Учнів I-VIII класів оцінюватимуть за єдиними національними стандартами з 2026-2027 навчального року

Батьки, які отримують словесну оцінку або бал, зможуть із 2026-2027 навчального року знайти в публічному документі, що саме дитина мала знати, щоб отримати саме такий результат. Міністерство освіти і досліджень опублікувало в Офіційному віснику Румунії національні стандарти оцінювання для класів I-VIII, Наказом nr. 4.615/2026. Наказ додається до низки актів, якими національний курикулум переписували фрагмент за фрагментом і до яких належать також нові рамкові навчальні плани для ліцею.

Сам наказ має вісім статей і вміщується на одній сторінці. Суть міститься у 31 додатку, опублікованих окремо, у випуску Офіційного вісника Румунії nr. 674 bis від того самого дня, де вони займають сторінки 3-969, тобто 967 сторінок. Додаток nr. 1 це пояснювальна записка, додаток nr. 2 це документ освітньої політики про дескриптори досягнень, додаток nr. 3 це зведений перелік предметів, а додатки nr. 4-31 містять власне стандарти, предмет за предметом.

Правовою підставою є ст. 95 ч. (2) у поєднанні зі ст. 97 ч. (2) Закону про доуніверситетську освіту nr. 198/2023, тобто норма, за якою всі оцінювання здійснюються на основі національних стандартів оцінювання. Стандарти розробили в межах проєкту «Нове регулювання для релевантного курикулуму та відкритої освіти», скорочено RECRED, код SMIS 321024, співфінансованого за Програмою «Освіта і зайнятість».

Відмінність від попередньої ситуації полягає не в тому, що з’являється ще один документ. Пояснювальна записка формулює це прямо: уперше оцінювання має пов’язаний із ним чіткий, єдиний і публічний курикулярний орієнтир, окремий від шкільної програми.

Наслідки, які це має

Ті самі орієнтири в класі та на іспиті. Стандарти стають обов’язковим орієнтиром і для внутрішнього, щоденного оцінювання, і для національних оцінювань та іспитів. Пояснювальна записка прямо називає наслідок: не можна оцінювати результати навчання, які не встановлені курикулумом, і не можна запроваджувати вимоги поза ним.

Три рівні досягнень, описані через спостережувані дії. Модель використовує Рівень 2 (Базовий), Рівень 3 (Закріплений) і Рівень 4 (Просунутий), вибудувані в чітку прогресію: від дій у знайомих контекстах, із підтримкою, до самостійних дій у складних повсякденних ситуаціях. Дескриптори сформульовані, як правило, навколо одного дієслова дії, саме щоб їх можна було застосовувати послідовно.

Структура стандарту є незмінною. Відправною точкою є спеціальна компетентність зі шкільної програми, далі формулюють стандарт навчання, тобто те, що учень знає, що він робить і як цінує здобуте після навчального досвіду одного навчального року, а потім описують три рівні досягнень. Отже, національний стандарт оцінювання це стандарт навчання плюс дескриптори трьох рівнів.

Рівні мають психометричну прив’язку, а не лише словесний опис. Оскільки дескриптори, застосовані винятково на основі фахового судження, можуть містити частку суб’єктивності, стандарти супроводжують структура та специфікації тестів, калібрований банк завдань і процедура встановлення порогів досягнень, відома як standard setting.

Прямий зв’язок із національними оцінюваннями та з бакалауреатом 2030 року. У початковій школі та гімназії стандарти є орієнтиром національних оцінювань у класах II, IV, VI і VIII. Пояснювальна записка показує, що та сама логіка сягає нової структури національного іспиту бакалауреат, визначеної ст. 102 Закону nr. 198/2023, яку документ називає «Бакалауреат 2030».

Узагальнені результати стають інструментом публічної політики. Національні оцінювання, зіставлені зі стандартами, можуть виявити, наприклад, системні труднощі з інтерпретацією даних чи з аргументацією, а не лише прогалину в окремій темі, і ця інформація спрямовує підвищення кваліфікації вчителів, підготовку підручників та заходи з надолуження.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Пояснювальна записка вкладає цю зміну в таблицю протиставлень за п’ятьма вимірами. На питання, що саме оцінюють, наголос традиційно падав на кінцеву відповідь і на відтворення інформації, а тепер він падає на компетентність, тобто на міркування, перенесення, рішення та перевірку.

Орієнтиром оцінювання досі були особисті вподобання та вимогливість того, хто оцінює. Тепер ним стає набір спільних, чітких і публічних дескрипторів рівнів. Помилка більше не є лише хибою, за яку карають, вона стає діагностичною інформацією для коригування навчання.

Тлумачення результату переходить від порівняння між учнями, тобто нормативного оцінювання, до зіставлення з рівнями досягнень, тобто критеріального оцінювання. А вплив на навчання має змістити його з навчання заради тесту до навчання, спрямованого на цілі курикулуму. Документ прямо називає ефект, який намагається виправити: «чого не оцінюють, того не вчать».

Ще одна зміна в лексиці є свідомою. Обрано термін «стандарти навчання», а не «стандарти змісту», саме щоб було зрозуміло, що орієнтиром є не перелік викладених тем, а результат навчання.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання