

Змінилася з часу попереднього перегляду не норма, а ринок. Китайський імпорт зріс з 11.102 тонн у 2021/2022 роках до 15.188 тонн у звітному періоді, тобто на 37 %, а його частка на ринку піднялася з 21-23 % до 32-35 %, що становить 54 % у відносному вираженні й приблизно 12 відсоткових пунктів в абсолютному. Його імпортна ціна впала на 13 %, з 1.343 до 1.167 євро за тонну. Споживання в Союзі впало на 11 %, до 41.000 – 46.000 тонн.

Європейська промисловість пішла в протилежний бік. Виробництво впало на 46 %, продажі на ринку Союзу на 42 %, частка ринку на 34 %, кількість працівників на 30 %, до 190-210 осіб. Одиничні виробничі витрати зросли на 39 %, а ціна продажу лише на 13 %, тож рентабельність змінилася з плюс 11-12,1 % у 2021/2022 роках на збиток у 9,4-10,4 % у звітному періоді. Грошовий потік став від’ємним. Використання потужностей знизилося до 16-18 %.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Передбачуваність для імпортерів: ставки, додаткові коди TARIC і формулювання декларації на рахунку-фактурі залишаються тими самими, тож нічого не доведеться змінювати в системах митного оформлення чи в чинних договорах.
  • Специфічна форма мита, у євро за тонну, не залишає простору для заниження вартості в рахунках. Товар, заявлений за низькою ціною, сплачує ту саму суму за тонну, що також захищає сумлінного імпортера від конкурента, який декларує нижче за реальну вартість.
  • Два іспанські заводи й близько 200 робочих місць у провінції Валенсія отримують ще п’ять років, упродовж яких китайська ціна на кордоні залишається на кілька сотень євро за тонну вищою, ніж була б без заходу.
  • Стаття 3 зберігає доступ для нових китайських постачальників за ставкою 499,6 євро за тонну без повного розслідування. Імпортер, який шукає альтернативу нинішнім партнерам, може скористатися цим механізмом.
  • Вимога рахунка-фактури з декларацією за статтею 1 ч. (3) обмежує зловживання низькими ставками з боку компаній, які їх не отримали.

Що залишається проблемою

  • Мито не індексувалося з 2008 року, а його реальний ефект змінюється сам, слідом за імпортною ціною. У 2021/2022 роках 531,2 євро становили 39,6 % вартості товару, а у звітному періоді, коли ціна впала до 1.167 євро, вже 45,5 %. Захист посилився майже на шість відсоткових пунктів, і ніхто цього не вирішував.
  • Дати, до якої мито застосовується, в акті немає. П’ятирічний контракт на постачання обговорюється інакше, коли рік закінчення надрукований у регламенті, а не виведений із базового регламенту.
  • Інтереси імпортерів і користувачів так і не були виміряні. Жоден імпортер і жоден користувач не відповів на анкети, а Комісія написала в пунктах (155) і (157) преамбули, що «не було жодних ознак» суттєвого негативного впливу. Відсутність даних вважали відсутністю ефекту.
  • Резервні потужності Китаю, центральний елемент висновку про імовірність продовження демпінгу, оцінені за даними сезону 2019 року, перенесеними з попереднього перегляду. Акт 2026 року спирається на знімок до пандемії.
  • Туреччина, найбільший постачальник європейського ринку з 41-45 % його обсягу, про яку сама Комісія пише в пункті (138) преамбули, що вона «таким чином сприяє шкоді, якої зазнає промисловість Союзу», не охоплена жодним заходом. У тій самій справі Туреччину обрано репрезентативною країною для побудови нормальної вартості щодо Китаю.
  • Для румунського покупця ціна на полиці залишається вищою, ніж була б без мита, а вигоду отримує галузь, якої в Румунії немає і яка навіть під захистом за останні чотири роки використовувала щонайбільше третину власних потужностей.

Корисні поради

  1. Перевірте у митній декларації додатковий код TARIC, а не лише товарний код. A886, A887, A888, C528 і A889 дають різні ставки мита, а A999 є залишковим, 531,2 євро за тонну, і застосовується автоматично, щойно чогось бракує.
  2. Попросіть у китайського постачальника декларацію на рахунку-фактурі в точній формі статті 1 ч. (3): із датою, підписом, іменем і посадою підписанта, обсягом у тоннах, назвою й адресою фабрики та додатковим кодом TARIC. Без неї ви платите 531,2 євро за тонну, навіть якщо ваш постачальник має право на 361,4.
  3. Підтвердьте класифікацію до десяти знаків. Коди в акті: 2008 30 55, 2008 30 75 і п’ять кодів TARIC під 2008 30 90. Свіжі плоди, що належать до позиції 0805, і соки не підпадають під мито, а помилкову класифікацію зазвичай виявляють під час пізнішої митної перевірки, з доплатами.
  4. Розраховуйте мито на вагу нетто продукту, а не на вагу відцідженого фрукта чи об’єм банки. Сироп входить у вагу нетто, тож продукт із великою кількістю сиропу обкладається митом на весь вміст.
  5. Якщо товар було пошкоджено до випуску у вільний обіг, вимагайте пропорційного зменшення за статтею 2 ч. (1) разом із коригуванням митної вартості. Автоматично воно не надається.
  6. Порівнюйте кінцеву вартість доставленого товару, а не ціну за рахунком-фактурою. Китайський товар по 1.167 євро за тонну плюс 531,2 євро мита обходиться в 1.698 євро, тоді як турецький товар увійшов у звітний період за 1.522 євро за тонну без антидемпінгового мита.
  7. Якщо мито впливає на ваш бізнес, зареєструйтеся як зацікавлена сторона з першого дня наступного повідомлення про початок процедури. У цій справі не з’явився жоден імпортер і жоден користувач, а Комісія вирішувала за відповідями двох іспанських виробників.
  8. Включайте до договорів, що тривають понад 2031 рік, застереження про перегляд ціни, прив’язане до закінчення дії заходу. Якщо тоді мито скасують, різниця у вартості становитиме близько 0,36-0,53 євро за кілограм.

Часті запитання

Яким саме є розмір мита?
Від 361,4 до 531,2 євро за тонну ваги нетто продукту залежно від китайського виробника: 531,2 євро для Yichang Rosen Foods, 361,4 для Zhejiang Taizhou Yiguan, 489,7 для Hubei Xinshiji, 499,9 для Zhejiang Juzhou, 499,6 для 16 виробників, що співпрацювали, з Додатка та 531,2 для всього іншого китайського імпорту.
Які продукти підпадають під мито?
Мандарини, танжерини, сацуми, клементини, вілкінги та інші подібні гібриди цитрусових, підготовлені або консервовані, без додання спирту, з цукром або іншими підсолоджувальними речовинами чи без них, за кодами КН 2008 30 55, 2008 30 75 і ex 2008 30 90 та за кодами TARIC 2008 30 90 61, 63, 65, 67 і 69. На практиці це часточки мандаринів у сиропі, у бляшанках або скляних банках.
До якого часу застосовується мито?
Регламент не встановлює дати закінчення. Згідно зі статтею 11 ч. (2) Регламенту (ЄС) 2016/1036 захід втрачає чинність через п’ять років після завершення цього перегляду, тобто приблизно 22 жовтня 2031 року. Якщо до цієї дати подати нове клопотання про перегляд, мито залишається чинним до завершення процедури.
Чи подорожчають консервовані мандарини через цей регламент?
Ні. Мито не зростає, воно залишається на рівні 2008 року, тож собівартість імпортера через цей акт не змінюється. Мито, однак, залишається в ціні: за вищою ставкою воно додає приблизно 17 євроцентів до банки у 314 грамів і 45 євроцентів до банки у 850 грамів.
Чи є в Союзі та в Румунії виробництво консервованих мандаринів?
У Союзі є два заводи, обидва в Іспанії, у провінції Валенсія: Agricultura y Conservas S.A. з Algemesí та Industrias Videca S.A. з Villanueva de Castellón. На них припадає 100 % виробництва в Союзі, 8.000 – 10.000 тонн у звітному періоді. У Румунії виробництва немає: мандарини тут не вирощують промислово, тож усе, що продається в магазинах, імпортне.
Чи згадується Румунія в матеріалах справи?
Ні. У регламенті не згадано жодного виробника, імпортера чи користувача з Румунії, і ніхто з них не відповідав на анкети. Регламент не наводить даних про імпорт у розрізі держав-членів, тож обсяг, що надходить до Румунії, з тексту не прочитати.
Звідки надходять консервовані мандарини, якщо не з Китаю?
Насамперед із Туреччини: 19.531 тонна у звітному періоді, тобто 41-45 % ринку Союзу й приблизно 95 % імпорту з третіх країн, крім Китаю. Решта, близько 1.000 тонн на рік, надходить з Мексики, Перу, Сполученого Королівства та інших країн. Турецький імпорт не обкладається антидемпінговим митом.
Наскільки великим є виявлений демпінг?
Понад 160 % згідно з пунктом (76) преамбули, тобто різниця між нормальною вартістю, побудованою на турецьких витратах, і експортною ціною до Союзу. Мито залишається значно нижчим за цей рівень, приблизно 31-46 % вартості товару, бо ставки походять із розслідування 2008 року, де їх було обмежено маржею шкоди за правилом меншого мита. Нинішній перегляд не перераховував жодної з двох маржі.
Чому жоден китайський експортер не захищався?
На початку з’явився один виробник-експортер, але 17 листопада 2025 року він офіційно повідомив Комісію, що не має наміру співпрацювати. Уряд Китайської Народної Республіки також не відповів на анкету щодо суттєвих викривлень. Зіткнувшись із такою відсутністю співпраці, Комісія застосувала статтю 18 базового регламенту й працювала з наявними фактами: клопотанням Fenaval, статистикою Eurostat, базою GTA та перевіреними відповідями двох іспанських виробників.
Що сталося б, якби захід припинив дію?
Комісія розрахувала, що без мита китайська ціна була б на 30,1 % нижчою за середню ціну промисловості Союзу, а з урахуванням мита на 8,9 %. До того ж Китай має резервні потужності, оцінені в 40.000 – 60.000 тонн, приблизно стільки, скільки весь Союз споживає за рік, а зниження китайського експорту до Індонезії, 3.493 тонни між 2023 і 2024 роками, можна переспрямувати до Європи.
Чи маю я щось робити як імпортер у Румунії?
Жодної нової формальності не потрібно. Єдиний практичний обов’язок залишається тим, що в статті 1 ч. (3): комерційний рахунок-фактура з датованою та підписаною декларацією, якщо ви хочете скористатися індивідуальною ставкою мита, нижчою за залишкові 531,2 євро за тонну.

Помилки та невідповідності в опублікованому тексті

  • Пункт (153) преамбули: обидва внутрішні перехресні посилання хибні. У тексті англійської версії сказано «As concluded in Section 4 above, the Union industry is suffering from material injury», проте розділ 4 присвячений імовірності продовження демпінгу, а висновок про суттєву шкоду міститься в розділі 5, у пункті (129) преамбули. Те саме речення продовжується словами «As concluded in Section 5, a repeal of the measures would result of a renewed influx of dumped imports», але цей висновок міститься в розділі 7, у пунктах (150) і (151) преамбули. Пункт (153) є підґрунтям аналізу інтересу Союзу, якого вимагає стаття 21 базового регламенту, а перехресне посилання саме входить до обґрунтування: хто перевіряє мотивування, йдучи за його власними посиланнями, потрапляє у два розділи, де немає того, що їм приписано.
  • Пункт (102) преамбули проти пункту (148) і таблиці 5: частка турецького імпорту. Пункт (102) каже, що імпорт із Туреччини «становить 62 % імпорту з інших третіх країн до Союзу», а пункт (148) каже, що «95 % імпорту з третіх країн, крім КНР, надходить із Туреччини». Таблиця 5 підтверджує друге значення: 19.531 тонна з Туреччини з 20.526 тонн з усіх третіх країн, крім Китаю, дає 95,2 %. Одна й та сама величина названа в одному акті двома різними значеннями, і вона має вагу в аналізі неприписування за статтею 3 ч. (7) базового регламенту, де Комісія повинна показати, що шкода від інших чинників не покладається на китайський імпорт. За 62 % Туреччина є другорядним постачальником, за 95 % вона домінує на ринку.
  • Пункти (68) і (72) преамбули проти виноски 36: рік фінансових даних Frigo-Pak. У пункті (68) Комісія каже, що використала «фінансові дані турецької компанії Frigo-Pak за 2025 рік, як вони відображені в її аудитованій звітності», із посиланням на виноску 36, а пункт (72) повторює «for 2025». Проте виноска 36 називає джерелом «консолідовану фінансову звітність та звіт незалежного аудитора за 2023 рік». З цих даних беруться 21 % адміністративних і збутових витрат і 29 % прибутку, застосовані до неспотворених виробничих витрат, а це той самий матеріал, з якого будується нормальна вартість і, через неї, висновок про демпінг. Посилання не каже того, що йому приписано, і читач не може встановити, який фінансовий рік використано.
  • Таблиця 5: частка ринку імпорту з інших третіх країн. У рядку стоїть те саме значення, 1,8-2,2 %, у всіх чотирьох періодах, хоча обсяги в рядку вище становлять 992, 668, 218 і 995 тонн, з індексом 100, 68, 22 і 100. Для 2023/2024 років цифра неможлива: 218 тонн за споживання 32.000 – 35.000 тонн дають 0,6-0,7 %, а не 1,8-2,2 %. Загальна частка третіх країн за цей рік, 52-58 %, сходиться лише з реальним значенням, тож помилка міститься в проміжному рядку. Те саме хибне значення переходить у пункт (137) преамбули, який стверджує, що для інших країн «the volume remain rather stable» (обсяг залишається досить стабільним), хоча власний індекс показує обвал до 22 і відновлення до 100.

Аналіз редакції

Цифра, яка пояснює цю справу, не мито, а співвідношення між митом і збитком, який воно захищає. 15.188 тонн, імпортованих із Китаю у звітному періоді, помножені на ставки зі статті 1 ч. (2), приносять від 5,5 млн євро за найнижчою ставкою 361,4 євро за тонну до 8,1 млн за залишковою ставкою 531,2 євро. Промисловість, яку захищає мито, за той самий період продала 7.000 – 10.000 тонн за середньою ціною 1.850 – 2.040 євро за тонну при одиничній собівартості 2.040 – 2.260 євро, тобто зі збитком приблизно 205 євро за тонну, близько 1,7 млн євро на рік. Отже, мито, що збирається на кордоні, у три-майже п’ять разів перевищує весь річний збиток двох заводів, а в перерахунку на близько 200 робочих місць у Валенсії це від 27.000 до 40.000 євро на рік на кожне. Це не аргумент проти заходу, бо гроші надходять до публічних бюджетів, а не до виробників, але саме цієї пропорції мотивування не наводить.

Друге, що не видно тому, хто читає акт підряд: мито перемістило проблему, а не розв’язало її. Китайський товар надходить по 1.167 євро за тонну і з вищою ставкою доходить до 1.698 євро. Турецький товар за той самий період надходив по 1.522 євро за тонну без жодного антидемпінгового мита, тобто на 176 євро нижче за ціну китайського товару після розмитнення. Тож найдешевший постачальник на європейському ринку не той, кого карають. Туреччина займає 41-45 % ринку, більше за Китай, а Комісія прямо констатує в пункті (138) преамбули, що зниження турецьких цін чинить понижувальний тиск на ціни промисловості Союзу й сприяє шкоді. У тому самому акті Туреччину обрано репрезентативною країною для побудови нормальної вартості, тобто еталоном неспотворених витрат, відносно якого вимірюється китайський демпінг. Країна, рівень витрат якої править за мірило чесної конкуренції, за висновком самої Комісії водночас є частиною проблеми.

Третій елемент стосується форми мита та плину часу. Ставки фіксовані в євро за тонну з 2008 року й не зрушили за три перегляди. Їхній реальний ефект, однак, змінюється сам: за імпортною ціною 2021/2022 років, 1.343 євро за тонну, залишкова ставка становила 39,6 % вартості товару, а за ціною звітного періоду, 1.167 євро, вже 45,5 %. Захист посилився майже на шість відсоткових пунктів за чотири роки, і ніхто цього не вирішував, просто товар подешевшав. Механізм працює і в зворотний бік: зростання імпортної ціни послаблює захід за тією самою логікою. Для імпортера практичний наслідок такий, що рівень захисту, який він оплачує, залежить від ціни, за якою він купує.

Дві перевірки не зійшлися, і про це слід сказати прямо. Перша: порівняння цін у пункті (100) преамбули, з різницею 8,9 % щодо ціни промисловості Союзу з урахуванням мита й 30,1 % без нього, не можна відтворити з опублікованих таблиць. Ці два відсотки передбачають середнє ефективне мито приблизно 354 євро за тонну, нижче за найнижчу чинну ставку 361,4 євро, і ціну промисловості Союзу близько 1.670 євро за тонну, майже на 10 % нижче за нижню межу діапазону в таблиці 9. Розбіжність, імовірно, походить зі структури типів продукту або з діапазонів, накладених конфіденційністю, але пояснення в акті немає. Друга: у таблиці 5 рядок індексу середньої турецької ціни показує 100, 100, 114 і 96, тоді як ціни в рядку вище, 1.685, 1.846, 1.660 і 1.522 євро за тонну, дають 100, 110, 99 і 90. Пункт (137) преамбули, що говорить про зниження турецької ціни на 10 %, підтверджує рядок цін і суперечить рядку індексів. Решта таблиць перевіряється без проблем: використання потужностей, продуктивність, запаси у відсотках до виробництва та рентабельність точно випливають із співвідношень цифр у тих самих таблицях, а резервні потужності Китаю справді у 5-6 разів перевищують продажі промисловості Союзу.

Останнє спостереження стосується того, що ніколи не досліджувалося. Жоден імпортер, жоден користувач і жоден торговець не відповів, і Комісія пише в пункті (156) преамбули, що через це вона «не мала змоги проаналізувати вплив чинних заходів на їхнє становище». Через один пункт нижче вона робить висновок, що ознак суттєвого негативного впливу на користувачів немає. Мовчання прочитали як відсутність ефекту, хоча Комісія має митні дані по кожній державі-члену й могла сама оцінити, скільки мито важить у ціні банки мандаринів. На ринку понад 40.000 тонн на рік мито на китайську частку є єдиною цифрою в матеріалах справи, що доходить до споживача, і єдиною, яку регламент ніколи не зіставляє з ціною на полиці.

Що потрібно змінити

  • Дату закінчення дії заходу слід записати в статті 4, а не виводити зі статті 11 ч. (2) базового регламенту. Імпортер, який зараз укладає контракти до 2031 року, прочитав би строк в акті, а не вираховував його. В опублікованому вигляді найважливіша для планування інформація бракує саме в постановляючій частині.
  • Перехресні посилання в пункті (153) преамбули слід виправити на розділи 5 і 7. Аналіз інтересу Союзу є розділом, який найчастіше оскаржують у суді, а мотивування, що вказує на висновки, розташовані в іншому місці акта, послаблює саме ту ланку, на якій тримається збереження заходу.
  • Частка турецького імпорту має фігурувати з одним значенням, 95 %, що випливає з таблиці 5, а пункт (102) преамбули слід виправити. За цифри 62 % аналіз неприписування виглядає інакше, ніж за реальної, а пункти преамбули потім цитують в інших справах і в фаховій літературі, де помилка відтворюється роками.
  • Виробничі й резервні потужності Китаю слід переоцінити за свіжими даними, а не за сезоном 2019 року, перенесеним із попереднього перегляду. На цих цифрах тримається весь висновок про імовірність продовження демпінгу. Оцінка 2019 року в акті 2026 року є найвразливішою точкою міркування, навіть якщо висновок, імовірно, вистояв би й на свіжих даних.
  • Комісії слід оцінювати вплив мита на імпортерів, роздрібну торгівлю та споживача навіть тоді, коли вони не відповідають на анкети, на підставі митних даних, які вона має. Недосконала цифра про те, скільки мито додає до ціни банки, корисніша за формулу «не було жодних ознак», яка описує, хто заповнив анкету, а не що відбувається на ринку.
  • Рік фінансових даних, використаних для адміністративних і збутових витрат та для прибутку, має бути однаковим у пунктах преамбули й у виносці, а ставку податку на додану вартість, застосовану до турецької ціни на газ, слід обґрунтувати. Акт стверджує, що ціну газу за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року було скориговано на податок на додану вартість у розмірі 18 %, тоді як стандартна ставка в Туреччині становить 20 %; ми не змогли перевірити за офіційними джерелами, чи діє для газу промислових споживачів інша ставка, саме тому, що регламент цього не каже. Різниця трохи завищила б нормальну вартість, а отже й маржу демпінгу, не змінюючи результату за маржі понад 160 %.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 2026/2327 від 22 жовтня 2026 року; CELEX 32026R2327 27 сторінок PDF, 920 KB

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.