Коротко
- Подружжя, яке заставило власну нерухомість для гарантування кредиту, отриманого компанією, попросило Конституційний Суд визнати неконституційним Закон № 77/2016 (передача майна в рахунок боргу), стверджуючи, що він несправедливо виключає їх з його переваг: закон застосовується лише до кредитів, отриманих безпосередньо фізичними особами-«споживачами», а не до поручителів юридичної особи.
- Суд відхилив заперечення як необґрунтоване: дискримінації немає, оскільки механізм передачі майна в рахунок боргу був розроблений виключно для відносин споживач-банк, тоді як поручителі компанії мають інший засіб захисту, відкритий для всіх: теорію непередбачуваності за Цивільним кодексом.
- Нічого не змінюється: особисті чи іпотечні поручителі юридичної особи не можуть погасити борг, передавши нерухомість, але можуть просити суд адаптувати чи припинити договір, якщо він став надмірно обтяжливим.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 653 від 6 серпня 2026 року
Набирає чинності: 6 серпня 2026 року
Закон про передачу майна в рахунок боргу став відомим тим, що дозволив багатьом румунам у фінансових труднощах позбутися банківського боргу, передавши іпотечне житло. Але що відбувається з тими, хто не брав кредит сам, а гарантував його для когось іншого, компанії? Рішення № 805 від 16 грудня 2025 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 653 від 6 серпня 2026 року, відповідає саме на це питання в конкретній справі: подружжя гарантувало власною нерухомістю кредит, отриманий юридичною особою.
Оскаржені положення це стаття 1 частини 1-3 та стаття 4 частини 1 пункт а) Закону № 77/2016, які обумовлюють застосування закону наявністю основних правовідносин між фізичною особою-«споживачем» і кредитною установою. Заявники стверджували, що ця умова дискримінує їх: вони теж фізичні особи, поручителі власною нерухомістю, але не можуть скористатися передачею майна в рахунок боргу лише тому, що основний боржник компанія, а не фізична особа.
Суд відхилив аргумент, посилаючись на власну попередню практику (Рішення № 373/2021) та практику Суду справедливості Європейського Союзу: поняття «споживач» у Законі № 77/2016, запозичене з Урядового наказу № 21/1992 та Закону № 193/2000, стосується виключно фізичних осіб, які діють поза межами комерційної діяльності, а юридичні особи повністю виключені зі сфери дії закону про передачу майна в рахунок боргу, незалежно від того, хто гарантував їхній кредит.
Наслідки, які це має
Закон залишається точно таким же: механізм передачі майна в рахунок боргу працює лише тоді, коли основний боржник є фізичною особою-«споживачем». Якщо кредит взяла компанія, ні компанія, ні її поручителі фізичні особи не можуть погасити борг, передавши нерухомість, незалежно від того, хто гарантував.
Проте Суд показав, що поручителі компанії не залишаються повністю без захисту. Посилаючись на Рішення № 571/2017, Суд підтвердив, що будь-який боржник чи поручитель, незалежно від Закону № 77/2016, може просити суд застосувати теорію непередбачуваності, передбачену статтями 969-970 старого Цивільного кодексу чи статтею 1271 чинного Цивільного кодексу, якщо виконання договору стало надмірно обтяжливим.
Суд, що застосовує теорію непередбачуваності, має три варіанти: зберегти кредитний договір у початковій формі, адаптувати його до нових умов, встановлених судом, або постановити його припинення. На відміну від передачі майна в рахунок боргу, яка є майже автоматичним правом споживача за виконання умов закону, непередбачуваність передбачає судовий процес, у якому суд аналізує кожну справу і вільно вирішує рішення.
Суд також відхилив заперечення щодо рівності прав, показавши, що текст не створює невиправданої привілеї: будь-який боржник, включно з поручителями фізичними особами юридичної особи, має доступ до позову на основі непередбачуваності, тому не залишається без жодного правового засобу захисту.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Юридично нічого. Суд підтвердив, з тими самими аргументами, що й у Рішенні № 373/2021, що сфера застосування Закону № 77/2016 залишається обмеженою відносинами споживач-кредитна установа, незалежно від того, хто гарантує кредит.
Новизна рішення полягає в чіткому роз’ясненні специфічної ситуації поручителів фізичних осіб юридичної особи: для них єдиним правовим шляхом залишається загальна непередбачуваність, а не передача майна в рахунок боргу, різниця, яка раніше не була точно вирішена саме для цієї фактичної конфігурації (поручитель фізична особа, основний боржник юридична особа).
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Остаточно роз’яснює сферу застосування Закону № 77/2016, корисне для всіх подібних справ, що розглядаються судами, за участю поручителів фізичних осіб заборгованих компаній.
- Підтверджує, що поручителі компанії не залишаються без засобу захисту: теорія непередбачуваності залишається доступною, із судом, який може адаптувати чи припинити договір, а не лише відхилити позов.
- Зберігає узгодженість закону про передачу майна в рахунок боргу з європейським визначенням «споживача», уникаючи розширення, яке суперечило б праву ЄС.
- Надає чіткий прецедент для адвокатів і судів, зменшуючи правову невизначеність у подібних справах.
Що залишається проблемою
- Поручителі фізичні особи компанії на практиці залишаються у слабшій позиції, ніж споживачі: вони не мають майже автоматичного права, а повинні виграти справу на основі непередбачуваності з невизначеним результатом.
- Непередбачуваність вимагає доведення «надмірно обтяжливого» дисбалансу, вищого порогу і процесуально дорожчого, ніж просте виконання умов Закону № 77/2016.
- Ситуація може особливо вплинути на людей, які добросовісно гарантували кредит малої компанії чи сімейного бізнесу, не передбачаючи ризику втратити власне житло.
- Рішення не пропонує жодного альтернативного законодавчого рішення; будь-яке розширення передачі майна в рахунок боргу на поручителів юридичних осіб залежить виключно від можливої майбутньої ініціативи парламенту.
Корисні поради
- Якщо ви гарантували нерухомістю кредит компанії (власної чи чужої), не покладайтеся на Закон № 77/2016 для погашення боргу через передачу майна в рахунок боргу; перевірте від самого початку, чи ваша ситуація суворо відповідає визначенню «споживача» в законі.
- Якщо погашення гарантованого кредиту стало надмірно обтяжливим, обговоріть з адвокатом позов на основі теорії непередбачуваності за Цивільним кодексом, шлях, який залишається відкритим незалежно від статусу споживача.
- Перш ніж особисто гарантувати кредит компанії, дізнайтеся прямо про різницю в правовому захисті порівняно з кредитом, взятим безпосередньо як фізична особа для власних потреб.
- Якщо ви вже перебуваєте в подібному спорі, перевірте з вашим адвокатом, чи слід переформулювати позов на підставі непередбачуваності, а не передачі майна в рахунок боргу, з огляду на це рішення.
Часті запитання
Що вимагали ті, хто подав конституційне заперечення?
Чому Конституційний Суд відхилив запит?
Чи залишаються поручителі компанії без жодного правового захисту?
У чому різниця між передачею майна в рахунок боргу та теорією непередбачуваності?
Чи змінюється щось для споживачів фізичних осіб, які самі взяли кредит?
Оригінальний текст нормативного акта
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 653 від 6 серпня 2026 року 8 сторінок PDF, 81 KB акт починається на сторінці 3
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.