Коротко

  • Конституційний суд Румунії відхилив скаргу колишнього мера, який просив визнати нечіткими правила несумісності із Закону № 161/2003. Норма, що забороняла мерові входити до адміністративної ради державної установи, залишається конституційною.
  • Аргумент, що закон про освіту зобовʼязував мера входити до адміністративної ради школи, тоді як закон про доброчесність це забороняв, не був прийнятий: суд визнав, що це питання застосування закону в часі, яке вирішують загальні суди, а не конституційна юстиція.
  • На практиці звіти про оцінку Національного агентства з питань доброчесності та накази префектів, ухвалені за період до 2017 року, це рішення не ставить під сумнів. Скарги проти них і далі розглядаються в кожному випадку окремо в адміністративному судочинстві.
Акт: Рішення CCR № 760/2025
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 633 від 31 липня 2026
Набирає чинності: 31 липня 2026

Мер, усунений з посади через несумісність, намагався довести, що до порушення його підштовхнув сам закон. Конституційний суд відповів йому, що проблема не в законі, а в тому, як його застосували до його справи. Рішення № 760 від 11 грудня 2025 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії лише 31 липня 2026 року, стосується однієї з найчастіше згадуваних пасток румунського місцевого самоврядування: заборони мерові одночасно входити до адміністративної ради державної установи. Це друге рішення того самого засідання суду, що виходить зараз, поряд із рішенням про порогові розміри доходу для безоплатної правової допомоги, що показує великий розрив між ухваленням і публікацією.

Автор скарги, Іон Роберт Ротя, оскаржував у суді повіту Олт наказ префекта про констатацію дострокового припинення його мандата мера в силу закону. Наказ був ухвалений після того, як Національне агентство з питань доброчесності встановило стан несумісності: він був мером і водночас членом адміністративної ради школи, тобто державної установи.

Його захист будувався на справжній суперечності між двома законами. Стаття 87 пункт (1) літера d) Закону № 161/2003 у редакції до 2017 року забороняла мерові бути членом адміністративної ради державної установи. Водночас Закон про національну освіту № 1/2011 вимагав, щоб до адміністративних рад шкіл входили представники місцевої влади. Автор скарги зазначив, що Національне агентство з питань доброчесності виявило сотні подібних випадків, переважно серед заступників мерів, і просив суд ухвалити рішення із застереженням щодо тлумачення, яке захистило б ситуації, коли звіти про оцінку ще не стали остаточними на момент зміни закону у 2017 році.

Суд розглянув клопотання й одноголосно його відхилив. Щодо двох оспорюваних текстів, єдиної статті пункт 2 Закону № 128/2017 та статті 160 пункт (1) літера b) Адміністративного кодексу, скаргу визнано неприйнятною: зауваження стосувалися того, як закон застосовувався, а не його змісту. Щодо статті 87 пункт (1) літера d) Закону № 161/2003 скаргу відхилено як необґрунтовану, а текст визнано конституційним.

Наслідки, які це має

Рішення є остаточним і загальнообовʼязковим з дати публікації, 31 липня 2026 року. Воно не змінює жодної літери закону, але закриває лінію захисту, яку багато місцевих обранців пробували в справах про доброчесність.

Конкретно: мер або заступник мера, визнаний несумісним через членство в адміністративній раді школи, лікарні чи іншої державної установи в період до середини 2017 року, більше не може добитися скасування звіту про оцінку на підставі того, що текст закону був нечітким або непередбачуваним. Практикою, яку суд тут повторює, він уже встановив, що режим несумісності належить до дискреції законодавця, а встановлення конкретної ситуації є справою адміністративного суду.

Натомість залишається недоторканою можливість виграти справу по суті. Суд не сказав, що звіт Національного агентства з питань доброчесності правильний, а лише що перевірка його правильності належить судді, залежно від точного періоду вчинення діяння й закону, чинного на той момент. Різниця важлива: захист переходить від конституційності тексту до доказів і до застосування закону в часі.

У тій самій логіці Суд відхилив і критику того, як починається оцінювання, підтвердивши право Національного агентства з питань доброчесності діяти з власної ініціативи.

Для сьогоднішнього місцевого самоврядування проблема послабилася, бо Закон № 128/2017 запровадив прямий виняток: члени адміністративних рад державних або конфесійних освітніх установ і публічних лікарень мережі місцевих органів влади більше не підпадають під заборону. Тому рішення стосується насамперед старих справ, що досі перебувають у судах або на етапі оскарження звітів.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Досі аргумент про суперечність між законом про доброчесність і законом про освіту циркулював у судах без чіткої відповіді Конституційного суду щодо саме такої комбінації текстів. Уже існували Рішення № 300 від 18 травня 2022 року та Рішення № 320 від 30 травня 2023 року в тому самому сенсі, але кожна нова справа відновлювала дискусію.

Рішення № 760/2025 додає ще одне підтвердження, у формулюванні без двозначності: не виникло нових обставин, які виправдували б зміну практики, тож і висновок, і мотиви 2022 року залишаються чинними. Для судів, що розглядають такі скарги, це вже третє рішення, на яке вони можуть спиратися, відмовляючи у зверненні до Конституційного суду.

Уточнено й межу компетенції. Суд коротко пояснив, чому не може сам вирішити наведену суперечність: визначення застосовної норми, аналіз її змісту та узгодження з установленими фактами є діями тлумачення, а інструменти для цього належать судді першої інстанції та судам перегляду, згідно зі статтею 126 пункти (1) і (3) Конституції. Якщо судова практика неоднорідна, засобом є не конституційний контроль, а механізми уніфікації практики.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Додає передбачуваності спорам про доброчесність: суди мають уже третій конституційний орієнтир у тому самому питанні й не мусять зупиняти справи для звернення до суду.
  • Підтверджує мету правил несумісності, а саме безстороннє здійснення публічних функцій, а не формальне покарання за ще один рядок у посадовій інструкції.
  • Залишає аналіз конкретної ситуації судді першої інстанції, тож місцевий обранець, який може довести, що не був у описаній у звіті ситуації, і далі має де захищатися.
  • Уточнює для всіх, що саме лежить поза компетенцією Конституційного суду, а це зменшує кількість безнадійних скарг.

Що залишається проблемою

  • Змістова суперечність між двома законами, реальна між 2011 і 2017 роками, і далі не розвʼязана загальною нормою. Кожна справа вирішує її окремо, з результатами, що можуть різнитися від суду до суду.
  • Публікація рішення майже через вісім місяців після ухвалення означає, що справи, які чекали цього орієнтира, весь цей час були без нього.
  • Місцеві обранці, покарані за період до 2017 року, залишаються у гіршому становищі, ніж ті, хто в тій самій фактичній ситуації опинився після 2017 року й кому сприяє виняток, запроваджений Законом № 128/2017.
  • Суд не дає судам жодних вказівок щодо тлумачення, тож неоднорідність, на яку вказував автор скарги, може зберігатися.

Корисні поради

  1. Якщо у вас є справа про несумісність у провадженні: не будуйте захист на неконституційності статті 87 пункт (1) літера d) Закону № 161/2003. Суд тричі відповів однаково. Перенесіть обговорення на точний період діяння та на закон, чинний тоді.
  2. Якщо ви діючий мер або заступник мера: перевірте, чи ваше місце в адміністративній раді школи, публічної лікарні або іншої державної установи охоплюється винятком, запровадженим Законом № 128/2017. Цей виняток прямо охоплює державну й конфесійну освіту та публічні лікарні мережі місцевих органів влади.
  3. Якщо ви секретар адміністративно-територіальної одиниці: ведіть письмовий облік усіх представницьких функцій мера та заступників у радах і комісіях, із датою акта призначення. Саме ці дані потрібні в процедурі оцінювання.
  4. Якщо ви отримали звіт про оцінку від Національного агентства з питань доброчесності: строк оскарження починається з дати повідомлення й не продовжується через появу рішення Конституційного суду. Оскаржте в строк, а аргументацію будуйте після цього.
  5. Якщо ви слідкуєте за змінами режиму несумісності: пам’ятайте, що послідовні зміни не мають зворотної дії. Діє норма, чинна на момент діяння, за принципом tempus regit actum, і саме на цей принцип спирався суд, який звернувся до Конституційного суду.

Часті запитання

Чи визнав Конституційний суд якийсь текст неконституційним цим рішенням?
Ні. Суд відхилив скаргу повністю: як неприйнятну щодо єдиної статті пункт 2 Закону № 128/2017 і статті 160 пункт (1) літера b) Адміністративного кодексу, і як необґрунтовану щодо статті 87 пункт (1) літера d) Закону № 161/2003, яку визнав конституційною.
Чи може мер входити до адміністративної ради школи?
За чинною редакцією закону так. Закон № 128/2017 запровадив прямий виняток для членів адміністративних рад державних або конфесійних освітніх установ і публічних лікарень мережі місцевих органів влади. Заборона, оспорена в цій справі, стосувалася редакції до цієї зміни.
Чому частину скарги визнано неприйнятною?
Бо зауваження насправді стосувалися не змісту текстів, а того, як їх застосували в часі до конкретної справи. Згідно зі статтею 2 пункт (3) Закону № 47/1992, суд ухвалює рішення лише щодо конституційності актів, з якими до нього звернулися, а не щодо їхнього тлумачення й застосування.
Що відбувається з мандатом мера, визнаного несумісним?
Згідно зі статтею 160 пункт (1) літера b) Адміністративного кодексу, мандат мера припиняється в силу закону, якщо стан несумісності встановлено й покарано за законом про доброчесність у здійсненні публічних функцій і посад. Констатація здійснюється наказом префекта, який можна оскаржити в адміністративному судочинстві.
Чи застосовується рішення до справ, уже вирішених остаточно?
Воно не впливає на остаточні судові рішення, бо не визнає жодного тексту неконституційним. Рішення про відхилення підтверджує наявний стан закону й не відкриває шляху до перегляду.
Чому рішення від грудня 2025 року опубліковано лише зараз?
Публікація в Офіційному віснику Румунії, частина I, відбувається після складення й повідомлення рішення. Тут між ухваленням 11 грудня 2025 року та публікацією 31 липня 2026 року минуло близько семи з половиною місяців. Загальнообовʼязковим рішення стає з дати публікації.
На які попередні рішення спирався суд?
Насамперед на Рішення № 300 від 18 травня 2022 року та Рішення № 320 від 30 травня 2023 року, обидва про відхилення за подібними зауваженнями, а також на Рішення № 766 від 15 червня 2011 року щодо правила, що контроль охоплює й тексти, які втратили чинність, але й далі мають юридичні наслідки.
Хто розглядав справу і якою більшістю?
Колегію очолювала Елена-Симіна Тенесеску, до складу входили судді Асталош Чаба-Ференц, Міхай Бусуйок, Міхаела Чокіне, Дачіан-Космін Драгош, Дімітріє-Богдан Ліку та Ґеорґе Стан, помічником судді був Крістіан-Ніколае Сіма. Рішення ухвалено одноголосно.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 633 від 31 липня 2026 16 сторінок PDF, 338 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.