Коротко

  • Конституційний суд Румунії відхилив як необґрунтоване заперечення підсудного, який вимагав, щоб захист отримав хоча б мінімальні справжні дані про свідка із захищеною особистістю, наприклад попередні судимості або близьких родичів, яких перевіряють у тій самій справі. Норма, що дозволяє надати псевдонім, залишається конституційною.
  • Причина: розкриття такої інформації може призвести до встановлення особи свідка і позбавило б захист сенсу, відбиваючи охоту брати участь у правосудді в тих, хто володіє важливою інформацією.
  • Рівновага вже закладена в законі: показання захищених свідків не можуть бути визначальною підставою для обвинувального вироку, а захист може ставити свідкові запитання через систему, що зберігає анонімність. Рішення ухвалено одноголосно.
Акт: Рішення CCR № 163/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 635 від 31 липня 2026
Набирає чинності: 31 липня 2026

Скільки захист може дізнатися про свідка, якого закон захищає анонімністю? Підсудний із повіту Нямц просив Конституційний суд визнати, що псевдоніма самого по собі недостатньо, а суд відповів, що будь-яка додаткова деталь створює ризик розкрити свідка. Рішення № 163 від 26 лютого 2026 року опубліковано в Офіційному віснику Румунії 31 липня 2026 року, у тому самому номері, що й рішення, яке підтвердило: інспектори, які складають протоколи про виявлення, можуть бути допитані як свідки, також у сфері кримінального процесу і також з відмовою.

Автор заперечення, Себіуце Василе Джордже, оспорював статтю 126 частина (1) літера c) Кримінального процесуального кодексу у справі, що розглядалася в підготовчій палаті суду повіту Нямц. Ця норма дозволяє прокурору, надаючи статус свідка, якому загрожує небезпека, розпорядитися про захист даних про особу шляхом надання псевдоніма, яким свідок підпише свої показання.

Його критика була конкретною. Псевдонім, казав він, не показує захисту, чи був свідок засуджений за злочини, подібні до тих, що в обвинувальному акті, чи є в нього судимість за неправдиві показання, і чи є близькі родичі, яких перевіряють у цій самій або в інших справах. Без цих елементів, наполягав він, неможливо перевірити, чи має свідок особисту заінтересованість давати певні показання, а право на захист стає суто формальним. Він посилався на право на справедливий суд, право на психічну недоторканність, недоторканність особистої свободи та гарантування права на захист.

Суд одноголосно відхилив заперечення як необґрунтоване і встановив, що норма є конституційною щодо висловленої критики. Мотивація складається з двох частин. Перша: будь-які додаткові справжні дані про свідка можуть привести до встановлення його особи, що підірвало б саму мету цього інституту й відбило б у людей з вирішальною інформацією бажання приходити до судових органів. Друга: закон уже компенсував невигоду захисту, адже стаття 103 частина (3) Кримінального процесуального кодексу забороняє, щоб обвинувальний вирок визначальною мірою ґрунтувався на показаннях негласного слідчого, співробітників або захищених свідків.

Наслідки, які це має

Рішення є остаточним і загальнообов’язковим з дня публікації, 31 липня 2026 року. Воно не змінює тексту закону, але закриває клопотання, що часто виникало в підготовчій палаті: зобов’язати обвинувачення повідомити мінімум справжніх даних про свідка із захищеною особистістю.

Конкретно підсудний більше не може через заперечення про неконституційність домогтися розкриття судимостей захищеного свідка або його родинних зв’язків. Клопотання залишається можливим у самому процесі, як питання дослідження доказів, але суд зважить його щодо конкретного ризику встановлення особи, а не щодо права знати, якого Суд не визнав.

Натомість рішення опосередковано підсилює два справжні інструменти захисту. Перший, це обмежена доказова сила: якщо обвинувачення визначальною мірою опирається на захищеного свідка, вирок можна оспорити саме на цій підставі. Другий, це право ставити свідкові запитання, у тому числі через систему, що забезпечує анонімність, згідно зі статтею 129 Кримінального процесуального кодексу, де судовий орган відхиляє лише ті запитання, які можуть привести до встановлення особи.

Третій наслідок стосується тягаря обвинувачення. Суд повторює, що статус свідка, якому загрожує небезпека, надається лише на підставі обґрунтованої підозри про небезпеку, підтвердженої достатніми даними, згідно зі статтею 125 Кримінального процесуального кодексу. Захисний захід не презюмується і не надається за простим проханням, а його підстави згодом перевіряє суддя підготовчої палати.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Текст статті 126 частина (1) літера c) залишається таким самим. Змінюється те, що ця норма тепер має пряме підтвердження конституційності, щодо критики, яка в такій формі раніше не розглядалася.

До цього рішення головним орієнтиром було Рішення № 248 від 16 квітня 2019 року, яким Суд визнав неконституційною статтю 126 частина (6) Кримінального процесуального кодексу, тобто іншу частину тієї самої статті. Звідти походить частина мотивації: інститут свідка, якому загрожує небезпека, є прийнятним, але потребує гарантій. Уряд навіть твердив, що мотивація 2019 року, пункти 19-25, застосовна й тут.

За цей час правове регулювання посилило контроль. Закон № 201/2023 запровадив чітку процедуру перевірки підстав захисних заходів: суддя підготовчої палати зобов’язаний упродовж 15 днів з дня надходження справи перевірити, чи зберігаються причини, що їх виправдовували. Ця зміна, на яку в засіданні посилалася представниця прокуратури, частково пояснює, чому систему визнали збалансованою.

Щодо суті, Суд вписав своє рішення в практику Європейського суду з прав людини, який допускає анонімних свідків, поки достатні гарантії дозволяють оспорювати їхню достовірність, з посиланням на рішення у справах Костовскі проти Нідерландів і Доорсон проти Нідерландів. Правило, взяте зі Страсбурга, полягає в тому, що вирок не може ґрунтуватися виключно або визначальною мірою на анонімних показаннях, саме це передбачає й румунський закон.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Ефективно захищає свідків, яким загрожує розправа, і тим самим підбадьорює людей з важливою інформацією співпрацювати з судовими органами.
  • Прямо підтверджує, що обмежена доказова сила зі статті 103 частина (3) Кримінального процесуального кодексу є справжньою противагою анонімності, що дає захисту чіткий аргумент в оскарженні.
  • Нагадує, що статус свідка, якому загрожує небезпека, вимагає доведеної обґрунтованої підозри, а не простого прохання, і що підстави перевіряє суддя підготовчої палати за 15 днів.
  • Знімає клопотання, яке часто блокувало підготовчу палату, скорочуючи етап перевірки доказів у справах із захищеними свідками.

Що залишається проблемою

  • Захист залишається без найпрямішого інструмента перевірки достовірності: він не може дізнатися, чи має свідок судимості за неправдиві показання або інтерес у справі.
  • Суд не встановлює жодного мінімального обсягу інформації, яку можна повідомити без ризику встановлення особи, тож практика може відрізнятися від колегії до колегії.
  • Формула «визначальною мірою» у статті 103 частина (3) залишається оціночним поняттям, і скільки насправді важать анонімні показання, вирішується у кожній справі окремо.
  • Публікація через п’ять місяців після ухвалення залишила справи, що чекали на цей орієнтир, без нього, на етапі з короткими строками.

Корисні поради

  1. Якщо обвинувачення опирається на захищеного свідка: не просіть дані про особу, а перевірте, чи справді існують докази, що підтверджують показання. Стаття 103 частина (3) Кримінального процесуального кодексу забороняє вирок, що визначальною мірою ґрунтується на таких показаннях.
  2. Користуйтеся правом запитувати: стаття 129 Кримінального процесуального кодексу дозволяє захисту ставити запитання свідкові, допитаному через систему, що забезпечує анонімність. Формулюйте їх так, щоб перевіряти послідовність розповіді, а не особу свідка, інакше їх відхилять.
  3. Оспорюйте підстави заходу, а не текст закону: суддя підготовчої палати зобов’язаний упродовж 15 днів з дня надходження справи перевірити, чи зберігаються причини, що виправдовували захист. Це процесуально корисний момент.
  4. Перевірте, чи статус надано правильно: згідно зі статтею 125 Кримінального процесуального кодексу потрібна обґрунтована підозра щодо небезпеки для життя, тілесної недоторканності, свободи, майна або професійної діяльності свідка чи члена його родини. Відсутність даних, що підтверджують небезпеку, є доречною критикою.
  5. Якщо ви свідок і боїтеся розправи: прямо попросіть захисту в судового органу і викладіть, у чому полягає конкретний ризик. Псевдонім, це лише один із заходів, передбачених статтею 126 частина (1).

Часті запитання

Чи визнав суд неконституційною норму про псевдонім?
Ні. Суд відхилив заперечення як необґрунтоване і встановив, що стаття 126 частина (1) літера c) Кримінального процесуального кодексу є конституційною щодо висловленої критики. Рішення ухвалено одноголосно.
Хто такий свідок, якому загрожує небезпека, і як надається цей статус?
Це свідок, щодо якого існує обґрунтована підозра, що його життя, тілесна недоторканність, свобода, майно або професійна діяльність, чи те саме щодо члена родини, можуть бути поставлені під загрозу через інформацію, яку він надає судовим органам. Умови викладені у статті 125 Кримінального процесуального кодексу, а заходи захисту, у статті 126.
Чи може вирок ґрунтуватися на показаннях захищеного свідка?
Їх можна використати, але не визначальною мірою. Стаття 103 частина (3) Кримінального процесуального кодексу передбачає, що рішення про засудження, про відмову від застосування покарання або про відкладення його застосування не може визначальною мірою ґрунтуватися на показаннях слідчого, співробітників або захищених свідків.
Чи може захист ставити запитання свідкові із захищеною особистістю?
Так. Згідно зі статтею 129 частина (3) Кримінального процесуального кодексу основні учасники процесу, сторони та їхні адвокати можуть ставити запитання свідкові, допитаному в умовах статті 129 частина (1), у тому числі через систему, що забезпечує анонімність. Судовий орган відхиляє лише ті запитання, які могли б привести до встановлення особи свідка.
Чому захист не може дізнатися, чи має свідок судимості?
Суд вважав, що розкриття додаткової інформації про свідка може привести до встановлення його особи, що підірвало б мету цього інституту й відбило б у людей з релевантною інформацією бажання брати участь у правосудді. Конфіденційність особи розглядається як гарантія, необхідна для функціонування судової системи.
Що каже європейська практика про анонімних свідків?
Європейський суд з прав людини послідовно вказував, що використання анонімних свідків саме собою не суперечить справедливому суду, поки існують достатні гарантії для оспорювання достовірності та правдивості показань. Наведені рішення: Костовскі проти Нідерландів від 20 листопада 1989 року і Доорсон проти Нідерландів від 26 березня 1996 року.
Що змінив Закон № 201/2023 у цій сфері?
Він запровадив чітку процедуру перевірки підстав захисних заходів: суддя підготовчої палати зобов’язаний упродовж 15 днів з дня надходження справи перевірити, чи зберігаються причини, що їх виправдовували. Зміна з’явилася після Рішення № 248 від 16 квітня 2019 року, яким статтю 126 частина (6) Кримінального процесуального кодексу було визнано неконституційною.
Хто розглядав справу і якою більшістю?
Колегію очолювала Елена-Сіміна Тенесеску, до складу входили судді Асталош Чаба-Ференц, Міхай Бусуйок, Міхаела Чокіне, Крістіан Деліорга, Дімітріє-Богдан Ліку та Ґеорге Стан, а магістратом-асистентом була Аліна Опрішан. Рішення ухвалено одноголосно, без окремої думки.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 635 від 31 липня 2026 8 сторінок PDF, 87 KB акт починається на сторінці 5

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.