Алкоголь рахують на момент керування, а не при відібранні крові: Конституційний Суд відхилив заперечення водія

Водій, якого судять у Галаці, попросив Конституційний Суд встановити, що кримінальний закон не каже йому, на який момент вимірюють алкоголь у його крові, а Суд відповів, що цей момент той, коли він тримає кермо в руках. Рішення № 136 від 17 лютого 2026 року опубліковано в Офіційному віснику Румунії № 743 від 3 вересня 2026 року; воно відхиляє як необґрунтоване заперечення щодо неконституційності положень ст. 336 ч. (1) Кримінального кодексу, тобто статті, яка карає керування транспортним засобом із вмістом понад 0,80 г/л чистого алкоголю в крові. Суд зберіг лінію попередніх років, так само як тоді, коли відхилив аргумент іншого водія, незадоволеного тим, що закон не каже, яку школу закінчив поліцейський із радаром.

Заперечення заявив Нікушор Іоніце у справі № 14.325/233/2020 суду першої інстанції міста Галац, кримінальна колегія, у процесі, де вирішувалося питання його вини за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Суд передав справу до Конституційного Суду Ухвалою від 7 липня 2021 року, а в Суді справа отримала номер 2.522D/2021. Від звернення до ухвалення рішення минуло 1 686 днів, тобто чотири роки і сім місяців.

Аргумент захисту виходив зі старішого рішення того самого Суду. Рішенням № 732 від 16 грудня 2014 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 69 від 27 січня 2015 року, Суд встановив, що словосполучення «на момент відібрання біологічних зразків» зі ст. 336 ч. (1) є неконституційним. Причина: момент відібрання не залежить від водія, він може настати через годину або дві після зупинки, а вміст алкоголю за цей час змінюється. Діяння тоді вважалося б закінченим пізніше, ніж було вчинене, що суперечить логіці злочину створення небезпеки. Водій із Галаца стверджував, що, коли те словосполучення вилучили, а Парламент не втрутився, текст залишився взагалі без часового орієнтира, тобто непередбачуваним, із порушенням ст. 1 ч. (5) і ст. 23 ч. (12) Конституції та ст. 7 параграфа 1 Європейської конвенції з прав людини.

Суд відповів, що орієнтир існує і що дав його саме він сам ще у 2014 році: значення 0,80 г/л співвідноситься з моментом учинення діяння керування дорогами загального користування. Решту робить експертиза. У мотивувальній частині зазначено, що встановлення вмісту алкоголю передбачає токсикологічний аналіз зразків і зворотний розрахунок того значення, яке існувало тоді, коли водія зупинили в дорожньому русі. Суд додав ще один аргумент, пов’язаний з адресатом норми: той, хто керує, провадить діяльність із дозволеним ризиком, пройшов певну форму навчання і зобов’язаний стежити за правилами, тож не може посилатися на несподіванку.

Рішення не нове. Ті самі зауваження вже відхилялися Рішенням № 819 від 12 грудня 2017 року і Рішенням № 24 від 19 січня 2021 року, і Суд встановив, що не з’явилося нових обставин, які виправдовували б зміну практики. Рішення ухвалено одностайно, колегією з восьми суддів, і є остаточним.

Одна процесуальна деталь з’являється в пункті 10 рішення. Суд першої інстанції міста Галац постановив звернутися до Конституційного Суду у вступній частині ухвали, а не в резолютивній, тобто не в тій частині наприкінці, яка виконується і яка оскаржується. Суд відзначив помилку, послався на Рішення № 226 від 15 квітня 2014 року і чітко сказав, що не може поставити її у вину авторові заперечення, бо інакше той платив би за помилку суду.

Щодо іншої норми кримінального закону Суд дійшов такого самого висновку: Рішенням Конституційного Суду № 222/2026 він визнав, що використання неточних або неповних документів для європейських коштів залишається злочином.

Наслідки, які це має

Рішення є загальнообов’язковим від дати публікації, тобто від 3 вересня 2026 року, і має силу лише на майбутнє. Правило записане у ст. 147 ч. (4) Конституції: рішення Конституційного Суду публікуються в Офіційному віснику Румунії, а від публікації є обов’язковими для всіх. Оскільки це рішення про відхилення, воно нічого не вилучає з Кримінального кодексу. Його дія полягає в тому, що воно закриває лазівку.

Конкретно, захист, який твердить, що ст. 336 ч. (1) є нечіткою, бо не уточнює момент вимірювання алкоголю, більше не має куди йти. Заперечення можна заявити знову, але суд, який його отримає, встановить, що питання вже вирішене, а Суд тричі показав те саме рішення: у 2017 році, у 2021 році і тепер, у 2026 році.

Для справи, з якої все почалося, суд першої інстанції міста Галац отримує повідомлення про рішення і продовжує розгляд. Для решти справ, що перебувають у провадженні, наслідок такий самий: залишається чинним механізм, за яким значення вмісту алкоголю на момент керування відновлюється з проби крові, відібраної пізніше. У своїй позиції Уряд зазначив, що інструментом, який нині використовується для цієї оцінки, є формула Відмарка, яка враховує особливості людини та проміжок між початком споживання і досягненням максимальної концентрації в крові. Суд ні прямо не схвалив, ні прямо не відкинув цей метод, він лише зазначив, що зворотний розрахунок можливий.

Непрямий наслідок стосується тих, хто ще перебуває в процесі за старими діяннями. Рішення стосується редакції, що діяла до Закону № 200/2023, тобто діянь, учинених до 8 липня 2023 року включно. Для них застосовною залишається норма, яка передбачала позбавлення волі від одного до 5 років або штраф, згідно з правилом про більш м’який кримінальний закон зі ст. 5 Кримінального кодексу.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Редакція, яку аналізував Суд, звучала так: керування дорогами загального користування транспортним засобом, для якого закон вимагає посвідчення, особою, яка на момент відібрання біологічних зразків має вміст понад 0,80 г/л чистого алкоголю в крові, карається позбавленням волі від одного до 5 років або штрафом. Словосполучення про момент відібрання було визнане неконституційним у грудні 2014 року і перестало породжувати наслідки, але роками залишалося надрукованим у Кримінальному кодексі.

Тут з’являється найдовший проміжок у всій цій історії. Ст. 147 ч. (1) Конституції дає Парламентові або Уряду 45 днів від публікації рішення, щоб узгодити текст з основним законом, а протягом цього строку положення, визнані неконституційними, зупиняються в силу закону. Строк почався 27 січня 2015 року і сплив 13 березня 2015 року. Парламент утрутився Законом № 200/2023, опублікованим 6 липня 2023 року. Між двома публікаціями минуло 3 082 дні, тобто понад 68 конституційних строків.

Закон № 200/2023 переписав ст. 336 ч. (1) через ст. I п. 7 і просто вилучив словосполучення, що втратило силу, не поставивши на його місце інше. Текст став таким: керування дорогами загального користування транспортним засобом, для якого закон передбачає обов’язковість наявності посвідчення, особою, яка має вміст понад 0,80 г/л чистого алкоголю в крові, карається позбавленням волі від одного до 5 років або штрафом. Той самий закон запровадив і нову статтю, 336¹, яка карає споживання алкоголю чи психоактивних речовин після дорожньо-транспортної пригоди, до відібрання зразків. Закон опубліковано 6 липня 2023 року, і він набрав чинності через три дні, тобто 9 липня 2023 року.

Друга зміна настала швидко. Через ст. III п. 4 Закону № 172/2024, опублікованого в Офіційному віснику Румунії № 510 від 31 травня 2024 року і чинного від 3 червня 2024 року, покарання посуворішало: позбавлення волі від 1 до 5 років і заборона здійснювати певні права, без альтернативи штрафу. Між набранням чинності двома законами минуло 330 днів. Наслідок у тому, що три різні редакції того самого пункту застосовуються сьогодні паралельно, залежно від дати діяння: та, що діяла до 9 липня 2023 року, та, що діяла з 9 липня 2023 року до 2 червня 2024 року, і та, що діє з 3 червня 2024 року.

Не змінилося саме те, з чого почався процес. Навіть після двох втручань Парламенту ст. 336 ч. (1) не каже в тексті, до якого моменту співвідносяться ті 0,80 г/л. Відповідь міститься в мотивах рішення Конституційного Суду від 2014 року, яких водій ніяк не знайде, читаючи Кримінальний кодекс.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання

Аналіз редакції