Коротко
- Міністерство розвитку затвердило єдину методологію, за якою розробляють карти сейсмічного ризику, і від 11 жовтня 2026 року кожна нова карта робиться за нею. Результат це вже не зафарбована зона на повіт, а величина, обчислена для кожної переписної дільниці, тобто для територій у кілька сотень помешкань, виражена у відсотках від вартості заміщення тамтешніх будівель.
- Методологія містить таблицю на 3 181 рядок, по одному на кожну адміністративно-територіальну одиницю, де кожен населений пункт дістає розрахункове прискорення ґрунту. 1 080 населених пунктів, тобто 34% від загальної кількості, мають величину щонайменше 0,30g, а 126 з них сягають максимуму таблиці, 0,50g. Бухарест фігурує з 0,37g.
- Обчислення доходить аж до грошей. Для чотириповерхового будинку, зведеного 1986 року в Яссах, із 1 400 квадратними метрами загальної площі, приклад із акта дає очікувані збитки 318 249 євро при землетрусі з періодом повторюваності 225 років і 760 324 євро при землетрусі з періодом 975 років, із вартості заміщення 2,24 мільйона.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 771 від 11 вересня 2026 року
Набирає чинності: 11 жовтня 2026 року, через 30 днів після опублікування
Румунія має від 11 жовтня офіційний рецепт обчислення збитків, які завдав би землетрус, застосовний на рівні кварталу. Наказ міністра розвитку № 1.037/2026, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 771 від 11 вересня 2026 року, затверджує технічний регламент RTC 18-2026, а сама методологія займає 149 сторінок у номері bis того самого випуску. Вона додається до сфери, яку щойно переписали від підвалин: від 25 серпня діє Кодекс планування територій, містобудування та будівництва, який скасував Закон № 50/1991 і Закон № 350/2001.
Постанова Уряду № 447/2003, яку методологія сама вносить до переліку довідкових документів, затверджує норми змісту для карт ризику зсувів ґрунту та для карт небезпеки й ризику повеней. Для землетрусів були гроші, через Постанову Уряду № 932/2007, яка покриває до половини вартості карти з державного бюджету, а в тому самому переліку довідкових документів не фігурує жодний попередній технічний регламент про зміст карт сейсмічного ризику. Звідси й бралися розбіжності: дві мерії могли замовити два дослідження, які вимірювали різні речі й виглядали по-різному.
Методологія побудована на чотирьох шарах, які перемножуються між собою. Перший це небезпека, тобто наскільки сильно рухається ґрунт. Акт зводить її до однієї величини, пікового значення горизонтального прискорення ґрунту, позначеного PGA, і до трьох сценарних землетрусів: одного з імовірністю перевищення 20% за 50 років, який повторюється в середньому раз на 225 років, одного з 10% за 50 років, раз на 475 років, і одного з 5% за 50 років, раз на 975 років. Вихідні величини не шукають, їх читають: таблиця A.1 додатка дає для кожної з 3 181 адміністративно-територіальної одиниці прискорення, що відповідає середньому сценарію, і нахил кривої небезпеки, а два інші сценарії виводять із них за двома співвідношеннями, записаними в акті.
Другий шар це експозиція, тобто інвентар будівель. Тут методологія вимагає найбільше польової роботи. Кожну будівлю населеного пункту, хоч би яке було її призначення, відносять до типології з чотирьох елементів: рік спорудження, поділений на сім класів, від зведених до 1940 року до тих, що після 2013 року; конструктивна система, поділена на дванадцять типів, від неармованої кладки з дерев’яними перекриттями до дуальних сталевих конструкцій; поверховість, у трьох ступенях; і функційне призначення, у чотирьох групах. Дані збирають з обстежень на місці, з кадастрових реєстрів, зі швидкого візуального оцінювання, виконаного за регламентом RTC 10-2022, з опитувальників для власників і, як каже акт, із супутникових знімків, дронів та 3D-сканування.
Третій шар це крихкість. Для кожної конструктивної типології додаток B дає пороги прискорення, за яких будівля потрапляє в один із чотирьох станів пошкодження, що ними оперує методологія: легкий, помірний, значний і повний. З них обчислюють, через логнормальну функцію розподілу, імовірність того, що будівля перебуватиме в кожному стані за обраного сценарного землетрусу. Четвертий шар перетворює ймовірності на гроші через таблицю фіксованих втрат: легке пошкодження коштує 5% вартості заміщення будівлі, помірне 15%, значне 60%, а повне 100%.
Вартість заміщення не оцінюють у кожному випадку окремо, її беруть із другої таблиці, на квадратний метр загальної площі й на призначення, із цінами, віднесеними до 2025 року і оновлюваними за індексами вартості в будівництві, які публікує Національний інститут статистики. Індивідуальне житло рахують по 1 400 євро за квадратний метр, багатоквартирний будинок по 1 600, адміністративну будівлю по 2 000, торговельну по 2 200, а лікарню по 3 500, найдорожче в переліку.
Приклад обчислення з додатка C показує, наскільки конкретним стає результат. Будинок у Яссах, зведений 1986 року, із залізобетонним каркасом, підвалом, першим поверхом і чотирма поверхами, із 1 400 квадратними метрами загальної площі, має вартість заміщення 2 240 000 євро. При землетрусі з повторюваністю раз на 225 років очікувана втрата становить 14,21% цієї величини, тобто 318 249 євро. При повторюваності раз на 475 років вона піднімається до 22,83%, а при повторюваності раз на 975 років сягає 33,94%, тобто 760 324 євро.
Наслідки, які це має
Перший наслідок стосується того, що купують мерії. Методологія є технічним регламентом у будівництві та плануванні територій, тож її вимоги стають обов’язковими для кожної карти сейсмічного ризику, розробленої чи оновленої після 11 жовтня 2026 року. Додаток D додає зразок технічного завдання з кодом CPV 71351914-3, у якому замовником є адміністративно-територіальна одиниця, а виконавець має привести команду, що охоплює три спеціальності: цивільне будівництво, містобудування та геодезичну інженерію.
Другий наслідок стосується форми результату. Карту комуни або міста роблять у масштабах від 1:1.000 до 1:5.000, і вона показує для кожної переписної дільниці дві речі: очікуваний стан пошкодження та очікуваний відсоток втрати. Кольори зафіксовані в акті, разом із шістнадцятковими кодами, від насиченого зеленого для менш ніж 5% втрати до насиченого червоного для понад 60%. Карту повіту роблять у масштабах від 1:25.000 до 1:100.000, і вона показує інше: показник ризику та показник стійкості, обчислені для кожного населеного пункту повіту. Національна карта йде в масштабах від 1:250.000 до 1:1.000.000 і агрегує повіти.
Третій наслідок стосується двох нових показників, які дають змогу складати рейтинги. Показник сейсмічного ризику населеного пункту це відношення очікуваних втрат до загальної вартості заміщення тамтешніх будівель, тобто відсоток. Показник стійкості це відношення тих самих втрат до валового внутрішнього продукту населеного пункту, тож він показує, скільки місцевої економіки знадобилося б, щоб відшкодувати збиток. Ранжування населених пунктів і повітів роблять, згідно з актом, за величинами, обчисленими для середнього сценарію, того, що з повторюваністю раз на 475 років.
Четвертий наслідок технічний, але саме він вирішує, чи можна накладати карти одну на одну. Результатами є файли GeoTIFF, shapefile і geodatabase плюс звіт у PDF, у системах координат ETRS89/LAEA Europe, WGS84 або Stereo 70. Замовник має забезпечити сумісність зі специфікаціями INSPIRE для зон природного ризику і з технічними нормами щодо наборів просторових даних із містобудівної документації.
П’ятий наслідок це той, якого бракує. Методологія каже, як робиться карта, але не каже коли. Жодне положення наказу чи додатка не встановлює строку, до якого населений пункт має мати карту сейсмічного ризику, а розроблення залишається рішенням місцевої влади, що фінансується з власного бюджету, з європейських фондів або, у частці до 50%, із державного бюджету через програму з Постанови Уряду № 932/2007.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Найпомітніша зміна це перехід від зонування до обчислення. План планування національної території, затверджений Законом № 575/2001, оперує географічно окресленими ареалами, всередині яких існує потенціал виникнення руйнівних природних явищ. Нова методологія ареалів не окреслює, вона обчислює цифру: імовірність пошкодження, потім втрату в євро, потім відсоток від вартості забудованого фонду. Зона ризику залишається юридичним інструментом, але її зміст стає числовим результатом, а не оцінкою на око.
Друга зміна в тому, що вік будівлі входить до обчислення з явною вагою. Пороги з додатка B множать на коефіцієнт, який залежить від року спорудження і від населеного пункту. Будівлі, зведені після 2013 року, дістають коефіцієнт 1,5 місцевого коефіцієнта масштабування, ті, що з періоду 2007-2013 років, коефіцієнт 1,2, а ті, що з 1978-2006 років, саме місцевий коефіцієнт. Для будівель 1964-1977 років коефіцієнт залежить уже не від населеного пункту, а від повіту, і має три величини: 0,67 у дев’ятнадцяти повітах, 1,00 у п’ятнадцяти і в Бухаресті, 1,50 у Бакеу, Бреїлі, Бузеу, Галаці, Прахові, Васлуї та Вранчі. Для будівель, зведених між 1940 і 1963 роками, коефіцієнт залежить також від призначення, яке вони тоді мали: публічні або приватні будівлі суспільного інтересу, як-от театри, лікарні, школи й готелі, дістають 1,50 у групі повітів і 2,25 у Бакеу, Бреїлі, Бузеу, Галаці, Прахові, Васлуї та Вранчі, тоді як усі інші дістають 1,00.
Третя зміна це місце, куди потрапляє результат. Погоджені й затверджені карти включають до документації з планування територій та містобудування, щоб обґрунтувати три окремі речі: заходи запобігання сейсмічному ризику, правила зведення будівель і використання земель та плани захисту й реагування на випадок землетрусу. Зв’язок із цивільним захистом прописаний і у зворотному напрямі: карти можуть входити до повітових планів аналізу та покриття ризиків.
Четверта зміна контекстуальна, і акт її не фіксує. Перелік довідкових нормативних документів із розділу 1.8 містить Закон № 50/1991 про надання дозволів на виконання будівельних робіт і Закон № 350/2001 про планування територій та містобудування, обидва повністю скасовані 25 серпня 2026 року, за 17 днів до опублікування наказу. Пояснення читається просто в преамбулі: два погодження, якими закрито текст, датовані 26 січня і 22 травня 2026 року, а Кодекс вийшов в Офіційному віснику Румунії аж 10 серпня.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Усуває свавілля із замовлення. Дві мерії, які тепер купують дослідження в різних фірм, дістають порівнянні результати, бо вхідні дані, пороги пошкодження й ціни за квадратний метр зафіксовані в додатках, а не залишені на вибір проєктувальника.
- Дає кожному населеному пункту готову вихідну величину. Таблиця A.1 звільняє місцеву владу від власного дослідження сейсмічної небезпеки, а це найдорожча й найбільш дискусійна частина такого аналізу.
- Опускає роздільність до переписної дільниці, тож карта показує відмінності всередині того самого міста, між міжвоєнним кварталом і кварталом нових будинків, а не один колір на весь населений пункт.
- Виражає ризик у грошах і у відсотках, а не в оцінних словах. Місцева рада, яка порівнює 15% очікуваної втрати з 45%, має на чому розставляти пріоритети підсилення, а порівняння з місцевим валовим внутрішнім продуктом показує ще й те, як важко населеному пункту відновитися потім.
- Фіксує формат результатів і системи координат, завдяки чому карти можна накладати на інші шари й агрегувати на рівні повіту і країни, замість того щоб кожна залишалася окремим PDF.
- Прямо визнає межі методу. Текст передбачає, що три сценарні землетруси є умовними, що вони не є прогнозами і що результати порівнюють між населеними пунктами, а не з наслідками, зафіксованими після реального землетрусу.
Що залишається проблемою
- Додаток B, який дає пороги пошкодження, не містить жодної колонки для будівель, зведених між 2007 і 2013 роками, і має одну-єдину колонку для тих, що після 2013 року, при одній конструктивній системі з дванадцяти. Для решти забудованого фонду останніх двадцяти років величини, яку треба помножити на коефіцієнт з акта, просто немає.
- Шість секторів Бухареста оголошені одиницями рівня IV, тож мусять мати власні карти, але їх прямо виключено з таблиці прискорень. Столиця фігурує там з однією величиною, 0,37g, поданою як величина повітового рівня.
- Немає жодного строку для розроблення карт. Методологія встановлює собі 30 днів до набрання чинності, але не каже, до якого часу має мати карту населений пункт із зони, де прискорення сягає 0,50g.
- Вартості заміщення зафіксовані для 2025 року й оновлюються за індексами вартості в будівництві. Акт не каже, хто робить оновлення, ані що стається з картами, розробленими за старими цінами, хоч саме від тієї величини прямо залежить колір на карті.
- Потрібний інвентар величезний. Кожну будівлю треба віднести за роком спорудження, конструктивною системою, поверховістю й призначенням, а для багатьох населених пунктів цих даних немає ніде, тож реальна вартість карти це вартість інвентаря, а не обчислення.
- Результат залишається оцінкою з помірною невизначеністю, визнаною як така в акті, але він потрапляє до містобудівної документації, де читається як технічна даність. Відстань між цими двома прочитаннями не врегульована жодним положенням.
Корисні поради
- Якщо ви мерія і маєте розпочату закупівельну процедуру, перевірте дату, коли ви передали на публікацію оголошення про участь або видали запрошення. Згідно зі ст. 2 п. b), договори й документація, за якими процедуру розпочато до дати набрання чинності, залишаються поза новими вимогами, тобто на правилах чинного технічного завдання.
- Перш ніж замовляти дослідження, прочитайте величину свого населеного пункту в таблиці A.1 додатка. Прискорення й нахил кривої небезпеки це зафіксовані вхідні дані, а виконавець, який пропонує власне дослідження небезпеки, продає вам роботу, якої методологія вже не вимагає.
- Готуйте інвентар будівель до торгів, а не після них. Акт дозволяє використовувати дані з кадастрових реєстрів, із перепису забудованого фонду, з міністерської платформи швидкого візуального оцінювання і з власних баз, створених на виконання Закону № 212/2022. Що більше готових даних ви принесете, то меншою стає дорога частина договору.
- Вимагайте результатів у форматах з акта, а не лише звіту. Додаток D перелічує векторні файли, geodatabase і геопросторові файли, сумісні з Національною територіальною обсерваторією і з геопорталом INSPIRE. Дослідження, здане тільки як PDF, неможливо агрегувати на рівні повіту, і його доведеться переробляти.
- Якщо ви власник або управитель багатоквартирного будинку, зважайте, що карта не є технічною експертизою вашої будівлі. Вона оперує типологіями й середніми по переписній дільниці, а віднесення конкретної будівлі до класу сейсмічного ризику робиться так само через експертизу, за Кодексом P 100-3/2019.
- Якщо ви працюєте над технічним завданням, не переносьте перелік довідкових документів із додатка D як є. Два акти звідти, Закон № 50/1991 і Закон № 350/2001, скасовані від 25 серпня 2026 року, а правильні посилання тепер на Кодекс планування територій, містобудування та будівництва.
Часті запитання
Що таке, коротко, карта сейсмічного ризику за цією методологією?
Відколи це застосовується?
Що таке три сценарні землетруси?
Що означають чотири стани пошкодження?
Хто платить за карту?
Чи каже мені карта, чи має мій будинок сейсмічний ризик?
Чому рік спорудження важить так багато?
Який населений пункт має найбільшу величину в таблиці?
Де знайти повний текст методології?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Додаток B не має параметрів для будівель, зведених після 2006 року, хоча розділ 4 дає їм коефіцієнти множення. Пункт 3.2 (2) п. f) і g) створює клас a6, для будівель, зведених між 2007 і 2013 роками, і клас a7, для тих, що після 2013 року. Розділ 4, ч. (4) п. a) і b) передбачає, що їхні пороги дістають множенням величин із додатка B на 1,5·FHS і на 1,2·FHS відповідно. У таблиці B.1 клас a6 не фігурує взагалі, а клас a7 фігурує лише при конструктивній системі DO, дуальних сталевих конструкціях. Для решти одинадцяти конструктивних систем величини, яку слід було б множити, немає, тож для будівель, зведених за останні двадцять років, крихкість обчислити неможливо, а без неї не виходить ані втрата, ані показник населеного пункту. Той самий розрив є і на іншому кінці діапазону: пункт 3.2 (3) п. c) прямо включає до типології ZC/ZA багатоповерхові будівлі із залізобетонними колонами й балками та стінами з кладки, зведені до 1940 року, а в таблиці B.1 та сама типологія починається аж із класу a3, тобто з 1964 року.
- Ст. 2 п. a) виключає із застосування, без обмеження в часі, договори про послуги з розроблення карт. Опублікований текст каже, що наказ не застосовується до «contractele de finanțare încheiate înainte de data intrării în vigoare a prezentului ordin, în cadrul Programului privind finanțarea elaborării și/sau actualizării de la bugetul de stat a hărților de risc natural pentru cutremure și alunecări de teren, și contractele de servicii cu operatorii economici pentru elaborarea și/sau actualizarea hărților de risc natural pentru cutremure», тобто до договорів фінансування, укладених до дати набрання наказом чинності, у межах програми фінансування з державного бюджету розроблення чи оновлення карт природного ризику для землетрусів і зсувів ґрунту, і до договорів про послуги з господарськими операторами щодо розроблення чи оновлення карт природного ризику для землетрусів. Часову умову записано один раз, поряд із договорами фінансування. Наступна категорія, договори про послуги, залишається без часової умови, хоча наступний пункт b) собі її прямо встановлює. Добросовісний читач може дійти двох висновків: або виключення є перехідним і охоплює лише договори, укладені до 11 жовтня 2026 року, або воно постійне, і тоді методологія не застосовується саме до тих договорів, якими карти й розробляють.
- Сектори муніципії Бухарест зобов’язані мати карти, але не мають величин небезпеки. Пункт 5.4 (1) прямо включає їх до одиниць рівня IV, поряд із комунами, містами й муніципіями, а розділ 6.2 вимагає для кожної одиниці рівня IV карту в масштабах від 1:1.000 до 1:5.000. Проте додаток A, ч. (1) каже, що величини прискорення й нахилу кривої небезпеки подано «pentru fiecare UAT de nivel IV, cu excepția sectoarelor municipiului București, și pentru municipiul București, ca UAT de nivel III», тобто для кожної адміністративно-територіальної одиниці рівня IV, за винятком секторів муніципії Бухарест, і для муніципії Бухарест як одиниці рівня III, а в таблиці A.1 столиця фігурує один раз, на позиції 695, з 0,37g. Розділ 2, ч. (8) щодо вхідних даних відсилає знову до таблиці A.1. Для шести секторів немає ані власної величини в таблиці, ані якогось положення, яке сказало б, що береться величина муніципії.
- Таблиця 5.2 не охоплює всіх призначень, визначених у пункті 3.2 (5). Класифікація призначень містить «будівлі для охорони здоров’я та соціальної допомоги», «будівлі для культурної діяльності, освіти, досліджень, культів, спорту, туризму, відпочинку, дозвілля» та «будівлі агрозоотехнічного призначення». Натомість таблиця вартостей заміщення на квадратний метр, єдина, з якої беруть величину для співвідношення (5.11), має рядки «будівлі для охорони здоров’я», «будівлі для культурної діяльності, освіти, культів, спорту, туризму, відпочинку» та «будівлі сільськогосподарського призначення». Для будівлі соціальної допомоги, для дослідницької і для зоотехнічної ціни за квадратний метр немає, тож обчислити вартість заміщення неможливо, а з неї виходять і втрата в євро, і показник ризику населеного пункту.
Аналіз редакції
Проблема, яку розв’язує акт, реальна й давня. Карти природного ризику для землетрусів фінансувалися з 2007 року з державного бюджету, без технічного регламенту про їхній зміст, і це залишало на розсуд кожного проєктувальника, що саме вимірюють і як показують. RTC 18-2026 закриває прогалину найкориснішим із можливих способів: не вимагає від місцевої влади творити науку, а дає їй готово обчислені дані небезпеки для всіх 3 181 населеного пункту й залишає тільки ту частину, яку можуть зробити лише вони, інвентар будівель. Вибір виражати ризик у відсотках від вартості заміщення, а не в оцінних словах, це другий добрий вибір: відсоток порівнюють, оцінне слово обговорюють.
Цифра, яка каже про акт найбільше, ніде в ньому не записана, вона виходить із підрахунку таблиці A.1. З 3 181 населеного пункту 1.080, тобто 34%, мають розрахункове прискорення щонайменше 0,30g, 530 стоять на 0,40g або вище, а 126 сягають максимуму таблиці, 0,50g. На іншому кінці 430 населених пунктів стоять на мінімумі 0,10g. Інакше кажучи, третина країни входить в обчислення з великими величинами, і саме там різниця між тим, щоб мати карту чи не мати, найдорожча. Саме для тієї третини методологія не передбачає ані строку, ані пріоритетності: карта залишається необов’язковою і у Фокшанах, і в Абруді.
Друге спостереження виходить із поєднання трьох місць акта і не видно, коли читати розділи по черзі. Пороги з додатка B множать на місцевий коефіцієнт FHS для будівель 1978-2006 років, але на фіксовану 1,00 для тих, що до 1940 року. У 555 населених пунктах місцевий коефіцієнт становить 0,33, а ще у 563 він дорівнює 0,50. Для будинку із залізобетонним каркасом на п’ять-вісім поверхів у населеному пункті з коефіцієнтом 0,33, як-от Клуж-Напока, поріг повного пошкодження стає 0,736 × 0,33, тобто 0,243g, тоді як для будівлі тієї самої категорії, зведеної до 1940 року, він залишається 0,428g. Отже, модель трактує міжвоєнну будівлю як майже вдвічі міцнішу за будівлю 1985 року, у третині населених пунктів країни. Результат логічно випливає з побудови коефіцієнта, бо той відображає, наскільки вимогливим був місцевий проєктний кодекс, але жоден рядок акта цього не пояснює, а на карті це видно як колір, а не як припущення.
Третє спостереження стосується годинника, а не змісту. Два погодження, якими закрито текст, датовані 26 січня і 22 травня 2026 року, наказ підписано 3 вересня, а між цими моментами, 10 серпня, вийшов Кодекс планування територій, містобудування та будівництва, який від 25 серпня скасував і Закон № 50/1991, і Закон № 350/2001. Технічний регламент цитує обидва в переліку довідкових документів. Єдина причина, чому підстава наказу встояла, полягає в тому, що ст. 583 ч. (3) п. c) Кодексу скасувала із Закону № 10/1995 статті 1-9, 11-40 і 42-44, тобто залишила чинною саме ст. 10, ту, на яку спирається видання технічних регламентів. Це щастя не заміняє оновлення: наказ, опублікований 11 вересня, відсилає читача до двох законів, яких 25 серпня вже не існувало.
Останнє спостереження дрібне, але показує, як мало текст перечитували. У розділі 1.6 ч. (6), який покладає на замовника обов’язок сумісності, довідковий акт названо Наказом міністра розвитку № 940/2023. У розділі 1.8 п. v) і в додатку D той самий акт, із тотожною назвою, фігурує як Наказ № 904/2023, а в додатку D поданий ще й із випуском, у якому його опубліковано, Офіційним вісником Румунії № 470 від 29 травня 2023 року. Переставлені цифри рішення не змінюють, бо повна назва акт ідентифікує, але обов’язок читається з частини, що має хибний номер.
Що потрібно змінити
- Доповнення таблиці B.1 класами a6 і a7 для всіх дванадцяти конструктивних систем. Ефект: будівлі, зведені після 2006 року, тобто єдиний сегмент забудованого фонду, що зростає, можна включити в аналіз. Доти будь-яка карта, зроблена правильно за методологією, залишає поза обчисленням саме нові споруди.
- Повторення часової умови у ст. 2 п. a), для кожної з двох категорій договорів. Ефект: зникає прочитання, за яким методологія ніколи не застосовувалася б до договорів про послуги, якими карти розробляють, тобто саме до її предмета.
- Додавання шести секторів муніципії Бухарест до таблиці A.1. Ефект: столиця може дістати карти рівня IV, яких вимагає акт, а показник рівня III для Бухареста можна отримати агрегуванням, як передбачає розділ 5.5, замість того щоб він залишався єдиною доступною величиною.
- Приведення таблиці 5.2 до того самого переліку призначень, що й пункт 3.2 (5). Ефект: будівлі соціальної допомоги, дослідницькі та зоотехнічні дістають вартість заміщення, тож входять до загальної втрати населеного пункту, замість того щоб кожен проєктувальник відносив їх за аналогією по-своєму.
- Строк, бодай для населених пунктів із розрахунковим прискоренням щонайменше 0,40g. Ефект: 530 населених пунктів цієї категорії мали б карти в передбачуваному горизонті, а програму фінансування з державного бюджету можна було б розмірити на календар, а не на заявки, що надходять випадково.
- Правило оновлення вартостей із таблиці 5.2, із суб’єктом видання та періодичністю. Ефект: дві карти, розроблені з різницею у два роки, стають порівнянними, а колір переписної дільниці більше не залежить від року, коли мерія підписала договір.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 771 від 11 вересня 2026 року 152 сторінки PDF, 928 KB акт починається на сторінці 2
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.