Коротко
- Кожен будівельний виріб дістає рівень контролю, написаний наперед. Таблиця на 246 рядків показує, для кожної категорії виробів, наскільки глибоко в перевірку заходить незалежний орган: від сертифікації з інспекціями на підприємстві та вибірковими випробуваннями до декларації, яку виробник дає сам. 186 рядків вимагають незалежного органу, 60 лишають виробникові право декларувати під власну відповідальність.
- 17 вересня 2026 року нічого не стає обов’язковим до виконання. Регламент тоді набирає чинності і застосовується безпосередньо, без румунського закону про імплементацію, але таблиця починає працювати для родини виробів аж після того, як Європейська Комісія зробить обов’язковим європейський стандарт цієї родини, і ще через рік. До того часу залишаються чинними стандарти старого режиму.
- Одна нова перевірка з’являється геть для всіх виробів: екологічна сталість. Вона дістає систему 3+, якої в старому режимі не було і яка вимагає, щоб незалежний орган валідував екологічні розрахунки виробника. Її застосовують до всіх родин і категорій, без винятку.
Опубліковано: Офіційний журнал Європейського Союзу, серія L, 2026/1310 від 28 серпня 2026 року
Набирає чинності: 17 вересня 2026 року, на двадцятий день від опублікування, згідно зі статтею 4
Європейська Комісія встановила, категорія за категорією, наскільки строго перевіряють характеристику, яку виробник пише на будівельному матеріалі. Делегований регламент (ЄС) 2026/1310, опублікований в Офіційному журналі Європейського Союзу 28 серпня 2026 року, набирає чинності 17 вересня 2026 року і застосовується безпосередньо в усіх державах-членах, без жодного румунського закону про імплементацію. Для заводу керамічних блоків з Клужа, для виробника столярних виробів з Арада чи для імпортера термосистем акт відповідає на одне-єдине запитання, зате на найдорожче: хто підтверджує, що виріб справді має задекларовану характеристику, виробник сам чи незалежний орган, який заходить до нього на підприємство. Ці перевірки роблять у Румунії через лабораторії та нотифіковані органи, як-от лабораторія URBAN-INCERC, повторно призначена в серпні 2026 року.
Система оцінки та перевірки це, простими словами, рецепт, за яким визначають, хто що робить, перш ніж виріб потрапить на ринок. На одному кінці стоїть система 1+, у якій нотифікований орган, тобто лабораторія або сертифікаційне товариство, офіційно визнане державою-членом і внесене до переліку Європейської Комісії, інспектує підприємство, постійно наглядає за внутрішнім контролем виробництва і ще й купує на ринку зразки, які випробовує вибірково. На другому кінці стоїть система 4, у якій виробник сам робить випробування, сам веде контроль на підприємстві й сам відповідає за те, що декларує. Між ними системи 1, 2+, 3 і 3+, кожна з іншим розподілом роботи.
Декларація показників та відповідності це документ, яким виробник каже, з числами, що вміє його виріб: скільки він тримає у вогні, скільки витримує на стиск, скільки утримує тепла. Вона обов’язкова для маркування CE. Система оцінки та перевірки не змінює характеристик виробу, а змінює вагу підпису під ними. Тому рядок таблиці, що стосується конкретного виробу, означає для виробника гроші й час до продажу, а для покупця означає, наскільки він може покластися на цифру з етикетки.
Делегований регламент це акт, який Європейська Комісія пише сама, але тільки там, де Європейський Парламент і Рада їй це дозволили. Повноваження тут походить зі статті 10 параграфа 2 Регламенту (ЄС) 2024/3110, нового європейського регламенту про будівельні вироби, який замінив Регламент (ЄС) № 305/2011. Текст тієї статті вимагає, щоб систему встановлювали «для кожної родини виробів або категорії виробів» і, що важливіше, «перш ніж гармонізовані технічні специфікації або європейські документи з оцінювання стануть застосовними». Інакше кажучи, рівень контролю закріплюють раніше за стандарти, а не разом з ними.
Це пояснює, чому акт з’являється тепер і чому він має вигляд таблиці, а не розповіді. Стаття 5 параграф 3 Регламенту (ЄС) 2024/3110 дозволяє Комісії вимагати від європейських організацій зі стандартизації технічних деталей, потрібних для впровадження системи оцінки та перевірки, встановленої делегованим актом. Стандарти не можна було замовити, доки не було відомо, яку систему застосовують. Регламент від 28 серпня 2026 року це та частина, що розблоковує замовлення стандартів, а від них залежить увесь календар нового режиму.
Наслідки, які це має
Акт має чотири статті, шість пунктів преамбули і три додатки, на 29 сторінках Офіційного журналу Європейського Союзу. Майже весь зміст стоїть у додатках, а ці три читають у порядку пріоритету, а не на вибір. Додаток I переважає додатки II і III, згідно зі статтею 1 параграфом 2. Додаток II переважає додаток III, згідно зі статтею 2 параграфом 2. Для всього іншого лишається додаток III.
Додаток I має один-єдиний рядок і одну-єдину думку. Коли окремий делегований акт установлює, що виріб уважають таким, що досягає рівня чи класу характеристики без випробувань або без додаткових випробувань, перевірка опускається до системи 4, тобто до власної декларації виробника, хоч би яка система вимагалася інакше. Це правило, назване в тексті «deemed-to-satisfy», передбачувана відповідність: якщо природа виробу робить випробування зайвим, більше не платять органові за те, щоб він констатував відоме наперед.
Додаток II має десять рядків і охоплює характеристики, які належать не певному виробові, а проходять крізь усі. Реакція на вогонь дістає системи 1+, 1, 3 або 4, залежно від класу реакції на вогонь і від типу виробничого процесу. Характеристики покрівель і фасадів за зовнішнього впливу вогню дістають систему 3. Виділення небезпечних речовин у ґрунт і ґрунтові води дістає систему 2+, викиди в повітря приміщень дістають систему 3, вміст небезпечних речовин дістає 2+, а екологічна сталість дістає систему 3+. Останні два рядки, вміст небезпечних речовин і екологічна сталість, застосовують до всіх родин, усіх категорій і всіх видів використання, тобто до будь-якого будівельного виробу, без винятку.
Додаток III це тіло акта: 246 рядків, сім колонок, від рядка 1 до рядка 246 без перерви, для 185 категорій виробів з 35 родин. Кожен рядок пов’язує родину виробів, категорію, передбачені види використання і відповідні характеристики з однією-єдиною системою перевірки. Розподіл, порахований рядок за рядком, виглядає так:
- Система 3, 71 рядок. Випробування робить нотифікована лабораторія, а нотифікований орган видає на їх основі сертифікат показників та відповідності виробу. Щоденний контроль на підприємстві лишається за виробником, і на підприємство ніхто ззовні не заходить.
- Система 2+, 61 рядок. Нотифікований орган дивиться не на виріб, а на підприємство: початкова інспекція і постійний нагляд за контролем виробництва, із сертифікатом на контроль виробництва на підприємстві.
- Система 4, 60 рядків. Виробник робить усе і декларує під власну відповідальність. Нотифікованому органові не належить жодного завдання.
- Система 1, 45 рядків. Нотифікований орган сертифікує виріб, інспектує підприємство і наглядає за контролем виробництва, але не купує зразків на ринку.
- Система 1+, 9 рядків. Усе те саме, що в системі 1, плюс вибіркові випробування зразків, відібраних перед уведенням виробу в обіг.
Разом 186 із 246 рядків, тобто 75,6%, вимагають утручання нотифікованого органу в тій чи тій формі, а 60 рядків, тобто 24,4%, виключають його цілком. Сертифікат, виданий нотифікованим органом, на виріб або на підприємство, з’являється у 115 рядках, тобто в 46,8% таблиці. Дві найважчі системи, 1 і 1+, дають разом 54 рядки, трохи менше ніж 22% від усього.
Дев’ять рядків системи 1+, тобто вершину суворості всього акта, легко запам’ятати, бо вони описують саме те, чого вже не полагодиш після заливання чи після монтажу: цемент, для характеристик, не пов’язаних з його складниками; комплекти для постнапруження і сталь для попереднього напруження бетону; сталь для армування і неметалеві вироби для армування; пуцоланові або приховано-гідравлічні добавки до бетону; анкерні пристрої, що зупиняють падіння з висоти; комплекти анкерування скельних порід і ґрунту; та електричні кабелі, для характеристик за впливу вогню.
Для читача з Румунії родини, які трапляються найчастіше, виглядають так:
- Збірні бетонні вироби. Два рядки, які чітко ділять світ: конструкційне використання, система 2+; неконструкційне або обмежене конструкційне, система 4. Бордюр і мостова балка стоять на протилежних кінцях однієї родини.
- Двері, вікна, віконниці, ворота і фурнітура. Дванадцять рядків, а лінія, що їх ділить, це вогонь. Фурнітура для протипожежної чи протидимної ізоляції та для шляхів евакуації входить до системи 1; та сама фурнітура, для будь-чого іншого, до системи 3. Вікна і двері для пішого проходу, пов’язані з характеристиками за впливу вогню, з димом, зі шляхами евакуації, кулетривкі та вибухотривкі, входять до системи 1; без зв’язку з цим, до системи 3. Жалюзі й маркізи опускаються до системи 4.
- Теплоізоляційні вироби. П’ять рядків, а найбільш продаваний у Румунії виріб, композитний комплект для зовнішньої теплоізоляції, тобто термосистема, дістає систему 1 для характеристик комплекту. Теплоізоляційні вироби, узяті окремо, лишаються в системі 3, а ізоляція від вібрації та шуму теж у 3.
- Кладка та допоміжні вироби. Сім рядків. Кладковий розчин для конструкційного використання, система 2+; неконструкційний розчин, зокрема штукатурка і шпаклівка, система 4. Елементи кладки своєю чергою діляться на 2+ і 4, за критерієм, який румунський текст робить незрозумілим, і саме тому ми повертаємося до нього нижче.
- Цементи, вапно і гідравлічні в’яжучі. Чотири рядки. Цемент має два рядки: характеристики, пов’язані зі складниками, у системі 2+, решта в 1+. Будівельне вапно і дорожні гідравлічні в’яжучі, у 2+.
- Сталеві вироби для армування і попереднього напруження бетону. Сім рядків, з яких чотири в системі 1+, найбільша концентрація суворості в усьому акті. Труби й оболонки, які лише захищають і напрямляють сталь, лишаються натомість у системі 4.
- Металеві вироби для конструкцій. Десять рядків, з яких дев’ять у системі 2+: металеві елементи, сітки і габіони, профілі та плоский прокат, зварювальні матеріали, дріт, захисні вироби, пружинні елементи, профільований лист. Єдиний виняток підіймається до системи 1 і стосується металевих елементів для підвісних стель, які несуть важкі навантаження.
- Деревина для конструкцій і плити на основі деревини. Дев’ять рядків разом. Клеєна шарувата деревина і кріпильні елементи для дерев’яних конструкцій, у системі 1. Масивна деревина, стовпи і кріпильні пластини, у 2+. Плити, які не несуть навантаження і використовуються неконструкційно, опускаються до системи 4.
- Покрівельні покриття, світлові ліхтарі, мансардні вікна. Шістнадцять рядків, поділених майже завжди надвоє: пов’язане з вогнем, суворіша система; без зв’язку з вогнем, легша. Черепиця, наприклад, стоїть у системі 3 для характеристик, пов’язаних з вогнем, і в 4 для решти. Єдиний рядок, який підіймається до 1+, це рядок анкерних пристроїв, що запобігають падінню людей з висоти або зупиняють його.
- Вироби для зупинення вогню і для вогнезахисту. Два рядки, обидва в системі 1, без жодного легшого варіанта. Так само п’ять із шести рядків стаціонарного протипожежного обладнання стоять у системі 1.
З усього цього видно логіку, за якою розподілили системи. Значення має не те, наскільки виріб дорогий чи помітний, а те, що станеться, якщо він не витримає, і чи можна це вчасно помітити. Вогонь, конструкція і падіння з висоти тягнуть угору. Санітарні прилади, жалюзі, шпаклівка і добра частина виробів, які не несуть навантаження, падають до системи 4. Той самий фізичний виріб може стояти у двох різних рядках, з двома різними системами, залежно від того, для якого використання він призначений, а використання декларує виробник.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
За Регламентом (ЄС) № 305/2011 рівень контролю встановлювали теж актами Європейської Комісії, але частинами і в часі. Стаття 28 параграф 2 старого регламенту давала Комісії повноваження встановлювати делегованим актом, яку систему застосовують до виробу, родини чи характеристики, а параграф 3 казав, що обрану систему «зазначають у мандатах на гармонізовану стандартизацію та в гармонізованих технічних специфікаціях». На практиці вийшла збірка рішень, розкиданих по роках, кожне для своєї зони виробів, до якої додавався ще й текст стандарту. Щоб дізнатися, що до тебе застосовують, треба було знати наперед, де шукати.
Новий акт змінює саме це. Усі родини й категорії стоять в одній таблиці, ухваленій раніше за стандарти, а не після них. Це відмінність у методі, а не в суворості: пункт преамбули (2) ясно каже, що системи старого режиму «слід узяти до уваги» при встановленні нових, саме заради тяглості. Хто потребував нотифікованого органу, лишається, як правило, з нотифікованим органом.
Друга зміна це одна система на додачу. Старий режим мав п’ять систем, 1+, 1, 2+, 3 і 4, усі описані в додатку V до Регламенту (ЄС) № 305/2011. Додаток IX до Регламенту (ЄС) 2024/3110 додає шосту, систему 3+, для валідації екологічного оцінювання: виробник збирає дані, формулює припущення і робить моделювання, а нотифікований орган видає звіт про валідацію вхідних даних, припущень, застосованого процесу і розрахункової програми, після початкової інспекції виробничої одиниці. Регламент від 28 серпня 2026 року дає цій системі її єдине завдання: характеристику «екологічна сталість», в усіх родинах і всіх категоріях виробів. Це новий обов’язок з найширшим охопленням в усьому акті, бо він не обминає жодного виробу.
Третя зміна це те, що чотири групи характеристик відокремилися від виробу. Додаток X до Регламенту (ЄС) 2024/3110 перелічує шість горизонтальних груп: реакція на вогонь, вогнестійкість, характеристики за зовнішнього впливу вогню, звукопоглинання, виділення і вміст небезпечних речовин та екологічна сталість. Пункт преамбули (5) нового акта каже, що горизонтальний підхід упроваджують для чотирьох із них, а додаток II охоплює саме ті чотири. Вогнестійкість і звукопоглинання залишаються, отже, у кожному рядку виробу з додатка III, а не в спільному правилі.
Четверта зміна стосується тону. Старий регламент вимагав від Комісії у статті 28 параграфі 2 обирати «найменш витратну систему або системи, які відповідають усім застосовним основним вимогам до споруд». Стаття 10 параграф 3 Регламенту (ЄС) 2024/3110 вимагає, щоб делеговані акти «зводили до мінімуму навантаження на виробників, забезпечуючи водночас високий рівень захисту здоров’я і безпеки людей та захисту довкілля». Обов’язок обирати найдешевший з достатніх варіантів став обов’язком щадити виробника, а це лишає більше місця для розсуду.
Нарешті, змінився календар, і саме тут стоїть найважливіша практична інформація. Регламент (ЄС) № 305/2011 скасовано від 8 січня 2026 року, проте довгий перелік його статей разом з додатками III і V скасовують аж від 8 січня 2040 року. Чотирнадцять років два режими йдуть паралельно. Гармонізовані стандарти, опубліковані за старим режимом і чинні на 8 січня 2026 року, лишаються дійсними, доки Комісія їх не відкличе. А вимоги й обов’язки нового регламенту застосовують до родини чи категорії виробів, згідно зі статтею 95 параграфом 9 Регламенту (ЄС) 2024/3110, лише через рік після імплементаційного акта, який робить обов’язковим гармонізований стандарт цієї родини, якщо той акт не встановить ще пізнішої дати. Виробник, який захоче, може перейти раніше, з власної ініціативи.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Рівень контролю дізнаються з однієї-єдиної таблиці, а не з окремого європейського акта для кожної зони виробів, який ще й треба читати разом з текстом стандарту.
- Систему знають раніше за стандарт, тож виробник може завчасно підготувати підприємство і бюджет на сертифікацію, замість дізнаватися про це разом з текстом стандарту.
- Правила однакові в усіх державах-членах і застосовуються безпосередньо, тож румунський виробник не конкурує з тим, хто вдома мав би дешевший рівень перевірки для того самого виробу.
- Розподіл іде за ризиком, а не за ціною виробу: вогонь, конструкція і падіння з висоти тягнуть перевірку вгору, вироби, які не несуть навантаження, лишають її внизу.
- Горизонтальні характеристики перевіряють однаково незалежно від виробу, тож два різні матеріали з тим самим класом реакції на вогонь більше не потрапляють на різні рівні контролю.
- Правило передбачуваної відповідності з додатка I відтинає зайву витрату там, де випробування не сказало б нічого нового.
- Для покупця система за виробом є мірою довіри до задекларованої цифри, і тепер її можна дізнатися публічно, не питаючи виробника.
Що залишається проблемою
- Акт ніде не каже, відколи він справляє наслідки для конкретного виробу. Справжню дату дізнаються аж зі статті 95 параграфа 9 базового регламенту і з імплементаційного акта, що стосується відповідної родини виробів.
- Екологічна сталість у системі 3+ означає ще один нотифікований орган геть для всіх виробів, зокрема й для тих, що в усьому іншому стоять у системі 4 і ніколи з таким органом справи не мали.
- Номер родини виробів це єдиний орієнтир у додатку III, а їхніх назв в акті немає, вони стоять у додатку VII до Регламенту (ЄС) 2024/3110. Хто читає лише акт, не може сказати, що таке родина 17 чи родина 34.
- Родина 36 з додатка VII, приставні драбини, не має в додатку III жодного рядка, хоча пункт преамбули (3) стверджує, що акт застосовують до всіх родин виробів.
- Той самий виріб може потрапити у два рядки з різними системами, залежно від передбаченого використання, а використання декларує знову ж таки виробник. Хто декларує скромніше використання, платить за дешевшу перевірку.
- Акт не має жодного власного перехідного положення і жодного строку відкладеного застосування. Увесь календар висить на інших текстах.
- Формулювання в колонці приміток запроваджують норми по суті, а не пояснення. Рядок 56 установлює, у примітці, порядок пріоритету між родинами виробів, якого статті 1, 2 і 3 не передбачають.
Корисні поради
- Дізнайтеся спершу номер родини, до якої належить ваш виріб. Номери це ті, що в додатку VII до Регламенту (ЄС) 2024/3110, а без них додаток III прочитати неможливо.
- Читайте рядки в порядку пріоритету з акта: спершу додаток I, потім додаток II, аж наостанок додаток III. Якщо виріб має передбачувану відповідність, перевірка опускається до системи 4, і решта для тієї характеристики вже не має значення.
- Перевіряйте окремо горизонтальні характеристики. Виріб, який стоїть у системі 4 в додатку III, може дійти до 1+ або до 1 за реакцією на вогонь, через додаток II, а за екологічною сталістю доходить до 3+ у будь-якому разі.
- Порівняйте рядок з тим використанням, яке ви справді декларуєте. Різниця між конструкційним і неконструкційним використанням переносить виріб від нотифікованого органу до власної декларації, а задеклароване використання треба підтвердити технічною документацією.
- Закладіть у бюджет нотифікований орган для екологічного оцінювання, навіть якщо досі ви з таким не працювали. Рядок 10 додатка II не має жодного винятку.
- Не поспішайте щось міняти у вересні 2026 року. Вимоги застосовують за родинами виробів, через рік після імплементаційного акта, який робить обов’язковим відповідний стандарт, тож стежте за Офіційним журналом Європейського Союзу щодо своєї родини, а не за загальним календарем.
- Якщо ви проєктувальник або технічний наглядач будівництва, вимагайте при прийманні матеріалів документ, що відповідає системі: сертифікат сталості показників та відповідності виробу в системах 1+ і 1, сертифікат відповідності контролю виробництва на підприємстві в 2+, сертифікат показників та відповідності виробу в 3, звіт про валідацію в 3+, а в системі 4 лише декларацію виробника.
Часті запитання
Чи треба мені щось зробити до 17 вересня 2026 року?
Чи потрібна постанова Уряду або наказ міністра, щоб це застосовувалося в Румунії?
Що означає, конкретно, різниця між системою 4 і системою 1+?
Чи зростуть витрати румунських виробників?
Де знайти, що означає родина 17 чи родина 34?
Мій виріб має два види використання. Яку систему застосовують?
Що буде із сертифікатами, одержаними за старим режимом?
Чи залишаються чинними нотифіковані органи з Румунії?
Як мені, як звичайному покупцеві, перевірити, наскільки серйозно контролювали матеріал?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Додаток III, уся таблиця, проти додатка VII до Регламенту (ЄС) 2024/3110. Додаток III має 246 рядків і охоплює родини виробів від 1 до 35. Додаток VII до базового регламенту перелічує 36 родин, остання з них «ПРИСТАВНІ ДРАБИНИ». Родина 36 не з’являється в жодному рядку додатка III, хоча стаття 10 параграф 2 Регламенту (ЄС) 2024/3110 вимагає встановити систему «для кожної родини виробів або категорії виробів», а пункт преамбули (3) акта стверджує, що «цей делегований акт застосовується до всіх родин виробів». Для приставних драбин лишаються застосовними тільки додаток I і додаток II, які стосуються передбачуваної відповідності та горизонтальних характеристик; для власних характеристик виробу не встановлено жодної системи. Це, до речі, єдина родина, нова порівняно з таблицею 1 додатка IV до Регламенту (ЄС) № 305/2011, яка спинялася на 35.
- Додаток II, рядок 1 проти рядка 4. Рядок 1 установлює систему 1+ для електричних кабелів живлення, керування і передавання даних з родини 31, за класів реакції на вогонь A, B або C. Рядок 4 установлює систему 3 для виробів з усіх родин, у яких немає чітко визначеного етапу виробничого процесу, що веде до поліпшення характеристик реакції на вогонь, за класів A, B, C, D або E. Кабель класу A, B чи C, виготовлений без такого етапу, підпадає під обидва рядки, з двома різними системами. Що накладання бачили, видно з рядка 2, який прямо виключає електричні кабелі, кабелі керування і передавання даних; рядок 4 такого виключення не має. Акт установлює пріоритет між додатками, у статті 1 параграфі 2 і в статті 2 параграфі 2, але жодного правила пріоритету між рядками того самого додатка.
- Додаток III, рядки 94 і 95, елементи кладки. Рядок 94 дає систему 2+ елементам кладки, «конструкційно спроєктованим з низьким рівнем коефіцієнтів безпеки», а рядок 95 дає систему 4 тим, у яких «конструкція спроєктована з високим рівнем коефіцієнтів безпеки, та неконструкційним». В англійському тексті йдеться про «safety factors», коефіцієнти безпеки, тоді як румунський текст передає це як «elemente de siguranță», елементи безпеки. Хоч би яке формулювання взяти, воно ніде в акті не визначене, бо акт не має статті визначень, і більше не з’являється в жодному іншому рядку всіх трьох додатків. До того ж підмет змінюється між двома рядками: у 94 проєктують елементи кладки, у 95 проєктують конструкцію. Виробник керамічних блоків чи газобетону не може встановити з тексту, чи потрібен йому нотифікований орган для контролю виробництва, у системі 2+, чи він декларує сам, у системі 4, а різниця у вартості між ними це вся різниця між тим, щоб мати і не мати третю сторону на підприємстві.
Аналіз редакції
Акт розв’язує справжню проблему і розв’язує її елегантно. За старим режимом, щоб дізнатися, хто перевіряє твій виріб, треба було знайти рішення Європейської Комісії п’ятнадцятирічної давності для своєї зони виробів, а потім читати його разом зі стандартом. Тепер відповідь стоїть в одному рядку таблиці, а таблицю ухвалили раніше за стандарти, як вимагає стаття 10 параграф 2 базового регламенту. Порядок пріоритету між трьома додатками написано прямо, у статті 1 параграфі 2 і в статті 2 параграфі 2, а це показує, що автори думали про накладання. Тим помітніше, що та сама дбайливість не спустилася всередину додатка II, де рядок 1 і рядок 4 б’ються за той самий кабель.
Цифри кажуть те, чого не видно, читаючи таблицю рядок за рядком. З 246 рядків 60 лишають виробника наодинці з його декларацією, а 186 приводять нотифікований орган. Але з тих 186 лише 54 стоять у системах 1 і 1+, єдиних, де нотифікований орган оцінює і виріб, і підприємство, а 9 рядків, менш ніж 4% таблиці, доходять до системи 1+, з вибірковими випробуваннями зразків з ринку. Ті дев’ять рядків не випадкові: цемент, сталь для армування і попереднього напруження, комплекти для постнапруження, пуцоланові добавки, анкери для скельних порід і ґрунту, пристрої, що зупиняють падіння з висоти, і кабелі. Усі вони мають ту саму рису: це вироби, які входять у споруду і яких після того вже ніколи не можна оглянути, чи то бо вони поховані в бетоні, чи то бо їхню відсутність помічають лише в момент нещастя. Отже, суворість акта йде за неможливістю подальшої перевірки, а не за економічною вагою виробу. Товарний бетон, який є далеко найбільшим обсягом на ринку, стоїть у системі 2+.
Друге спостереження виходить з поєднання додатка II з рештою таблиці. Екологічна сталість дістає систему 3+ в усіх родинах і всіх категоріях. Система 3+ це єдина нова система порівняно зі старим режимом, і вона вимагає звіту про валідацію від нотифікованого органу, з початковою інспекцією виробничої одиниці. Наслідок, якого ніде так прямо не написано, той, що ті 60 рядків із системи 4, тобто саме вироби, звільнені досі від будь-якого контакту з нотифікованим органом, потребуватимуть його тієї миті, коли задекларують екологічні характеристики. Для виробника жалюзі, санітарних приладів чи штукатурного розчину акт, який начебто нічого від нього не вимагає, і є тим актом, що приводить йому на підприємство перший нотифікований орган. Наскільки скоро це станеться, залежить від календаря, якого регламент не містить: жодна дата в усьому акті, крім дати набрання чинності, не каже, відколи.
Третє спостереження стосується співвідношення строків. Акт ухвалено 11 червня 2026 року і опубліковано 28 серпня 2026 року, на відстані 78 днів, а від опублікування до набрання чинності минуло ще 20 днів. Для адресата натомість акт не встановлює жодного строку, ні на приведення у відповідність, ні на перехід. Регламент (ЄС) № 305/2011 скасовано від 8 січня 2026 року, проте частина його, зокрема додаток V зі старими системами, лишається чинною до 8 січня 2040 року. Чотирнадцять років паралельних режимів, на ринку, де ту саму стіну роблять з виробів, що перебувають на різних етапах переходу, це проблема застосування, якої таблиця, хоч би як добре зроблена, сама розв’язати не може.
Що потрібно змінити
- Рядок, або кілька, для родини 36 з додатка VII. Без нього приставні драбини мають суттєві характеристики, для яких не існує жодної системи оцінки та перевірки, а їхній стандарт не можна замовити, оскільки стаття 5 параграф 3 базового регламенту прив’язує запит на стандартизацію до системи, установленої делегованим актом.
- Пряме виключення електричних кабелів і з рядка 4 додатка II, як у рядку 2. Це закрило б єдиний внутрішній конфлікт акта і звільнило б виробників кабелю від вибору між системою 1+ і системою 3, тобто між повною сертифікацією з випробуваннями на ринку і простими лабораторними випробуваннями.
- Заміна виразу «елементи безпеки» з рядків 94 і 95 справжнім технічним критерієм, вираженим однаково. Виробники елементів кладки знали б, чи чекає на них система 2+, чи система 4, а орган ринкового нагляду мав би що перевіряти.
- Загальне правило пріоритету всередині кожного додатка, на кшталт спеціального рядка перед загальним. Акт уже має правила пріоритету між додатками; одна фраза на додачу в статті 3 звільнила б тлумача від звернення до канонів і розв’язала б і майбутні ситуації, а не лише кабельну.
- Відтворення назв родин виробів у колонці або в примітці додатка III. Таблицю задумано як робочий інструмент для підприємств, а не для юристів, а робоча таблиця, яка вимагає відкрити інший акт, щоб дізнатися, що означає «17», не досягає своєї мети.
- Перенесення норм по суті з колонки приміток до тіла статей. Примітка до рядка 56, яка встановлює, що систему застосовують, «крім випадку, коли систему оцінки та перевірки встановлено щодо іншої родини виробів», є колізійною нормою, а не поясненням, і їй немає чого робити в останній колонці таблиці. Та сама колонка в рядку 26, тому, що стосується комплектів для зовнішньої теплоізоляції, відсилає до системи оцінки та перевірки суттєвих характеристик, пов’язаних зі складниками, переліченими у відповідному рядку, ще одне відсилання по суті там, де читач чекає примітки.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний журнал Європейського Союзу, серія L, 2026/1310 від 28 серпня 2026 року 29 сторінок PDF, 1,0 MB
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.