Коротко
- Від 1 жовтня 2026 року віньєтка, тобто плата за користування мережею національних доріг, яку румунський акт називає «rovinietă», коштує вже не однаково для всіх машин: 228 леїв на рік за електричну, 254 за Euro 6, 292 за Euro 5 і Euro 4, 330 за Euro 3 і старіші. У вересні 2026 року будь-який легковий автомобіль платив 262,92 лея, незалежно від того, скільки він забруднює. Хто має електричну машину, платить на 13,3% менше, хто має Euro 6, на 3,4% менше, а власник машини Euro 3 платить на 25,5% більше.
- Вантажівки понад 3,5 тонни зникають із таблиці зовсім. Вони переходять на оплату за кілометр, через систему TollRo. Натомість мікроавтобуси й автобуси лишаються, у двох нових категоріях, і платять від 23,7% до 78,7% більше, ніж на рівні вересня 2026 року.
- Ціну від тепер записують у леях, а не в євро, і оновлюють раз на рік, за інфляцією. Це означає, що вона більше не змінюється щомісяця за валютним курсом, але й що рівень від тепер можна підняти підписом міністра, а не ордонансом чи законом. Зачіпає це всіх власників легкових автомобілів, вантажних машин до 3,5 тонни, мікроавтобусів і автобусів, які їздять національними дорогами.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії, частина I, № 818 від 25 вересня 2026 року, сторінки 15-16
Набирає чинності: від опублікування, 25 вересня 2026 року, бо ст. 12 ч. (3) Закону № 24/2000 про норми законодавчої техніки передбачає, що нормативні акти, крім законів і ордонансів, діють від дати опублікування в Офіційному віснику Румунії (Monitorul Oficial), якщо самі не містять пізнішої дати. Однак рівні з додатка застосовують аж до тих віньєток, строк дії яких починається 1 жовтня 2026 року або пізніше
Наказ, опублікований 25 вересня 2026 року, кладе край правилу, за яким усі легкові автомобілі платили однакову віньєтку. Від 1 жовтня 2026 року тариф залежить від трьох речей: яким транспортним засобом ви керуєте, скільки він забруднює і на скільки днів ви купуєте. Для машини цілий рік коштує 228 леїв, якщо вона електрична, 254, якщо вона Euro 6, 292, якщо вона Euro 5 або Euro 4, і 330, якщо вона Euro 3, Euro 2, Euro 1 чи без норми. Оплату перевіряють тією самою системою камер, для якої Уряд затвердив тиждень раніше 300 пунктів контролю і 1.258 камер, на 132 мільйони леїв.
Порівняння з тим, що платили досі, робиться легко, бо розпорядник доріг, Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою, щомісяця публікує тариф у леях. За вересень 2026 року, за курсом 5,2584 лея за одне євро, легковий автомобіль платив 18,40 лея на день, 31,55 лея на десять днів, 49,95 лея на тридцять днів, 78,88 лея на шістдесят днів і 262,92 лея на рік. Ті самі п’ять періодів лишаються і в новій таблиці, але кожен має тепер чотири ціни замість однієї.
У легкових автомобілях зміна не йде в один бік. Річна віньєтка спадає на 13,3% для електричних машин і на 3,4% для Euro 6, але зростає на 11,1% для Euro 5 і Euro 4 і на 25,5% для Euro 3 і старіших. Єдиний виняток із цього взірця це одноденна віньєтка, яка зростає в усіх чотирьох колонках: з 18,40 лея до 20, 22, 26 або 29 леїв, тобто від 8,7% до 57,6% більше. Хто заїжджає до країни машиною на один день, платить більше, хоч би яким чистим був двигун.
Вантажні машини до 3,5 тонни йдуть точно тією самою кривою: 521 лей на рік для електричних, 579 для Euro 6, 665 для Euro 5 і Euro 4, 752 для Euro 3 і старіших, проти 599,46 лея, скільки платили всі у вересні 2026 року. Різниці становлять, по черзі, мінус 13,1%, мінус 3,4%, плюс 10,9% і плюс 25,4%.
Перевезення людей це інша історія. Мікроавтобуси з понад 9 і не більше ніж 23 місцями платили 1.998,19 лея на рік; від 1 жовтня вони платять від 2.471 до 3.569 леїв, тобто від 23,7% до 78,6% більше. Автобуси з понад 23 місцями платили 3.496,84 лея; тепер вони платять від 4.326 до 6.249 леїв, на 23,7% і до 78,7% більше. Жодна колонка не спадає, навіть колонка електричних транспортних засобів.
Наслідки, які це має
Перший наслідок у тому, що норма забруднення стає, уперше, критерієм ціни віньєтки. Правова підстава це ст. 4 ч. (2) Закону № 226/2023, яка каже, що тариф установлюють за категорією транспортного засобу, за класом забруднювальних викидів і за тривалістю користування мережею. До цього наказу перший і третій критерії працювали, другий ні. Додаток до наказу вводить його в дію чотирма колонками: електричні транспортні засоби, Euro 6, Euro 5 і Euro 4 разом, Euro 3 до Euro 0 разом.
Далі йде становище тих, кому норму забруднення встановити не можна. Примітка 1 додатка повторює правило зі ст. 6 ч. (3) закону: якщо даних про клас викидів надати не можна, транспортний засіб зараховують до Euro 0, тобто до найдорожчої колонки. Для легкового автомобіля різниця між тим, щоб мати і не мати правильно записану норму, сягає 76 леїв на рік. Електричні транспортні засоби виведені з-під цього правила прямо: примітка 2 каже, що згадка про джерело енергії з графи P.3 свідоцтва про реєстрацію заступає зарахування, тож вони входять у першу колонку, а не в останню.
Третій наслідок це зникнення вантажівок із таблиці. Додаток має чотири категорії: легкові автомобілі, вантаж до 3,5 тонни, люди з 10 і до 23 місць, люди з понад 23 місцями. Вантажні транспортні засоби, важчі за 3,5 тонни, які досі займали чотири окремі позиції, більше не з’являються зовсім, бо ст. 4 ч. (1) Закону № 226/2023 знімає з них віньєтку. Від 1 жовтня вони платять TollRo, тобто одиничний тариф, помножений на пройдену відстань у цілих кілометрах. Одиничні тарифи встановлені іншим наказом, № 1.925/2025, і йдуть від 0,08 лея за кілометр до 0,62 лея за кілометр, залежно від категорії транспортного засобу, класу викидів і виду дороги.
Четвертий наслідок це перехід з євро в леї. Раніше тариф записували в євро в додатку до ордонанса, а сума до оплати змінювалася щомісяця, за валютним курсом. Від 1 жовтня цифра з додатка і є самою належною сумою. Віньєтка більше не піднімається через те, що зрушило євро, але й не опускається.
П’ятий наслідок стосується того, хто вирішує далі. Ст. 5 ч. (4) Закону № 226/2023 віддає рівень віньєтки до відання міністра транспорту та інфраструктури. Уперше ціна, яку кожен водій платить за національні дороги, змінюється наказом міністра, а не ордонансом чи законом. Єдиним записаним гальмом лишається ст. 5 ч. (2) того самого закону, яка прив’язує короткі тарифи до річного: один день не може перевищувати 9% тарифу на 12 місяців, десять днів 12%, тридцять днів 19%, шістдесят днів 30%.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Попередній рівень містився в додатку № 1 до Ордонанса Уряду № 15/2002, зміненого останній раз у 2025 році. Там тарифи були виражені в євро, і легковий автомобіль мав 3,5 євро на день, 6 на десять днів, 9,5 на тридцять днів, 15 на шістдесят днів і 50 євро на рік. Ордонанс скасовують 1 жовтня 2026 року, ст. 24 ч. (1) Закону № 226/2023, зі строком, перенесеним Законом № 103/2026, тож наказ приходить не поверх нього, а на його місце.
Перша зміна це кількість цін. Старий додаток мав одну ціну на кожне поєднання транспортного засобу і періоду. Новий додаток має чотири, по одній на кожну групу викидів. Для чотирьох категорій і п’яти періодів, які лишилися, це означає 80 цифр там, де раніше, на тих самих категоріях, було двадцять.
Друга зміна це склад категорій. Старий додаток мав вісім позицій, від A до H. Легкові автомобілі лишаються категорією A, а вантаж до 3,5 тонни лишається B. Мікроавтобуси, які були категорією G, стають C, а автобуси, які були H, стають D. Чотири категорії важкого вантажу, від 3,5 до 7,5 тонни, від 7,5 до 12 тонн і дві понад 12 тонн, більше не мають відповідника: вони цілком переходять на TollRo.
Третя зміна це величина стрибка від машини до мікроавтобуса. Порогове значення лишається там, де було, на 9 сидячих місцях, водія включно, але різниця між двома категоріями зростає. У вересні 2026 року мікроавтобус платив у 7,6 раза більше, ніж машина, 1.998,19 лея проти 262,92. Від 1 жовтня він платить у 10,8 раза більше, 2.746 леїв проти 254, при тій самій нормі Euro 6. Транспортний засіб на десять місць платить тепер майже одинадцять легкових віньєток.
Четверта зміна це механізм подорожчання. Старий ордонанс тримав тариф у євро і лишав курсові робити решту; хто хотів підняти його в реальних величинах, мусив іти через ордонанс або через закон. Теперішній наказ ставить на місце курсу формулу щорічної індексації за індексом споживчих цін, застосовувану до 31 грудня, з дією від 1 січня наступного року. Результат заокруглюють до одного лея, стиранням дробової частини, тож завжди вниз.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Ціну записано прямо в леях, і вона більше не змінюється від місяця до місяця. Досі та сама віньєтка на 12 місяців коштувала одне в січні і інше у вересні, бо євро переводили за курсом місяця видачі.
- Електричні машини і машини Euro 6 платять менше, ніж у вересні 2026 року, на 13,3% і відповідно 3,4% у річному тарифі. Це єдині зниження в усій таблиці.
- Усі 64 співвідношення між короткими тарифами і річним уміщаються в межі зі ст. 5 ч. (2) Закону № 226/2023. Найближче до межі, віньєтка на 60 днів для легкових автомобілів Euro 3 і старіших, дає точно 30,00% річного тарифу, не перевищуючи його.
- Електричні транспортні засоби прямо звільнені від автоматичного зарахування до Euro 0, приміткою 2 додатка. Без неї машина без присвоєної норми забруднення потрапила б до найдорожчої колонки саме через те, що не має двигуна внутрішнього згоряння.
- Строки дії визначені в днях, а не покликанням на іншу норму: десять днів означають день початку плюс ще дев’ять, а дванадцять місяців означають до дня перед тим самим днем наступного року.
- Рівень віньєтки більше не залежить від руху європейської валюти, тож і дорожній бюджет більше не піднімається автоматично, коли лей слабшає.
Що залишається проблемою
- Формула індексації зі ст. 2 ч. (1) визначає двічі, по-різному, той самий індекс. Дивіться розділ про помилки нижче.
- Заокруглення вниз, до 0,99 лея включно, практично блокує малі тарифи. Віньєтка на 20 леїв не підніметься до 21, хіба що індекс споживчих цін перейде 105, тобто при інфляції щонайменше 5%. Та, що на 330 леїв, рухається від 0,30%.
- Першу індексацію треба зробити до 31 грудня 2026 року, тобто після 92 днів застосування нових тарифів, з індексом, обчисленим на проміжку від жовтня 2025 року до вересня 2026 року, коли цих тарифів навіть не існувало.
- Наказ не каже, хто робить щорічне оновлення і де публікують результат. У попередньому режимі щомісячний перерахунок публікував розпорядник мережі, Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою, на власному сайті; від тепер ніщо вже не зобов’язує нікого публікувати цифру.
- Додаток не показує, звідки беруться чотири колонки. Їх виводять з одного-єдиного базового рівня, рівня Euro 6, зі зниженням приблизно на 10% для електричних і підвищеннями приблизно на 15% і 30% для двох інших, але ні відсотки, ні базова колонка ніде не записані.
- Структура коротких тарифів значно обтяжливіша для легкових автомобілів, ніж для автобусів. Одноденна віньєтка машини Euro 6 становить 8,66% річної, близько до законної межі 9%. У автобуса те саме співвідношення становить 2,00%, тобто менше четвертої частини межі.
Корисні поради
- Перевірте норму забруднення у свідоцтві про реєстрацію до 1 жовтня 2026 року. Якщо даних про клас викидів надати не можна, транспортний засіб автоматично потрапляє до Euro 0, тобто до найдорожчої колонки, а для легкового автомобіля це означає 330 леїв на рік замість 254.
- Для електричних машин застосовний рівень це рівень із першої колонки, на підставі згадки з графи P.3 свідоцтва про реєстрацію. Не дайте зарахувати себе до Euro 0: примітка 2 додатка прямо каже, що те правило до них не застосовується.
- Віньєтку можна купити не раніше ніж за 30 днів до дати початку строку дії, а нові рівні застосовують до тих, що починаються 1 жовтня 2026 року або пізніше. Якщо у вас машина Euro 3 і строк дії починається 30 вересня, ви платите старий рівень за весь період.
- На довгі періоди зробіть розрахунок, перед тим як купувати частинами. Для легкового автомобіля Euro 6 річна віньєтка на 254 леї стає дешевшою за послідовні віньєтки на 30 днів починаючи з шостої, і дешевшою за ті, що на 60 днів, починаючи з четвертої.
- Власникам вантажних транспортних засобів понад 3,5 тонни в цій таблиці шукати нічого. Вони платять за кілометр, через TollRo, а цифра залежить від маси, від норми Euro і від виду дороги.
- Увага до порогового значення 9 сидячих місць, водія включно. Транспортний засіб із 9 місцями лишається в категорії легкових автомобілів, із 254 леями на рік при Euro 6; той, що має 10 місць, переходить у категорію мікроавтобусів і платить 2.746 леїв.
Часті запитання
Скільки коштує віньєтка на рік від 1 жовтня 2026 року?
Я плачу більше чи менше, ніж досі?
Звідки я знаю, в яку колонку потрапляю?
Що буде з віньєткою, яку я вже купив?
Чи платять вантажівки віньєтку далі?
Чому я більше не бачу ціни в євро?
Хто може піднімати тарифи від тепер?
Від якого моменту наказ діє?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Ст. 2 ч. (1). Те саме речення визначає двічі, по-різному, індекс, який щороку змінює тариф. Перша половина вимагає індексу споживчих цін «comunicat de către Institutul Național de Statistică pentru anul anterior», тобто повідомленого Національним інститутом статистики за попередній рік, отже за завершений календарний рік. Друга половина, та, що пояснює позначення у формулі, вимагає «indicele lunar al prețurilor de consum (IPC total)», тобто місячного індексу споживчих цін, чинного для проміжку від жовтня попереднього року до вересня року, у якому роблять розрахунок. Два проміжки не збігаються і дають дві різні величини, отже два різні тарифи для того самого транспортного засобу. Перший варіант це і той, що записаний у ст. 3 ч. (4) Закону № 226/2023, який наказ вводить у дію. До того ж місячний індекс не може бути чинним для проміжку у дванадцять місяців, бо він міряє один місяць.
- Ст. 3 ч. (2) і (3). Частина (2) ясно каже, за чим установлюють застосовний рівень: за датою, від якої починається строк дії віньєтки. Частина (3) каже лише, що щороку оновлена величина «se aplică începând cu data de 1 ianuarie a anului următor», тобто застосовується від першого дня січня наступного року, і критерію не повторює. Оскільки ст. 5 ч. (3) Закону № 226/2023 дозволяє купівлю за 30 днів наперед, у кожному грудні є вікно, коли віньєтку оплачують в одному році, а починається вона в іншому. Для неї з наказу не можна встановити, чи належить старий рівень, чи проіндексований, а ст. 8 ч. (2) закону відсилає до моменту оплати, а не до моменту початку строку дії.
Аналіз редакції
Додаток до наказу має вісімдесят цифр, але не вісімдесят рішень. Перевірені одна за одною, чотири колонки виводяться з однієї-єдиної: з рівня Euro 6. Електричні транспортні засоби дістають приблизно на 10% менше, Euro 5 і Euro 4 приблизно на 15% більше, Euro 3 і старіші приблизно на 30% більше, із заокругленнями до лея, які пояснюють невеликі відхилення. У річному тарифі збіг майже точний: 254 леї при Euro 6 дають 228,6 мінус десять відсотків, 292,1 плюс п’ятнадцять відсотків і 330,2 плюс тридцять відсотків, тобто саме опубліковані цифри, після заокруглення. Ті самі відсотки, 15% і 30%, з’являються і в наказі, який установлює тарифи TollRo для вантажівок. Реальними рішеннями є, отже, двадцять базових рівнів і три відсотки, а читач ніде не може довідатися про це з акта.
Друге спостереження виходить із зіставлення додатка з межами закону. Ст. 5 ч. (2) Закону № 226/2023 каже, що денний тариф не може перевищувати 9% річного, десятиденний 12%, тридцятиденний 19%, шістдесятиденний 30%. Усі вісімдесят цифр додержують меж, однак не на однаковій відстані. У легкових автомобілях і у вантажних машинах три співвідношення зупиняються менш ніж на 0,02 відсоткового пункта під межею, а одне, віньєтка на 60 днів для Euro 3 і старіших, дає точно 30,00%. У мікроавтобусах і в автобусах ті самі співвідношення у понад чотири рази менші: один день дає 1,97% річного тарифу в категорії C, проти межі 9%. Інакше кажучи, міністерство використало всю законну маржу на короткі тарифи машин, де платять передусім іноземні водії в транзиті, і лише четверту частину її на автобуси.
Третє спостереження стосується індексації. Наказ вимагає одного оновлення на рік, до 31 грудня, з дією від 1 січня. Перше припадає на 31 грудня 2026 року, тобто після 92 днів застосування нових тарифів, і використовує індекс, обчислений на проміжку від жовтня 2025 року до вересня 2026 року, у проміжку, коли цих тарифів не існувало. Поверх цього додається правило заокруглення з частини (2), яке стирає дробові частини до 0,99 лея, тож зрізає завжди вниз. Наслідок обчислюється легко: тариф зростає тільки тоді, коли інфляція перевищить відношення одного лея до нього самого. Одноденна віньєтка електричної машини, 20 леїв, лишається незмінною за будь-якої інфляції нижче 5%, а десятиденна, 27 леїв, нижче 3,7%. Річний тариф у 330 леїв рухається від 0,30%. Результат, із часом, той, що короткі тарифи стираються проти річного, а структура, побудована зараз на межі стель, сама від них опускається.
Четверте спостереження стосується місця, куди перенесли рішення. До 30 вересня 2026 року рівень віньєтки стояв у додатку до ордонанса Уряду, тож підвищення вимагало ордонанса або закону, проходило через Парламент або принаймні через засідання Уряду і дістало публічну пояснювальну записку. Від 1 жовтня він стоїть у додатку до наказу міністра, а цей наказ підписано за дорученням, державним секретарем, за виконувача обов’язків міністра. Єдиною записаною межею лишається обмеження коротких тарифів проти річного; річний тариф, який дає майже все надходження, законної межі не має. Додайте ще й те, що наказ не каже, хто публікує проіндексовану величину кожного грудня, і ви отримаєте публічну ціну, яка може змінюватися щороку без того, щоб якийсь текст зобов’язував когось її оголосити.
Що потрібно змінити
- Індекс індексації слід визначити один раз. Наказ мав би зберегти лише формулювання зі ст. 3 ч. (4) Закону № 226/2023, індекс, повідомлений за попередній рік, і відмовитися від другого визначення, того, що з проміжком у дванадцять місяців. Інакше перше оновлення зроблять за одним із варіантів і оскаржать на підставі іншого.
- Слід ясно сказати, чи рівень установлюють за датою оплати, чи за датою початку строку дії. Одне речення у ст. 3 ч. (3), на кшталт того, що в частині (2), усунуло б двозначність вікна на 30 днів у кожному грудні і звільнило б розповсюджувачів від рішення, яке вони не мають компетенції ухвалювати.
- Наказ мав би назвати, хто робить оновлення і де публікують цифру. Строк публікації, наприклад за п’ять днів до 1 січня, на сторінці Національної компанії з управління дорожньою інфраструктурою і в Офіційному віснику Румунії, зберіг би прозорість, яку мав щомісячний перерахунок у попередньому режимі.
- Заокруглення слід робити до найближчого лея, а не завжди вниз. Теперішнє правило заморожує малі тарифи за звичайної інфляції і деформує, рік за роком, співвідношення між короткими періодами і річним. Простіша альтернатива це зберігання двох десяткових знаків у базі розрахунку і заокруглення тільки при показі.
- Додаток мав би показувати базову колонку і відсотки, на які множать. Два рядки примітки, замість вісімдесяти цифр без пояснення, сказали б читачеві, що він платить на 30% більше через те, що має Euro 3, а не через те, що так вийшло з таблиці.
- Пояснювальна записка мала б пояснити, чому короткі тарифи легкових автомобілів стоять на межі, а автобусів на четвертій частині від неї. Різницю видно тільки тоді, коли обчислити співвідношення, а не коли читати додаток, і вона прямо впливає на ціну, яку платить транзитний рух.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 818 від 25 вересня 2026 року, сторінки 15-16 16 сторінок PDF, 156 KB акт починається на сторінці 15
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.