Світовий банк закрив фінансування проєкту «Квартал правосуддя», а держава повертає 2,2 мільйона

Постанова нічого не відкриває, вона закриває. Вона офіційно засвідчує, що лінія фінансування, яку Світовий банк надав Румунії у 2019 році для підготовки «Cartierul pentru justiție», згасла так, що проєкт до стадії власне позики й не дійшов. Цифри розповідають історію точніше за будь-який коментар: аванс становив рівно 2 500 000 доларів, бо вибрана і ще не повернута сума, 2 059 266,34, плюс залишок, скасований 30 листопада 2025 року, 440 733,66, дають саме це значення. Тобто вісім десятих авансу пішли на документацію, а решта скасувалася разом із закриттям рахунка. З 1 червня 2026 року до 1 грудня 2030 року держава повертає витрачену частину десятьма піврічними платежами.

Будову графіка варто пояснити, бо вона не схожа на звичайний кредит. Проценти не зменшуються в міру погашення основної суми, а залишаються сталими, 20 721,12 на кожен строк. Причина в тому, що проценти не нараховують на залишок, а розстрочують уже нараховані до закриття рахунка проценти, 207 211,22, поділені на десять рівних частин. Із цього способу поділу походить і різниця в два центи в рядку підсумку. Проте той самий додаток має серйознішу прогалину, ніж округлення: жодна колонка не називає валюти. Що йдеться про долари, можна виснувати лише з листа банку від 4 грудня 2025 року, єдиного місця в акті, де фігурує USD, а платежі здійснюють із державного бюджету, у леях, за курсом, якого акт ані не фіксує, ані не вказує.

Друге, що впадає в око, це інституційний календар. Обмін листами завершився 24 квітня 2026 року, а перший платіж був належним 1 червня 2026 року. Постанову, яка затверджує зміни і яка у ст. 2 встановлює, звідки платять нараховані проценти, ухвалили 20 серпня, а опублікували 25 серпня 2026 року. Між строком платежу і підставою для нього майже три місяці, протягом яких Міністерство фінансів або платило без чинної постанови, або не платило. Акт не каже, що саме з цих двох сталося, і не містить жодної згадки про можливі проценти за прострочення, хоча графік видав кредитор, а строки є фіксованими.

Залишається, врешті, цілковите мовчання про предмет. Вибрані 2 059 266,34 долара профінансували дослідження, проєктування і документацію для бухарестського судового кампусу. Постанова не каже ані що саме створили за ці гроші, ані хто зберігає результат, ані чи придатна ще документація, якщо проєкт відновлять в іншій формі. Акт, який закриває підготовче фінансування, мав би залишити по собі саме цю інформацію, бо вона єдина здатна перетворити втрачений видаток на актив.

Що потрібно змінити

• Додаток з описом документації, оплаченої з авансу. Постанова мала б перелічити дослідження і проєкти, профінансовані з вибраних 2 059 266,34 долара, із зазначенням, хто ними володіє і де з ними можна ознайомитися. На практиці відновлення проєкту починалося б із того, що вже є, а громадськість могла б побачити, що вона купила за ці гроші.
• Валюта і курс, вписані в графік. Додаток 1 мав би містити валюту в кожній колонці і казати, за яким курсом суми перераховують при виплаті з державного бюджету. На практиці платіж, здійснений міністерством, можна було б порівняти рядок за рядком із графіком кредитора.
• Строк для затвердження змін, прив’язаний до першого платежу. Коли обмін листами закріплює графік виплат, затвердження постановою мало б відбутися до першого строку, а не через три місяці після нього. На практиці бюджетна підстава існувала б у той момент, коли гроші треба платити.
• Згадка про вже здійснені платежі. Акт мав би сказати, чи сплачено платіж, належний 1 червня 2026 року, і на яких умовах. На практиці було б відомо, чи набігли державі витрати за прострочення у графіку, який кредитор вважає твердим.
• Публічний огляд чинних підготовчих авансів. Міністерство фінансів могло б періодично публікувати перелік таких авансів, із законтрактованою сумою, вибраною сумою і станом кожного з них. На практиці скасування лінії на 2,5 мільйона доларів не ставало б публічним аж через постанову, що з’являється за дев’ять місяців після закриття рахунка.