Коротко
- Поліцейський звернувся до суду з вимогою присвоїти йому звання головного інспектора та оскаржив норму, яка пов’язує підвищення з наявністю посади, передбаченої для цього звання. Конституційний Суд підтвердив цю норму.
- Правило залишається таким: наступні спеціальні звання в межах тієї самої категорії присвоюються в ієрархічному порядку звань і в межах кількості посад, затвердженої міністром. Виконання особистих умов саме собою недостатнє.
- Це стосується поліцейських і, за аналогією, будь-якого державного службовця зі спеціальним статусом, чиє просування залежить від наявності посади. Норму тим часом скасовано, але вона й далі має наслідки у старих справах.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 599 від 22 липня 2026 року
Ухвалено: 5 лютого 2026 року
Можна відповідати всім умовам для наступного звання і все одно його не отримати, якщо немає вакантної посади, передбаченої для цього звання. Конституційний Суд підтвердив це правило Рішенням № 105 від 5 лютого 2026 року, яке щойно опубліковано в Офіційному віснику Румунії, відхиливши як необґрунтоване заперечення щодо неконституційності ст. 19 ч. (1) Закону № 360/2002 про статус поліцейського. Це друге рішення того самого випуску, що стосується професійного статусу у сфері правоохоронних органів і армії, поряд із тим, у якому широке оскарження Статуту кадрових військовослужбовців було відхилено від початку.
Підтверджена норма звучить так: «Присвоєння наступних спеціальних звань у межах тієї самої категорії здійснюється в ієрархічному порядку звань, у межах кількості посад, передбачених для відповідних звань, затвердженої міністром адміністрації та внутрішніх справ.»
Справа почалася зі звернення Liviu Soare, який вимагав у суді зобов’язати Міністерство адміністрації та внутрішніх справ видати наказ про присвоєння йому спеціального звання головного інспектора поліції починаючи з 25 березня 2015 року. Справа дійшла до касації в Апеляційному суді București, восьма палата з адміністративних і податкових спорів, а звернення до Конституційного Суду було здійснене цивільним рішенням № 4.925 від 21 жовтня 2016 року, згодом виправленим ухвалою від 15 січня 2021 року.
Наслідки, які це має
Першим наслідком є підтвердження норми по суті. Підвищення до наступного спеціального звання в межах тієї самої категорії залежить одночасно від двох речей: дотримання ієрархічного порядку звань і наявності посади, передбаченої для відповідного звання, у межах кількості, затвердженої міністром.
Другим наслідком є відповідь на закид щодо дискримінації. Суд зазначає, що норма не містить жодного елемента, який спричиняв би виникнення стану дискримінації, оскільки вона застосовується однаково до всіх осіб, які підпадають під гіпотезу норми. Хто перебуває в однаковому становищі, той отримує однакове ставлення, а обмеження випливає з кількості посад, а не з якостей особи.
Третій наслідок стосується природи права. Доступ до наступного спеціального звання становить, як зазначає Суд, специфічну характеристику публічної служби. Це не право, яке виникає автоматично зі стажу чи з виконання певних особистих критеріїв, а питання організації кар’єри всередині установи.
Четвертий наслідок є методологічним і пояснює, чому рішення має значення для старих справ. Норму було скасовано ст. I п. 11 Надзвичайної постанови Уряду № 21/2016. Суд усе ж проаналізував її, посилаючись на Рішення № 766 від 15 червня 2011 року: конституційний контроль здійснюється і щодо приписів, юридичні наслідки яких тривають після втрати ними чинності.
П’ятий наслідок стосується ст. 53 Конституції, на яку посилався автор. Суд зазначає, що посилання на обмеження здійснення окремих прав не може бути взяте до уваги, якщо не встановлено порушення жодного конституційного припису, який закріплює основоположні права чи свободи. Оскільки вихідна ситуація не порушує питання про відхилення від природного перебігу суспільних відносин, ст. 53 у цій справі не застосовується.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
З погляду права нічого. Рішення підтверджує норму, скасовану ще у 2016 році, і продовжує лінію судової практики, вже усталену Рішенням № 1.570 від 6 грудня 2011 року, яке стосувалося тих самих приписів під кутом схожих зауважень.
Суд прямо зазначає, що не з’явилося нових обставин, які змусили б переглянути його практику, і що як резолютивна частина, так і мотиви попереднього рішення зберігають чинність. Отже, це повторне підтвердження, а не зміна позиції.
Друге уточнення стосується предмета заперечення. Ухвала про звернення охоплювала ст. 19 Закону № 360/2002 повністю, але Суд звузив аналіз до ч. (1), оскільки автор не висловив жодного зауваження щодо законодавчих рішень у ч. (2)-(4). Це корисний приклад того, як предмет заперечення визначається за реальним змістом обґрунтування.
Третє уточнення стосується строків. Звернення до Суду датоване 2016 роком, виправлене у 2021 році, а рішення ухвалено в лютому 2026 року і опубліковано в липні 2026 року. Для автора заперечення первинна справа простояла в очікуванні майже десятиліття.
Статут поліцейського знову потрапив до Конституційного Суду, цього разу на дисциплінарному боці. Рішення теж про відхилення: Рішенням Конституційного Суду № 590/2025, опублікованим 23 вересня 2026 року, поліцейського, якого перевіряють за діяння з надзвичайного стану, можна покарати без дисциплінарної ради.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Правило залишається передбачуваним: хто знає штатний розпис, той знає, від чого залежить підвищення, а рішення не запроваджує жодного нового критерію.
- Підтверджено, що обмеження кількістю посад застосовується однаково до всіх, хто перебуває в однаковому становищі, а це знімає аргумент про дискримінацію.
- Суд повторно підтверджує, що може аналізувати вже скасовані норми, якщо їхні наслідки тривають, а це захищає справи, розпочаті за старим законом.
- Звуження предмета заперечення до ч. (1) показує, що саме обґрунтування, а не ухвала про звернення, визначає, що саме розглядається.
Що залишається проблемою
- Поліцейський, який відповідає всім особистим умовам, залишається залежним від штатного розпису, затвердженого на рівні міністерства, на який він не має жодного впливу.
- Рішення не розглядає прозорість цього розпису, хоча саме тут на практиці міститься найчастіше джерело невдоволення.
- Між зверненням до Суду у 2016 році та публікацією рішення в липні 2026 року минуло майже десять років, а проаналізована норма була скасована вже вісім років.
- Ст. 53 Конституції було відхилено процесуальним шляхом, без розгляду по суті пропорційності обмеження.
Корисні поради
- Перш ніж просити про підвищення, перевірте, чи існує посада, передбачена для наступного звання, і чи входить вона до кількості, затвердженої міністром. Без такої посади вимога не має підстав, хоч би як добре ви відповідали решті умов.
- Запитайте письмово про стан посад, передбачених для потрібного звання. Офіційна відповідь є єдиним документом, на який ви зможете спертися в разі оскарження.
- Перевірте ієрархічний порядок звань у вашій категорії. Норма вимагає, щоб підвищення дотримувалося цього порядку, тож перестрибнути через звання не можна.
- Якщо ви маєте намір оскаржити норму закону, сформулюйте зауваження до кожної частини, яку маєте на увазі. Суд бере як предмет лише ті частини, які фактично оскаржено, навіть якщо ухвала про звернення згадує статтю повністю.
- Не покладайтеся винятково на ст. 53 Конституції. Обмеження здійснення окремих прав аналізується лише після того, як встановлено посягання на основоположне право чи свободу.
- Якщо ваша справа стосується періоду до Надзвичайної постанови Уряду № 21/2016, стара норма залишається застосовною, і це рішення її підтверджує.
Часті запитання
Що вирішив Конституційний Суд?
Від чого залежить підвищення до наступного спеціального звання?
Чи є умова про наявність посади дискримінаційною?
Чи чинна ще ця норма?
Чому Суд проаналізував скасовану норму?
Чому не було застосовано ст. 53 Конституції?
Чи проаналізував Суд усю ст. 19?
Чи є попередня судова практика щодо тієї самої норми?
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 599 від 22 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 114 KB акт починається на сторінці 7
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.