Коротко

  • Повітова земельна комісія оскаржила в Конституційному Суді саме той припис, який мала застосовувати: статтю, що дозволяє людям набути у власність землю під будівлями колишніх кооперативів. Суд відхилив заперечення як неприйнятне.
  • Підстава відмови не стосується суті спору. Претензії комісії стосуються значення окремих висловів, як-от «прилегла земельна ділянка» (рум. «teren aferent»), і того, як припис застосовується в конкретній справі, а це належить до компетенції судів, а не Конституційного Суду.
  • Це зачіпає власників будівель, колись зведених сільськогосподарськими виробничими кооперативами, міжкооперативними господарськими об’єднаннями або споживчими кооперативами, які просять титул на землю під ними, а також мерії та комісії, що розглядають їхні заяви.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 673/2025
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 596 від 21 липня 2026 року
Ухвалено: 25 листопада 2025 року

Ситуація незвична: орган, який застосовує закон про земельний фонд, попросив Конституційний Суд скасувати цей закон, бо вважає, що той збіднює майно громад. Суд відповів, що скарга комісії не про Конституцію, а про те, як читати припис. Рішення № 673 від 25 листопада 2025 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 596 від 21 липня 2026 року, відхиляє як неприйнятне заперечення про неконституційність, заявлене повітовою комісією з установлення права приватної власності на землю повіту Селаж. Це вже вдруге в тому самому випуску Суд закриває справу з цієї підстави, після того як так само відхилив як неприйнятне заперечення двох суддів щодо доплати за керівництво.

Ідеться про частину 3 статті 24 Закону про земельний фонд № 18/1991 у редакції, що діяла до змін, внесених Законом № 263/2022. Вона дає нинішнім володільцям право бути записаними власниками земельної ділянки в забудованій частині населеного пункту, прилеглої до будівель, зведених колишніми сільськогосподарськими виробничими кооперативами, колишніми міжкооперативними господарськими об’єднаннями та колишніми споживчими кооперативами.

Невдоволення комісії почалося з однієї конкретної зміни. Закон № 87/2020 скасував умову, за якою земля не повинна належати до публічної або приватної власності адміністративно-територіальної одиниці. Відтоді, стверджує комісія, право власності може набуватися приватними особами на землях, що перебувають у майні сіл і міст, а ті втрачають можливість вільно ними розпоряджатися.

До цього комісія додала закид щодо якості закону. Вислів «прилегла земельна ділянка» не має визначення, тож на практиці розмір площі вказує заявник експертові-топографу. Поняття «нерухоме майно» з пункту b) також не пояснює, чи йдеться про землю, про будівлю, чи про обидва. А формулювання «а також інші будівлі, що перебувають у приватній власності» залишає простір для застосування на догоду інтересам.

Наслідки, які це має

Перший наслідок той, що припис залишається чинним у тій редакції, яку мали справи. Дві справи в суді першої інстанції міста Залеу, скарги на рішення, якими комісія відмовила в заявах про відновлення права власності, розглядатимуться далі за законом у наявному вигляді.

Другий наслідок це роз’яснення по суті, навіть якщо воно міститься в мотивувальній, а не в резолютивній частині. Суд зазначає, що запис права на землі з публічної або приватної власності адміністративно-територіальної одиниці не відбувається як завгодно. Правилом залишається невідчужуваність об’єктів публічної власності, а набуття права передбачає проходження законної процедури переведення майна з публічної власності до приватної.

Третій наслідок уточнює, хто це перевіряє. Суд посилається на власну практику і на Рішення № 23 від 17 жовтня 2011 року Вищого касаційного суду, ухвалене за касаційною скаргою в інтересах закону: жоден із законів про земельний фонд не передбачає окремого винятку, тож переведення з публічної власності до приватної здійснюється лише за частиною 2 статті 10 Закону № 213/1998. Саме суди контролюють, чи було дотримано процедуру.

Четвертий наслідок процедурний і повторюється в дедалі більшій кількості справ. Коли закиди стосуються значення слів у застосуванні до конкретної справи, вони не є доводами про неконституційність. Конституційний Суд є гарантом верховенства Конституції, а правосуддя здійснюють суди. Тлумачення закону належить саме їм.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У нормативному плані це рішення не змінює нічого. Змінилося, але раніше і волею законодавця, саме джерело спору. Закон № 231/2018, а потім Закон № 87/2020 переписали частину 3 статті 24, і другий з них прибрав умову, за якою земля не повинна належати до публічної або приватної власності адміністративно-територіальної одиниці.

Тим часом припис знову змінили, Законом № 263/2022. Рішення стосується редакції, що передувала тій зміні, тобто саме того варіанта, який застосовувався до заяв, поданих у той період. Для того, хто має давнішу справу, це уточнення важить більше, ніж здається: застосовується закон, чинний на момент подання заяви, а не сьогоднішній.

Натомість змінюються очікування земельних комісій. Досі вони могли сподіватися, що припис усунуть як неконституційний і що на цій підставі можна буде відмовляти в заявах. Рішення показує їм, що цей довід не належить до конституційного судочинства і що публічне майно захищають у суді, перевіряючи, чи було пройдено процедуру переведення з публічної власності до приватної.

Деталь, яку варто запам’ятати: суд першої інстанції міста Залеу, який звернувся до Конституційного Суду, вважав заперечення необґрунтованим, зазначивши, що Закон № 18/1991 має відновлювальний характер і що право власності держави чи адміністративно-територіальних одиниць не порушується. Голови обох палат Парламенту, Уряд і Народний адвокат своїх позицій не надіслали.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Зберігає чинним відновлювальний припис, від якого залежать люди, що купили або отримали будівлі колишніх кооперативів і потребують титулу на землю під ними.
  • Прямо нагадує, що публічна власність залишається невідчужуваною і що переведення до приватної власності потребує окремої процедури, тож набуття права не є автоматичним.
  • Чітко вказує, хто вирішує: суди перевіряють, справа за справою, чи було дотримано процедуру.
  • Рішення ухвалене одностайно, тож підстава неприйнятності не залишає двозначності.

Що залишається проблемою

  • Проблема, порушена комісією, реальна і залишається нерозв’язаною: «прилегла земельна ділянка» справді не має визначення, а розмір площі на практиці встановлюють від випадку до випадку.
  • Без законодавчого визначення однакові заяви можуть діставати різні рішення в різних комісіях і різних судах, що живить неоднакову практику.
  • Справи чекали з 2021 до 2026 року, щоб дізнатися, що заперечення було неприйнятним, а розгляд по суті увесь цей час стояв.
  • Рішення нічого не говорить про конкретний випадок, коли земля перейшла у власність держави законно, а не свавільно, на що комісія посилалася окремо.

Корисні поради

  1. Якщо ви подали заяву про набуття права власності на землю під колишньою кооперативною будівлею, спершу перевірте, яка редакція частини 3 статті 24 діяла на дату заяви. Припис змінювали у 2018, у 2020 і знову у 2022 році.
  2. Ретельно готуйте документацію щодо «прилеглої земельної ділянки», бо закон її не визначає. Добре обґрунтована кадастрова документація, яка показує, чому потрібна площа справді обслуговує будівлю, важить більше, ніж цифра, названа експертові.
  3. Якщо земля значиться в публічній власності села або міста, запитайте, чи було пройдено процедуру переведення до приватної власності за частиною 2 статті 10 Закону № 213/1998. Без цього кроку набуття права лишається сумнівним.
  4. Земельні комісії, які побоюються зменшення місцевого майна, мають будувати захист на перевірці процедури переведення, а не на ідеї, що припис нібито неконституційний. Суд закрив цей шлях.
  5. Якщо вам відмовили, скарга на рішення комісії розглядається в суді першої інстанції. Там обговорюють і межі прилеглої ділянки, і правовий режим землі.
  6. Не плутайте неприйнятність із підтвердженням припису. Суд не сказав, що закон добрий, а лише що заявлене невдоволення не стосувалося Конституції.

Часті запитання

Що вирішив Конституційний Суд?
Відхилив як неприйнятне заперечення про неконституційність частини 3 статті 24 Закону про земельний фонд № 18/1991 у редакції, що передувала змінам за Законом № 263/2022. Рішення ухвалене одностайно.
Що передбачає оскаржений припис?
Що нинішні володільці будівель, зведених колишніми сільськогосподарськими виробничими кооперативами, колишніми міжкооперативними господарськими об’єднаннями або колишніми споживчими кооперативами, можуть бути записані власниками землі в забудованій частині населеного пункту, прилеглої до цих будівель.
Хто оскаржив припис і чому?
Повітова комісія з установлення права приватної власності на землю повіту Селаж. Вона стверджувала, що припис нечіткий, надто вислів «прилегла земельна ділянка», і що він дозволяє набувати право власності на землях, які входять до майна адміністративно-територіальних одиниць.
Чи можна отримати землю з публічної власності громади?
Не безпосередньо. Суд зазначив, що об’єкти публічної власності залишаються невідчужуваними, а набуття права передбачає, що землю попередньо переведено з публічної власності до приватної за процедурою частини 2 статті 10 Закону № 213/1998.
Хто перевіряє, чи було дотримано процедуру?
Суди, справа за справою. Конституційний Суд не висловлюється щодо тлумачення і застосування закону, а лише щодо значення, яке суперечить Конституції.
Що означає «прилегла земельна ділянка»?
Закон її не визначає, і це залишається однією з практичних проблем, названих у справі. На практиці розмір площі встановлюють через кадастрову документацію, її перевіряє комісія, а в разі спору суд.
Чи стосується рішення і чинної редакції припису?
Не безпосередньо. Воно стосується редакції, що передувала змінам за Законом № 263/2022, тобто варіанта, застосовного до заяв того періоду. Для новіших заяв читають редакцію, чинну на їхню дату.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 596 від 21 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 112 KB акт починається на сторінці 11

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.