Директорів національних дослідних інститутів обиратимуть на відкритому конкурсі, а дохід вони оприлюднюватимуть щороку, інакше втратять мандат

Той, хто очолює національний дослідний інститут, більше не зможе бути призначений без конкурсу, а його доходи стають публічною інформацією, яка оновлюється щороку. Закон № 174/2026, опублікований у п’ятницю в Офіційному віснику Румунії, переписує правила доступу до посади генерального директора національних науково-дослідних інститутів і додає до національної системи досліджень категорію, якої в ній бракувало. Цієї сфери вже торкалися цього літа через переформатування комісій CNATDCU.

Закон має три статті й працює з двома різними актами. Ст. I вводить нову ст. 7¹ до Ордонансу Уряду № 57/2002 про наукові дослідження та технологічний розвиток, саме ту, яка залучає дослідницькі ядра з оборонної сфери до національної системи. Ст. II змінює Закон № 183/2024 про статус персоналу у сфері досліджень, розробок та інновацій, у двох пунктах: перший переписує ст. 4 ч. (2) і (3), куди входять персонал ядер і визначення дослідницького ядра, другий додає статті про конкурс. Ст. III встановлює строк у 30 днів, у який має бути оновлена методологія конкурсу.

Найоб’ємнішою частиною є пункт 2 ст. II, який вводить шість нових статей до Закону № 183/2024, від ст. 17¹ до ст. 17⁶. Вони описують крок за кроком, як організовується конкурс на посаду генерального директора: хто його оголошує, хто оцінює кандидатів, хто наглядає за ним і що відбувається після призначення.

Закон ухвалено на підставі ст. 77 ч. (2) Конституції, тобто після повторного розгляду на вимогу Президента. Декрет про промульгацію № 725/2026 має ту саму дату, що й закон, 14 серпня 2026 року, день, коли обидва з’явилися в Офіційному віснику Румунії.

Призначення на керівні посади в публічних установах дійшло і до Конституційного Суду: нещодавнім рішенням Суд визнав неконституційною процедуру, за якою Парламент призначає адміністративні ради Румунського телебачення і Радіо Румунії.

Наслідки, які це має

Обов’язковий відкритий конкурс, оголошений і за межами країни. Посада заміщується через відкритий конкурс, який організовує координуючий орган інституту, з оголошенням на його інтернет-сторінках і на сторінках інституту, а також на європейській платформі EURAXESS. Інститут зобов’язаний опублікувати на власному сайті економіко-фінансові документи, потрібні кандидатам, щоб побудувати свою управлінську програму.

Умови участі тепер прописані в законі, а не в методології. Кандидат повинен мати щонайменше ступінь CS II, що відповідає визнаному дослідникові, або, за еквівалентністю, щонайменше посаду доцента, у галузі інституту. Щодо досвіду закон приймає два альтернативні шляхи: щонайменше 3 роки на керівній посаді в дослідницькій організації в країні або за кордоном, або здобуття на конкурсній основі та завершення щонайменше двох дослідницьких проєктів на посаді керівника проєкту, із сукупним бюджетом щонайменше 400 000 євро. Обидва варіанти можуть бути виконані в галузі діяльності інституту або в суміжній галузі досліджень, що відчутно розширює коло кандидатів. Вимагається також знання румунської або англійської мови, письмово й усно, умова, яка робить оголошення на EURAXESS сумісним із законом, і стан здоров’я, що відповідає посаді.

Несумісності поширюються на родину. Кандидат не може володіти частками або акціями товариства з таким самим профілем чи такого, що перебуває в прямих комерційних зв’язках з інститутом. Заборона однаково стосується чоловіка або дружини, родичів і свояків до третього ступеня включно.

Довідка про несудимість і податкова довідка стають частиною умов. Не може брати участь у конкурсі той, кого остаточно засуджено за злочини проти національної безпеки, проти органів влади, проти людяності, за корупційні або службові злочини, за підроблення чи злочини проти здійснення правосуддя, крім випадків реабілітації, амністії після засудження або декриміналізації. Перелік конкретних злочинів завершується парасольковою категорією: будь-який умисний злочин, який зробив би кандидата несумісним із посадою. Додається відсутність порушень у податковій довідці та відсутність санкції, передбаченої ст. 63 літ. d), застосованої за порушення норм етики та належної поведінки в дослідженнях.

Співбесіда проводиться в присутності спостерігачів, які не входять до комісії. Закон залучає їх лише на час співбесіди, а не на всіх етапах: одного спостерігача, призначеного репрезентативною організацією роботодавців на рівні відповідного сектору колективних переговорів, і одного, призначеного репрезентативною профспілковою організацією або, залежно від випадку, представника працівників інституту. Це не може бути будь-хто: спостерігачі мають бути науковими співробітниками, викладачами закладів вищої освіти або допоміжним персоналом для діяльності з досліджень, розробок та інновацій. Вони стежать за дотриманням прозорості, неупередженості, конфіденційності, рівності можливостей і недискримінації та підписують декларацію про незалежність, неупередженість і конфіденційність.

Дохід генерального директора стає публічним щороку. До 15 червня генеральний директор оприлюднює на інтернет-сторінці інституту чистий дохід за попередній рік. Якщо він цього не робить, Національне управління з наукових досліджень повідомляє його про пропущений строк, а якщо й протягом 30 днів від повідомлення він не виконує обов’язок, міністр освіти і досліджень зобов’язаний видати наказ про припинення мандата.

Контракт про управління прив’язується до конкретних показників. Переможець підписує контракт протягом щонайбільше 15 робочих днів з дня видання наказу про призначення. Показники управлінської ефективності обов’язково мають охоплювати обсяг залучених європейських коштів, соціально-економічний вплив від використання результатів і партнерства з промисловістю.

Висновок ORNISS має строк і санкцію. Там, де посада вимагає висновку Бюро національного реєстру відомостей, що становлять державну таємницю, скорочено ORNISS, тобто доступу до секретної інформації, призначена особа має подати заяву щонайбільше протягом 30 днів від призначення, на максимальний рівень секретності інституту. Якщо вона його не отримує, наказ про призначення скасовується.

Члени комісій отримують оплату з коштів інституту. За виконану роботу члени конкурсної комісії, комісії з розгляду оскаржень і технічного секретаріату отримують винагороду в сумі, що становить 10% базового окладу генерального директора, до якої додаються, залежно від випадку, витрати на проїзд і проживання. Закон не говорить дослівно, що ця сума належить кожному з них, але таке прочитання тексту є природним.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Досі правила конкурсу на посаду генерального директора національного інституту повністю містилися в методології, затвердженій Постановою Уряду № 576/2016. Методологія змінюється урядовою постановою. Із 17 серпня умови допуску, несумісності, роль спостерігачів і обов’язки після призначення містяться в законі, отже, змінити їх можна лише законом.

Друга зміна стосується прозорості доходів. Закон додає обов’язок, окремий від декларацій про майно та про інтереси: оприлюднення чистого доходу за попередній рік на інтернет-сторінці інституту, з фіксованим строком, 15 червня, і з припиненням мандата як санкцією за невиконання.

Третя зміна стосується охоплення. Дослідницькі ядра в установах із повноваженнями у сфері оборони, громадського порядку та національної безпеки тепер прямо включені до національної системи досліджень і розробок та прирівняні в правах до науково-дослідних установ та інституцій публічного права. Їхній персонал належить, як виняток, до категорії персоналу у сфері досліджень, розробок та інновацій. Дослідницьке ядро визначається як організаційно-функціональна структура, створена наказом керівника установи, з основною метою провадити фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та технологічний розвиток.

Фінансування цих ядер залишається таким, як в установах, до складу яких вони входять, тобто з коштів, виділених цим установам із державного бюджету або з інших законно утворених джерел, на основі проєктів, затверджених керівництвом установи.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання