Коротко

  • Конституційний Суд Румунії відхилив звернення Президента Румунії і залишив чинним закон, який встановлює на 2026 рік квоту в 859 бурих ведмедів на рівні запобігання та 110 на рівні втручання, тобто 969 особин загалом.
  • Рішення ухвалено більшістю голосів, а не одностайно, а двоє суддів підписали окрему думку, у якій стверджують, що закон ухвалили без досліджень, які показували б, що альтернативні заходи не працюють, хоча саме цього вимагає Оселищна директива.
  • Закон запроваджує і нові обмеження: заборонено відстрілювати самиць із ведмежатами віком до 2 років та вилучати квоту запобігання на територіях, де полювання заборонене. Від 2028 року квоти встановлюватимуть не законом, а наказом міністра, на підставі генетичного дослідження.
Акт: Рішення CCR № 733/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 630 від 30 липня 2026 року
Набирає чинності: 30 липня 2026 року

Закон, який дозволяє вилучення 969 бурих ведмедів у 2026 році, є конституційним. Конституційний Суд Румунії відхилив як необґрунтоване заперечення, сформульоване Президентом Румунії проти закону про внесення змін до Надзвичайної постанови Уряду № 81/2021, ухваливши Рішення № 733 від 24 червня 2026 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 630 від 30 липня 2026 року. Це вже вдруге цього літа Суд визнає конституційним оскаржений екологічний закон, після того як встановив, що закон про гідроелектростанції в природоохоронних територіях є конституційним.

Ставки тут одні з найбільш спірних за останні роки. Бурий ведмідь є суворо охоронюваним видом за Директивою 92/43/ЄЕС, відомою як Оселищна директива, а Румунія має найбільшу популяцію в Європейському Союзі. Ініціатори закону послалися на те, що кількість особин перевищила поріг у 4 000, який фахівці вважають оптимальним, а інциденти та збитки почастішали. Екологічні організації та Президент наполягали, що держава не довела вичерпання м’якших альтернатив.

Закон ухвалив Сенат як перша палата, до якої надійшов проєкт, 18 березня 2026 року, та Палата депутатів як вирішальний орган, 22 квітня 2026 року. Його надіслали на промульгацію 4 травня, а Президент звернувся до Суду 21 травня, у строк 20 днів, передбачений ст. 77 ч. (1) Конституції. До справи додали також меморандуми amicus curiae.

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає в розблокуванні промульгації. Відхилене заперечення означає, що Президент зобов’язаний промульгувати закон, а той входить у звичайний обіг публікації та застосування. Рішення Суду є остаточним і загальнообов’язковим від дня опублікування.

Другий наслідок стосується самої цифри. На 2026 рік затверджено 859 особин, які становлять рівень запобігання в масштабі країни, і 110 особин, які становлять рівень втручання. Розподіл квоти запобігання за повітами та мисливськими угіддями здійснюється згідно з додатком № 5, заміненим додатком до нового закону.

Третій наслідок стосується того, хто і як може стріляти. Особин із квоти запобігання можуть вилучати до 31 грудня 2026 року мисливці, під координацією спеціалізованого технічного персоналу, найнятого управителем угіддя, методами полювання, дозволеними Законом № 407/2006. Особин із квоти втручання можна вилучати, теж до 31 грудня 2026 року, лише спеціалізованим технічним персоналом управителя угіддя і лише методами полювання із засідки та скраданням.

Четвертий наслідок становить набір правил відбору, розрахованих на баланс між віковими групами та статями і на захист домінантних особин. На мисливських угіддях із рівнем запобігання у дві або три особини потрібно вилучити щонайменше одну особину, шкура якої не перевищує 400 балів C.I.C. На угіддях із рівнем у чотири або п’ять особин таких особин має бути щонайменше дві. Якщо ці умови не дотримані, шкуру та череп передають територіальному підрозділу Національної лісової охорони, і вони стають приватною власністю держави.

П’ятий наслідок стосується часового горизонту. Правила зі статей 3^1 до 3^5 застосовуються відповідно і у 2027 році. Починаючи з 2028 року кількість особин та розподіл за повітами і мисливськими угіддями встановлюють не законом, а наказом керівника центрального органу публічної влади, відповідального за полювання, до 15 травня кожного року, на підставі дослідження з аналізу генетичних проб.

Шостий наслідок має характер прецеденту. Суд визнав, що Оселищна директива може бути нормою відліку в конституційному контролі, через ст. 148 Конституції, у поєднанні з правом на здорове довкілля зі ст. 35 та обов’язком держави охороняти довкілля зі ст. 135 ч. (2) п. e). Проте він вважав, що закон цю перевірку проходить.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Надзвичайна постанова Уряду № 81/2021, опублікована в Офіційному віснику Румунії № 732 від 26 липня 2021 року та затверджена зі змінами Законом № 197/2022, вже встановила механізм двох рівнів, запобігання та втручання. Затверджений тепер закон оновлює цифри на 2026 рік і, що важливіше, додає обмеження, яких раніше в тексті не було.

Найчіткішим є заборона вилучати самиць із ведмежатами віком до 2 років. Це елементарне правило збереження виду, якого бракувало в букві закону і яке залишали на розсуд практики.

Друге нове обмеження забороняє вилучення квоти запобігання на територіях, де полювання заборонене згідно із Законом № 407/2006. Президент розкритикував саме цей пункт, стверджуючи, що коли в додатку залишаються мисливські угіддя, які включають заборонені зони, то цифра 859 обґрунтована помилково. Суд відповів, що текст є достатньо чітким, бо його читають разом зі ст. 17 ч. (2^2) Закону № 407/2006, згідно з якою плани мисливського менеджменту узгоджують із планами природоохоронних територій.

Третя зміна стосується режиму трофеїв. Коли умови відбору не дотримані, шкура та череп більше не залишаються в управителя угіддя, а переходять у приватну власність держави, і управитель більше не сплачує тариф, передбачений за черепи. Це майнова санкція, яка стримує вилучення великих особин, тих, що мають трофейну цінність.

Четверта зміна полягає в переході, з 2028 року, від закону до наказу міністра. Саме це заперечують судді, які підписали окрему думку: якщо з 2028 року розподіл здійснюють адміністративно, на підставі генетичного дослідження, то й на 2026 та 2027 роки встановлення квот законом виглядає, на їхню думку, як техніко-адміністративна операція, вбрана у форму закону.

Окрема думка йде далі. У ній стверджується, що закон не проходить перевірки на відсутність задовільної альтернативи, якої кумулятивно вимагає ст. 16 Оселищної директиви. Ініціатори посилалися на електричні огорожі, контейнери, захищені від ведмедів, та інформування населення, кажучи, що це не компенсує перенаселення, але, як зазначено в окремій думці, ні законодавець, ні конституційний суддя не мали в розпорядженні конкретних даних чи досліджень впливу, які підтверджували б такий висновок. Пояснювальна записка перелічує інциденти, що сталися, проте не оцінює ефекту альтернативних заходів.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Розблоковує закон, на який чекали громади гірських районів, де напади та збитки стали поточною проблемою громадської безпеки.
  • Вносить у текст заборону вилучати самиць із ведмежатами до 2 років, гарантію збереження виду, якої раніше в законі не було.
  • Прямо забороняє вилучення квоти запобігання там, де полювання і так заборонене, що захищає чутливі території.
  • Стримує трофейне полювання правилом балів C.I.C. та переходом шкури й черепа у власність держави тоді, коли правила не дотримані.
  • Переносить рішення, з 2028 року, на наукову основу: наказ міністра, обґрунтований дослідженням з аналізу генетичних проб, із фіксованим строком, 15 травня кожного року.
  • Підтверджує, що Оселищну директиву можна використовувати як норму відліку в конституційному контролі, а це посилює захист довкілля на майбутнє.

Що залишається проблемою

  • Рішення ухвалене не одностайно. Окрема думка показує, що бракує конкретних даних та досліджень впливу, які довели б, що запобіжні альтернативи не працюють, а цієї умови Оселищна директива вимагає кумулятивно.
  • Встановлення законом квот за повітами та мисливськими угіддями позбавляє тих, кого це стосується, процесуальних гарантій права Європейського Союзу: адміністративний наказ можна оскаржити в адміністративному суді, а закон оскаржити не можна.
  • Затвердження на конституційному рівні не закриває тему на європейському. Європейська Комісія може будь-коли розпочати процедуру про порушення, якщо вважатиме, що відступ не відповідає ст. 16 Оселищної директиви.
  • Цифра 4 000 особин, названа оптимальним порогом, не має обґрунтування, наведеного в тексті закону, а генетичне дослідження стає обов’язковим лише з 2028 року.
  • Правила відбору застосовуються тільки до угідь із двома та до п’яти особинами. Для угідь з однією особиною або з більш ніж п’ятьма еквівалентного критерію немає.
  • Квоти на 2027 рік переймають автоматично, через відсилання, без переоцінки ситуації на місцях наприкінці 2026 року.

Корисні поради

  1. Якщо живете в зоні з ведмедями, перевірте додаток до закону. Розподіл здійснюють за повітами та мисливськими угіддями, тож можете дізнатися, скільки особин припадає на вашу зону і хто є відповідальним управителем угіддя.
  2. Не плутайте два рівні. Квоту запобігання вилучають мисливці, дозволеними методами полювання. Квоту втручання вилучає лише технічний персонал управителя угіддя, тільки із засідки та скраданням, для конкретних ситуацій небезпеки.
  3. Якщо ви зазнали збитків від ведмедя, збережіть докази. Констатація збитків залишається процедурою, якою обґрунтовують втручання та можливе відшкодування, незалежно від річної квоти.
  4. Як управитель мисливського угіддя, зверніть увагу на правило балів C.I.C. Недотримання умов відбору залишає вас без шкури і без черепа, обидва переходять у приватну власність держави.
  5. Запам’ятайте абсолютні заборони: самиць із ведмежатами до 2 років не вилучають, а квоту запобігання не вилучають на територіях, де полювання заборонене Законом № 407/2006.
  6. Якщо стежите за темою з погляду охорони довкілля, наступною точкою інтересу є 2028 рік, коли кількість особин встановлюватимуть наказом міністра, тобто адміністративним актом, який можна оскаржити в адміністративному суді.
  7. Прочитайте також окрему думку, опубліковану в тому самому Офіційному віснику Румунії. Вона містить юридичний аргумент, на який, найімовірніше, спиратимуться майбутні оскарження, зокрема й на європейському рівні.

Часті запитання

Що вирішив Конституційний Суд Румунії?
Він відхилив як необґрунтоване заперечення про неконституційність, сформульоване Президентом Румунії, і встановив, що закон про внесення змін до Надзвичайної постанови Уряду № 81/2021 є конституційним стосовно сформульованої критики. Рішення ухвалено більшістю голосів і супроводжується окремою думкою.
Скільки ведмедів можна вилучити у 2026 році?
969 загалом: 859 особин, що становлять рівень запобігання в масштабі країни, та 110 особин, що становлять рівень втручання. Розподіл квоти запобігання за повітами та мисливськими угіддями здійснюється згідно з додатком № 5, заміненим додатком до закону.
До якого строку можна вилучати особин?
До 31 грудня 2026 року, як для квоти запобігання, так і для квоти втручання.
Яка різниця між рівнем запобігання та рівнем втручання?
Квоту запобігання вилучають мисливці, під координацією спеціалізованого технічного персоналу управителя угіддя, методами полювання, дозволеними Законом № 407/2006. Квоту втручання вилучає виключно спеціалізований технічний персонал управителя угіддя і лише методами полювання із засідки та скраданням.
Що відбувається із самицями з ведмежатами?
Вилучення самиць із ведмежатами віком до 2 років заборонене. Це нова заборона, прямо запроваджена законом, який затвердив Суд.
Чому Президент оскаржив закон?
Він послався, зокрема, на порушення ст. 148 Конституції у зв’язку з Оселищною директивою, на якість закону, поділ влади та право на здорове довкілля, стверджуючи, що встановлення законом фіксованих квот не відповідає кумулятивним умовам відступу зі ст. 16 директиви і що цифра 859 обґрунтована помилково, оскільки додаток включає мисливські угіддя із зонами, де полювання заборонене.
Що каже окрема думка?
Що заперечення слід було задовольнити, бо ні законодавець, ні Суд не мали конкретних, релевантних і достатніх даних, зокрема з досліджень впливу, які показували б, що запобіжні альтернативи не працюють, а цієї умови вимагає Оселищна директива. Стверджується також, що закон є насправді техніко-адміністративною операцією розподілу квот, яка позбавляє адресатів процесуальних гарантій права Європейського Союзу.
Що буде після 2027 року?
Правила зі статей 3^1 до 3^5 застосовуються відповідно і у 2027 році. Починаючи з 2028 року кількість особин та розподіл за повітами і мисливськими угіддями встановлюють до 15 травня кожного року наказом керівника центрального органу публічної влади, відповідального за полювання, на підставі дослідження з аналізу генетичних проб.
Чи закриває рішення юридичну дискусію остаточно?
Воно закриває внутрішній конституційний контроль щодо цього закону і є остаточним та загальнообов’язковим. Проте воно не перешкоджає процедурі на рівні Європейського Союзу щодо дотримання Оселищної директиви, ані оскарженню в адміністративному суді актів, виданих на виконання закону.
Чи залишається бурий ведмідь охоронюваним видом?
Так. Режим суворої охорони за Оселищною директивою зберігається, а вилучення здійснюють у режимі відступу, за умов ст. 16 директиви, яка вимагає конкретних підстав, відсутності задовільної альтернативи та підтримання популяції у належному стані збереження.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 630 від 30 липня 2026 року 32 сторінки PDF, 203 KB акт починається на сторінці 11

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.