Коротко

  • Конституційний Суд встановив, що Постанови Парламенту № 45/2025 і № 46/2025, якими було призначено адміністративні ради Румунської телевізійної компанії та Румунської радіомовної компанії, є неконституційними. Причина в обох випадках та сама: розподіл місць не врахував вагу парламентських груп.
  • Неконституційність стосується лише 8 місць із 13, які пропонують парламентські групи. Призначення голів двох рад, які водночас є генеральними директорами цих установ, припиняє свою юридичну дію 4 вересня 2026 року, і Парламент має відновити процедуру.
  • Обидва рішення ухвалено більшістю голосів, а не одноголосно. Суддя Лаура-Юліана Скинтей написала окрему думку до кожного з них і наполягала, що звернення слід було відхилити, бо закон не вимагає округлення часток місця.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 394 від 29 квітня 2026 року і Рішення Конституційного Суду № 395 від 29 квітня 2026 року
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 748 від 4 вересня 2026 року
Набирає чинності: 4 вересня 2026 року, дата публікації

Адміністративні ради Румунського телебачення і Румунського радіо, призначені Парламентом у листопаді 2025 року, втрачають правову підставу з 4 вересня 2026 року. В Офіційному віснику Румунії № 748 від 4 вересня 2026 року одне за одним з’явилися Рішення № 394 і Рішення № 395 Конституційного Суду, обидва ухвалені 29 квітня 2026 року. Перше стосується Постанови Парламенту № 45/2025, якою було визначено склад адміністративної ради Румунської телевізійної компанії. Друге стосується Постанови Парламенту № 46/2025 з тим самим предметом для Румунської радіомовної компанії. Суд задовольнив обидва звернення. Як і в разі будь-якого рішення Конституційного Суду, наслідки настають від дати публікації і лише на майбутнє.

Звернення подали парламентські групи Альянсу за об’єднання румунів у Палаті депутатів і в Сенаті, і їх зареєстрували в Суді 22 грудня 2025 року за номерами 14.466 і 14.467. Докір був один: під час висування членів групи AUR подали по дві кандидатури основних членів і по дві кандидатури заступників, а об’єднані комісії з питань культури обох палат схвалили лише по одній з кожної категорії. Решта висуванців до списків, поставлених на голосування в пленарному засіданні, вже не потрапила.

Закон № 41/1994 про організацію та діяльність Румунської радіомовної компанії і Румунської телевізійної компанії у ст. 19 ч. (2) літ. a) визначає, що об’єднані парламентські групи пропонують кандидатів на 8 із 13 місць у раді, відповідно до їхньої політичної конфігурації та ваги в Парламенті. Решту 5 місць заповнюють з інших джерел: Президент Румунії, Уряд, працівники двох компаній і парламентська група національних меншин. Суд визнав, що обидва критерії, конфігурація і вага, є сукупними та обов’язковими, а політичні переговори між лідерами не можуть їх обійти.

Відправною точкою аналізу є таблиця парламентської арифметики. Станом на 18 листопада 2025 року, дату ухвалення двох постанов, у Парламенті було 463 депутати і сенатори: 129 в об’єднаних групах PSD, 90 в AUR, 73 в PNL, 59 в USR, 32 в UDMR, 17 у групі національних меншин, 15 у SOS România, 14 у POT, 12 у групі PACE в Сенаті та 22 позафракційні парламентарі. Суд порівняв ці ваги зі складом, за який проголосували, і встановив дві речі: групи, що перевищували 10% від загальної кількості парламентарів, отримали стільки ж місць, скільки група з показником нижче 10%, а інші групи з показником нижче 10% не отримали жодного. Різниця у вазі у два або три рази, пише Суд у пункті 59 обох рішень, мала б давати іншу кількість місць.

Другий докір стосується пленарного засідання, а не комісій. Суд нагадує, що висновок парламентської комісії є попереднім актом рекомендаційного характеру і що пленарне засідання могло повернути списки до комісій або запропонувати поправки. На спільному засіданні 18 листопада 2025 року клопотання про повернення відхилили, а пленарне засідання схвалило пропозиції комісій. Висновок, однаковий в обох рішеннях, полягає в тому, що порушено ст. 1 ч. (3) і ч. (5) Конституції, тобто принцип правової держави та обов’язковість дотримання закону.

Наслідки, які це має

Резолютивна частина обох рішень не скасовує постанови Парламенту повністю. Використана формула така: кожна постанова «є неконституційною в частині висування кандидатів об’єднаними парламентськими групами двох палат Парламенту». На практиці відпадають 8 місць основних членів, запропонованих групами, разом з їхніми заступниками, у кожній із двох установ. 5 місць, які надходять від Президента, Уряду, працівників і групи меншин, резолютивна частина не зачіпає.

У пункті 62 Суд уточнює, що постанови зберігають презумпцію конституційності до дати публікації рішень, тож юридичні акти, ухвалені двома адміністративними радами до 4 вересня 2026 року, залишаються чинними. Ніщо з того, що ради вирішили за останні дев’ять з половиною місяців, не скасовується ретроактивно.

Пункт 63 містить частину з найпомітнішим наслідком. Акт, яким Парламент призначив голову кожної адміністративної ради на підставі ст. 19 ч. (7) Закону № 41/1994, припиняє свою юридичну дію в день публікації, тобто 4 вересня 2026 року. Оскільки голова адміністративної ради, за тим самим законом, є водночас генеральним директором компанії, виконавче керівництво Румунського телебачення і суспільного радіо з того дня залишається без підстави для призначення. Парламент має зробити нове призначення з-поміж осіб, які увійдуть до нового складу рад.

Рішення не встановлюють жодного строку для повторення процедури. Не кажуть і про те, хто керує двома компаніями в проміжку між припиненням призначень і новим голосуванням Парламенту. Закон № 41/1994 передбачає продовження мандата ради лише в одній конкретній ситуації, коли процедура призначення не завершується протягом легіслатури, в якій її розпочали, а це не той випадок. А звичайний механізм заповнення місця, що звільнилося, заміна основного члена його заступником, не працює, бо рішення виводить з ради основних членів і заступників одночасно.

Суд також зазначає в пункті 64 кожного рішення, що обов’язковими є не лише резолютивні частини, а й мотиви, на яких вони ґрунтуються. Це означає, що міркування про вагу груп саме по собі стає правилом для майбутньої процедури, а не лише для скасованої.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

До 4 вересня 2026 року дві ради працювали звичайно. Мандати попередніх рад спливли 15 листопада 2025 року, об’єднані постійні бюро розпочали процедуру 12 листопада 2025 року, а нові склади проголосували 18 листопада 2025 року і опублікували в Офіційному віснику Румунії № 1061 того самого дня. Мандат члена адміністративної ради триває 4 роки, тож він мав би тривати до листопада 2029 року.

Від 4 вересня 2026 року 16 посад основних членів і ті, що супроводжували їх як заступники, по 8 у кожній компанії, більше не мають підстави. Змінюється і спосіб обчислення, принаймні як принцип. Раніше розподіл місць, що залишалися після першого кола, відбувався через переговори між лідерами груп, і цей механізм Регламент Сенату прямо визнає у ст. 43 літ. e), через повноваження Комітету лідерів установлювати алгоритм представництва. Після цих рішень переговори залишаються можливими, але більше не можуть дати результат, який виходить за межі ваги кожної групи.

Змінилася й практична ставка для малих груп. Суд прямо докоряє, що групи з вагою нижче 10% не представлені взагалі, а це порушує питання місць для SOS România і для Партії молодих людей, які не отримали жодного, хоча висували кандидатів.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Встановлює правило, яке можна перевірити: 8 місць діляться за вагою, і домовленості між лідерами не можуть переписати результат. Досі критерій згадували, але ніхто його не контролював.
  • Підтверджує, що індивідуальна постанова Парламенту, навіть якщо вона лише призначає людей, може дійти до Конституційного Суду, коли стосується установи, передбаченої Конституцією. Суспільне телебачення і радіо підпадають сюди через ст. 31 ч. (5) Конституції.
  • Знову ставить під питання роль пленарного засідання. Суд ясно каже, що висновок комісій є рекомендацією і що пленарне засідання мало під рукою повернення до комісії, тож воно не може ховатися за підготовчими роботами.
  • Виносить у публічний простір точні цифри парламентських ваг на конкретну дату, і це робить наступний розподіл значно важчим для оскарження або для імпровізації.

Що залишається проблемою

  • Суд не каже, скільки місць належало AUR, ані який метод обчислення треба застосовувати до часток місця. Закон його не передбачає, а Парламент відновлює процедуру без обов’язкової формули, тож той самий спір може повторитися.
  • Строку немає. Рішення кажуть, що Парламент «має зробити нове призначення», без жодної граничної дати, а дві установи залишаються без законно призначеного керівництва на невизначений час.
  • 16 основних членів і їхні заступники втрачають мандати без жодного персонального докору. Вада є в парламентській процедурі, а не в їхній роботі.
  • Рішення ухвалено 29 квітня 2026 року, а опубліковано 4 вересня 2026 року. Увесь цей час ради, про які Суд уже вирішив, що вони сформовані неправильно, продовжували керувати двома компаніями з повними повноваженнями.
  • Окрема думка звертає увагу, що дострокове припинення мандатів керівництва суспільного мовника суперечить стандартам Венеційської комісії і ст. 5 ч. (2) Регламенту (ЄС) 2024/1.083, який вимагає, щоб ці мандати були захищені протягом усього строку.

Корисні поради

  1. Якщо стежите за справою, запам’ятайте дату, яка має значення: 4 вересня 2026 року, а не 29 квітня 2026 року. Ухвалення не породжує наслідків, їх породжує публікація в Офіційному віснику Румунії.
  2. Не плутайте два рішення. Рішення № 394 стосується телебачення, через Постанову № 45/2025. Рішення № 395 стосується радіомовлення, через Постанову № 46/2025. Тексти майже однакові, але справи різні: 5.126L2/2025 і 5.127L2/2025.
  3. Якщо у вас є договір, рішення ради або адміністративне рішення, видане однією з двох компаній до 4 вересня 2026 року, воно залишається чинним. Пункт 62 обох рішень каже це прямо.
  4. Щодо актів, виданих після 4 вересня 2026 року і до нового призначення, просіть указати підставу представництва особи, яка підписує. Рішення цю ситуацію не врегульовують.
  5. Скасований поіменний склад міститься в додатках, відтворених у самому тексті рішень, у пункті 42 кожного з них. Це публічні списки, корисні, якщо перевіряєте конфлікти інтересів або стаж.
  6. Якщо хочете зрозуміти протилежний аргумент, прочитайте окрему думку. В обох актах вона довша за саме рішення і містить таблицю обчислення ваг із частками місця для кожної групи.
  7. Стежте за порядком денним спільних засідань двох палат. Саме там з’явиться нова процедура висування разом зі спільним висновком комісій з питань культури.

Часті запитання

Хто просив Конституційний Суд перевірити дві постанови?
Парламентські групи Альянсу за об’єднання румунів у Палаті депутатів і в Сенаті, за підписом лідерів груп. Звернення зареєстрували в Суді 22 грудня 2025 року.
Уся постанова Парламенту неконституційна чи лише частина?
Лише частина про висування кандидатів об’єднаними парламентськими групами, тобто 8 із 13 місць кожної ради. Решта 5 місць, які надходять від Президента Румунії, Уряду, працівників і парламентської групи національних меншин, резолютивною частиною не охоплені.
Чи залишаються на посаді члени, призначені постановами, визнаними неконституційними?
Ні. Рішення кажуть у пункті 63, що акт призначення Парламенту припиняє свою юридичну дію в день їх публікації, тобто 4 вересня 2026 року, і Парламент має зробити нове призначення з-поміж осіб, які увійдуть до нового складу рад.
Що буде з рішеннями, які ці ради ухвалили досі?
Вони залишаються чинними. Суд показує в пункті 62, що постанови Парламенту зберігали презумпцію конституційності до публікації рішень, тож юридичні акти, ухвалені радами до 4 вересня 2026 року, не зачеплені.
За скільки часу Парламент має повторити призначення?
Рішення не передбачають жодного строку. Вони лише кажуть, що Парламент «має зробити нове призначення» з дотриманням ст. 19 ч. (7) Закону № 41/1994.
Чому публікація тривала так довго?
Рішення ухвалено 29 квітня 2026 року, а опубліковано 4 вересня 2026 року, через 128 днів. Рішення цього проміжку не пояснюють. Закон не передбачає максимального строку для складення тексту і надсилання його до публікації.
Чи були судді згодні між собою?
Ні. Обидва рішення ухвалено більшістю голосів, і ця формула написана в самому тексті рішень, у пункті 65. Суддя Лаура-Юліана Скинтей підписала окрему думку до кожного з них, у якій стверджує, що звернення слід було відхилити як необґрунтовані.
Який головний аргумент окремої думки?
Що жоден закон і жоден регламент не вимагає округлення часток місця. За обчисленням з окремої думки, вага AUR у 19,44% давала право на квоту 1,5552 місця з 8, тобто на одне ціле місце, а додаткове місце можна було отримати лише через переговори в комітеті лідерів. Окрема думка також стверджує, що, задовольнивши звернення, Суд проконтролював конкретний спосіб, у який Парламент застосовує власні регламенти, а це порушувало б парламентську автономію, передбачену ст. 64 ч. (1) Конституції.
Чому Конституційний Суд може перевіряти постанову, якою Парламент призначає осіб?
Тому що, згідно з практикою, на яку посилаються рішення, можуть бути перевірені постанови Парламенту, що стосуються організації та діяльності органів конституційного рівня. Суспільні служби радіо і телебачення передбачені у ст. 31 ч. (5) Конституції, яка вимагає і парламентського контролю за їхньою діяльністю.
Що буде з генеральними директорами двох компаній?
Голова адміністративної ради за законом є водночас генеральним директором компанії, а його призначення робить окремо Парламент на підставі ст. 19 ч. (7) Закону № 41/1994. Рішення кажуть, що цей акт призначення припиняє свою дію 4 вересня 2026 року, тож обидві посади залишаються без підстави до нового голосування Парламенту.

Помилки та невідповідності в опублікованому тексті

  • Пункт 65 обох рішень посилається на підставу, яка не відповідає процедурі. Резолютивні частини ухвалено «на підставі ст. 146 літ. d) і ст. 147 ч. (4) Конституції, ст. 1-3, ст. 11 ч. (1) літ. A.d) і ст. 29 Закону № 47/1992». Стаття 146 літ. d) Конституції стосується заперечень про неконституційність, заявлених у судах або в комерційному арбітражі, а ст. 29 Закону № 47/1992 регулює саме цю процедуру. Жодна з них не має стосунку до звернення проти постанови Парламенту. У пунктах 41, 44, 45, 46 і 47 тих самих рішень Суд обґрунтовує свою компетенцію, правильно, на ст. 146 літ. l) Конституції і на ст. 27 Закону № 47/1992. Отже, той самий опублікований акт каже дві різні речі про повноваження, на підставі якого його ухвалено. Текст перевірено за друкованим виданням, на сторінках 9 і 24, тож це не втрата під час вилучення тексту.
  • Пункт 58 рішення більшості і пункт 17 окремої думки рахують той самий Парламент по-різному, на ту саму дату. Більшість зазначає, що 18 листопада 2025 року група PACE в Сенаті мала 12 членів, а позафракційних парламентарів було 22. Окрема думка зазначає 11 членів у PACE і 23 позафракційних. Обидва варіанти дають у сумі 463 парламентарі, тож цифри не можна перевірити одні через одні. Оскільки саме вага груп є критерієм, на якому тримається розв’язання, розбіжність такого роду всередині однієї публікації залишає читача без єдиної числової основи.

Аналіз редакції

Цифра, яка говорить про цю справу найбільше, не з’являється в жодному з двох рішень. Суд ухвалив їх 29 квітня 2026 року, а тексти дійшли до Офіційного вісника Румунії 4 вересня 2026 року, через 128 днів. Ради призначили 18 листопада 2025 року, тож вони працювали 290 днів до дати, коли їхнє призначення припиняє свою дію. Інакше кажучи, майже 44% фактичної тривалості цих мандатів минуло після того, як Суд уже вирішив проти них, а все, що вони ухвалили за цей час, залишається чинним через дію пункту 62. Конституційний контроль, який дає наслідки через чотири місяці і тиждень після голосування суддів, уже не є контролем над ситуацією, що триває, а лише констатацією щодо ситуації, значною мірою вичерпаної.

Друге, що впадає в око, це те, чого резолютивна частина не каже. Суд констатує, що 8 місць «мали бути зайняті кандидатами, запропонованими ними, відповідно до їхньої політичної конфігурації та ваги в Парламенті», але не каже, скільки місць належало групі AUR, не каже, скільки належало UDMR, SOS România чи POT, і не вказує жодного методу розподілу часток. Окрема думка доводить таблицею з пункту 17, що проблема саме в цьому: ваги 27,86%, 19,44%, 15,77%, 12,74% і 6,91% дають квоти 2,2288, 1,5552, 1,2616, 1,0192 і 0,5528 місця, тобто лише 5 цілих місць з 8, а решта 3 розподіляються за правилом, якого Закон № 41/1994 не містить. Метод найбільшого залишку, метод Д’Ондта і поріг округлення дають різні результати, а Парламент має тепер повторити ту саму операцію, не знаючи, який із них відповідає закону. Ніщо не заважає другому зверненню з того самого приводу.

Є й наслідок, який виникає з поєднання двох речей, написаних окремо. Рішення виводить з ради одночасно 8 основних членів і 8 заступників, висунутих групами, у кожній із двох компаній. Але заступник, це саме той механізм, який закон тримає напоготові на випадок, коли місце основного члена звільняється. Тут йому вже нема чого закривати, бо його усувають разом з основним членом. А продовження мандата ради, єдина форма безперервності, передбачена Законом № 41/1994, застосовується лише до ситуації, коли процедура призначення не завершується протягом однієї легіслатури, а це не той випадок. Результат такий, що дві установи суспільної преси залишаються з 4 вересня 2026 року без законно сформованої адміністративної ради і без призначеного генерального директора, а ні рішення, ні закон не кажуть, що відбувається в цей час і до якого моменту.

Нарешті, варто відзначити деталь редагування, яка говорить щось про поспіх наприкінці: пункт 30 окремої думки, доданої до Рішення № 395, підсумовує, що Постанова Парламенту № 46 від 18 листопада 2025 року стосується «висування членів адміністративної ради Румунської телевізійної компанії», хоча ця постанова стосується радіомовлення. Це помилка без юридичних наслідків, бо номер постанови правильний, а окрема думка не має обов’язкової сили, але вона з’являється в останній фразі тексту, який складали 128 днів.

Що потрібно змінити

  • Метод розподілу 8 місць має бути записаний у Законі № 41/1994. Одна-єдина фраза, яка вказує метод найбільшого залишку або метод Д’Ондта, плюс правило розв’язання рівних залишків, перетворила б спірні переговори на обчислення, яке може перевірити будь-хто з таблицею.
  • Законний строк для повторення процедури після рішення про неконституційність. Без нього дві компанії можуть місяцями залишатися без призначеного керівництва, а зволікання нічого не коштує тому, хто зволікає.
  • Пряме розв’язання щодо тимчасового керівництва на період між припиненням призначень і новим голосуванням. Рішення не кажуть, хто керує двома компаніями в цей проміжок, і не відсилають до жодної форми тимчасового керівництва, хоча їхній наслідок саме такий.
  • Максимальний строк між ухваленням і надсиланням до публікації, принаймні для рішень, які припиняють чинні мандати. 128 днів складення тексту означають у цьому випадку 128 днів, протягом яких склад, уже визнаний неконституційним, ухвалював рішення від імені двох публічних установ.
  • Публікація обчислення ваги разом зі спільним висновком комісій. Якби таблиця з кількістю місць, що припадає кожній групі, була публічною до голосування в пленарному засіданні, спір точився б навколо цифр, до голосування, а не навколо процедури, через півтора року після нього.
  • Письмове обґрунтування негативних висновків, які комісії дають кандидатам. В обох справах дві кандидатури відхилили без того, щоб акт показав чому, і саме це живило весь спір, який дійшов до Суду.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 748 від 4 вересня 2026 року 32 сторінки PDF, 209 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.