Коротко
- Румунія має новий пункт перетину кордону з Україною, у Сігету-Мармацієй, затверджений на папері від 21 вересня 2026 року. Він називається Сігету-Мармацієй II і веде в село Біла Церква Закарпатської області. Його задумано для автомобільного руху, вантажів, пасажирів і пішоходів, з цілодобовим режимом, на шести смугах руху в кожному напрямку плюс по одній смузі для пішоходів.
- Коли там справді поїдуть, акт не говорить. Пункт «вводиться в експлуатацію після створення інфраструктури, забезпечення персоналом і комунальними послугами», без жодної дати. Єдині тверді дати в акті, це 7 жовтня 2026 року, коли новий пункт потрапляє до національного переліку пунктів перетину, відкритих для міжнародного руху, і 31 грудня 2027 року, яку акт називає «датою остаточного відкриття».
- Історичний міст до Солотвина звужується від 31 грудня 2027 року. Він залишається відкритим для пішоходів, але автомобільний рух обмежується аварійно-рятувальними службами і власниками дипломатичних та службових паспортів, які перебувають в офіційному відрядженні. Це стосується вантажних перевізників, фірм, що торгують з Україною, мешканців околиць Сігета і організацій, які возять допомогу через Тису.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 801 від 21 вересня 2026 року
Набирає чинності: 21 вересня 2026 року, дата опублікування, з двома положеннями, відкладеними на 7 жовтня 2026 року і на 31 грудня 2027 року
Уряд затвердив відкриття другого пункту перетину кордону з України в Сігету-Мармацієй разом із митним постом, який його обслуговує. Постанова № 733/2026, опублікована 21 вересня 2026 року, вносить до офіційного переліку прикордонних пунктів новий перехід через Тису, на краю мосту, збудованого в районі Теплиці, і звужує, від кінця 2027 року, те, що можна робити на історичному мості до Солотвина. Це друга прикордонна домовленість, яка цієї осені потрапляє до Офіційного вісника Румунії, після тієї, якою Румунія і Республіка Молдова перейшли до єдиного контролю на станції Фелчіу, де оголошення теж надійшло вже після того, як правило почало діяти.
Пункт називається Сігету-Мармацієй II і становить пару з Білою Церквою, селом Тячівського району Закарпатської області, розташованим на українському березі Тиси. Постанову ухвалили на засіданні Уряду 18 вересня 2026 року і підписав прем’єр-міністр Іліє-Гавріл Боложан (Ilie-Gavril Bolojan). Підстава подвійна: стаття 9 Надзвичайної постанови Уряду № 105/2001, яка говорить, що відкриття нових пунктів перетину здійснюється постановою Уряду, і стаття 7 частина (2) Закону № 86/2006 про Митний кодекс Румунії, яка передбачає те саме для прикордонних митних постів. Саме тому новий митний пост не з’являється у зміненому десь додатку: постанова засновує його прямо.
Стаття 1 частина (1) описує режим на папері: автомобільний рух, перевезення вантажів і пасажирів, пішохідний рух, цілодобова робота. Стаття 1 частина (2) одразу ставить умову: пункт «вводиться в експлуатацію після створення інфраструктури, забезпечення персоналом і комунальними послугами, потрібними для належного здійснення прикордонного руху». Жодної дати. Ось тут і різниця між тим, що з’явилося в Офіційному віснику Румунії, і тим, що розуміє людина, яка читає тільки заголовок: акт затверджує відкриття, а не засвідчує його.
Наслідки, які це має
Перша тверда дата, це 7 жовтня 2026 року. Від неї, за статтею 6 частиною (2), Сігету-Мармацієй II входить як підпункт 10 до додатка № 1 до Методичних норм застосування Надзвичайної постанови Уряду № 105/2001, затверджених Постановою Уряду № 445/2002, у пункті V літері A, тобто до переліку пунктів перетину, відкритих для міжнародного руху на кордоні з Україною. Текст, який додається, короткий: «Сігету-Мармацієй II, повіт Марамуреш, автомобільний і пішохідний». Дата походить із румунсько-української угоди про внесення змін, укладеної обміном вербальними нотами з апостилем у Бухаресті 23 липня 2026 року і 19 серпня 2026 року, яка саме тоді й набирає чинності. Це 16 днів від опублікування постанови.
Друга тверда дата, це 31 грудня 2027 року, яку акт двічі називає «датою остаточного відкриття міжнародного пункту перетину румунсько-українського державного кордону Сігету-Мармацієй II». Від тієї дати застосовуються стаття 5 пункт 1 і стаття 7, і обидві стосуються старого переходу, а не нового.
Стаття 5 пункт 1 переписує підпункт 5 того самого додатка. Сьогодні офіційний перелік говорить про Сігету-Мармацієй лише одне: «автомобільний». Після 31 грудня 2027 року він казатиме, що пункт «пішохідний і автомобільний, в останньому випадку виключно для аварійно-рятувальних служб», на підставі румунсько-української угоди про співробітництво в надзвичайних ситуаціях, підписаної в Бухаресті 18 жовтня 2024 року, «і для перетину кордону в службових цілях власниками дипломатичних та службових паспортів».
Стаття 7 робить ту саму операцію в другому акті, який регулює старий перехід: переписує статтю 1 Постанови Уряду № 847/2002, акта, з якого почалося відкриття пункту Сігету-Мармацієй – Солотвино і фінансування робіт на «Історичному мості» через Тису. Новий зміст тотожний тому, що в додатку, плюс згадка про митний пункт.
Загалом постанова змінює рівно два нормативні акти: Постанову Уряду № 445/2002, у додатку № 1, у пункті V літері A, через переписування підпункту 5 і додавання підпункту 10, і Постанову Уряду № 847/2002, через переписування статті 1. Відсилання до підпункту 9, після якого вставляють новий, перевіряється: позицію «Ісакча, повіт Тулча, портовий» додали до переліку Постановою Уряду № 84/2025.
Персонал переміщують, а не створюють. Стаття 2 ділить завдання на три частини. Румунська прикордонна поліція забезпечує посади для прикордонного контролю «шляхом перерозподілу із загальної затвердженої кількості посад», Румунський митний орган так само, а Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою забезпечує свої «шляхом збільшення кількості посад». Додатки дають цифри: 80 прикордонників, 68 митників і 24 працівники дорожньої компанії, разом 172 посади. З них 148, тобто 86 відсотків, беруть з інших структур; новими є лише 24 дорожні.
Акт не виділяє жодного лея. Витрати на персонал, оснащення і послуги кожна установа покриває з власного бюджету, «в межах затверджених річних зобов’язань і бюджетних асигнувань». Дорожня компанія надає приміщення безоплатно, як адміністратор пункту, оплачує комунальні послуги і стягує їх з кожної установи за протоколом. Єдине джерело фінансування, назване в акті, це Національний план відновлення та стійкості, через договір № 92/41.205 від 23 квітня 2025 року, з якого надходять чотири з 34 габаритних порталів, законтрактованих для всіх пунктів перетину, тобто 11,8 відсотка.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Досі єдиним автомобільним переходом до України в районі Сігета був історичний міст до Солотвина: одна смуга, мала вантажопідйомність, черги. Новий пункт збудовано в іншому масштабі. Додатки описують шість смуг автомобільного руху в кожному напрямку, поділених на дві смуги для вантажівок, одну смугу для автобусів, дві смуги для легкових автомобілів і мікроавтобусів та одну смугу, зарезервовану для дипломатичного корпусу, плюс по окремій смузі для пішоходів у кожному напрямку. Є 14 подвійних кабін контролю, сім у кожному напрямку, одна з них для пішохідного потоку.
Оснащення показує, якого руху тут чекають: два майданчики рентгенівського сканування вантажівок типу Roboscan, по одному на напрямок, система рентгенівського сканування легкових автомобілів і мікроавтобусів, портали виявлення радіації на в’їзді й виїзді з пункту, чотири системи зважування і чотири системи автоматичного вимірювання габаритів транспортних засобів. Це техніка для вантажів, а не для вихідного туризму.
Змінилася й домовленість з українською стороною. Угода від 18 серпня 2023 року, опублікована в Офіційному віснику Румунії № 1136 від 13 листопада 2024 року, передбачала в пункті 5, що з відкриттям нового пункту Сігету-Мармацієй – Солотвино працюватиме виключно для пішохідного руху, щодня з 8.00 до 20.00. Угода про внесення змін, укладена влітку 2026 року, змінює пункти 1, 3 і 5: історичний міст залишається відкритим цілодобово, а не з 8.00 до 20.00, а новий пункт отримує також пішохідний доступ, якого спочатку не передбачали. Для людей, які щодня перетинають кордон у Сігеті, це і є найважливіша зміна.
Не змінився, бо постанова цим не займається, фактичний режим руху з першого дня роботи. У повідомленні про засідання Уряду 18 вересня 2026 року відкриття описано як поетапне: спершу транспортні засоби для перевезення людей масою до 3,5 тонни, потім транспортні засоби понад 3,5 тонни, зокрема й автобуси, і аж наприкінці пішохідний рух. Жодного сліду цих етапів немає в опублікованому тексті постанови, яка від самого початку надає повний режим.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Автомобільний перехід зі справжньою пропускною здатністю для вантажів з’являється на ділянці кордону, де досі був один вузький міст з малою вантажопідйомністю.
- Історичний міст до Солотвина залишається відкритим цілодобово для пішоходів, хоча угода 2023 року переводила його на денний режим, з 8.00 до 20.00.
- Новий пункт отримує також пішохідну смугу в кожному напрямку, чого початкова угода не передбачала взагалі.
- Митний пост засновано тим самим актом, тож окрема постанова, щоб на новому пункті була митниця, більше не потрібна.
- Акт написано з точними датами для кожного відкладеного положення, а не формулюваннями на кшталт «від дня відкриття», які залишають простір для тлумачення.
Що залишається проблемою
- Постанова не встановлює жодної дати фактичного відкриття нового пункту, хоча встановлює дату звуження старого.
- Етапи руху і поріг у 3,5 тонни, єдина інформація, яка цікавить перевізника, є не в опублікованому акті, а в двосторонній угоді, яка на день опублікування постанови в Офіційному віснику Румунії ще не з’явилася.
- Зі 172 посад 148 беруть з інших структур прикордонної поліції та митниці, тож новий пункт відкривають, підточуючи наявні.
- Санітарно-ветеринарна дирекція з безпечності харчових продуктів повіту Марамуреш отримує приміщення за статтею 3, але не має жодного додатка з персоналом і оснащенням, на відміну від трьох інших установ.
- Постанова не містить жодного показника пропускної здатності: скільки транспортних засобів на добу, яка гранична маса на мосту, який цільовий час очікування.
Корисні поради
- Якщо плануєте вантажні перевезення на Закарпаття, не будуйте графік на Сігету-Мармацієй II до офіційного оголошення про введення в експлуатацію. Акт затверджує відкриття, а не здійснює його.
- Стежте за опублікуванням угоди про внесення змін, укладеної вербальними нотами від 23 липня і 19 серпня 2026 року. Саме там, а не в постанові, містяться етапи і поріг маси на першій фазі.
- Запам’ятайте дату 31 грудня 2027 року для старого переходу. Від неї звичайний легковий автомобіль більше не зможе проїхати історичним мостом до Солотвина, навіть якщо ви робили це роками.
- Якщо йдете пішки, історичний міст залишається варіантом і після 2027 року, а його режим не звужується до 8.00-20.00, як передбачала угода 2023 року.
- Фірмам, які ввозять продукти тваринного або рослинного походження, варто окремо з’ясувати в Санітарно-ветеринарній дирекції з безпечності харчових продуктів повіту Марамуреш, який контроль справді можна пройти на новому пункті. Постанова обіцяє їм приміщення, але не передбачає персоналу.
- Аварійно-рятувальні служби і установи, які відряджають персонал зі службовими паспортами, мають після 2027 року власний маршрут історичним мостом, прямо передбачений актом. Його варто внести до внутрішніх процедур.
Часті запитання
Від якого часу можна справді проїхати через Сігету-Мармацієй II?
Який рух дозволено: вантажівки, автобуси, пішоходи?
Чи є гранична маса?
Який режим роботи має новий пункт?
Хто ним управляє?
Що станеться з історичним мостом до Солотвина?
Чи створюють нові посади прикордонників або митників?
Аналіз редакції
Постанова розв’язує реальну і давню проблему. Один-єдиний вузький автомобільний міст на цілій ділянці кордону, у період, коли рух вантажів і допомоги до України зріс, це вузьке горло, помітне на карті. Акт написано чисто, з подвійною і правильно обраною правовою підставою, з відсиланнями, які перевіряються одне за одним, і з тим, що румунський законодавець робить рідко: кожне відкладене положення має точну календарну дату, а не гнучке формулювання «від дня відкриття». Те, що відсилання до підпункту 9 додатка точне, хоча той перелік доповнили лише в лютому 2025 року, свідчить про уважне редагування.
Де акт залишається коротким, видно, якщо покласти кадрові цифри поряд з інфраструктурними. Пункт має 14 позицій контролю на першій лінії, і додаток № 1 оснащує їх усі: 14 робочих станцій, 14 пристроїв дактилоскопії і 14 зчитувачів документів. Безперервно зайнята позиція означає 168 годин на тиждень, тобто 4,2 людини при 40-годинному режимі. На 14 позицій виходить майже 59 прикордонників лише на першій лінії, з передбачених 75 працівників; залишається 16 на другу лінію, диспетчерську, сортування і вихідні дні. На митниці арифметика ще жорсткіша: підрозділ митного нагляду і контролю має 46 працівників, на 13 менше, ніж вимагали б ті самі 14 одночасно зайнятих кабін, тобто дефіцит майже 22 відсотки. Пункт може працювати, але не з усіма смугами, відкритими водночас, а це суперечить картинці з шістьма смугами в кожному напрямку.
Друге спостереження походить із порівняння двох додатків про паркування. На виїзді з Румунії передбачено 46 місць перед контролем, з них 13 для легкових автомобілів і 10 для вантажівок. На в’їзді, де здійснюють важкий контроль і де утворюються черги, їх лише 30, без жодного паркування, призначеного для легкових автомобілів, крім службового. Митниця додає 11 місць для вантажівок, які проходять контроль на в’їзді, тобто 21 місце для вантажівок у напрямку, яким заходить імпорт. У тому самому додатку паркування для конфіскованих легкових автомобілів має 45 місць, більш ніж удвічі більше. Пункт, у якому більше місця для затриманих машин, ніж для машин, що чекають у черзі, дещо говорить про неявний пріоритет проєкту.
Третє стосується темпу, а не змісту. Угода від 18 серпня 2023 року, на яку спирається вся конструкція, потрапила до Офіційного вісника Румунії лише 13 листопада 2024 року, через 453 дні після підписання. Угода про внесення змін 2026 року на день появи постанови опублікована не була, хоча саме від неї залежать етапи відкриття і поріг маси. Так і виникає нинішня ситуація: держава встановлює нормативним актом дату, коли закриває наявний маршрут, 31 грудня 2027 року, і залишає невизначеною дату, коли відкриває той, що має його замінити. Строку, який адміністрація дає сама собі на будівництво, не існує; строк, який вона накладає на того, хто їздить, календарний і припадає на 466-й день від опублікування.
Що потрібно змінити
- Прив’язати звуження руху історичним мостом до фактичного введення в експлуатацію нового пункту. Якщо 31 грудня 2027 року інфраструктура не буде готова, умова статті 1 частини (2) не виконана, але стаття 7 застосується однаково і закриє звичайний автомобільний рух до Солотвина. Формулювання на кшталт «від дня введення в експлуатацію, але не раніше 31 грудня 2027 року» усунуло б ризик, що ця ділянка кордону на певний час залишиться без жодного придатного автомобільного переходу.
- Опублікувати угоду про внесення змін до дати, з якої вона діє. Етапи відкриття і поріг у 3,5 тонни, це інформація, на якій перевізник будує план перевезень. Сьогодні вона ходить через пресрелізи. Опублікування в Офіційному віснику Румунії до 7 жовтня 2026 року зробило б її протиставною і перевірною.
- Власний додаток для Санітарно-ветеринарної дирекції з безпечності харчових продуктів повіту Марамуреш. Стаття 4 частина (2) говорить, що персонал, приміщення, оснащення і послуги установ, які працюють у пункті, «передбачені в додатках № 1-3», але ветеринарна дирекція фігурує лише у статті 3, серед приміщень. Без додатка контроль продуктів тваринного походження на пункті, збудованому для вантажів, залишається обіцянкою без персоналу за нею.
- Узгодити кількість посад із кількістю смуг. Якщо пункт відкривають зі 148 перерозподіленими посадами, слід прямо сказати, скільки смуг працює водночас на кожному етапі. Інакше ті шість смуг у кожному напрямку залишаться проєктною цифрою, а черги переїдуть із Солотвина до Теплиці.
- Показник пропускної здатності, взятий на себе в акті. Українська сторона оголосила на перший етап пропускну здатність до 700 транспортних засобів на добу. Рівноцінна цифра з румунського боку, хай навіть орієнтовна, дала б вимірний орієнтир для оцінки інвестиції, замість переліку оснащення в додатках.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 801 від 21 вересня 2026 року 8 сторінок PDF, 79 KB акт починається на сторінці 2
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.