Коротко
- Уряд затвердив витрати 109.237.906,62 лея без ПДВ, тобто 132.177.867,01 лея з ПДВ, на 300 пунктів, з яких перевірятимуть оплату віньєтки і тарифу TollRo. Це 250 стаціонарних об’єктів на мережі національних доріг і 50 мобільних. Строк виконання становить 10 місяців, а гроші діляться на 32.177.867,01 лея у 2026 році і 100.000.000,00 лея у 2027 році.
- Найбільша частина суми, 105.241.841,18 лея, тобто 96,3% вартості без ПДВ, іде на обладнання, ліцензії, консолі, монтаж і підключення. Купують 1.208 камер автоматичного розпізнавання номерних знаків для 250 стаціонарних пунктів і 50 для мобільних, разом 1.258, плюс 500 дорожніх знаків і 7.500 метрів бар’єра. На всі 300 пунктів передбачено дві робочі станції моніторингу.
- Записка, яку затвердив Уряд, зберігає ціль, що спливає менш ніж за 100 днів: перенесення 10% дорожнього руху пасажирів і вантажів на залізницю «між 2020 і 2026 роками». Проєкт, затверджений тепер, має 10 місяців виконання і закінчується, у найкращому разі, у липні 2027 року. Реклама проєкту, 1.125.000 леїв, утричі більша за суму, передбачену на отримання висновків і погоджень.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial), частина I, № 816 від 24 вересня 2026 року
Набирає чинності: 24 вересня 2026 року, дата опублікування
Від 24 вересня 2026 року Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою має затверджені витрати на ту частину нової системи дорожньої тарифікації, яка ловить водіїв, що не заплатили: 300 пунктів контролю, 109.237.906,62 лея без ПДВ і 10 місяців виконання. Тарифи, які ці пункти перевірятимуть, уже існують, бо тариф TollRo застосовують від 31 серпня 2026 року, поряд із класичною віньєткою, тобто платою за користування мережею національних доріг, яку румунський акт називає «rovinietă». Новина тепер це не тариф, а фізична інфраструктура, якою за ним стежитимуть.
Проєкт має два лоти. Лот 1, централізована інформаційна система, уже виконується, на гроші з Національного плану відновлення та стійкості, на підставі Постанови Уряду № 589/2025. Пояснювальна записка перелічує, що з ним зробили досі: аналіз наявної інформаційної системи, проєктування системи TollRo, введення в дію обладнання в головному центрі даних, у CESTRIN, і в резервному, у Брашові, плюс розробку модулів продажу, контролю і накладення санкцій. Лот 2, затверджений тепер, охоплює другий етап, закупівлю обладнання і ліцензій, і третій етап, визначення місць розташування на мережі національних доріг і спорудження інфраструктури.
Структуру контролю описано цифра за цифрою. Буде 250 стаціонарних об’єктів і 50 мобільних, а ліцензії на програмне забезпечення купують на всі 300. Із 250 стаціонарних пристроїв 190 використають консолі, які на дорозі вже стоять, а на інші 60 купують нові консолі, з їхніми підключеннями. На кожному об’єкті встановлюють знаки, що інформують про контроль оплати, і знаки обмеження швидкості, а на довжині приблизно 30 метрів ставлять металевий бар’єр з рівнем утримання H4. Звідси й ті 500 знаків із таблиці, тобто два на стаціонарний об’єкт, і ті 7.500 метрів бар’єра, тобто 30 метрів, помножені на 250.
Що купують насправді: 1.208 камер автоматичного розпізнавання номерних знаків для стаціонарних пунктів і 50 для мобільних, 250 комплектів відеоспостереження, 250 процесорних блоків для стаціонарних пунктів і 50 для мобільних, 250 джерел живлення, 250 джерел безперебійного живлення, 250 зовнішніх шаф, 250 комутаторів, 300 міжмережевих екранів, 300 пристроїв географічного позиціонування, 300 компонентів сервера часу, 60 консолей, 60 підключень і дві робочі станції моніторингу. Технічну підтримку всіх компонентів системи передбачено на п’ять років.
Гроші діляться так: 105.241.841,18 лея на обладнання, ліцензії, консолі, монтаж і підключення, 1.500.000,00 лея на послуги технічного нагляду, 1.125.000,00 лея на рекламу, 1.000.000,00 лея на коригування цін і 371.065,44 лея на отримання висновків і погоджень. Разом 109.237.906,62 лея, плюс ПДВ 21%, тобто 22.939.960,39 лея, отже 132.177.867,01 лея. Фінансування надходить із Програми «Транспорт 2021-2027» і з державного бюджету, через бюджет Міністерства транспорту та інфраструктури, а відповідальність за спосіб використання сум лежить на міністерстві, через компанію.
Наслідки, які це має
Перший наслідок відчувають перевізники вантажів з машинами понад 3,5 тонни. Для них система має постійно визначати пройдений маршрут на мережі національних доріг, через бортове обладнання, через застосунок на телефоні, підключений до супутника або до мобільних мереж, чи на підставі заяви користувача у формі електронного маршрутного квитка. Тариф установлюють автоматично, залежно від пройденої відстані за категоріями дороги, від характеристик транспортного засобу і від класу викидів Euro. Ті 300 пунктів контролю це ланка, яка перевіряє, чи обчислений так тариф оплачено.
Другий наслідок процедурний і доходить прямо до водія. Записка прямо каже, що об’єкти контролю збирають дані про транспортні засоби, які проїжджають або перебувають у зоні їхньої дії, надсилають їх центральним інформаційним модулям, а там інформацію обробляють і, за потреби, складають протоколи про адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, санкція виходить тепер від стаціонарної камери, а не від екіпажу, який спиняє в дорозі, а водій дізнається про штраф згодом.
Третій наслідок стосується календаря. Строк виконання становить 10 місяців, відлічених від моменту, коли проєкт стартує, тобто найраніше в середині 2027 року. Розподіл це підтверджує: 32.177.867,01 лея у 2026 році і 100.000.000,00 лея у 2027 році, тобто 24,3% і 75,7% підсумку з ПДВ. Від 24 вересня до 31 грудня 2026 року лишається 99 днів, тож цьогорічний транш означає середню витрату приблизно 325.000 леїв на день, у проєкті, для якого тендер в акті навіть не оголошено.
Четвертий наслідок стосується одиничної вартості, єдиної цифри, корисної для порівняння проєкту з іншими інвестиціями. Ті 109.237.906,62 лея без ПДВ, поділені на 300 об’єктів, дають 364.126 леїв на об’єкт, а з ПДВ 440.593 леї. Сума охоплює обладнання, ліцензії, монтаж, підключення, сигналізацію, бар’єр і п’ять років технічної підтримки, але не охоплює подальшої експлуатації, яка лишається на компанії.
П’ятий наслідок стосується бюджету компанії. Підключення і приєднання, потрібні для роботи стаціонарних об’єктів, тобто електроенергія і зв’язок, прямо покладені на Національну компанію з управління дорожньою інфраструктурою, а монтаж консолей роблять через регіональні дирекції доріг і мостів, за договорами про утримання, які вже існують. Отже, частина зусилля падає на поточний бюджет утримання доріг, поза тими 109,24 мільйона леїв.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
До 24 вересня 2026 року з проєкту дорожньої тарифікації на гроші був затверджений лише Лот 1, централізована інформаційна система, Постановою Уряду № 589/2025 і з фінансуванням із Національного плану відновлення та стійкості. Частина з контролем існувала в структурі проєкту як намір, але не мала ні затвердженої вартості, ні встановленого джерела фінансування.
Тепер вона має і те, і те. Лот 2 отримує 109.237.906,62 лея без ПДВ і переходить на інше джерело: Програму «Транспорт 2021-2027» плюс державний бюджет через бюджет Міністерства транспорту та інфраструктури. Зміну джерела між двома лотами того самого проєкту в записці не пояснено, але вона має практичний наслідок: два етапи більше не залежать від тих самих строків і тих самих умов прийнятності.
Змінився і рівень деталізації. Пояснювальна записка, затверджена тепер, містить повний перелік обладнання, з 17 позиціями і кількостями, кількість місць розташування, довжину бар’єра і кількість знаків. Уперше з публічних документів можна обчислити, скільки коштує один пункт контролю дорожніх тарифів у Румунії.
Що не змінилося, то це правова рамка тарифів. Обов’язок оплати виникає із Закону № 226/2023 про застосування деяких дорожніх тарифів на мережі національних доріг Румунії, а взаємодія із системами інших держав-членів із Ордонанса Уряду № 8/2022, затвердженого Законом № 203/2022. Теперішня постанова не зачіпає жодного з цих текстів, не змінює жодного тарифу і не вводить жодного нового обов’язку для користувачів дороги.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Закриває проміжок між тарифом і контролем. Тариф TollRo застосовують від 31 серпня 2026 року, а досі не було затвердженого на гроші стаціонарного механізму перевірки його оплати.
- Ставить публічні цифри на вартість, якої не знали: 364.126 леїв без ПДВ на один об’єкт контролю, з обладнанням, монтажем, сигналізацією і п’ятьма роками технічної підтримки включно.
- Використовує наявну інфраструктуру повторно. Із 250 стаціонарних пристроїв 190 монтують на консолі, які вже стоять, тож купують лише 60 нових консолей.
- Передбачає безпеку руху в зоні кожного пункту: знаки обмеження швидкості і металевий бар’єр з рівнем утримання H4, на приблизно 30 метрах у кожного об’єкта.
- Включає технічну підтримку всіх компонентів на п’ять років, тож вартість обслуговування не з’явиться як несподіванка в перший рік роботи.
- Прив’язує контроль до класу викидів Euro транспортного засобу, а це робить застосовним принцип «забруднювач платить», а не лише тариф за відстань.
Що залишається проблемою
- Записка зберігає, серед цілей нової системи тарифікації, перенесення 10% дорожнього руху на залізницю «між 2020 і 2026 роками», а це вікно закривається 31 грудня 2026 року, тобто через 98 днів після опублікування. Затверджений проєкт має 10 місяців виконання.
- Зведена таблиця ставить усю вартість без ПДВ, 109.237.906,62 лея, у колонку зовнішніх безповоротних фондів, а ПДВ на 22.939.960,39 лея в колонку без зазначеного джерела, хоч ст. 2 називає два джерела фінансування.
- Реклама проєкту коштує 1.125.000,00 лея, тобто утричі більше, ніж отримання всіх висновків і погоджень, 371.065,44 лея. Записка не пояснює, що роблять із цими грошима.
- Резерв на коригування цін становить 1.000.000,00 лея, тобто 0,95% рядка обладнання. Для закупівлі апаратури і ліцензій, розтягнутої на 10 місяців, ця межа дуже мала.
- Ті 1.208 камер на 250 стаціонарних об’єктів дають 4,83 камери на об’єкт, число, яке не ділиться рівно і яке записка не розкладає за місцями розташування.
- На 300 пунктів контролю передбачено дві робочі станції моніторингу, а записка не каже, скільки людей ними працює і за яким графіком.
- Таблиця дає 250 комутаторів, але 300 міжмережевих екранів, 300 пристроїв позиціонування і 300 компонентів сервера часу, тож мобільні пункти отримують одну частину мережевого обладнання і не отримують іншої, без пояснення.
- Записка описує віньєтку для вантажних машин «менше 3,5 тонни» і TollRo для тих, що «> 3,5 тонни», тож транспортний засіб із максимально допустимою масою рівно 3,5 тонни, найпоширеніший поріг у легкому перевезенні, не потрапляє ні до однієї з цих двох категорій.
Корисні поради
- Якщо у вас є вантажні машини понад 3,5 тонни, перевірте вже тепер, який із трьох способів звітування про маршрут ви застосовуєте: бортове обладнання, застосунок на телефоні чи електронний маршрутний квиток. Автоматичний контроль перевіряє оплату, а не добрий намір.
- Актуалізуйте у власному обліку клас викидів Euro кожної машини парку. Тариф і, відповідно, його перевірку роблять за цим класом, а неправильне віднесення дає різниці в оплаті.
- Не чекайте екіпажів, які спиняють у дорозі. Протокол складають на підставі даних, зібраних камерами і переданих центральним модулям, тож повідомлення приходить після події, на адресу власника.
- Якщо ви користуєтеся електронним маршрутним квитком, зберігайте доказ за кожну поїздку. Це єдина форма, у якій оплата спирається на заяву користувача, а отже й найлегша для оспорювання з другого боку.
- Будівельні та телекомунікаційні фірми, які працюють із регіональними дирекціями доріг і мостів, можуть відстежувати роботи з монтажу тих 60 нових консолей і підключень, які роблять за наявними договорами про утримання, а не через новий тендер.
- Постачальники обладнання можуть читати перелік із додатка як завчасне технічне завдання: 17 позицій, кількості, п’ять років технічної підтримки включно і резерв на коригування цін лише в 1.000.000,00 лея.
- Якщо вас цікавлять місця розташування, майте на увазі, що їх ще не визначено. Визначення локацій контролю входить до третього етапу проєкту і відбувається водночас із закупівлею обладнання.
Часті запитання
Що практично затвердив Уряд?
Скільки буде пунктів контролю і де?
Що перевіряють на цих пунктах?
Як накладають штраф?
Коли система контролю почне працювати?
З яких грошей це платять?
Чи змінюється щось у тарифах, які я плачу тепер?
Що вже зробили з Лотом 1?
Аналіз редакції
Акт вирішує справжню проблему і вирішує її в неправильному порядку щодо того, як про це оголосили публіці. Тариф за відстань для вантажівок застосовують від 31 серпня 2026 року, а стаціонарний механізм, яким перевіряють його оплату, отримує затвердження витрат лише 24 вересня 2026 року, зі строком виконання 10 місяців і розподілом, який виносить основну частину грошей у 2027 рік. Між цими двома моментами контроль лишається на тому, що є, тобто на екіпажах і на старій системі, а пояснювальна записка це непрямо визнає, коли описує як відправну точку аналіз наявної інформаційної системи.
Перше спостереження, якого не видно, читаючи акт від початку до кінця, стосується однієї дати. Серед цілей, які нова система тарифікації «має включати», стоїть перенесення 10% дорожнього руху пасажирів і вантажів на залізничний транспорт «між 2020 і 2026 роками». Це вікно закривається 31 грудня 2026 року, тобто через 98 днів після опублікування постанови, а проєкт, який мав би до нього долучитися, починається тепер і триває 10 місяців. Текст перенесли, без актуалізації, з попереднього покоління документів публічної політики. Порівняння зробити легко: у серпні 2026 року Уряд констатував у залізничній стратегії на 2026-2030 роки, що 1.688 кілометрів колії мають обмеження швидкості. Ціль перенесення руху, сформульована на 2020-2026 роки, не може бути виконана залізницею, яка у 2026 році звітує про власні обмеження.
Друге спостереження стосується цифри, яка не ділиться. Таблиця вимагає 1.208 камер автоматичного розпізнавання номерних знаків «на 250 стаціонарних об’єктів», тобто 4,83 камери на об’єкт. Число не ціле, а це означає, що місця розташування не однакові, ймовірно бо мають різну кількість смуг. Пояснення правдоподібне, але записка його не дає, а без нього не можна перевірити ні того, чи 1.208 покривають мережу, ні того, як розмір цієї кількості обчислили. Натомість інші кількості перевіряються відразу: 500 знаків на 250 стаціонарних об’єктів це точно два на об’єкт, а 7.500 метрів бар’єра це точно 30 метрів на кожному з тих 250, як передбачає текст.
Третє спостереження стосується мережевого обладнання, де кількості розповідають історію, якої текст не розповідає. Є 250 комутаторів, але 300 міжмережевих екранів, 300 пристроїв надання географічного положення і 300 компонентів сервера часу. Різниця в 50 точно відповідає мобільним об’єктам, які, отже, отримують міжмережевий екран, позиціонування і синхронізацію часу, але не комутатор. Для системи, у якій докази дають протоколи про адміністративне правопорушення, синхронізація часу і положення істотні, і їхня наявність на мобільних пунктах узгоджена. Відсутність комутатора підказує іншу архітектуру зв’язку на мобільних, але записка її не описує.
Четверте спостереження стосується пропорцій у бюджеті проєкту. Обладнання, ліцензії, консолі, монтаж і підключення беруть 105.241.841,18 лея, тобто 96,3% вартості без ПДВ. Те, що лишається, поділено між технічним наглядом, 1.500.000,00 лея, рекламою, 1.125.000,00 лея, коригуванням цін, 1.000.000,00 лея, і висновками, 371.065,44 лея. Два з цих рядків варті запитань. Реклама коштує утричі більше, ніж усі висновки і погодження разом, для проєкту, який нічого не продає і нічого не просить у публіки. Резерв на коригування цін, натомість, становить лише 0,95% рядка апаратури, для закупівлі обладнання і ліцензій, розтягнутої на 10 місяців, на ринку, де ціни електронних компонентів рухаються значно більше ніж на 1% за рік.
П’яте спостереження стосується ПДВ. Ст. 2 постанови називає два джерела фінансування: зовнішні безповоротні фонди з Програми «Транспорт 2021-2027» і державний бюджет через бюджет Міністерства транспорту та інфраструктури. Зведена таблиця з додатка, проте, ставить усю вартість без ПДВ, 109.237.906,62 лея, у колонку зовнішніх фондів і вписує ПДВ на 22.939.960,39 лея в колонку, названу тільки «Valoarea – lei TVA», тобто «Вартість – леї ПДВ», без жодного джерела. Звична практика така, що неприйнятний ПДВ покривають із державного бюджету, і з поєднання ст. 2 з таблицею доходиш саме цього висновку. Ми не віднесли цього до переліку помилок, бо ці два тексти, прочитані разом, лишають одне розумне прочитання. Лишається все ж те, що таблиця на 22,9 мільйона леїв не називає свого платника.
Нарешті, спостереження про покликання. Записка цитує «Директиву (ЄС) № 362/2022 Європейського Парламенту і Ради від 24 лютого 2022 року», тоді як офіційна форма номера це Директива (ЄС) 2022/362, з роком перед номером. Акт упізнаваний, бо дата і наведений предмет, зміна Директив 1999/62/ЄС, 1999/37/ЄС і (ЄС) 2019/520, збігаються точно, тож це не помилка з правовим наслідком. Це, проте, інверсія, яка поширюється: хто шукатиме «Директиву 362/2022» в європейських базах даних, не знайде нічого.
Що потрібно змінити
- Ціль перенесення руху слід перерахувати або вилучити із записки. Вікно 2020-2026 у документі, затвердженому у вересні 2026 року, для проєкту, який триває 10 місяців, це не ціль, а текст, що залишився з іншого покоління документів. Заміна її на ціль із датою після 2027 року зробила б записку перевірною на завершенні.
- Зведена таблиця мала б називати платника ПДВ. Одне слово в голові колонки, «державний бюджет», перетворило б 22.939.960,39 лея з суми без джерела на ясний обов’язок, і ст. 2 вже не треба було б читати разом із таблицею, щоб зрозуміти розподіл.
- Рядок реклами слід детально розписати або зменшити. 1.125.000,00 лея на комунікацію проєкту контролю оплати дорожніх тарифів вимагають обґрунтування за видами діяльності, тим паче коли всі висновки і погодження коштують 371.065,44 лея.
- Резерв на коригування цін слід розмірити за справжнім ризиком ринку апаратури. 0,95% рядка обладнання, на 10 місяців, дають або перемовини заново, або економію на специфікаціях. Звичний відсоток, кілька одиниць, коштував би менше, ніж заблокована закупівля.
- Записка мала б розкласти ті 1.208 камер за категоріями місць розташування. Таблиця з кількістю смуг і кількістю камер за типом стаціонарного пункту показала б, як дійшли до цифри, і зробила б перевірним покриття мережі.
- Поріг маси слід записати без прогалини. Теперішнє формулювання ставить віньєтку на вантажні машини «менше 3,5 тонни», а TollRo на ті, що понад 3,5 тонни, лишаючи поза межами саме машину на 3,5 тонни. «До 3,5 тонни включно» закриває проблему трьома словами.
- Кількість станцій моніторингу слід узгодити з кількістю об’єктів. Дві робочі станції на 300 пунктів контролю, які породжують протоколи про адміністративне правопорушення, вимагають обґрунтування розміру, з графіком роботи і кількістю операторів, інакше спроможність обробки стає справжньою межею системи.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 816 від 24 вересня 2026 року 8 сторінок PDF, 77 KB акт починається на сторінці 2
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.
