Уряд хоче менше надзвичайних постанов і менше бюрократії до 2034 року: що передбачає нова регуляторна стратегія

Уряд офіційно взяв на себе довгостроковий план, щоб писати менше законів, зате чіткіших і рідше змінюваних на ходу. Постановою № 559 від 23 липня 2026 року, опублікованою в Офіційному віснику Румунії 29 липня, було затверджено Стратегію для кращого регулювання на 2026-2034 роки, документ на 117 сторінок, який фіксує на наступні вісім років правила, за якими міністерства мають писати і застосовувати нормативні акти. Це не звичайний закон зі статтями, що діють безпосередньо на громадян, а радше “внутрішній регламент” адміністрації: він визначає, як Уряду відтепер слід працювати, щоб більше не створювати закони, написані поспіхом, десятки разів змінені і складні у застосуванні. Документ з’явився в контексті, коли Уряд нещодавно також заснував нові структури координації для кризових ситуацій, що є ознакою ширшої тенденції реорганізації способу, у який державні установи ухвалюють рішення.

Причина, з якої стратегію написали саме зараз, пов’язана з простим спостереженням, підтвердженим власними даними Уряду: у період 2021-2025 років Парламент і Виконавча влада ухвалювали в середньому майже 2000 нормативних актів на рік, а від чверті до третини власне законів у певні роки становили надзвичайні постанови, хоча Конституція резервує їх лише для виняткових ситуацій. Податковий кодекс змінювали 26 разів за п’ять років, а старий закон про освіту, 22 рази. Стратегія відкрито визнає цю законодавчу нестабільність і планує поступово її зменшити.

Наслідки, які це має

Стратегія не має прямих юридичних наслідків для громадян чи компаній, але встановлює календар реформ, який згодом мав би відчуватися в тому, як пишуться і застосовуються всі інші закони. Найважливіші напрями:

• Менше надзвичайних постанов. Уряд планує знизити частку надзвичайних постанов у первинному законодавстві приблизно з 65% нинішніх критичних висновків до 35% до 2030 року, а для актів із впливом на ринок праці, оплату праці чи соціальний захист запроваджує до 2028 року мінімальну обов’язкову процедуру консультацій із соціальними партнерами, зокрема й тоді, коли закон ухвалюють у терміновому порядку.
• Обов’язковий тест для малого бізнесу. Тест МСБ, яким перевіряють, чи покладає новий закон непропорційний тягар на малий бізнес, мав би застосовуватися щонайменше до 20% проєктів із впливом на МСБ, відібраних для аналізу, до 2030 року, через спеціальну цифрову платформу (PMAT).
• Держава більше не вимагає один і той самий документ двічі. Починаючи з 2028 року, будь-яке міністерство, яке запроваджує нову процедуру чи новий адміністративний обов’язок, муситиме підтвердити, що не вимагає від громадян чи компаній даних, які вже має інша державна установа, принцип “once only”, і що процедуру можна оцифрувати від самого початку (“digital by default”).
• Правила і дозволи, що втрачають чинність автоматично. Буде запроваджено механізм на кшталт “sunset review”: деякі звітності, дозволи чи підтвердні документи, які вимагає держава, автоматично втрачатимуть чинність через 3-5 років, якщо установа, яка їх запровадила, не доведе оцінкою, що вони й далі корисні.
• Реальні, а не лише формальні публічні консультації. Проєкти нормативних актів із значним впливом мали б виноситися на публічне обговорення ще з етапу визначення проблеми, а не лише тоді, коли текст уже готовий, а пропозиції, отримані від громадян і організацій, мали б явно з’являтися в документах, що обґрунтовують закон, а не просто публікуватися й ігноруватися.
• Інструменти штучного інтелекту для написання законів. Передбачено розроблення інструментів на основі штучного інтелекту, які автоматично перевірятимуть, чи не суперечить новий закон чинному законодавству і чи не дублює його, з обов’язковою людською перевіркою в усіх випадках.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

• Перша єдина стратегічна рамка за останні 25 років. Остання стратегія, присвячена якості регулювання, для Зміцнення публічної адміністрації, мала горизонт до 2020 року; відтоді реформи здійснювалися точково, через європейські фонди (POCA, НПВС), без єдиного бачення на рівні Уряду.
• Застосування законів уперше входить до стратегії як самостійна тема. Документ більше не обмежується етапом написання закону, а прямо стосується і того, як на практиці застосовуються ліцензування, дозволи та інспекції, через підхід, заснований на ризику, замість однакового контролю всюди.
• Тест МСБ і оцінка впливу стають предметом чіткої інституційної координації. Уточнено ролі між Генеральним секретаріатом Уряду, Міністерством економіки, Консультативною радою з оцінки впливу нормативних актів (CCEIAN) і Групою з оцінки економічного впливу (GEIEAN), які раніше працювали доволі роз’єднано.
• Європейський вимір стає явною частиною процесу. Установи, які ведуть переговори щодо європейського законодавства, відтепер муситимуть оцінювати вплив директиви чи регламенту ще з періоду переговорів у Брюсселі, а не лише тоді, коли настає момент транспонування в румунське законодавство, саме щоб уникнути додавання зайвих вимог понад мінімум, установлений ЄС (явище, відоме як “gold-plating”).
• Продуктивність публічних послуг уперше отримує єдину рамку вимірювання. Буде розроблено централізовану платформу, яка відстежуватиме вісім критеріїв (від доступності до ефективності) для всіх публічних послуг, з опитуваннями думки і дослідженнями типу “таємний клієнт”, а не лише внутрішні звіти установ.
• Місцева адміністрація отримує власний план спрощення. Мерії та місцеві ради матимуть правило типу “один додається, один прибирається” (будь-який новий адміністративний обов’язок, покладений на громади, має компенсуватися скасуванням іншого) та інструмент на основі штучного інтелекту для написання місцевих адміністративних актів.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання