Коротко

  • Фірма, яка судиться, не може бути звільнена від судового збору, хоч би наскільки заблокованою фінансово вона була. Вона може отримати лише зменшення, розстрочення або відстрочення сплати, і Конституційний Суд щойно підтвердив, що це обмеження відповідає Конституції.
  • Повне звільнення через безоплатну правничу допомогу залишається доступним тільки фізичним особам. Суд зазначає, що ці дві категорії не можна порівнювати і що різниця походить з європейської директиви, перенесеної до національного права.
  • Заперечення подали дві компанії, одна з повіту Бістріца-Несеуд і одна з Болгарії, чиї клопотання про пільги зі сплати збору були відхилені. Рішення ухвалено одностайно.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 616/2025
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 582 від 15 липня 2026 року
Ухвалено: 20 листопада 2025 року

Товариство з арештованими рахунками хоче судитися, але не має з чого сплатити судовий збір. Закон пропонує йому зменшення, розстрочення або відстрочення, ніколи звільнення. Конституційний Суд запитали, чи не закриває це доступ до правосуддя, і він відповів, що ні. Рішення № 616 від 20 листопада 2025 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 582 від 15 липня 2026 року, відхиляє як необґрунтоване заперечення про неконституційність статті 42 частин (2), (3) і (4) Надзвичайної постанови Уряду № 80/2013. Це вже вдруге за кілька місяців той самий акт витримує напад такого роду, після рішення, яким Суд відхилив 18 справ про судові збори одним актом.

Оспорюваний текст описує, що може просити юридична особа. Суд надає їй, за клопотанням, зменшення, розстрочення або відстрочення у двох випадках: коли збір становить понад 10% середнього чистого доходу за останні три місяці діяльності, або коли повна сплата неможлива, бо товариство перебуває в стані ліквідації чи припинення, або на його майно накладено арешт. У виняткових випадках суд може надати ті самі пільги і в інших ситуаціях, якщо вважає, з огляду на економіко-фінансовий стан, що сплата збору в повному розмірі суттєво вплинула б на поточну діяльність.

Обидві авторки заперечення, компанія Genel Internațional із села Ребра, повіт Бістріца-Несеуд, і компанія Adi Construct Eood із міста Русе, Болгарія, поскаржилися саме на те, чого в переліку немає: на можливість звільнення, коли рахунки арештовані або товариство перебуває в ліквідації. Вони заявили також про дискримінацію порівняно з фізичними особами, яких можуть звільнити повністю.

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає в тому, що перелік пільг залишається закритим. Товариство, яке просить суд звільнити його від судового збору, просить те, чого закон не передбачає, і рішення підтверджує, що ця відсутність не є неконституційною. Клопотання треба формулювати як зменшення, розстрочення або відстрочення, інакше воно ризикує бути відхиленим одразу.

Другий наслідок стосується безоплатної правничої допомоги. Суд повторює категоричне формулювання зі своєї практики: за жодних обставин юридична особа не може бути отримувачем безоплатної правничої допомоги. Надзвичайна постанова Уряду № 51/2008, яка регулює цю допомогу, переносить Директиву Ради 2003/8/ЄС, і вибір румунського законодавця залишити її фізичним особам відповідає тим рамкам.

Третій наслідок стосується правової природи збору. Обов’язок сплатити судовий збір є податковим обов’язком, передбаченим спеціальним законом тільки для тих, хто звертається до суду. Між платником і судом виникають відносини податкового права, окремі від спору з протилежною стороною, а процес починається лише після того, як цей обов’язок виконано.

Четвертий наслідок пов’язаний з аргументом рівності. Суд повторює принцип із Рішення Пленуму № 1 від 8 лютого 1994 року: рівність у правах не означає однаковість, а різним ситуаціям відповідає різне ставлення. Юридичні та фізичні особи, навіть якщо обидві є сторонами спору, не перебувають у порівнюваних ситуаціях.

П’ятий наслідок полягає в тому, що рішення спирається також на європейську судову практику. Суд посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справах Ashingdane проти Сполученого Королівства від 28 травня 1985 року та Larco та інші проти Румунії від 11 жовтня 2007 року. Право на суд не є абсолютним, а обов’язок сплатити збір, співмірний із заявленими вимогами, не становить обмеження доступу до суду.

Шостий наслідок практичний, для адвокатів і керівників. Аргумент про арештовані рахунки чи про ліквідацію не відкриває нового шляху, але підпадає під літеру b) частини (2), яка прямо згадує товариство в стані ліквідації або припинення та майно, на яке накладено арешт. Пільга існує, просто називається інакше, ніж звільнення.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

З нормативного погляду не змінилося нічого. Текст залишається чинним точно таким, яким був, а рішення лише його підтверджує. Змінюється вага аргументу: після цього рішення суд, до якого надійде та сама критика, може відхилити її, пославшись на практику, що стала сталою.

Сам Суд зазначає, що ці норми вже перевіряли, Рішенням № 188 від 26 березня 2024 року, Рішенням № 28 від 16 лютого 2023 року, Рішенням № 671 від 17 листопада 2016 року та Рішенням № 749 від 16 грудня 2014 року. Висновок 2025 року полягає в тому, що не з’явилося нових обставин, які змінили б висновок і мотиви попередніх рішень.

Варто простежити і шлях самих справ. Перше звернення надійшло від Апеляційного суду Ясс, ухвалою від 1 березня 2018 року. Друге, від Трибуналу Прахова, ухвалою від 28 жовтня 2022 року. Суд об’єднав їх з власної ініціативи на підставі статті 53 частини (5) Закону № 47/1992 і розглянув разом у листопаді 2025 року. Від першого звернення до публікації рішення минуло понад вісім років.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Правило тепер передбачуване. Фірма від початку знає, що може просити і як має сформулювати клопотання, без випробовування шляху звільнення.
  • Рішення однією фразою знімає поширену плутанину: безоплатна правнича допомога не поширюється на товариства, ніколи.
  • Частина (3) залишається справжнім запобіжником, бо дозволяє пільги і поза двома переліченими випадками, з огляду на економіко-фінансовий стан.
  • Обґрунтування рішеннями Європейського суду з прав людини робить цей висновок важко оспорюваним за конвенційним шляхом.
  • Об’єднання двох справ заощадило час і дало змогу уникнути двох окремих рішень з одного питання.

Що залишається проблемою

  • Товариство з усіма арештованими рахунками фактично залишається без доступу до суду, якщо навіть розстрочення йому не по кишені.
  • Критерій із літери a), середній чистий дохід за останні три місяці, важко застосувати до фірми, яка вже взагалі не веде діяльності.
  • Пільга з частини (3) залежить від оцінки суду, тож результат може відрізнятися від одного складу до іншого.
  • Вісім років від першого звернення до публікації означають, що товариство, яке подало заперечення, отримало відповідь набагато пізніше, ніж його спір встиг розвинутися.
  • Ані палати Парламенту, ані Народний адвокат не висловили своєї позиції, хоча в них її запитували.

Корисні поради

  1. Якщо ваша фірма не може сплатити судовий збір, просіть зменшення, розстрочення або відстрочення, а не звільнення. Клопотання про звільнення не має правової підстави і буде відхилене.
  2. Подайте разом із клопотанням документи, що показують економіко-фінансовий стан: оборотні відомості, баланс, виписки з рахунків, докази арешту рахунків або майна.
  3. Перевірте, чи потрапляєте ви під поріг 10% середнього чистого доходу за останні три місяці діяльності. Це єдиний числовий критерій у тексті і найлегший для доведення.
  4. Якщо товариство перебуває в ліквідації або припиненні, посилайтеся прямо на літеру b) частини (2). Ваша ситуація названа в законі безпосередньо.
  5. Якщо ви не підпадаєте під жоден із цих двох випадків, використовуйте частину (3) і конкретно доведіть, як сплата вплинула б на поточну діяльність.
  6. Пам’ятайте, що зменшення можна поєднати з розстроченням або відстроченням, згідно з частиною (4). Просіть їх разом, а не по черзі.
  7. Не будуйте стратегію на порівнянні з фізичними особами. Суд чітко сказав, що ці дві ситуації не є порівнюваними.

Часті запитання

Чи можна звільнити фірму від судового збору?
Ні. Закон передбачає для юридичних осіб лише зменшення, розстрочення або відстрочення сплати. Звільнення, через безоплатну правничу допомогу, залишене фізичним особам.
Чому фізичних осіб можна звільнити, а фірми ні?
Тому що безоплатна правнича допомога переносить Директиву 2003/8/ЄС через Надзвичайну постанову Уряду № 51/2008, і румунський законодавець залишив її фізичним особам. Суд визнав, що ці дві категорії не перебувають у порівнюваних ситуаціях.
Що конкретно можна просити, якщо у фірми немає грошей на збір?
Зменшення розміру, розстрочення сплати, її відстрочення або зменшення разом з однією з двох інших пільг, згідно зі статтею 42 частинами (2), (3) і (4) Надзвичайної постанови Уряду № 80/2013.
Чи достатньо арештованих рахунків як підстави?
Текст говорить про майно, на яке накладено арешт у передбаченому законом порядку, і про товариство в стані ліквідації або припинення. Суд оцінює кожен випадок окремо, а частина (3) допускає й інші ситуації.
Чи змінює рішення щось у законі?
Ні. Це рішення про відхилення, тож текст залишається незмінним і застосовується далі, як і досі.
Чи було рішення одностайним?
Так. Суд ухвалив рішення одностайно, без окремої думки.
Від якої дати воно діє?
Воно є остаточним і загальнообов’язковим від дня опублікування в Офіційному віснику Румунії, тобто від 15 липня 2026 року.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 582 від 15 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 105 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.