Коротко
- Межа культурних талонів піднімається до 260 леїв на місяць і до 510 леїв на одну подію. Це на 10 і відповідно на 20 леїв більше за розміри, встановлені у квітні на I півріччя 2026 року, тобто зростання на 4%. Ідеться про працівників, які отримують культурні талони від роботодавця, і про роботодавців, які їх надають, у будь-якій галузі, публічній чи приватній.
- Новий розмір застосовують не з серпня, а з жовтня 2026 року. Норми застосування Закону № 165/2018 кажуть, що розмір останнього місяця попереднього півріччя діє й у перші два місяці наступного, тож у серпні та вересні 2026 року межа залишається 250 леїв. Далі наказ продовжує ці 260 леїв і на лютий та березень 2027 року, тож фактично межа охоплює проміжок з жовтня 2026 до березня 2027 року.
- Культурний талон на 260 леїв коштує роботодавцеві рівно 260 леїв. Талони звільнені від соціальних внесків і оподатковуються лише 10% від розміру, тож працівник, який отримує максимальну межу, залишається з 234 леями. За весь шестимісячний проміжок зростання означає 60 леїв додатково, 54 після податку.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 778 від 15 вересня 2026 року
Набирає чинності: 15 вересня 2026 року, дата опублікування; розмір у 260 леїв застосовують з 1 жовтня 2026 року
Міністр фінансів і міністр культури встановили спільним наказом на десять рядків, що сума, яку роботодавець може надати у формі культурних талонів, піднімається до щонайбільше 260 леїв на місяць і щонайбільше 510 леїв на одну подію. Культурні талони належать до родини цінних талонів, тієї самої, до якої входять талони на харчування, талони на дитячий садок і подарункові талони, яких бюджетники не отримали у 2018 році, проте межу для кожного обчислюють окремо, за власними правилами, а для культурних талонів перерахунок роблять двічі на рік.
Наказ має дві статті. Стаття 1 ч. (1) фіксує дві межі на II півріччя 2026 року, ч. (2) продовжує їх на лютий і березень 2027 року, а стаття 2 приписує опублікування в Офіційному віснику Румунії. Документ підписали міністр фінансів Александру Назаре 2 вересня 2026 року і міністр культури Деметер Андраш Іштван 4 вересня 2026 року, ті самі два міністри, які підписали й весняний наказ.
Підставою є ст. 32 Закону № 165/2018 про надання цінних талонів, яка вимагає індексувати максимальний розмір цінних талонів кожного півріччя, і ст. 33 норм застосування, затверджених Постановою Уряду № 1.045/2018. Норми уточнюють дві речі, яких наказ не повторює, але без яких його не можна прочитати правильно. Перша: півріччя відлічують не від 1 січня, воно складається з шести повних календарних місяців починаючи з лютого 2019 року, тож I півріччя триває з лютого до липня, а II з серпня до січня. Друга: розмір, чинний в останньому місяці півріччя, діє й у перші два місяці наступного, щоб існувала застосовна величина доти, доки не з’явиться новий наказ.
Точкою відліку індексації є січень 2019 року, місяць, у якому набрав чинності Закон № 165/2018 з межею в 150 леїв на місяць і 300 леїв на подію. Результат обчислення округлюють кратно 10 леям, а ст. 32 ч. (2) закону забороняє зниження: якщо індексація дала б менший розмір за попередній, межа залишається незмінною.
Наслідки, які це має
Від 1 жовтня 2026 року роботодавець може поповнити картку культурних талонів працівника щонайбільше на 260 леїв на місяць, якщо надає їх щомісяця, або щонайбільше на 510 леїв, якщо робить це разово, на певну подію. Дві формули є альтернативними, а не сукупними: закон говорить про талони, надані «щомісяця або разово».
Межа є податковим обмеженням, а не правом працівника. Жодне положення не зобов’язує роботодавця надавати культурні талони і жодне не зобов’язує його підняти до максимуму, якщо він їх уже надає. Зростання діє лише там, де роботодавець вирішить його застосувати, або там, де колективний договір відсилає до законної межі, а не до фіксованої суми.
У державному секторі інший талон приходить із писаним правом і з порогом доходу: відпускні ваучери на 800 леїв дають у школах лише за чистих зарплат щонайбільше 6.000 леїв.
Для працівника, який щомісяця отримує повну межу, різниця між 250 і 260 леями означає 60 леїв додатково за проміжок з жовтня 2026 до березня 2027 року і 54 леї після утримання податку в 10%. За разового надання різниця становить 20 леїв на подію, 18 після податку.
Податковий режим цей наказ не зачіпає, і саме він робить талони привабливими для роботодавця. Надані згідно із законом, ці цінні талони звільнені від обов’язкових соціальних внесків, згідно зі ст. 142 п. r) Податкового кодексу, і оподатковуються лише 10% як вигода, прирівняна до заробітної плати. Іншими словами, ті 260 леїв коштують роботодавцеві 260 леїв, і нічого понад те.
Те, що можна за них купити, не змінюється: абонементи або квитки на вистави, концерти, кінопокази, до музеїв, на фестивалі, ярмарки та виставки, зокрема й пересувні, у тематичні парки, плюс книжки, шкільні підручники, музичні альбоми і фільми в будь-якому форматі. Перелік узято зі ст. 21 ч. (2) Закону № 165/2018, а використання талонів на щось інше є адміністративним правопорушенням.
Установи, які продають ті квитки, отримують гроші і безпосередньо від держави: 142,8 мільйона леїв розподілили між 75 театрами, оперними театрами і філармоніями, з частки 2% податку на доходи.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Досі діяв Наказ міністра фінансів № 369/2026 і міністра культури № 2.624/2026, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 258 від 1 квітня 2026 року, який установив 250 леїв на місяць і 490 леїв на подію для I півріччя 2026 року і, через дію того самого механізму, для серпня та вересня 2026 року. Новий наказ піднімає місячну межу на 10 леїв, тобто на 4%, а разову на 20 леїв, тобто на 4,1%.
Змінюється і вікно продовження. Квітневий наказ вів розмір у 250 леїв до кінця вересня 2026 року; нинішній веде розмір у 260 леїв до кінця березня 2027 року. Практично кожен наказ про індексацію охоплює шість місяців, але не ті шість місяців, які називає у своєму заголовку.
У решті нічого. Наказ не зачіпає кола одержувачів, не змінює переліку культурних товарів і послуг, не змінює номінальної вартості одного талона, яка залишається 10 леїв або кратна 10, але не більша за 50 леїв, і не повертає паперового носія, скасованого з лютого 2022 року. Це акт на одну цифру, який повторюють двічі на рік від 2019 року.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Зростання приходить автоматично, через індексацію, і не залежить від переговорів у кожній компанії. Працівник, чий колективний договір відсилає до законної межі, отримує більше, нічого не просячи.
- Вигода доходить до людини повністю: 260 леїв, надані талонами, означають 260 леїв витрат для роботодавця, без соціальних внесків понад те, а працівник втрачає лише 10% податку.
- Закон блокує зниження. Ст. 32 ч. (2) Закону № 165/2018 каже, що якщо з обчислення вийшов би менший розмір, межа залишається незмінною, тож індексація може йти тільки вгору або лишатися на місці.
- Наказ з’явився на два тижні раніше щодо півріччя, ніж весняний, через 45 днів після початку II півріччя, проти 59 днів у випадку I півріччя. Роботодавці мають час налаштувати замовлення до жовтня.
- Автоматичне продовження на лютий і березень 2027 року знімає невизначеність на початку року: ніхто не залишиться без застосовного розміру, якщо наступний наказ запізниться.
Що залишається проблемою
- Наказ не каже, з якого місяця застосовують ті 260 леїв. Хто прочитає його, не відкривши норм, може подумати, що новий розмір діє з серпня 2026 року, першого місяця II півріччя, і може перевищити межу за вересень. Наказ-близнюк про талони на дитячий садок 2022 року писав прямо «починаючи з жовтня 2022 року».
- Зростання невелике щодо того, що за нього купують. Десять леїв додатково на місяць означають 54 леї на руки за весь шестимісячний проміжок, менше за квиток на виставу.
- Використаний індекс ніде не публікують. Наказ дає результат, а не обчислення, тож жоден роботодавець і жоден працівник не може перевірити, чи 260 леїв є правильною цифрою.
- Межа залишається обмеженням, а не правом. Працівник не може вимагати культурних талонів на підставі цього наказу, а роботодавець, який не надає їх узагалі, нічого не порушує.
- Межа на подію відстала від місячної. У 2019 році разова сума була рівно вдвічі більшою за місячну, 300 проти 150. Тепер вона більша в 1,96 раза, 510 проти 260, бо два розміри округлюють окремо.
Корисні поради
- Якщо ви роботодавець, не піднімайте межі до жовтня. На серпень і вересень 2026 року законна межа залишається 250 леїв на місяць, згідно зі ст. 33 ч. (3) норм, затверджених Постановою Уряду № 1.045/2018, а сума, надана понад цю межу, вже не є наданою згідно із законом.
- Перевірте, що написано в колективному договорі або у внутрішньому регламенті. Якщо там стоїть фіксована цифра, наприклад 250 леїв, зростання саме собою не спрацює і потрібна додаткова угода; якщо там є відсилання до максимальної законної межі, воно спрацює автоматично з жовтня.
- Пам’ятайте, що сума, яка перевищує межу, виходить з-під звільнення від соціальних внесків за ст. 142 п. r) Податкового кодексу, бо там звільнення обумовлене наданням «згідно із законом». Різниця стає звичайним доходом у вигляді заробітної плати, з усіма пов’язаними внесками.
- Паперовий носій зник 1 лютого 2022 року, тож збільшення роблять через поповнення вже наявної картки, а не через друк нових талонів.
- Перш ніж платити, перевірте, чи те, що ви купуєте, входить до переліку зі ст. 21 ч. (2) закону. Абонемент до спортзали або обід у ресторані при театрі не є культурними товарами і послугами, а використання талонів на щось інше є адміністративним правопорушенням і для того, хто ними платить, і для торгівця, який їх приймає.
- На лютий і березень 2027 року не чекайте нового наказу. Розмір у 260 леїв уже продовжено на ці два місяці ст. 1 ч. (2) цього наказу.
Часті запитання
З якого місяця фактично застосовують розмір у 260 леїв?
До якого часу чинний новий розмір?
Чи маю я право вимагати культурні талони від роботодавця?
Які податки утримують з культурних талонів?
Що можна купити за культурні талони?
Що буде з талонами, уже отриманими за старим розміром?
Яка вартість одного культурного талона?
Аналіз редакції
Наказ робить роботу, якої вимагає від нього закон, і робить її вчасно. Це варто сказати, бо так було не завжди: II півріччя 2026 року почалося 1 серпня, а наказ з’явився 15 вересня, через 45 днів. Навесні наказ на I півріччя з’явився через 59 днів після початку півріччя. Обидва вклалися у двомісячне вікно, яке лишають відкритим норми, але щоразу на самій межі, а квітневий опублікували просто в перший день того місяця, з якого він мав застосовуватися.
Спостереження, якого не видно при читанні наказу, полягає в тому, що його заголовок і період, у якому він діє, не збігаються. Заголовок каже «II півріччя 2026 року», тобто серпень 2026 – січень 2027, за способом відліку з норм застосування. Проте розмір у 260 леїв застосовують з жовтня 2026 року, бо перші два місяці залишаються на старій величині, і він триває до березня 2027 року, бо ч. (2) його продовжує. Результат: наказ керує шістьма місяцями, але лише чотири з них припадають на півріччя, яке він називає. Роботодавець, який читає тільки заголовок і ч. (1), має всі підстави вважати, що може надати 260 леїв за серпень і вересень, місяці, у яких законна межа становить 250. Різниця в 10 леїв на працівника видається малою, але вона виходить з-під звільнення від внесків і в компанії з кількома тисячами працівників дає податкову корекцію за два місяці.
Друге спостереження випливає з двох цифр, поставлених поруч. Норми вимагають, щоб індексація відштовхувалася від січня 2019 року, від 150 леїв на місяць і 300 леїв на подію, а результат округлювався кратно 10 леям. Щоб 150 леїв дійшли до 260, індекс має бути щонайменше 1,70; щоб 300 леїв дійшли до 510, а не до 520, індекс має бути нижчим за 1,717. Єдина величина, яка мирить обидві, лежить між 170% і 171,7% щодо січня 2019 року. Наказ ніде не публікує цієї цифри, хоча вона є єдиним, що емітент справді обчислив.
Звідти ж виходить і третє спостереження: співвідношення між двома межами розійшлося. Закон почав його рівно як 1 до 2, 150 і 300 леїв. Сьогодні воно становить 1 до 1,96, бо кожен розмір округлюють окремо до найближчого кратного 10, а округлення не падають симетрично. За індексу 1,71 обчислення дає 256,5 і 513 леїв, тобто 260 і 510 після округлення. Разова сума втратила таким чином 10 леїв щодо подвоєної місячної, і ця втрата відтворюється при кожній індексації.
Нарешті, наказ цього не каже, але Закон № 165/2018 і його норми говорять різне про індекс, який треба застосовувати. Ст. 32 ч. (1) п. b) закону вимагає для цінних талонів, крім талонів на харчування, індексу, пов’язаного з динамікою цін на товари і послуги, які можна оплатити такими талонами, тобто індексу культури. Ст. 33 ч. (2) п. a) норм говорить про індекс споживчих цін, тобто про загальну інфляцію. Це дві різні величини, і загальна не обов’язково йде за ціною театрального квитка чи книжки. Доки обчислення не опубліковано, не можна знати, яку з них застосували.
Що потрібно змінити
- Написати в наказі місяць, з якого застосовують новий розмір. Одне формулювання, «починаючи з жовтня 2026 року», саме так, як його було написано в наказі про талони на дитячий садок 2022 року, знімає ризик того, що роботодавець застосує 260 леїв на серпень і вересень і залишиться з різницею, не покритою податковим звільненням.
- Опублікувати індекс і обчислення, в одній частині статті або в додатку на три рядки. Наразі результат з’являється без жодного сліду того, як його здобуто, а цифру в 260 леїв неможливо перевірити ззовні. Роботодавцеві чи профспілці, які хочуть перевірити індексацію, немає від чого відштовхнутися.
- Публікувати наказ в Офіційному віснику Румунії до початку півріччя, яке він урегульовує. Статистичні індекси за перше півріччя відомі в липні, а за друге в січні, тож календар дозволяє опублікувати його в перший місяць півріччя. Практичним наслідком було б те, що новий розмір застосовують з першого місяця, а не з третього, а механізм продовження залишився б тим, чим мав бути, страхувальною сіткою, а не правилом.
- Округлювати разову суму до подвоєної місячної. Закон зафіксував співвідношення як 1 до 2, і ніщо в ньому не вимагає, щоб воно губилося. Похідне правило округлення, яке обчислює розмір на подію як подвоєний уже округлений місячний розмір, повернуло б разову межу до 520 леїв і зняло б різницю, яка зростає при кожній індексації.
- Узгодити п. b) ст. 32 ч. (1) закону зі ст. 33 ч. (2) п. a) норм. Закон вимагає індексу культурних товарів і послуг, норми вимагають індексу споживчих цін. Вибір одного з них, написаний прямо, зробив би індексацію перевірюваною і показав би, чи межа справді встигає за ціною квитка на виставу, чи лише за загальною інфляцією.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 778 від 15 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 115 KB акт починається на сторінці 4
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.