Коротко

  • Конституційний Суд одностайно підтвердив, що прокурор може самостійно припинити публічне обвинувачення шляхом закриття провадження, без того, щоб справа потрапила до суду, який розглянув би обвинувачення по суті. Десятки норм Кримінального процесуального кодексу визнані конституційними.
  • Ключовий аргумент: Прокуратура є частиною судової влади, а не влади виконавчої, а постанова про закриття провадження залишається підконтрольною судді підготовчого провадження за скаргою заінтересованої особи.
  • Частину зауважень відхилено як неприйнятні, бо оскаржені норми стосувалися відновлення досудового розслідування та справ, у яких публічне обвинувачення вже було висунуте, а таких обставин у справі заявників не було.
Акт: Рішення КС № 119/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 625 від 29 липня 2026 року
Набирає чинності: 29 липня 2026 року

Коли прокурор ухвалює рішення про закриття провадження, ваша справа завершується без того, щоб хоча б один суддя висловився щодо суті обвинувачення. Двоє заявників стверджували, що цей механізм позбавляє їх права на справедливий суд, однак Конституційний Суд відхилив їхні доводи Рішенням № 119 від 12 лютого 2026 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 625 від 29 липня 2026 року. Це друге рішення, опубліковане в тому самому номері Офіційного вісника Румунії, яке стосується закриття провадження, поряд із тим, у якому Суд встановив, що скарга на рішення про закриття провадження розглядається лише за матеріалами справи та новими документами.

Заперечення про неконституційність заявили Драгош Пашк (Dragoș Pașc) і Марія Магдалена Пашк (Maria Magdalena Pașc) у справі № 228/42/2021 Апеляційного суду Плоєшть, кримінальна палата та палата у справах неповнолітніх і сімейних справах, у провадженні, в якому їхню скаргу на постанову про закриття провадження вже було задоволено на підставі ст. 341 ч. (6) п. c) Кримінального процесуального кодексу.

Перелік оскаржених норм незвично довгий: ст. 14, 15, 16, 17, 294, 305, 309, 314, 315, 317, 335, 339, 340 і 341 Кримінального процесуального кодексу, тобто фактично весь механізм, за яким публічне обвинувачення висувається і припиняється. Резолютивна частина має два пункти, обидва про відхилення, ухвалені одностайно.

Наслідки, які це має

Перший наслідок: підтвердження повноважень прокурора. Суд зазначає, що симетрично до положень про висунення публічного обвинувачення законодавець урегулював у ст. 17 Кримінального процесуального кодексу способи його припинення: під час досудового розслідування, шляхом закриття провадження або відмови від кримінального переслідування, а під час судового розгляду, набранням судовим рішенням законної сили. Те, що перший варіант не доходить до суду першої інстанції, не є вадою конституційності.

Другий наслідок: інституційне уточнення, яке часто ігнорують у публічній дискусії. Згідно з Основним Законом, Прокуратура є складовою частиною судової влади, а не виконавчої влади чи публічної адміністрації. Повноваження прокурора щодо збирання та оцінки доказів під час досудового розслідування є, за словами Суду, виявом конституційної ролі, передбаченої ст. 131.

Третій наслідок: гарантія, яка врівноважує систему. Рішення про відмову від розслідування та рішення не направляти справу до суду підлягають контролю судді підготовчого провадження, і саме цей контроль втілює ст. 126 ч. (1) Конституції, тобто ту норму, на яку посилалися заявники. Іншими словами, правосуддя не обходять стороною: воно втручається через інший вид контролю, ніж розгляд справи по суті.

Четвертий наслідок стосується строків, які рішення підтверджує опосередковано. Будь-яка особа може подати скаргу на заходи та дії досудового розслідування, якщо їй завдано шкоди в законних інтересах, згідно зі ст. 336 ч. (1). У випадку рішень про закриття провадження скарга прокурору вищого рівня подається протягом 20 днів з дня вручення копії документа, згідно зі ст. 339 ч. (4).

П’ятий наслідок: урок конституційної процедури. Зауваження щодо ст. 335 ч. (1), (2), (5) і (6) та ст. 341 ч. (7) не були розглянуті по суті, бо стосувалися відновлення досудового розслідування та справ, у яких публічне обвинувачення вже було висунуте. Жодної з цих обставин у справі заявників не існувало, тож ці норми не мали зв’язку з вирішенням справи. Суд прямо зазначає, що ті самі доводи можуть бути розглянуті по суті, але тільки у справі, в якій ці норми справді застосовуються. Ті самі доводи розглянули по суті кількома місяцями пізніше, у справі, в якій норми застосовувалися: відмова відновити досудове розслідування залишається поза судовим контролем.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

На рівні норм нічого. Усі проаналізовані положення залишаються чинними в тій самій редакції, а рішення закриває дискусію на майбутнє з тих самих підстав.

Змінюється міцність усталеної судової позиції. Суд повністю повторює Рішення № 292 від 6 травня 2021 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 777 від 11 серпня 2021 року, і констатує, що не з’явилося нових обставин, які виправдовували б зміну практики. Фактично питання, чи сумісне повноваження прокурора закрити провадження з правом на справедливий суд, отримує другу однакову відповідь за п’ять років.

Другий довід заявників відхилено без розгорнутої аргументації: порівняння зі сферою адміністративних правопорушень, де ст. 11 ч. (5) Постанови Уряду № 2/2001, на їхню думку, забезпечує процедуру, що краще відповідає стандартам справедливого суду. Суд також зазначив, що положення ст. 148 Конституції про інтеграцію до Європейського Союзу не застосовні у цій справі.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Підтверджує, що постанова про закриття провадження не є дискреційним актом: вона залишається підконтрольною судді підготовчого провадження за скаргою заінтересованої особи.
  • Публічно закріплює конституційне становище Прокуратури як частини судової влади, а не інструмента виконавчої влади.
  • Захищає оперативність досудового розслідування, уникаючи того, щоб кожна закрита справа автоматично породжувала розгляд по суті.
  • Чітко пояснює симетрію в Кримінальному процесуальному кодексі: публічне обвинувачення припиняється по-різному на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду.
  • Нагадує конкретний строк, від якого залежить будь-яке реальне оскарження: 20 днів з дня вручення копії постанови про закриття провадження.

Що залишається проблемою

  • Потерпіла особа не може домогтися розгляду обвинувачення по суті, якщо прокурор закрив провадження, хоч би якою переконаною вона була у протилежному.
  • Контроль судді підготовчого провадження стосується законності та обґрунтованості рішення, а не винуватості, тож він не замінює судового розгляду.
  • Зауваження щодо відновлення досудового розслідування залишаються нерозглянутими, тож питання по суті стосовно ст. 335 Кримінального процесуального кодексу досі відкрите.
  • Порівняння з процедурою у справах про адміністративні правопорушення не отримало аргументованої відповіді, хоча це був один із двох основних доводів заперечення.
  • Між зверненням до Суду в липні 2021 року та публікацією рішення в липні 2026 року минуло п’ять років, і цей проміжок важко узгодити з практичною користю заперечення для його авторів.

Корисні поради

  1. Запам’ятайте строк у 20 днів. Скарга на рішення про закриття провадження подається прокурору вищого рівня протягом 20 днів з дня вручення копії постанови, згідно зі ст. 339 ч. (4).
  2. Не пропускайте скаргу прокурору вищого рівня. Це обов’язковий крок перед зверненням до судді підготовчого провадження, на умовах ст. 340.
  3. Зосередьтеся на законності та обґрунтованості постанови. Суддя перевіряє рішення прокурора, а не переглядає саме діяння.
  4. Вимагайте повного мотивування закриття провадження. Ст. 315 встановлює обов’язкові елементи, які має містити постанова, а їхня відсутність є конкретним аргументом.
  5. Перевіряйте підставу, на яку послався прокурор. Випадки, передбачені ст. 16 ч. (1) п. a)-d), мають різні наслідки, а помилковий вибір підстави можна оскаржити.
  6. Якщо хочете оскаржити норму закону, оберіть відповідну справу. Заперечення про неконституційність щодо відновлення досудового розслідування має шанси лише у провадженні, в якому таке відновлення справді було призначене.
  7. Не будуйте критику на порівнянні з іншою галуззю права. Суд не порівнює кримінальну процедуру з процедурою у справах про адміністративні правопорушення, а співвідносить кожну норму з Конституцією.

Часті запитання

Що вирішив Конституційний Суд Рішенням № 119/2026?
Він відхилив як неприйнятне заперечення щодо ст. 335 ч. (1), (2), (5) і (6) та ст. 341 ч. (7) Кримінального процесуального кодексу і відхилив як необґрунтоване заперечення щодо решти оскаржених норм, констатувавши, що вони конституційні. Обидва рішення ухвалено одностайно.
Чи може прокурор закрити кримінальну справу без судді?
Так. Під час досудового розслідування публічне обвинувачення припиняється шляхом закриття провадження або відмови від кримінального переслідування, про що вирішує прокурор. Суд підтвердив, що це повноваження конституційне саме тому, що рішення залишається підконтрольним судді підготовчого провадження.
Що я можу зробити, якщо не згоден із закриттям провадження?
Ви можете подати скаргу прокурору вищого рівня протягом 20 днів з дня вручення копії постанови, згідно зі ст. 339 ч. (4). Якщо скаргу відхилено або ви не отримали відповіді у строк, ви можете звернутися до судді підготовчого провадження, на умовах ст. 340 Кримінального процесуального кодексу.
Чому право на справедливий суд не порушене?
Тому що постанови про рішення не направляти справу до суду підлягають перевірці суддею за скаргою заінтересованої особи. Суд зазначив, що саме цей контроль втілює ст. 126 ч. (1) Конституції про здійснення правосуддя судами.
Чи належить прокурор до виконавчої влади?
Ні. Суд нагадав, що згідно з Основним Законом Прокуратура є складовою частиною судової влади, а не виконавчої влади чи публічної адміністрації.
Чому частину заперечення відхилено як неприйнятну?
Тому що оскаржені норми не мали зв’язку з вирішенням справи. Ст. 335 регулює відновлення досудового розслідування, а ст. 341 ч. (7) стосується справ, у яких було висунуте публічне обвинувачення. Жодної з цих обставин у справі заявників не існувало.
З якого моменту рішення діє?
З дня публікації в Офіційному віснику Румунії, тобто з 29 липня 2026 року. Рішення є остаточним і загальнообов’язковим.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 625 від 29 липня 2026 року 32 сторінки PDF, 269 KB акт починається на сторінці 7

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.