Коротко

  • Конституційний Суд відхилив, одностайно, заперечення, яким оспорювали пороги доходу в 300 і 600 леїв на члена сім’ї зі старої редакції ст. 8 Надзвичайної постанови Уряду № 51/2008, акта, який регулює безоплатну правову допомогу в цивільних справах.
  • Підтверджений текст уже не чинний. Із січня 2023 року пороги більше не є фіксованими сумами, а становлять відсотки від мінімальної заробітної плати: 25% для повної допомоги і 50% для половини витрат. За мінімальної заробітної плати у 4 325 леїв, чинної від 1 липня 2026 року, це означає 1 081,25 лея і відповідно 2 162,50 лея на члена сім’ї.
  • Суд наголосив, що ст. 8 ч. (3) тієї самої постанови дозволяє допомогу і понад пороги, пропорційно до потреб заявника, коли витрати на процес обмежують йому реальний доступ до правосуддя. Це запобіжний клапан для тих, хто має дохід трохи вищий за межу.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 169 від 26 лютого 2026 року
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 750 від 4 вересня 2026 року
Набирає чинності: 4 вересня 2026 року, дата публікації

Пороги доходу, від яких держава оплачувала твій цивільний процес, 300 леїв на члена сім’ї для повної допомоги і 600 леїв для половини, були конституційними. Це вирішив Конституційний Суд Рішенням № 169 від 26 лютого 2026 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 750 від 4 вересня 2026 року. Заперечення підняв Дан Безеван у справі суду першої інстанції сектору 6 Бухареста, а Суд відхилив його як необґрунтоване, одностайно. Це вже вдруге за кілька тижнів критика того самого тексту доходить до того самого результату, після рішення, про яке ми писали у статті Конституційний Суд відхилив оскарження щодо старих порогів доходу 300 і 600 леїв.

Безоплатна правова допомога це механізм, через який держава авансує, повністю або частково, витрати на цивільний процес для того, хто не може їх собі дозволити. Надзвичайна постанова Уряду № 51/2008 перелічує чотири форми: гонорар адвоката, який забезпечує представництво і захист, оплату експерта, перекладача письмового або усного, гонорар судового виконавця та звільнення, зменшення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору. Їх можна надавати окремо або разом.

Автор заперечення оскаржив саме ту частину, яка вирішує, хто потрапляє, а хто ні: пороги доходу. Його аргумент був у тому, що 300 леїв чистого доходу на члена сім’ї це смішно мала сума, близька до допомоги по догляду за дитиною, тоді як мінімальна заробітна плата брутто значно зросла. Його висновок, наведений у рішенні, полягає в тому, що допомогу тепер отримують лише особи, позбавлені волі, і ті, хто взагалі не має доходу. Він послався на вільний доступ до правосуддя зі ст. 21 Конституції, на рівень життя зі ст. 47 і на рівність зі ст. 16, а також на ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Друга критика стосувалася порівняння: держава платить щомісячну суму на утримання ув’язненого, а певні органи публічної влади звільнені від судового збору, тоді як людина з малим, але не нульовим доходом платить повністю. Автор просив також, як проміжний варіант, можливість сплачувати судовий збір рівними частинами, наприклад дванадцятьма траншами.

Суд відхилив усю цю критику. Він повторив те, що вже казав у Рішенні № 39 від 3 лютого 2015 року і в Рішенні № 156 від 17 березня 2022 року, а саме що встановлення меж доходу, кола осіб, які мають право, і критеріїв надання належить до вибору законодавця. Він послався на Європейський суд з прав людини у справі Кройц проти Польщі, рішення від 19 червня 2001 року, де зазначено, що право на доступ до суду не означає безумовного права на безоплатну правову допомогу в цивільних справах і на безоплатну процедуру.

Щодо дискримінації порівняно з органами публічної влади Суд відповів коротко: принцип рівності не діє між громадянами й органами публічної влади, бо це різні категорії суб’єктів права. Він додав і уточнення, яке мало хто знає. Звільнення органів від судового збору не покриває будь-який процес, а лише заяви, якими стягують публічні надходження, на підставі ст. 30 Надзвичайної постанови Уряду № 80/2013. Коли установа подає позов на цивільній або комерційній договірній підставі, вона платить збір, як і всі інші.

Наслідки, які це має

Рішення є остаточним і загальнообов’язковим від публікації, тобто від 4 вересня 2026 року. Практично воно закриває дискусію про текст, який ще діє тільки в старих справах, що досі в провадженні, де заяву про безоплатну правову допомогу подали до 15 січня 2023 року.

Для того, хто хоче безоплатну правову допомогу в 2026 році, рішення прямо не змінює нічого. Правило, яке до нього застосовується, це чинна редакція ст. 8, змінена Законом № 31/2023, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 38 від 12 січня 2023 року. Там пороги більше не є фіксованими сумами, а обчислюються як відсоток від мінімальної базової заробітної плати брутто по країні: менш ніж 25% від мінімальної заробітної плати, і держава авансує всі гроші; менш ніж 50%, і авансує половину.

За мінімальної заробітної плати у 4 325 леїв, встановленої Постановою Уряду № 146/2026 і застосовної від 1 липня 2026 року, конкретні сьогоднішні цифри це 1 081,25 лея і 2 162,50 лея середнього чистого місячного доходу на члена сім’ї, порахованого за два місяці, що передують заяві. Граничний рівень залишається той, що у ст. 7: допомога, надана на адвоката, експерта і виконавця, не може перевищити за рік еквівалент десяти мінімальних заробітних плат брутто, тобто 43 250 леїв станом на 2026 рік.

Частина рішення з реальним практичним ефектом це пункт 17, де Суд нагадує, що ст. 8 ч. (3) дозволяє надавати допомогу і в інших ситуаціях, ніж передбачені в ч. (1) і (2), пропорційно до потреб заявника, коли певні або оцінені витрати на процес здатні обмежити йому реальний доступ до правосуддя. Суд використав цю частину як головну причину, чому не визнає порушення ст. 21 і 47 Конституції. Іншими словами, аргумент, який тримає пороги на ногах, це саме існування запасних дверей.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Історію порогів варто розповісти повністю, бо вона пояснює, чому дійшло до процесу в Конституційному Суді. У 2008 році, коли з’явилася постанова, поріг для повної допомоги становив 500 леїв, а поріг для допомоги в розмірі 50% становив 800 леїв. Закон № 251/2011, опублікований у грудні 2011 року, знизив їх до 300 і відповідно 600 леїв. Тим самим законом було введено й механізм оновлення: межі доходу можна було змінювати постановою Уряду.

Тим механізмом не скористалися жодного разу. Пороги залишалися на рівні 300 і 600 леїв від грудня 2011 року до січня 2023 року, одинадцять років, за які мінімальна заробітна плата брутто зросла з 670 леїв до 3 000 леїв. Закон № 31/2023 розв’язав проблему інакше, через автоматичну індексацію: він прив’язав пороги до мінімальної заробітної плати і скасував статтю, яка дозволяла оновлення постановою уряду, бо вона стала непотрібною.

Той самий закон переписав і ст. 7, зберігши граничний рівень у десять мінімальних заробітних плат брутто на рік, але прямо прив’язавши його до рівня того року, у якому подано заяву. Він змінив і ст. 9, яка каже, що входить у розрахунок доходу: заробітна плата, грошові допомоги, гонорари, ренти, орендна плата, прибуток від незалежної діяльності, а також суми, які періодично сплачують на основні потреби, як-от оренда житла та аліментні зобов’язання. Останні віднімають, тож людину, яка платить аліменти, не оцінюють за валовим доходом з розрахункового листка.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Прямо підтверджує в опублікованому рішенні, що ст. 8 ч. (3) є окремим шляхом доступу до допомоги, а не декоративною формулою. Хто має дохід трохи вищий за поріг, тепер має текст, на який можна послатися, з доданим аргументом Суду.
  • Уточнює межу звільнення органів публічної влади від судового збору. Звільнення діє лише для стягнення публічних надходжень, на підставі ст. 30 Надзвичайної постанови Уряду № 80/2013, а не для будь-якого спору, у якому стороною є установа.
  • Закриває низку справ з однаковим предметом, порушених тим самим автором, і знімає з рахунку невизначеність, яка висіла над старими заявами про безоплатну правову допомогу.
  • Нагадує, що нинішній механізм, прив’язаний до мінімальної заробітної плати, оновлюється сам, не залежачи від чиєїсь волі видати постанову уряду.

Що залишається проблемою

  • Рішення підтверджує мертвий текст. Пороги в 300 і 600 леїв втратили чинність 15 січня 2023 року, за 1 328 днів до публікації рішення, і ті, хто на них наштовхнувся, не отримують із цього підтвердження нічого.
  • Суд узагалі не відповідає на критику по суті, а саме на ту, що фіксована сума, не змінювана одинадцять років, від самого лише плину часу стає чимось іншим, ніж була при ухваленні. Відповідь «це належить до вибору законодавця» проблеми не торкається.
  • Ст. 8 ч. (3), на яку Суд посилається як на запобіжний клапан, не має писаних критеріїв. Суд оцінює вільно, що означають витрати, «здатні обмежити реальний доступ до правосуддя», а це саме той докір автора заперечення про різні тлумачення від суду до суду.
  • Прохання про розстрочення судового збору залишилося без мотивованої відповіді, хоча звільнення, зменшення і розстрочення перелічені у ст. 6 літ. d) як форма допомоги.
  • Критику за ст. 1 ч. (5), ст. 56 і 57 Конституції відхилили як невмотивовану, без розгляду по суті.

Корисні поради

  1. Перевіряй поріг за мінімальною заробітною платою на момент заяви, а не за запам’ятаною цифрою. Станом на 4 вересня 2026 року межа для повної допомоги становить 1 081,25 лея середнього чистого місячного доходу на члена сім’ї, а для допомоги в розмірі 50% це 2 162,50 лея. Мінімальна заробітна плата змінюється постановою уряду, отже змінюються й пороги.
  2. Порахуй дохід за два місяці, що передують заяві, і поділи його на кількість членів сім’ї. Відніми суми, які періодично сплачуєш на основні потреби, оренду житла та аліментні зобов’язання, бо ст. 9 їх враховує.
  3. Якщо ти виходиш трохи за поріг, проси допомогу на підставі ст. 8 ч. (3) і покажи в заяві, які конкретні витрати тебе блокують: розмір судового збору, орієнтовний гонорар за експертизу, аванс виконавцеві. Рішення № 169/2026 дає тобі прямий аргумент на користь цієї частини.
  4. Подавай заяву до суду, який розглядає процес, у якому тобі потрібна допомога. Якщо суд ще не можна визначити, компетентним є суд першої інстанції за місцем твого проживання.
  5. Додай документи, що підтверджують доходи, докази щодо аліментних зобов’язань і декларацію під власну відповідальність про раніше отриману допомогу. Заяву розглядають без виклику сторін, мотивованою ухвалою в дорадчій кімнаті, тож усе, що ти маєш сказати, вже має бути у справі.
  6. Якщо заяву відхилили, у тебе є п’ять днів від повідомлення, щоб просити перегляд. Строк короткий і відлічується від повідомлення, а не від моменту, коли ти про це дізнався.
  7. Пам’ятай, що допомога це аванс держави, а не подарунок. Закон передбачає, що заявника письмово попереджають: якщо він програє процес, його можуть зобов’язати понести витрати. Прямо запитай про це перед поданням заяви.

Часті запитання

Що таке, власне, безоплатна правова допомога?
Це форма підтримки, через яку держава авансує витрати на цивільний процес для фізичної особи, яка не може їх понести. Вона може покривати гонорар адвоката, оплату експерта, письмового чи усного перекладача, гонорар судового виконавця та судовий збір, у формі звільнення, зменшення, розстрочення або відстрочення.
Які пороги доходу чинні зараз?
Менш ніж 25% від мінімальної базової заробітної плати брутто по країні, і держава авансує суми повністю. Менш ніж 50% від мінімальної заробітної плати, і авансує половину. Рахують середній чистий місячний дохід на члена сім’ї за два місяці, що передують заяві. За мінімальної заробітної плати у 4 325 леїв, чинної від 1 липня 2026 року, пороги становлять 1 081,25 лея і 2 162,50 лея.
У мене дохід трохи вищий за поріг. Невже я справді нічого не можу отримати?
Можеш. Ст. 8 ч. (3) Надзвичайної постанови Уряду № 51/2008 дозволяє надавати допомогу і в інших ситуаціях, пропорційно до потреб заявника, коли певні або оцінені витрати на процес здатні обмежити йому реальний доступ до правосуддя. Конституційний Суд спирається на цю частину в Рішенні № 169/2026 саме для того, щоб показати, що система не зводиться до двох цифр.
Чи є максимальна межа допомоги?
Так. Згідно зі ст. 7, розмір допомоги, наданої на адвоката, експерта, письмового перекладача, усного перекладача і виконавця, не може перевищити за один рік еквівалент десяти мінімальних базових заробітних плат брутто по країні, з прив’язкою до року, у якому подано заяву. Для 2026 року, за мінімальної заробітної плати у 4 325 леїв, граничний рівень становить 43 250 леїв.
Що конкретно вирішив Конституційний Суд?
Він відхилив як необґрунтоване заперечення про неконституційність і встановив, що положення ст. 8 ч. (1) і (2) Надзвичайної постанови Уряду № 51/2008, у редакції до Закону № 31/2023, є конституційними щодо висловленої критики. Рішення ухвалили одностайно, і воно є остаточним та загальнообов’язковим.
Чи змінює рішення щось у моїй ситуації, якщо я прошу допомогу сьогодні?
Прямо ні. Проаналізований текст, той із 300 і 600 леями, не чинний від 15 січня 2023 року. До тебе застосовується нинішня редакція, з відсотками від мінімальної заробітної плати. Що тобі стане в пригоді з рішення, це аргумент Суду про ст. 8 ч. (3), на який ти можеш послатися в заяві.
Чому Суд висловився щодо тексту, який уже не чинний?
Бо застосовується правило з Рішення № 766 від 15 червня 2011 року, опублікованого в Офіційному віснику Румунії № 549 від 3 серпня 2011 року: Суд висловлюється і щодо норм, які втратили чинність, якщо вони й далі діють у справах, що в провадженні. Текст із 300 і 600 леями досі керує заявами, поданими до січня 2023 року.
Органи публічної влади справді не платять судового збору?
Не в будь-якому процесі. Суд уточнює, що звільнення, передбачене ст. 30 Надзвичайної постанови Уряду № 80/2013, застосовується лише до заяв і позовів, якими реалізують бюджетні вимоги, тобто стягують публічні надходження. Коли установа має спір, що випливає з цивільного або комерційного договору, вона платить збір, як і будь-яка інша сторона.
Куди я подаю заяву і скільки це триває?
До суду, компетентного розглядати справу, у якій ти просиш допомогу, а якщо цей суд не можна визначити, до суду першої інстанції за місцем твого проживання. Заяву розглядають без виклику сторін, мотивованою ухвалою в дорадчій кімнаті. Проти ухвали можна просити перегляд протягом п’яти днів від повідомлення.
Чи покриває допомога також кримінальні справи або справи про правопорушення?
Надзвичайна постанова Уряду № 51/2008 регулює безоплатну правову допомогу в цивільних справах. Для інших сфер діють інші правила, в інших нормативних актах, які треба перевіряти окремо разом з адвокатом або в довідковому бюро суду.

Аналіз редакції

Цифра, яка говорить усе про цю справу, у рішенні не з’являється. Поріг у 300 леїв встановили Законом № 251/2011, у рік, коли мінімальна базова заробітна плата брутто становила 670 леїв, за Постановою Уряду № 1193/2010. Від 1 січня 2012 року, першого повного року застосування, мінімальна заробітна плата перейшла до 700 леїв за Постановою Уряду № 1225/2011. Поріг становив тоді приблизно 43% від мінімальної заробітної плати. У березні 2020 року, коли суд першої інстанції сектору 6 звернувся до Суду, мінімальна заробітна плата становила 2 230 леїв згідно з Постановою Уряду № 935/2019, а ті самі 300 леїв дійшли до 13,5% від неї. Це і є, у цифрах, саме критика автора заперечення, і Суд ніде в мотивуванні її не торкається.

Друга частина розрахунку не менш цікава. Закон № 31/2023 прив’язав поріг до мінімальної заробітної плати, а це розв’язує ерозію на майбутнє, але зафіксував його на 25%, тобто трохи більше ніж на половині того співвідношення, з якого він починав у 2012 році. Якби законодавець зберіг пропорцію в 43%, сьогоднішній поріг становив би приблизно 1 854 леї на члена сім’ї, а не 1 081,25 лея. Індексація зупинила погіршення, але закріпила те, що вже сталося. А для порогу в 50% ситуація ще очевидніша: 600 леїв означали 86% від мінімальної заробітної плати у 2012 році, а тепер межа становить 50%.

Третє спостереження стосується законодавчої механіки. Закон № 251/2011 не залишив усе на волю випадку: він увів статтю, яка дозволяла Урядові оновлювати межі доходу постановою. Інструмент існував одинадцять років і не був використаний жодного разу, а Закон № 31/2023 скасував його як непотрібний. Коли Суд відповідає, що встановлення меж «належить до вибору законодавця», відповідь формально правильна, але обходить те, що вибір уже було зроблено, у вигляді неявного обов’язку оновлювати, який ніхто не довів до кінця.

Залишається тривалість. Ухвала про звернення датована 13 березня 2020 року, ухвалення рішення 26 лютого 2026 року, публікація 4 вересня 2026 року. Це 2 176 днів від звернення до ухвалення і ще 190 днів від ухвалення до публікації, разом 2 366 днів, майже шість з половиною років. Справа по суті мала номер 18.096/303/2019, тож процес, у якому підняли заперечення, почався на рік раніше. У справі, яка стосується саме неспроможності заплатити за процес, затримка має власний ефект.

Що потрібно змінити

  • Писані критерії для ст. 8 ч. (3). Частина, на яку Суд посилається як на запобіжний клапан, нічого не каже про те, як оцінювати, що витрати «обмежують реальний доступ до правосуддя». Мінімальний набір орієнтирів, наприклад співвідношення між судовим збором і місячним доходом сім’ї, перетворив би потенційний текст на передбачуване право і зменшив би різницю від суду до суду.
  • Повернення відсотка до рівня 2012 року. Підвищення порогу з 25% до приблизно 43% від мінімальної заробітної плати повернуло б повній допомозі те покриття, яке вона мала, коли фіксовану суму встановлювали, тобто близько 1 854 леїв на члена сім’ї у 2026 році.
  • Повторна публікація постанови. Ст. II Закону № 31/2023 передбачає повторну публікацію Надзвичайної постанови Уряду № 51/2008 з новою нумерацією. Станом на 4 вересня 2026 року, через понад три роки і сім місяців після набрання законом чинності, законодавчий портал і далі показує оновлену редакцію, а не повторно опубліковану. Людина, яка шукає текст, натрапляє на версії з 300, 500 або 800 леями, не знаючи, яка з них до неї застосовується.
  • Публічний калькулятор порога. Міністерство юстиції могло б опублікувати просту сторінку, куди вводять дохід сім’ї і кількість членів, а результат показує, чи людина потрапляє на повну допомогу, на 50% чи на ст. 8 ч. (3). Витрати мінімальні, а ефект той, що люди більше не відмовляються від самого початку, бо не розуміють цифри.
  • Внутрішній строк для публікації рішень Суду. 190 днів між ухваленням і публікацією, у справі, де рішення діє лише від публікації, важко виправдати. Публічно взятий орієнтовний строк зробив би передбачуваним момент, з якого на рішення можна посилатися в суді.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 750 від 4 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 169 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.