Коротко

  • Акції, які купують приватні пенсійні фонди, потрапляють у новий діапазон ризику, 30%, якого раніше в нормі про інвестування не було.
  • Управителі фондів отримують 90 календарних днів замість 60, які передбачала первісна редакція норми, щоб повернути фонд до рівня ризику, заявленого в проспекті.
  • Норма набирає чинності просто з дня опублікування, 10 липня 2026 року, без перехідного періоду, хоча рівень ризику обчислюється щоденно.
Акт: Норма ASF № 14/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 567 від 10 липня 2026 року
Набирає чинності: 10 липня 2026 року

Орган фінансового нагляду змінив спосіб вимірювання ризику приватних пенсійних фондів, у яких відкладають гроші на пенсію мільйони учасників другого та третього рівня. Норма № 14/2026, ухвалена 29 червня 2026 року й опублікована в Офіційному віснику Румунії № 567 від 10 липня 2026 року, змінює Норму № 11/2011 про інвестування та оцінку активів приватних пенсійних фондів. Це друге за це літо втручання в правила системи приватних пенсій, після того, яким ASF визначив, хто фактично виплачуватиме пенсії другого рівня.

Змінену норму було затверджено Рішенням Комісії з нагляду за системою приватного пенсійного забезпечення № 22/2011 та опубліковано в Офіційному віснику Румунії № 8 від 5 січня 2012 року. Вона встановлює, у що може вкладати кошти приватний пенсійний фонд, з якими межами і як обчислюється рівень ризику фонду.

Акт містить п’ять змін і набирає чинності з дня опублікування, згідно зі статтею II. Його видано на підставі Закону № 411/2004 про приватно керовані пенсійні фонди та Закону № 204/2006 про добровільні пенсії, після обговорень Ради ASF на засіданні 24 червня 2026 року.

Наслідки, які це має

Перший наслідок це поява нового діапазону зважування. У статті 51 частині (1) додається пункт c1), за яким ваговий коефіцієнт 30% застосовується до активів, передбачених статтею 12 частиною (1) пунктом d) підпунктом (i). Додаток B, замінений тим самим актом, показує, про що йдеться: акції та права, якими торгують на регульованих ринках Румунії, держав, що є членами Європейського Союзу, або держав Європейського економічного простору, з ваговим коефіцієнтом 30%.

Другий наслідок стосується арифметики ризику. Вагові коефіцієнти зі статті 51 слугують для обчислення вартості активів, зважених на ризик, а з неї виводиться рівень ризику фонду. Що більший ваговий коефіцієнт класу активів, то більшими стають активи, зважені на ризик, отже, зростає й обчислений рівень ризику для фондів, які тримають такі активи. Для фонду з великою експозицією на акції вимірювання змінюється без жодної зміни в самому портфелі.

Третій наслідок це більше часу на виправлення. Статтю 52 частину (1) переписано: управитель фонду зобов’язаний виправити, зокрема активними заходами, відхилення від рівня ризику, заявленого в проспекті пенсійної схеми, щонайбільше за 90 календарних днів від дати пасивного перевищення або зниження понад чи нижче меж, які відповідають заявленому рівню ризику. У первісній редакції норми, опублікованій 2012 року, строк становив 60 календарних днів.

Четвертий наслідок стосується того, що саме рахують. У статті 50 частині (31) після пункту b) додається пункт c), «дивіденди до отримання». Це змістове доповнення переліку, який акт не відтворює, тож практичний ефект залежить від тексту тієї частини, а її в нормі про внесення змін немає.

П’ятий наслідок це спрощення. У статті 51 частині (1) пункті d) підпункт 4 скасовується, а Додаток B переписується повністю, з дев’ятьма категоріями активів і відповідними ваговими коефіцієнтами, від 75% для угод зворотного репо до 0% для «інших активів».

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Найпомітніша зміна це шкала вагових коефіцієнтів. У первісній редакції Норми № 11/2011 стаття 51 частина (1) знала п’ять щаблів: 100%, 75%, 50%, 25% і 0%. Діапазону 30% не існувало, а акції та права, якими торгують на регульованих ринках, стояли на щаблі 25%. Сьогодні норма вже не має редакції 2012 року, бо відтоді її змінювали кілька разів, але поява пункту c1) між пунктами c) і d) показує, що щабель 30% вставляється, а не заміщає інший.

Друга зміна це строк виправлення, збільшений майже в півтора раза: 90 календарних днів проти 60 у первісній редакції. Строк починається від дати пасивного перевищення або зниження понад чи нижче меж заявленого рівня ризику, причому в редакції 2012 року відхилення, спричинене надходженням внесків або переказами учасників, пасивним відхиленням не вважалося.

Третя зміна стосується самого робочого інструмента управителів фондів. Додаток B не виправляють точково, його замінюють новою таблицею, у якій кожній категорії активів відповідає один ваговий коефіцієнт: 75% для угод зворотного репо та для паїв, класифікованих як фонди грошового ринку, 50% для класифікованих як облігаційні фонди, 30% для акцій і прав, 25% для решти паїв, для фондів нерухомості, для торговельних цінних паперів типу ETF та ETC і для корпоративних облігацій без рейтингу від емітентів з Румунії, і 0% для будь-якого іншого активу.

Не змінюється архітектура системи. Фонди й далі належать до рівнів ризику, заявлених у проспекті пенсійної схеми, а рівень ризику залишається величиною, яку обчислюють щоденно, а не комерційною етикеткою.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Ризик акцій визнано вищим, ніж в інших активів щабля 25%, а це наближає вимірювання до реальності ринку.
  • Новий щабель уникає різкого стрибка з 25% до 50% і дає шкалі зважування тоншу градацію.
  • Ці 90 днів залишають управителю фонду час виправити відхилення без вимушених продажів, які вдарили б саме по учасниках.
  • Повністю перероблений Додаток B зводить усі вагові коефіцієнти в одну таблицю, тож їх більше не треба відновлювати з послідовних змін.

Що залишається проблемою

  • Норма набирає чинності з опублікуванням, хоча рівень ризику обчислюється щоденно, отже, зміна вагового коефіцієнта дає наслідки з першого ж дня.
  • Акт не каже, як трактувати відхилення, спричинене самим новим ваговим коефіцієнтом, яке не є ні рухом ринку, ні рішенням управителя фонду.
  • Ці 90 днів рахують від дати пасивного перевищення, але текст не уточнює, хто встановлює цю дату і як вона доводиться.
  • Доповнення до статті 50 частини (31) неможливо оцінити з акта про внесення змін, бо доповнену частину не відтворено.

Корисні поради

  1. Якщо ви учасник другого або третього рівня, перевірте рівень ризику, заявлений у проспекті схеми, до якої ви робите внески. Саме він, а не показана дохідність, є орієнтиром, від якого міряють відхилення.
  2. Не плутайте рівень ризику з дохідністю. Фонд може залишитися в тій самій категорії ризику й після зростання вагового коефіцієнта акцій, якщо його експозиція на акції невелика.
  3. Якщо ви управляєте фондом, перерахуйте активи, зважені на ризик, з новим коефіцієнтом 30% для акцій і прав від дати опублікування, а не від кінця місяця.
  4. Стежте за періодичними звітами управителя фонду, щоб побачити, чи фонд увійшов у процедуру виправлення і відколи спливають ті 90 днів.
  5. Повний перелік вагових коефіцієнтів дивіться в Додатку B у його новій редакції. Старі коефіцієнти, розкидані по послідовних змінах, більше не є надійним орієнтиром.

Часті запитання

Що таке рівень ризику приватного пенсійного фонду?
Величина у відсотках, яку щоденно обчислюють з вартості активів, зважених на ризик. Кожен фонд заявляє рівень ризику в проспекті пенсійної схеми й повинен утримуватися в його межах.
Що змінюється для акцій?
До них застосовують ваговий коефіцієнт 30% через новий пункт, доданий до статті 51 частини (1), а Додаток B вносить їх до таблиці з тим самим значенням.
Скільки часу має управитель фонду на виправлення відхилення?
Щонайбільше 90 календарних днів від дати пасивного перевищення або зниження понад чи нижче меж заявленого рівня ризику.
Відколи діють нові правила?
Від 10 липня 2026 року, дати опублікування в Офіційному віснику Румунії. Стаття II прямо передбачає набрання чинності з опублікуванням.
Чи зменшиться моя пенсія через цю норму?
Норма не змінює внесків і не зобов’язує продавати жодного активу. Вона змінює спосіб вимірювання ризику портфеля та строк, у який управитель фонду має виправити відхилення.
Що означає пасивне відхилення?
Вихід за межі заявленого рівня ризику, який не походить від інвестиційного рішення управителя фонду. У первісній редакції норми відхилення, спричинене надходженням внесків або переказами учасників, пасивним відхиленням не вважалося.
Що буде з активами, яких немає в Додатку B?
Остання позиція таблиці, «інші активи», має ваговий коефіцієнт 0%.

Аналіз редакції

П’ять змін виглядають технічними й не пов’язаними між собою. Це не так. Дві з них читаються разом і розповідають ту саму історію: ASF підіймає ваговий коефіцієнт акцій, отже, зростає виміряний рівень ризику фондів, які тримають акції, і тим самим актом збільшує з 60 до 90 днів строк, у який управитель фонду має повернути фонд у заявлені межі. Перше положення породжує відхилення, друге дає час їх виправити. Порядок, у якому вони стоять у тексті, пункт 2 і пункт 4, приховує те, що вони відповідають одне одному.

Цікаво й те, як зроблено це підвищення. ASF не переніс акції з одного наявного щабля на інший, а створив новий щабель, 30%, через пункт c1), вставлений між c) і d). Вийшла шкала з шести щаблів, 100, 75, 50, 30, 25 і 0, замість п’яти в первісній редакції норми. Різниця не косметична: проміжний щабель дозволяє тонші майбутні коригування, але й ускладнює відстеження того, де перебуває кожен клас активів, надто в тексті, який багато разів змінювали від його опублікування в січні 2012 року.

Залишається питання, якого акт не торкається. Рівень ризику обчислюють щоденно, а норма набирає чинності просто в день опублікування. Фонд, який 9 липня 2026 року перебував у межах заявленого рівня ризику, може вийти з них 10 липня, нічого не купивши й не продавши, лише тому, що змінився ваговий коефіцієнт акцій. Строк 90 днів спливає, згідно зі статтею 52 частиною (1), від дати пасивного перевищення, проте відхилення, спричинене зміною правила обчислення, не є ні рухом ринку, ні рішенням управителя фонду. Текст не каже, чи належить воно до пасивних відхилень, а отже, і відколи починає спливати строк.

Насамкінець зауваження про те, чого з акта дізнатися не можна. Перша зміна додає «дивіденди до отримання» до переліку зі статті 50 частини (31), частини, яку в нормі про внесення змін ніде не відтворено. Читач, зокрема й учасник фонду, не може оцінити наслідок цього доповнення, не відкривши консолідовану редакцію норми. Для акта, який змінює спосіб вимірювання ризику пенсійних грошей кількох мільйонів людей, це велика відстань між тим, що публікують, і тим, що з опублікованого можна зрозуміти.

Що потрібно змінити

  • Слід прямо сказати, як трактувати відхилення, спричинене зміною вагових коефіцієнтів. Або віднісши його до пасивних відхилень, або через власний строк, що спливає від набрання чинності.
  • Норма, яка змінює спосіб обчислення ризику, мала б передбачати строк набрання чинності, а не негайне застосування. Навіть кілька днів дозволили б управителям фондів перерахувати заздалегідь, а не заднім числом.
  • Точкові зміни варто супроводжувати текстом доповненої частини. «Дивіденди до отримання» самі собою не кажуть нічого, а норму пишуть не лише для тих, хто має під рукою консолідовану редакцію.
  • Перевидання Норми № 11/2011 було б корисним. Після стількох послідовних втручань єдиний текст зробив би перевірюваною, з одного прочитання, шкалу вагових коефіцієнтів, на яку спирається віднесення фондів до рівнів ризику.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 567 від 10 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 111 KB акт починається на сторінці 15

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.