Коротко
- Конституційний суд відхилив як неприйнятне заперечення, яким вимагали скасування чинного правила щодо строку оскарження примусового виконання.
- Фактично нічого не змінюється: строк оскарження у 15 днів і надалі обчислюється від отримання ухвали про дозвіл на виконання, повідомлення про сплату, або від дати, коли боржник дізнався про перший виконавчий акт.
- Рішення є остаточним і загальнообов’язковим, тож остаточно закриває цей шлях оскарження положення закону.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 654 від 7 серпня 2026
Ухвалено: 5 березня 2026
Конституційний суд відхилив як неприйнятне заперечення неконституційності, подане проти правила, яке визначає момент, з якого починається перебіг строку оскарження примусового виконання. Рішення № 211/2026, опубліковане в Офіційному віснику Румунії майже через п’ять місяців після ухвалення, підтверджує чинний текст ст. 715 п. (1) підп. 3 Цивільного процесуального кодексу і закриває шлях оскарження, відкритий у 2021 році боржницею, яка оскаржувала спосіб, у який суди обчислюють цей строк, зокрема в чутливих ситуаціях на кшталт арешту пенсії за віком.
Справа розпочалася зі скарги на примусове виконання, яку суди відхилили як подану із запізненням. Заявниця стверджувала, що закон недостатньо чітко визначає момент «дізнання про перший виконавчий акт», залишаючи місце для різних тлумачень від справи до справи, з драматичними наслідками для тих, хто оскаржує виконання із запізненням. Проте Суд вважав, що зазначена проблема стосується застосування закону судами в конкретних справах, а не неконституційності самого тексту – а такий тип критики не належить до компетенції Конституційного суду.
Наслідки, які це має
Для тих, хто перебуває в процедурі примусового виконання, рішення нічого не змінює в обчисленні строків: правило залишається тим самим, що й у Цивільному процесуальному кодексі, і застосовується судами так само, як і раніше. Реальний ефект інший: остаточно зникає будь-яка надія оскаржити цей текст у конституційний спосіб, а суди більше не муситимуть аналізувати подібні аргументи, подані як заперечення неконституційності – вони зможуть напряму відхиляти такі клопотання, посилаючись на це рішення.
Для адвокатів і практиків рішення підтверджує, що будь-яка скарга на примусове виконання, подана після спливу 15 днів від першого відомого виконавчого акта, ризикує бути відхиленою як подана із запізненням, без можливості посилатися на нечіткість закону як аргумент неконституційності. Це друге останнім часом рішення Суду, опубліковане в той самий період, яке підтверджує стабільність важливих для громадян законних строків – див. також рішення, яким CCR підтвердив строки відповіді на запити публічної інформації. Інше рішення з того самого номера Офіційного вісника Румунії, Рішення CCR № 214/2026, підтверджує, що рішення у справах про оскарження примусового виконання, як правило, не підлягають касаційному оскарженню. Також у сфері відносин між кредиторами й боржниками Рішення CCR № 807/2025 підтверджує інший важливий механізм для тих, хто перебуває у фінансових труднощах – передачу житла в рахунок погашення іпотечного кредиту.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
- Нічого в тексті: ст. 715 п. (1) підп. 3 Цивільного процесуального кодексу залишається без змін.
- Закривається шлях оскарження: аргумент «закон нечіткий щодо цього строку» більше не можна використати як заперечення неконституційності в інших справах.
- Підтверджена судова практика: Суд повторно підтверджує, з посиланням на попередні рішення (№ 188/2015, № 504/2014), що тлумачення закону судами не може бути оскаржене шляхом конституційного контролю.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Передбачуваність: правило 15-денного строку залишається стабільним, без ризику раптової зміни судової практики.
- Суди можуть швидше відхиляти скарги, засновані на тому самому, уже вирішеному аргументі.
Що залишається проблемою
- Точний момент «дізнання про перший виконавчий акт» на практиці залишається питанням тлумачення від справи до справи – саме те, на що скаржилася заявниця.
- Особи без юридичної підготовки залишаються вразливими до пропуску 15-денного строку через практичну нечіткість моменту відліку.
Корисні поради
- Якщо у вас арештовано рахунок або дохід: негайно перевірте дату, коли ви дізналися про арешт (виписка з рахунку, повідомлення банку, розмова з роботодавцем) – саме з цієї дати починається 15-денний строк оскарження.
- Якщо ви отримали повідомлення про сплату або ухвалу про дозвіл на виконання: строк обчислюється від дати їх отримання, а не від дати фактичного арешту.
- Не чекайте, поки будете «впевнені» в усіх деталях: якщо маєте сумніви, подайте скаргу протягом 15 днів від першого сигналу (повідомлення про сплату, арешт, повідомлення) – підстави можна доповнити пізніше, але строк подання продовжити не можна.
- Зверніться до судового виконавця або адвоката одразу, як тільки дізнаєтеся про виконавчий акт, особливо якщо арештований дохід – це пенсія чи рідко використовуваний рахунок.
Часті запитання
Що вирішив Конституційний суд?
З якого моменту починається перебіг 15-денного строку для скарги на виконання?
Чому заперечення відхилили, якщо позначена проблема була реальною?
Чи можна ще оскаржити цей текст закону в конституційний спосіб?
Що робити, якщо строк у 15 днів уже пропущено?
Та сама логіка невтручання у вибір законодавця щодо додаткових виплат заробітної плати простежується й у рішенні, яким CCR залишив чинною умову щодо зарплати 2022 року для доплати за ризик ветеринарним лікарям.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 654 від 7 серпня 2026 8 сторінок PDF, 85 KB акт починається на сторінці 4
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.