Комп’ютерний обшук може проводити і спеціаліст поза судовими органами, підтверджує CCR

Питання про те, хто має право працювати з комп’ютером, вилученим прокурором, знову опинилося на розгляді Конституційного Суду, і відповідь залишилася тією самою: це може робити й спеціаліст поза судовими органами, якщо він працює під наглядом прокурора. Рішення № 679 від 4 грудня 2025 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 586 від 17 липня 2026 року, відхиляє як необґрунтоване заперечення, заявлене в кримінальній справі, що перебувала на стадії попереднього провадження в Бухарестському трибуналі. Суд дотримується лінії своїх попередніх рішень щодо збирання доказів, тієї самої, на яку він спирався, коли підтвердив захист свідка, якому загрожує небезпека, через псевдонім.

У тій самій справі оскаржено два положення. Перше, це стаття 168 частина (12) Кримінального процесуального кодексу, яка передбачає, що обшук інформаційної системи або носія даних проводить спеціаліст, який працює в судових органах або поза ними, у присутності прокурора чи органу кримінального розслідування. Друге, це формулювання «під час судового розгляду» зі статті 386 частина (1) у редакції, що діяла до Закону № 201/2023, тобто норма, яка регулює зміну юридичної кваліфікації діяння.

Автор заперечення стверджував, що залучення спеціалістів поза органами досудового розслідування призводить до того, що докази збирають особи, яких немає в переліку статті 55 частина (1) Кримінального процесуального кодексу, а це прокурор, органи кримінального розслідування судової поліції та спеціальні органи кримінального розслідування.

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає в тому, що норма про комп’ютерний обшук залишається чинною в теперішній редакції. Суд посилається на Рішення № 455 від 16 жовтня 2025 року, у якому вже розглядав те саме питання з подібного погляду, і повністю сприймає ті мотиви.

Другий наслідок стосується значення слова «спеціаліст». Суд зауважує, що те саме формулювання, «спеціаліст, який працює в судових органах або поза ними», трапляється і в статті 172 частина (10), присвяченій висновку спеціаліста. Правило законодавчої техніки вимагає, щоб однакові поняття позначалися однаковими термінами, а термін, ужитий у різних статтях того самого закону, не може мати різних значень, якщо законодавець прямо не встановив інакше. Отже, те, що Суд визнав щодо спеціалістів, які складають висновки, поширюється й на тих, хто проводить комп’ютерні обшуки.

Третій наслідок стосується нагляду. Комп’ютерний обшук ніколи не проводять наодинці: норма вимагає присутності прокурора або органу кримінального розслідування, а спеціалісти, які працюють у судових органах, здійснюють свою діяльність за вказівками прокурора. Аргумент автора заперечення про те, що в такий спосіб відкривається шлях для «осіб, яких неможливо ідентифікувати», що збирають докази, не був прийнятий.

Четвертий наслідок стосується того, де саме заявляють такі заперечення. Законність збирання доказів і процесуальних дій досудового розслідування перевіряють на стадії попереднього провадження, згідно зі статтею 342 Кримінального процесуального кодексу. Там можна заявити про абсолютну чи відносну недійсність та про виключення незаконних доказів, доказів, отриманих унаслідок катування, і похідних від них. Чого не можна зробити в попередньому провадженні, це обговорювати обґрунтованість обвинувачення.

Та сама суперечка про межі доказу повернулася до Конституційного Суду в березні 2026 року, у рішенні про використання в одній справі перехоплень, дозволених в іншій.

П’ятий наслідок пов’язаний зі зміною юридичної кваліфікації. Суд констатує, що ця дія передбачає перевірку обґрунтованості обвинувачення, бо суд бере до уваги або відкидає обставини, про які обвинувальний акт не згадує. Саме тому вона можлива лише на стадії судового розгляду в суді першої інстанції, не раніше. Дані, які показують, що кваліфікацію треба змінити, з’являються, як правило, аж під час судового слідства, після повторного дослідження доказів досудового розслідування або після збирання нових доказів.

Шостий наслідок процесуальний і стосується безпосередньо обвинуваченого. Коли суд ставить на обговорення нову кваліфікацію, він зобов’язаний попередити обвинуваченого, що той може просити відкласти справу на кінець засідання або відкласти судовий розгляд, щоб підготувати захист. Якщо нова кваліфікація стосується злочину, для якого потрібна попередня скарга, суд викликає потерпілого і запитує, чи має він намір її подати. Без скарги кримінальне провадження закривається.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Перше спостереження, у самому тексті нічого не змінюється. Обидві претензії відхилено як необґрунтовані, а оскаржені положення залишаються застосовними в тій редакції, яку мали.

Друге, зміцнюється певна лінія судової практики. Суд посилається на Рішення № 455 від 16 жовтня 2025 року щодо комп’ютерного обшуку та на рішення № 253 від 25 квітня 2017 року і № 616 від 21 листопада 2023 року щодо зміни юридичної кваліфікації. Нових обставин, які виправдали б зміну позиції, немає.

Третє стосується ясності терміна, який оскаржують уже кілька років. Навіть якщо закон не визначає формулювання «спеціаліст, який працює в судових органах або поза ними», Суд вважає, що його зміст випливає зі співвіднесення з іншими нормами того самого кодексу, тож вимогу передбачуваності зі статті 1 частина (5) Конституції не порушено.

Четверте стосується меж попереднього провадження. Рішення підсилює думку, що ця стадія перевіряє законність, а не обґрунтованість, і що суддя з попереднього провадження не може висловлюватися щодо питань, які передбачають оцінку обвинувачення.

Не змінюється можливість оскаржити конкретний спосіб, у який було проведено комп’ютерний обшук. Конституційність норми не охоплює законності окремої дії, яку й далі обговорюють у попередньому провадженні.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання