Коротко

  • Державні підприємства, чиї гроші блокують через борги держави, можуть отримати позики від Exim Banca Românească, без відсотків і щонайбільше на 5 років. Гроші публічні, а банк дає їх «від імені та за рахунок держави», тобто ризик залишається на державі.
  • Нічого не надається автоматично. Кожне фінансування проходить через постанову Уряду, після аналізу банку та висновків Міжвідомчого комітету з фінансування, гарантій і страхування і Міністерства фінансів.
  • Норма не передбачає жодного строку для жодної з чотирьох ланок погодження і жодного публічного переліку одержувачів. У всьому тексті, від ст. 1 до ст. 18, є лише одна цифра, межа в 5 років.
Акт: Постанова Міжвідомчого комітету з фінансування, гарантій і страхування № 170/2026 про затвердження Норми N3.18
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 741 від 2 вересня 2026 року
Набирає чинності: 2 вересня 2026 року, з дня опублікування

Державне підприємство, яке залишилося без грошей, бо на його доходи наклали арешт за борг держави, може тепер отримати безвідсоткову позику з публічних коштів. Міжвідомчий комітет з фінансування, гарантій і страхування, скорочено CIFGA, затвердив Норму N3.18, регламент, який запускає в дію механізм, створений трьома тижнями раніше Законом № 170/2026 про деякі бюджетно-податкові заходи. Постанова має номер 170, її ухвалено на засіданні 28 серпня 2026 року і опубліковано в Офіційному віснику Румунії № 741 від 2 вересня 2026 року, з якої дати вона й застосовується.

Ситуація, яку розв’язує норма, цілком конкретна. Коли румунська держава програє міжнародний процес і не платить, кредитор іде не по державний бюджет, а по гроші, до яких може реально дотягнутися. Іноді це доходи державного підприємства, яке не було стороною в процесі і ні в чому не винне. Підприємство залишається без ліквідності за одну ніч, хоча його діяльність іде нормально.

Саме це сталося з Румунською адміністрацією служб повітряного руху. 30 червня 2026 року EUROCONTROL, європейська організація, яка збирає маршрутні збори за польоти, опинилася в становищі третьої особи, до якої звернено стягнення, і заблокувала суми, належні управлінню, у примусовому виконанні, розпочатому Pfizer проти румунської держави за вакцини, замовлені в пандемію і не забрані. Заблокована сума становила 3,42 мільярда леїв, борг і відсотки, плюс 18,56 мільйона євро витрат на стягнення.

Перше рішення було бюджетним і терміновим. Постановою Уряду № 683 від 28 серпня 2026 року держава виділила 135,622 мільйона леїв із бюджетного резервного фонду, щоб повітряний рух ішов далі. Щодо заблокованих 3,42 мільярда леїв виділення покриває менш ніж 4% суми, тож це було рішення на кілька тижнів, а не механізм.

Норма N3.18 і є механізмом. Сама собою вона нікому не дає грошей, а встановлює, хто може просити, які документи треба подати, хто аналізує, хто погоджує і хто затверджує. Це перше видання норми, позначене «виданням I/0», а це означає, що до 2 вересня 2026 року такого типу операції в регламентах банку не існувало.

Наслідки, які це має

Перше, що треба прояснити, це хто є хто. Exim Banca Românească є звичайним банком, коли працює зі своїми грошима. Тут же вона працює «від імені та за рахунок держави», формулою із Закону № 96/2000, яка змінює все: банк не ставить на кін власні гроші, а управляє публічними коштами, як своєрідний управитель держави. Норма каже в ст. 4, з чого саме виплачують позики, а саме з фонду, передбаченого ст. 10 літ. b) Закону № 96/2000, «фонду для управління зобов’язаннями з фінансування та гарантування, чинними на 30 вересня 2025 року».

Практичний наслідок простий, і його варто сказати чітко. Якщо гроші не повертаються, збиток іде не у звіт про прибутки та збитки банку, а в публічний фонд. Несе його платник податків, а не акціонери банку. Банк відповідає за аналіз, за договір і за стягнення повернення, але не за кредитний ризик.

CIFGA це комітет, який тримає рамку правил. Він має п’ятьох членів, за інформацією, оприлюдненою банком: голову, який є представником Міністерства фінансів, заступника голови, який є виконавчим президентом банку, і трьох членів, від Генерального секретаріату Уряду, від Канцелярії прем’єр-міністра і ще одного від Міністерства фінансів. Постанову від 2 вересня 2026 року підписав голова комітету Флорін Александру Захарія.

Одержувачем не може бути будь-яке державне підприємство. Ст. 5 літ. b) відсилає до ст. 2 п. 2 літ. a) і b) Надзвичайної постанови Уряду № 109/2011, тобто до автономних управлінь і до національних компаній та товариств чи до товариств, у яких держава є єдиним акціонером, мажоритарним акціонером або має контроль. Норма додає ще одну умову: підприємство має перебувати під керівництвом центральної публічної адміністрації. Поза межами залишаються дві категорії, і це видно тільки якщо відкрити постанову: товариства, контрольовані державною компанією, тобто дочірні компанії, які стоять у літ. c) того самого тексту і не були перенесені в норму, та підприємства, що належать місту чи повіту.

Умова по суті сувора. Не досить, щоб у фірми були проблеми з грошима. Треба, щоб її грошові ресурси були заблоковані, повністю або частково, примусовим виконанням, розпочатим за зобов’язанням держави, яке випливає з рішення, ухваленого в міжнародному спорі. Державне підприємство зі збитками, з власними боргами або з рахунками, на які наклали арешт власні постачальники, під цю норму не підпадає.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

До серпня 2026 року для такого не існувало жодного законного каналу. Коли державне підприємство залишалося без грошей через борг держави, єдиним виходом було виділення з бюджету, як ті 135,622 мільйона леїв для служб повітряного руху, або збільшення бюджету постановою Уряду. І те, й те означає остаточний публічний видаток, а не позику, яка повертається.

Закон № 170/2026, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 648 від 5 серпня 2026 року і чинний з 8 серпня 2026 року, доповнив Закон № 96/2000 і додав цю операцію до тих, які банк може виконувати для держави, у ст. 9 ч. (1) літ. a1). Норма N3.18 це наступний крок, той, який переводить текст закону в процедуру.

Відмінність від бюджетного виділення в тому, що гроші треба повернути. Ст. 17 описує два виходи. Якщо примусове виконання припиняється, бо скасовано саме виконання або виконавчий документ, підприємство повертає гроші зі своїх. Якщо виконання припиняється, бо держава таки платить те, що винна, стягнуту суму відшкодовують з бюджету Міністерства фінансів і використовують для повернення. У другому випадку, який і є найімовірнішим, публічні гроші фактично платять двічі з тієї самої кишені, один раз кредиторові й один раз за позику.

Є ще одна процедурна зміна, якої не видно з акта. За загальними правилами комітету, операції, які банк виконує для держави, затверджує CIFGA до 50 мільйонів євро, а понад цей поріг комітет лише погоджує, а вирішує Уряд. Норма N3.18 не зберігає жодного порогу. Будь-яке тимчасове фінансування, хоч якого розміру, проходить через постанову Уряду.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Нарешті є письмова процедура для ситуації, яку досі розв’язували ad-hoc, виділеннями з резервного фонду.
  • Позика безвідсоткова, а підприємство платить лише комісію за адміністрування, тож тягар для фірми, яка й так не винна, залишається невеликим.
  • Гроші не можна використати на зарплати понад рівень, затверджений бюджетом, а це закриває найпростіший шлях перетворити кризове фінансування на підвищення.
  • Підприємству не треба закладати обладнання, цехи чи інші активи, від яких залежить його діяльність, бо супутнє забезпечення не є обов’язковим.
  • Оскільки кожна операція затверджується постановою Уряду, вона потрапляє в Офіційний вісник Румунії, з іменем одержувача та з умовами.

Що залишається проблемою

  • Жодна ланка ланцюга погоджень не має строку: ні аналіз банку, ні висновок комітету, ні висновок Міністерства фінансів, ні ініціювання постанови Уряду. Підприємство без грошей чекає, не знаючи скільки.
  • Реальної вартості з норми не дізнатися. Комісію за адміністрування встановлюють кожною окремою постановою Уряду, тож вона може відрізнятися від підприємства до підприємства без жодного публічного правила розрахунку.
  • Норма не каже, що буде, якщо арешт триватиме понад 5 років, а міжнародні процеси такого типу зазвичай тривають довше.
  • Єдина обов’язкова гарантія це застава рахунків, відкритих у банку, у механізмі, відправною точкою якого є саме те, що фірмі блокують рахунки.
  • Дочірні компанії державних підприємств і підприємства мерій та повітових рад залишаються поза механізмом, навіть якби їх заблокували за той самий борг держави.
  • Немає жодного обов’язку оприлюднювати аналіз банку, висновок комітету, договір фінансування чи внутрішні процедури, які банк видає на підставі ст. 18.

Корисні поради

  1. Якщо ви працюєте на державному підприємстві із заблокованими рахунками, перевірте спершу підставу арешту. Механізм застосовується лише тоді, коли виконання стосується зобов’язання держави з рішення, ухваленого в міжнародному спорі, а не власного боргу підприємства.
  2. Заява не подається сама собою. Ст. 12 вимагає, щоб звернення надіслало підприємство разом з органом опіки, тобто з міністерством або установою, яка його координує. Без того міністерства нічого не почнеться.
  3. Підготуйте заздалегідь цифру, яка має значення, оцінену потребу в ліквідності, обґрунтовану на потрібний строк і обмежену видатками на продовження діяльності. Аналіз банку зупиняється виключно на цій цифрі, згідно зі ст. 13.
  4. Відкрийте поточний рахунок у банку і підготуйте заставу рахунків до затвердження, а не після. Вони обов’язкові, за ст. 7 ч. (2) і ст. 10, і можуть заблокувати підписання договору.
  5. Не будуйте бюджет на припущенні, що зарплати можуть зрости. Ст. 9 прямо забороняє, щоб ці гроші вели до видатків на оплату праці понад рівень, затверджений бюджетом доходів і видатків.
  6. Якщо ви стежите за публічними грошима ззовні, як журналіст, профспілка чи просто платник податків, єдиним надійним джерелом є постанова Уряду щодо кожного фінансування. Там є одержувач, межі та комісія. Аналіз банку і висновок комітету не оприлюднюють.

Часті запитання

Що означає «від імені та за рахунок держави»?
Означає, що банк працює як управитель держави, з публічними грошима, а не зі своїми. Рішення належить Урядові, гроші надходять із публічного фонду, яким управляє банк, а якщо позика не повертається, збиток несе держава, а не банк і його акціонери.
Хто фактично затверджує фінансування?
Уряд, постановою. Постанову ініціює орган опіки підприємства, вона спирається на аналіз, зроблений банком, і потребує висновку CIFGA та висновку Міністерства фінансів. Банк лише аналізує, а потім виконує.
Які підприємства можуть отримати гроші?
Автономні управління та національні компанії чи товариства, а також товариства, у яких держава є єдиним акціонером, мажоритарним акціонером або має контроль, за умови, що вони перебувають під керівництвом центральної публічної адміністрації. Дочірні компанії державних підприємств і підприємства, що належать місту чи повіту, не входять.
Чи платять відсотки?
Ні. Ст. 8 ч. (1) каже, що тимчасове фінансування надається без відсотків. Платять лише комісію за адміністрування, рівень якої встановлено не в нормі, а в постанові Уряду, яка затверджує кожне фінансування.
Скільки може тривати позика?
Строк установлюють до дати розблокування або стягнення сум, але не довше 5 років від надання. Фінансування, затверджене восени 2026 року, може дійти таким чином до осені 2031 року.
Якими великими можуть бути суми?
Норма ставить дві межі, які працюють разом. Сума не може перевищувати заблоковану величину, згідно зі ст. 6, і водночас має покривати виключно оцінену потребу в ліквідності для продовження діяльності, згідно зі ст. 3 і ст. 13. На практиці вирішує менша з двох цифр.
Які гарантії треба надати?
Створення гарантій на активи, від яких залежить діяльність, не є обов’язковим. Обов’язковою є одна-єдина гарантія, застава рахунків, відкритих в Exim Banca Românească, а для цього підприємство має відкрити там поточний рахунок.
Хто повертає гроші?
Залежить від того, як завершиться примусове виконання. Якщо виконання або виконавчий документ скасовано, повертає підприємство. Якщо держава сплачує свій борг, стягнуту суму відшкодовують з бюджету Міністерства фінансів, і вона покриває повернення.
Чи оприлюднюють перелік одержувачів і суми?
Норма не передбачає жодного переліку і жодного публічного звіту. Інформація все ж стає видимою іншим шляхом, бо кожне фінансування затверджується постановою Уряду, а постанови публікують в Офіційному віснику Румунії. Не оприлюднюють аналіз банку, висновок комітету, договір фінансування і внутрішні процедури, видані на підставі ст. 18.
Відколи існує механізм?
Від 8 серпня 2026 року, коли набрав чинності Закон № 170/2026, який доповнив Закон № 96/2000 про організацію та діяльність банку. Регламент застосування, Норма N3.18, застосовується з 2 вересня 2026 року і є першим виданням, «виданням I/0».

Помилки та невідповідності в опублікованому тексті

  • Ст. 17 ч. (1), сценарій, у якому арешт не знімають за 5 років, не має розв’язання. Текст каже, що повернення відбувається «щонайпізніше наприкінці строку надання», а далі перелічує дві ситуації, обидві зумовлені припиненням примусового виконання: скасування виконання або виконавчого документа, коли платить підприємство, і фактичну сплату боргу державою, коли відшкодовує Міністерство фінансів. Проте ст. 6 дозволяє, щоб строк сягнув 5 років саме тому, що розблокування може затягнутися. Якщо наприкінці цих 5 років виконання ще триває, добросовісний читач може дійти двох протилежних висновків: або підприємство винне суму так чи так, на підставі вступної фрази, хоча його гроші й далі заблоковані і платити йому нема з чого, або не винне нічого, бо жодна з двох перелічених гіпотез не настала. Ставка тут не теоретична. У справі, яка запустила механізм, заблокована сума становить 3,42 мільярда леїв, а міжнародні спори такого типу часто тривають понад п’ять років.

Аналіз редакції

Норму писали швидко, і це видно. Рахунки управління повітряного руху заблокували 30 червня 2026 року, закон, який створює механізм, набрав чинності 8 серпня 2026 року, а регламент застосування з’явився 2 вересня 2026 року. Це 64 дні від блокування до регламенту і 25 днів від закону до норми, незвичний темп для румунської адміністрації. Швидкість була потрібна, але залишила сліди: у всьому тексті, від ст. 1 до ст. 18, є одна-єдина цифра, ті 5 років зі ст. 6. Жодної суми, жодного відсотка, жодного строку, вираженого в днях.

Відсутність строків це та частина, яка найбільше важитиме на практиці. Шлях заяви до затвердження має чотири ланки, аналіз банку за ст. 13, висновок комітету за ст. 14 ч. (1), висновок Міністерства фінансів і постанова Уряду за ст. 11, плюс договір зі ст. 15. Жодна з них не має строку. Натомість норма дає банкові право, у ст. 12 ч. (4), вимагати скільки завгодно додаткової інформації, теж без строку, а це може перезапускати годинник щоразу, коли потрібно. По той бік столу сидить підприємство, якому наступного місяця нема з чого платити зарплати. Співвідношення між тиском на адресата і повною відсутністю тиску на адміністрацію це єдиний серйозний дисбаланс тексту.

Друге, чого не видно при читанні норми, це хто насправді вирішує. CIFGA має п’ятьох членів, з яких двоє приходять з Міністерства фінансів, зокрема голова. Те саме міністерство дає потім окремий висновок, за ст. 11, і воно ж наприкінці відшкодовує, за ст. 17 ч. (1) літ. b). Отже, міністерство з’являється тричі на тому самому маршруті, як мажоритарний член комітету, який погоджує, як окремий погоджувач і як платник. До того ж за звичайними правилами комітету операції банку для держави затверджують на рівні CIFGA до 50 мільйонів євро, а норма відмовляється від порога і відправляє будь-яке фінансування, хоч яке мале, до Уряду. Цей вибір має свою логіку, бо йдеться про публічні гроші у винятковій ситуації, але означає й те, що проблема ліквідності на кілька мільйонів леїв потрапляє в порядок денний засідання Уряду.

В іншому текст чистий, як на регламент застосування. Визначення ясні, умова доступу вузька і не лишає місця для щедрих тлумачень, а заборона зі ст. 9 щодо видатків на оплату праці одразу закриває найпередбачуваніше зловживання. Проблема не в тому, що написано, а в тому, чого бракує.

Що потрібно змінити

  • Тверді строки для кожної ланки. Десять робочих днів на аналіз банку і п’ять на кожен висновок перетворили б механізм екстреної допомоги на передбачуваний. Підприємство знало б, чи матиме гроші за три тижні, чи має шукати інше рішення.
  • Правило для арешту, який виходить за межі 5 років. Ст. 17 треба доповнити третьою ситуацією, тією, у якій виконання не завершилося наприкінці строку. Інакше в момент погашення справа доходить до переговорів без правил між підприємством, міністерством і банком, на суми порядку мільярдів.
  • Публічна формула комісії за адміністрування. Сьогодні її рівень встановлюють окремо, у кожній постанові Уряду. Шкала в нормі, бодай інтервал, зробила б вартість порівнянною між одержувачами і закрила б розмову про різне ставлення.
  • Періодичний публічний звіт про фінансування. Одержувач, затверджена сума, вибрана сума, комісія, стан повернення, оприлюднювані щопівроку банком або міністерством. Постанови Уряду кажуть, що затвердили, але нічого про те, що сталося далі.
  • Прояснення становища дочірніх компаній і місцевих підприємств. Ст. 5 літ. b) переносить лише літ. a) і b) Надзвичайної постанови Уряду № 109/2011 і вимагає належності до центральної адміністрації. Якщо виключення дочірніх компаній свідоме, варто сказати чому, бо дочірню компанію державного підприємства можуть заблокувати за точно той самий борг держави.
  • Оприлюднення процедур, виданих на підставі ст. 18. Банк пише власні процедури і подає їх на затвердження комітетові. Оскільки йдеться про публічні гроші, ті процедури мали б бути доступними, а не внутрішніми документами.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 741 від 2 вересня 2026 року 8 сторінок PDF, 80 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.