Коротко

  • Національний банк Румунії платить 0,24% річних за євро, які банки зобов’язані тримати заблокованими на його рахунках. Це обов’язкові мінімальні резерви, тобто та частина грошей, залучених від клієнтів, яку кожен банк має лишити в центральному банку і не має права давати в кредит. Для грошей, залучених у валюті, норматив становить 5%, а резерв тримають у євро, хоч би в якій валюті їх залучили. Прямо це стосується всіх банків Румунії, і тих, що мають тут головний офіс, і філій банків з інших держав.
  • Це четверте підвищення поспіль. Ставка піднялася з 0,17% річних за період з 24 травня до 23 червня 2026 року до 0,21% за 24 червня, 23 липня, потім до 0,22% за 24 липня, 23 серпня і тепер до 0,24%. За чотири місяці додалося 0,07 відсоткового пункту, тобто зростання на 41% проти вихідної точки. Ставка за резервами в леях залишилася на рівні 0,90% річних, незмінному з 24 липня 2026 року.
  • Циркуляр з’являється 17 вересня 2026 року для періоду, який почався 24 серпня. Це не збій календаря. Ставку обчислюють з даних, які банки звітують аж після початку періоду, тож її неможливо оголосити заздалегідь. Нікому не треба через неї робити щось інакше: змінюється лише сума, яку центральний банк перераховує наприкінці, 25 вересня 2026 року.
Акт: Циркуляр Національного банку Румунії № 25 від 15 вересня 2026 року про процентну ставку, що сплачується за обов’язковими мінімальними резервами, сформованими в євро, починаючи з періоду застосування з 24 серпня до 23 вересня 2026 року
Опубліковано: Офіційний вісник № 790 від 17 вересня 2026 року
Набирає чинності: 17 вересня 2026 року, дата опублікування, але ставку застосовують до періоду з 24 серпня до 23 вересня 2026 року

За євро, які банки Румунії зобов’язані тримати заблокованими в Національному банку, процент піднявся до 0,24% річних. Це акт на один-єдиний рядок, надрукований на останній сторінці Офіційного вісника № 790 від 17 вересня 2026 року, і поряд важко знайти меншу дохідність: за облігаціями в євро, які Міністерство фінансів продавало в серпні, купон становив 3,90% річних, більш ніж у шістнадцять разів більше. Різниця не є аномалією, вона і є самим механізмом: ті гроші лежать у центральному банку не для того, щоб приносити дохід, а для того, щоб не циркулювати.

Обов’язкові мінімальні резерви це найдавніший і найпростіший з інструментів центрального банку. Кожен банк збирає депозити від клієнтів, а з них частина, визначена у відсотках, лишається знерухомленою на рахунку в центральному банку. Решту можна давати в кредит. У Румунії норматив становить 8% для грошей, залучених у леях, і 5% для залучених у валюті, рівні, закріплені Циркулярами Національного банку Румунії № 60 і № 61 від 11 грудня 2024 року і незмінні з періоду застосування з 24 січня до 23 лютого 2025 року. Про леєву складову механізму центральний банк каже, що вона має три головні функції: стримує коливання ставок на міжбанківському ринку, дає інструмент монетарного контролю і допомагає керувати ліквідністю. Валютна складова мала, у роки перед фінансовою кризою, ще й додаткове призначення, стримувати розширення кредитування у валюті.

Гроші, які так тримають, не конфісковані і не залишені марно лежати. Ст. 8 ч. (3) Закону № 312/2004 про Статут Національного банку Румунії зобов’язує центральний банк нараховувати процент, а мінімальний рівень цього процента не обирають вільно: закон прив’язує його до середньої ставки, яку самі банки платять клієнтам за вкладами на вимогу, тобто за грошима на поточних рахунках, звідки можна зняти будь-коли. Регламент Національного банку Румунії № 5/2024 про режим обов’язкових мінімальних резервів деталізує в ст. 9, як обчислюють ту середню: окремо для леїв і для євро, як середньозважену, на основі залишків і ставок, звітованих банками за робочий день перед початком періоду, з трьома десятковими знаками і округленням до другого.

Звідси й пояснення, чому ставка в євро так сильно відрізняється від ставки в леях. Вона не є рішенням монетарної політики, а дзеркалом того, що банки платять на румунському ринку за певну валюту. Хто тримає свої євро на поточному рахунку, дістає за них майже нічого, і середньозважена тих ставок саме це й показує. Для леїв, де конкуренція за депозити гостріша, середня майже вчетверо більша, 0,90% річних. Для порівняння, ставка монетарної політики Національного банку, та, яку оголошують у комюніке і яка потрапляє в новини, становить 6,50% річних з 8 серпня 2024 року, приблизно у двадцять сім разів більше за ставку з циркуляра.

«Період застосування», вислів, який дає назву циркулярові, визначений у ст. 8 того самого регламенту: це проміжок між 24 числом одного місяця і 23 числом наступного. Це не календарний місяць, і це важить, бо процент обчислюють за фактичними днями. Період з 24 серпня до 23 вересня 2026 року має 31 день.

Наслідки, які це має

Акт ні від кого нічого не вимагає. Він не встановлює строку, не передбачає санкції і не змінює жодного обов’язку звітувати. Єдине, що змінюється, це розмір платежу, який центральний банк робить банкам.

Скільки це конкретно, можна обчислити точно, бо формула написана в регламенті, у ст. 9 ч. (8): середньоденний розмір резерву, помножений на кількість днів періоду і на ставку, поділений на 36 000. За 1 мільйон євро, утримуваних як резерв, 31 день періоду приносить 206,67 євро. За попередньої ставки 0,22% приносили 189,44 євро. Різниця становить 17,22 євро на кожен мільйон.

Для гіпотетичного банку зі 100 мільйонами євро депозитів, що входять до бази обчислення, обов’язковий резерв становить 5 мільйонів, а процент за цей період сягає 1 033,33 євро проти 947,22 євро за старою ставкою. Плюс 86,11 євро на місяць. Скільки це в масштабі всієї банківської системи, з акта сказати не можна: циркуляр не містить жодної суми, а залишок резервів у євро в ньому ніде не з’являється.

Три дрібниці з регламенту змінюють картину більше, ніж сама цифра. Перша: винагороджують строго обов’язковий резерв, а не те, що банк тримає понад нього. Ст. 9 ч. (3) ясно каже, що за залишки, які перевищують обов’язковий рівень, не платять нічого, тож жоден банк не має підстав лишати зайве в центральному банку. Друга: резерв за грошима, залученими у валюті, тримають у євро, навіть якщо банк залучив долари, фунти чи інші валюти, а витрати на обмін валюти і курсовий ризик несе цілком банк, згідно зі ст. 3 ч. (1) п. c) і ч. (2) регламенту. Отже, банк, який залучив долари, платить за те, щоб купити собі євро, які потім тримає заблокованими під 0,24% річних. Третя: виплату роблять на другий робочий день після закінчення періоду застосування. Оскільки 23 вересня 2026 року припадає на середу, гроші надходять банкам у п’ятницю, 25 вересня 2026 року.

Є ще одна тонкість, яка проходить непоміченою. Конвенція обчислення це «кількість календарних днів періоду, поділена на 360», а рік має 365 днів. Складені за дванадцять послідовних періодів, ті 365 днів усе одно ділять на 360, тож ставка, оголошена як 0,24% річних, дає за цілий рік 0,2433%. Різниця незначна в абсолютній величині, але вона показує, що цифра з циркуляра є умовною ставкою, а не фактичною дохідністю.

Для того, хто має гроші в банку, наслідок непрямий і, чесно кажучи, дуже малий. Порядок причин навіть зворотний до того, яким здається: не процент від центрального банку тягне вгору процент на поточних рахунках, а середня ставок за поточними рахунками встановлює підлогу для ставки центрального банку. Циркуляр не важіль, він термометр. А його показник піднімався чотири місяці поспіль, що каже: банки Румунії почали платити трохи більше за євро, що лежать на вимогу, знак конкуренції за валютне фінансування. Того, хто позичає в євро, акт не зачіпає ніяк: вартість резерву для банку залишається витратою, а вона вже була закладена в застосовану маржу.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

До 24 серпня 2026 року ставка становила 0,22% річних, закріплена Циркуляром Національного банку Румунії № 23 від 11 серпня 2026 року, опублікованим в Офіційному віснику № 679 від 17 серпня 2026 року. Нова ставка більша на 0,02 відсоткового пункту, а це означає плюс 9% у відносному вимірі.

Якщо дивитися на чотири періоди, рух постійно висхідний. За 24 травня, 23 червня 2026 року Циркуляр № 16/2026, опублікований в Офіційному віснику № 508 від 22 червня 2026 року, встановив 0,17% річних. За 24 червня, 23 липня Циркуляр № 19/2026, з Офіційного вісника № 576 від 14 липня 2026 року, підняв її до 0,21%. Далі були 0,22% і тепер 0,24%. Сукупно 0,07 відсоткового пункту за чотири місяці, а це означає, що банк дістає тепер на 41% більше, ніж у травні, за ту саму заблоковану суму.

Ще одне змінилося проти минулого місяця, хоч і не видно в акті: кількість циркулярів. 17 серпня 2026 року те саме число Офіційного вісника містило два циркуляри Національного банку з цієї матерії, № 22 для леїв і № 23 для євро. Число від 17 вересня 2026 року містить лише один. Причина в ст. 9 ч. (2) регламенту, яка вимагає циркуляра тільки тоді, коли ставку змінюють. Ставка за резервами в леях залишилася на рівні 0,90% річних, чинному з 24 липня 2026 року, тож публікувати не було чого.

Не змінився весь інший механізм. Нормативи резервів залишаються на рівні 8% для грошей, залучених у леях, і 5% для залучених у валюті, незмінні з періоду застосування з 24 січня до 23 лютого 2025 року. Залишається нульовим норматив для депозитів з початковим строком понад два роки, для боргових цінних паперів, випущених на строк понад два роки, і для позик за операціями репо, тобто саме для тих категорій грошей, про які центральний банк уважає, що вони не тікають за першого знаку тривоги. Незмінними залишаються і штрафні ставки для банку, який не сформує резерву: 9,5% річних, а за повторного порушення 12,5% річних.

Порядок величин цих цифр варто подивитися разом. За правильно сформований резерв банк дістає 0,24% річних; за той, який не сформує, платить 9,5% річних, майже в сорок разів більше. Обов’язковий мінімальний резерв не депозит, а обов’язок.

З тих самих періодичних звітів, які банки надсилають Національному банку Румунії, беруть і цифри, що вирішують, скільки капіталу банк заморожує на операційний ризик. Європейський регламент, застосовний від 23 вересня 2026 року, показує рядок за рядком, звідки береться кожен компонент індикатора діяльності: 51 рядок зіставлення і 105 комірок звітності.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Заблоковані гроші все ж щось приносять. У зоні євро, де мінімальний резерв становить 1% прийнятних пасивів, Європейський центральний банк не платить за нього жодного процента з липня 2023 року. Румунська система вимагає вп’ятеро більше, але винагороджує.
  • Рівень не на розсуд центрального банку. Ст. 8 ч. (3) Закону № 312/2004 установлює йому підлогу, прив’язану до спостережуваної величини, середньої ставок, які банки платять клієнтам на вимогу, тож ставку не можна опустити як завгодно низько.
  • Оновлення щомісячне, а не принагідне. Ставка йде за ринком у кожному періоді застосування, замість застрягати на роки на рівні, який уже не відповідає дійсності.
  • Акт не створює жодного нового обов’язку, жодного строку і жодного додаткового звітування. Банкам нічого не треба переналаштовувати, а клієнтам нічого підписувати.
  • Механізм уже скроєний за європейським зразком. Регламент № 5/2024, чинний з 1 січня 2025 року, ухвалили саме для того, щоб наблизити режим резервів до режиму Євросистеми і зробити плавнішим перехід до запровадження євро.

Що залишається проблемою

  • Циркуляр не показує цифри, з якої випливає ставка. Закон вимагає «щонайменше» середньої ставок за вкладами на вимогу, але ні середньої, ні якоїсь надбавки понад неї не публікують. З акта не можна перевірити, чи дотримано законного мінімуму.
  • Акт не каже, яку ставку він замінює. Немає жодного відсилання до Циркуляра № 23/2026, того, що закріпив 0,22% річних, тож з тексту не видно ні того, що це зростання, ні наскільки.
  • Немає жодного рядка мотивування. Циркуляр це резолютивна частина, порожня від пояснень, хоча це єдина форма, у якій громадськість дізнається про цей щомісячний рух.
  • Опублікування приходить завжди після того, як період почався, від 20 до 29 днів у чотирьох перевірених тут циркулярах на євро за 2026 рік. Жоден банк не знає в день, коли починає формувати резерв, за якою ставкою його винагородять.
  • Ставка залишається набагато нижчою за вартість грошей на ринку євро. Процент, яким Європейський центральний банк винагороджує одноденні депозити банків зони євро, становить 2,50% річних з 16 вересня 2026 року, більш ніж у десять разів більше.

Корисні поради

  1. Якщо ви працюєте в казначействі банку або філії іноземного банку в Румунії, пам’ятайте, що ставку застосовують до періоду з 24 серпня до 23 вересня 2026 року, а платіж надходить 25 вересня 2026 року, на другий робочий день після закриття періоду.
  2. Не плутайте цю ставку зі ставкою монетарної політики. Ставка монетарної політики становить 6,50% річних і стосується операцій, якими центральний банк дає або вилучає ліквідність. Ставка з циркуляра стосується виключно грошей, знерухомлених як резерв, і приблизно у двадцять сім разів менша.
  3. Якщо хочете знати, скільки дістанете фактично, застосуйте формулу зі ст. 9 ч. (8) Регламенту № 5/2024, а не просте ділення на дванадцять. Чисельником є реальна кількість днів періоду, а знаменником 360, а не 365.
  4. Не тримайте в центральному банку більше за обов’язковий рівень. Ст. 9 ч. (3) передбачає, що надлишок не винагороджують узагалі, тож кожен євро понад поріг лежить там задарма.
  5. Якщо установа залучає депозити в доларах чи інших іноземних валютах, порахуйте окремо вартість конвертації. Регламент вимагає формувати резерв за всіма грошима, залученими у валюті, в євро, а витрати і курсовий ризик лишаються на банку.
  6. Для тих, хто стежить за серією: циркуляри з’являються, як правило, у другій половині місяця, через три або чотири тижні після початку періоду застосування, і їх можна читати в Офіційному віснику або в покажчику регулювань центрального банку.

Часті запитання

Що таке, простими словами, обов’язкові мінімальні резерви?
Це гроші, які кожен банк зобов’язаний лишити в центральному банку, як відсоток від депозитів, залучених від клієнтів. Їх не можна давати в кредит і не можна інвестувати. Правило існує, щоб центральний банк міг впливати на кількість грошей в економіці, стабілізувати ставки на міжбанківському ринку і мати важіль над ліквідністю. У Румунії норматив становить 8% для грошей, залучених у леях, і 5% для залучених у валюті.
Чому центральний банк платить процент за гроші, які тримає заблокованими?
Бо так вимагає закон. Ст. 8 ч. (3) Закону № 312/2004 про Статут Національного банку Румунії передбачає, що за обов’язковими мінімальними резервами центральний банк нараховує процент щонайменше на рівні середньої ставки, яку банки застосовують за вкладами на вимогу. Без цього правила резерв був би для банку просто безоплатним знерухомленням грошей.
Чому ставка в євро так відрізняється від ставки в леях?
Бо обидві прив’язані до того, що банки платять своїм клієнтам у відповідній валюті, а не до окремого рішення. Центральний банк обчислює щомісяця, окремо для леїв і для євро, середньозважену ставок за поточними рахунками клієнтів. Поточні рахунки в євро винагороджують у Румунії майже на нулі, у леях трохи краще, звідси 0,24% річних проти 0,90% річних.
Як можна опублікувати 17 вересня ставку, яку застосовують з 24 серпня?
Бо акт не встановлює жодної поведінки, якої треба було б дотримуватися в тому проміжку, а лише визначає, скільки центральний банк платить наприкінці. Ставку визначають з даних, які банки звітують у перші три робочі дні після початку періоду, тож знати її заздалегідь неможливо. Сам циркуляр набирає чинності з дати опублікування, 17 вересня 2026 року, за вісім днів до дати платежу.
Що буде, якщо банк не сформує резерву?
Він платить штрафний процент, обчислений за тією самою конвенцією днів, але за ставкою 9,5% річних, і за резервами в леях, і за резервами в євро. Якщо порушення повторюється, ставка піднімається до 12,5% річних. Різниця проти 0,24% річних, одержуваних за правильно сформований резерв, показує, що механізм задуманий не як вкладення, а як обов’язок.
А як у зоні євро?
Мінімальний резерв, якого вимагають від банків зони євро, становить 1% певних категорій пасивів, уп’ятеро менше за румунський норматив для валюти. Натомість з липня 2023 року Європейський центральний банк не платить за нього жодного процента. Румунський регламент 2024 року написали саме для того, щоб зблизити два режими і спростити перехід у момент запровадження євро.
Чи зачіпає це мене, якщо я маю заощадження в євро в банку?
Прямо ні. Зв’язок іде у зворотний бік, ніж здається: процент із циркуляра виведений із середньої ставок, які банки вже платять клієнтам за поточними рахунками, а не навпаки. Те, що ставка піднялася чотири рази поспіль, однак показує, що банки почали пропонувати трохи більше за євро, які лежать на вимогу, і це варто перевірити у своєму банку.

Аналіз редакції

Акт настільки чистий, наскільки це можливо: рядок резолютивної частини, три правові підстави, які кажуть саме те, що їм приписують, і одна цифра. Він не має суперечностей, не має нездійсненних строків і не лишає жодного сумніву щодо адресата. Проблема, яку він розв’язує, справжня, хай і скромна, а механізм за ним побудований добре. Обговорення заслуговує не те, що в ньому написано, а те, чого в ньому немає і що видно лише тоді, коли покласти кілька циркулярів поряд.

Перше спостереження походить з календаря і перевертає початкове враження. Усі чотири циркуляри про резерви в євро, опубліковані у 2026 році й перевірені для цієї статті, з’являються після того, як період застосування вже почався: той за 24 травня, 23 червня опубліковано 22 червня, через 29 днів після старту і за день до кінця; той за 24 червня, 23 липня 14 липня, через 20 днів; той за 24 липня, 23 серпня 17 серпня, а нинішній 17 вересня, обидва через 24 дні. Цей візерунок не недбалість, а прямий наслідок способу обчислення: ст. 9 ч. (5) Регламенту № 5/2024 прив’язує ставку до даних робочого дня перед початком періоду, а ст. 9 ч. (4) дає банкам три робочі дні після старту, щоб їх подати. Доказ того, що затримка є вибором, а не недоглядом, стоїть в іншому типі циркуляра з тієї самої матерії. Для нормативів резерву ст. 6 ч. (2) регламенту вимагає повідомлення щонайменше за 10 днів до початку періоду, бо там змінюється поведінка банків. Циркуляри № 60 і № 61 від 11 грудня 2024 року, ті, що закріпили нормативи 5% і 8%, опублікували 19 грудня 2024 року для періоду, який починався 24 січня 2025 року, тобто за 36 днів наперед, більш ніж утричі більше за потрібний мінімум. Той самий емітент, та сама матерія, протилежні календарі, і причина написана в регламенті.

Друге спостереження стосується того, що губиться дорогою. Закон каже «щонайменше» середня ставок за вкладами на вимогу, а це означає, що центральний банк має свободу платити більше. Ні циркуляр, ні якийсь інший документ, опублікований разом з ним, не показують, якою була середня, обчислена для періоду з 24 серпня до 23 вересня 2026 року. Читач, який хоче перевірити, чи дотримано законного мінімуму, не має як. Те, що величини рухаються щомісяця на одну чи дві соті пункту, саме так, як рухається перерахована середньозважена, сумісне з думкою, що ставку беруть напряму, але сумісне не означає доведене. Одне-єдине речення в акті закрило б тему.

Третє виходить з порівняння цифр, які ніколи не з’являються в одному місці. Банк дістає 0,24% річних за правильно сформований резерв і платить 9,5% річних за несформований, співвідношення майже сорок до одного. За резервами в леях він бере 0,90% річних, тоді як ставка монетарної політики того самого центрального банку становить 6,50%. Механізм за побудовою є перерозподілом від банків до центрального банку, і його розмір не прочитати з жодного з його складників, узятого окремо. Щомісячний циркуляр показує лише видиму верхівку механізму, найменшу з усіх цифр.

Що потрібно змінити

  • Публікувати разом зі ставкою середню ставок за вкладами на вимогу, з якої вона випливає. Це була б одна цифра, додана наприкінці єдиної статті. Практичний ефект: кожен міг би перевірити, чи дотримано законної підлоги зі ст. 8 ч. (3) Закону № 312/2004 і наскільки її, можливо, перевищено, замість виводити це з щомісячного руху результату.
  • Відсилати просто в тексті циркуляра до акта, який він замінює. Досить було б дужок з номером попереднього циркуляра і ставкою, яку він змінює. Практичний ефект: читач дізнавався б з акта, зростання це чи зниження і наскільки, не шукаючи сам попереднього числа Офіційного вісника.
  • Додати рядок мотивування. Практичний ефект: з акта було б прямо видно, що зросла середня ставок, які банки платять за поточними рахунками в євро, тобто знак конкуренції за валютне фінансування, замість цифри, що піднімається без пояснення.
  • Зазначати в акті кількість днів періоду застосування. Практичний ефект: оскільки процент обчислюють за фактичними днями щодо 360, а періоди мають 28, 30 або 31 день, ця цифра прибрала б з розрахунку кожного адресата джерело помилки, яке тепер усувають, рахуючи по календарю.
  • Об’єднувати в одному акті обидві ставки, у леях і в євро, коли змінюються обидві. Практичний ефект: читач мав би в одній публікації всю картину винагороди за резервами, а відсутність однієї з валют ясно сигналізувала б, що там нічого не змінилося, замість лишати враження упущення.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник № 790 від 17 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 101 KB акт починається на сторінці 16

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.