Коротко

  • Конституційний Суд відхилив два заперечення проти Закону про румунське громадянство, і обидва рішення опубліковано того самого дня: одне стосується способу оскарження позбавлення громадянства, друге стосується умови місця проживання для дітей.
  • Той, кого позбавляють громадянства, має лише один спосіб оскарження, до трибуналу, протягом 15 днів, без касаційної скарги. Суд каже, що це конституційно, бо ситуація відрізняється від решти спорів за тим самим законом.
  • Дитина, яка хоче отримати румунське громадянство без згоди одного з батьків, повинна мати місце проживання в Румунії. Суд каже, що громадянство є питанням держави, тож умова виправдана.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 758/2025 і № 425/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 713 і № 716 від 27 серпня 2026 року
Ухвалено: 11 грудня 2025 року і 30 квітня 2026 року

Два рішення Конституційного Суду, опубліковані того самого дня, залишають незмінними два правила, які вирішують, хто втрачає і хто отримує румунське громадянство. Перше, Рішення № 758 від 11 грудня 2025 року, з’явилося в Офіційному віснику Румунії № 713; друге, Рішення № 425 від 30 квітня 2026 року, в Офіційному віснику Румунії № 716. Обидва стосуються Закону про румунське громадянство № 21/1991 і обидва заперечення відхилено одностайно. Це вже третій день цього тижня, коли Суд з’являється в Офіційному віснику Румунії, після рішення про закон щодо біорізноманіття.

Перше заперечення про неконституційність (наступний контроль, порушений у суді під час процесу) висунула особа, яку позбавили громадянства, у справі Апеляційного суду Констанци. Друге надійшло зі справи Бухарестського трибуналу, відкритої у 2017 році, про дитину, яка хотіла отримати румунське громадянство.

Наслідки, які це має

Так само про способи оскарження, але з набагато коротшим строком, ідеться в рішенні, за яким відмову звернутися до Конституційного Суду оскаржують за 48 годин.

Перше рішення стосується статті 32 частини (7) і статті 371 Закону про громадянство в редакції до змін, внесених Законом № 14/2025. Стаття 32 частина (7) каже, що наказ про позбавлення громадянства можна оскаржити протягом 15 днів від дня вручення, у відділі адміністративного та податкового судочинства трибуналу за місцем проживання заявника, а якщо той не має місця проживання в Румунії, у Бухарестському трибуналі. Рішення трибуналу є остаточним і не підлягає оскарженню, тобто касаційної скарги немає.

Для порівняння, стаття 371 дає решті спорів, породжених тим самим законом, дворівневий шлях: трибунал, а потім касаційна скарга до апеляційного суду. Саме ця різниця була серцевиною заперечення.

Суд відповів на двох рівнях. Перший: дворівневий судовий розгляд є правом, визнаним лише в кримінальних справах, а врегулювання способів оскарження належить до виключної компетенції законодавця, який може встановлювати спеціальні процесуальні правила для особливих ситуацій.

Другий рівень цікавіший. Суд зауважує, що в усіх випадках набуття або втрати громадянства закон служить приватному інтересу, з одним винятком: позбавлення громадянства, яке служить публічному інтересу. Позбавлення настає, згідно із законом, за особливо тяжкі діяння, вчинені за кордоном проти інтересів румунської держави, за вступ до армії держави, з якою Румунія розірвала дипломатичні відносини, за отримання громадянства шахрайським шляхом або за зв’язки з терористичними угрупованнями. Оскільки ситуація інша, інше процесуальне поводження має об’єктивне та розумне виправдання, а саме швидкість провадження.

Друге рішення стосується двох формулювань зі статті 10 частини (6): «і яка на дату подання заяви має місце проживання на території Румунії» та «трибунал за місцем проживання неповнолітнього». Текст дозволяє суду замінити згоду одного з батьків, щоб дитина набула румунське громадянство, коли другий з батьків його отримав або поновив, але лише якщо неповнолітній має місце проживання в Румунії.

Авторка заперечення дорікала трьома нерівностями: між одним із батьків, від якого не вимагають місця проживання в Румунії, щоб отримати громадянство, і дитиною, від якої вимагають; між дітьми, які мають місце проживання в Румунії, і тими, які не мають; і між дітьми, які набувають громадянство на різних підставах із того самого закону. Суд відхилив усі закиди з тим аргументом, що, оскільки йдеться про румунське громадянство, природно, аби вирішував національний суд, а територіальна підсудність належала суду за місцем проживання неповнолітнього. Суд нагадав також, що громадянство становить, за самою своєю суттю і виключно, питання держави.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У праві нічого. Обидва рішення підтверджують чинні тексти, тож правила залишаються тими самими, що й раніше.

Що змінилося тим часом, то це сам закон. Суд прямо зауважує, що після звернення до нього статтю 32 частину (7) було змінено Законом № 14/2025. Отже, рішення висловлюється щодо попередньої редакції, тієї, яка застосовна у справі, звідки надійшло заперечення. Для того, хто оскаржує сьогодні наказ про позбавлення громадянства, застосовним є новий текст, а не проаналізований тут.

Третє, що варто запам’ятати, стосується тривалості проваджень. Справа, з якої надійшло друге заперечення, датована 2017 роком, а саме заперечення дійшло до Суду у 2020 році. Рішення ухвалили у квітні 2026 року, а опублікували в серпні. Дев’ять років від відкриття справи до конституційного прояснення.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Обидва рішення ухвалено одностайно, тож вони залишають мало місця для повернення до питання.
  • Суд пояснює, чому позбавлення громадянства розглядають інакше: це єдиний випадок у законі, коли переслідуваний інтерес є публічним, а не приватним.
  • Мотивування чітко розрізняє дворівневий судовий розгляд, гарантований у кримінальних справах, і доступ до суду, гарантований загалом.
  • У другій справі Суд нагадує корисне процесуальне обмеження: конституційний спір відбувається лише в межах ухвали про звернення, тож нові підстави не можна додати згодом.
  • Рішення є остаточними та загальнообов’язковими, тож суди, які розглядають подібні спори, мають тепер твердий орієнтир.

Що залишається проблемою

  • Той, хто втрачає громадянство, має єдиний шанс у суді, зі строком 15 днів і без касаційної скарги, у провадженні з максимальною ставкою.
  • Перше рішення стосується редакції тексту, яку вже змінено, тож воно нічого не каже про правило, застосовне сьогодні.
  • Дитина, яка не має місця проживання в Румунії, залишається залежною від згоди обох батьків, навіть якщо один із них є румунським громадянином.
  • Аргумент, що природно, аби вирішував суд за місцем проживання неповнолітнього, не пояснює, що відбувається, коли неповнолітній не має місця проживання в Румунії.
  • Дев’ять років між відкриттям справи і публікацією рішення означають, що для дитини з первісної справи питання, найімовірніше, вже не має предмета.

Корисні поради

  1. Якщо ви отримали наказ про позбавлення громадянства, запам’ятайте строк: 15 днів від дня вручення, у відділі адміністративного та податкового судочинства трибуналу. Це єдиний шлях, касаційної скарги немає.
  2. Перевірте, яка редакція закону до вас застосовується. Перше рішення аналізує текст до Закону № 14/2025, а сьогоднішні заяви підпадають під змінену редакцію.
  3. Якщо ви не маєте місця проживання чи місця перебування в Румунії, підсудність належить Бухарестському трибуналу, а не суду за кордоном.
  4. Для дитини, яка хоче отримати румунське громадянство без згоди одного з батьків, умова місця проживання в Румунії на дату подання заяви залишається обов’язковою. Без неї заява не має підстави у статті 10 частині (6).
  5. Якщо ви порушуєте заперечення про неконституційність, сформулюйте всі підстави перед судом, який звертається до Конституційного Суду. Підстави, наведені згодом безпосередньо в Суді, до уваги не беруть.
  6. Для правильного цитування зверніть увагу на індекс: текст це стаття 371 Закону № 21/1991, а не стаття 371.

Часті запитання

Що вирішив Суд у першій справі?
Відхилив заперечення як необґрунтоване і встановив, що стаття 32 частина (7) і стаття 371 Закону про румунське громадянство № 21/1991, у редакції до Закону № 14/2025, є конституційними щодо сформульованих закидів.
Чому немає касаційної скарги на позбавлення громадянства?
Тому що, каже Суд, дворівневий судовий розгляд визнано лише в кримінальних справах, а законодавець може встановлювати спеціальні процесуальні правила. До того ж позбавлення громадянства переслідує публічний інтерес, на відміну від решти проваджень у законі, а швидкість виправдовує різницю.
У яких випадках позбавляють румунського громадянства?
Згідно зі статтею 25 закону, у редакції, чинній на дату звернення: особливо тяжкі діяння, вчинені за кордоном проти інтересів румунської держави, вступ до армії держави, з якою Румунія розірвала дипломатичні відносини або перебуває в стані війни, отримання громадянства шахрайським шляхом і зв’язки з терористичними угрупованнями.
Де оскаржують наказ про позбавлення?
У відділі адміністративного та податкового судочинства трибуналу за місцем проживання або місцем перебування заявника, протягом 15 днів від дня вручення. Якщо особа не має місця проживання чи місця перебування в Румунії, у Бухарестському трибуналі.
Що вирішив Суд у другій справі?
Відхилив заперечення як необґрунтоване і встановив, що формулювання «і яка на дату подання заяви має місце проживання на території Румунії» та «трибунал за місцем проживання неповнолітнього» зі статті 10 частини (6) є конституційними.
Що врегульовує стаття 10 частина (6)?
Ситуацію, у якій суд може замінити згоду одного з батьків, щоб дитина набула румунське громадянство, коли другий з батьків його набув або поновив. Текст вимагає, щоб неповнолітній мав місце проживання в Румунії на дату подання заяви.
У чому полягав закид?
Що створюються нерівності: одному з батьків не потрібне місце проживання в Румунії, щоб отримати громадянство, а дитині потрібне; а до дітей, які мають місце проживання в Румунії, ставляться інакше, ніж до тих, які його не мають.
Що відповів Суд?
Що, оскільки йдеться про румунське громадянство, природно, аби вирішував національний суд, з територіальною підсудністю за місцем проживання неповнолітнього, і що громадянство становить, за самою своєю суттю і виключно, питання держави.
Чи є рішення обов’язковими?
Так, обидва є остаточними та загальнообов’язковими і публікуються в Офіційному віснику Румунії.

Аналіз редакції

Обидва рішення мають спільне міркування, яке варто розглянути разом, навіть якщо їх ухвалили з різницею в чотири з половиною місяці: у питаннях громадянства держава має ширшу свободу розсуду, ніж в інших сферах, і Суд визнає це щоразу. Формула «громадянство становить, за самою своєю суттю і виключно, питання держави» не є риторикою; вона пояснює, чому відмінності в поводженні, які в іншому контексті були б скасовані, тут проходять конституційну перевірку.

Найміцніший аргумент той, що в першому рішенні. Розрізнення, яке робить Суд, між процедурами закону про громадянство, що служать приватному інтересу, і єдиною, що служить публічному, можна перевірити в тексті закону, і воно пояснює, чому позбавлення має коротший процесуальний шлях. Це не аргумент зручності, а уважне прочитання архітектури закону.

Незручним залишається співвідношення між ставкою і гарантіями. Особа, яку позбавляють громадянства, втрачає все, що з нього випливає, а захист розігрується в одному-єдиному процесі, зі строком 15 днів на подання позову. Суд має рацію, що жодна конституційна норма не вимагає касаційної скарги поза кримінальними справами. Але швидкість, наведена як виправдання, важко захищається як вирішальний аргумент у провадженні, яке в цій справі тривало від 2019 року до публікації рішення у 2026 році. Аргумент захищає правило, яке на практиці не дає тієї швидкості, заради якої його задумали.

Друге рішення залишає відкритим питання, яке воно й не мало розв’язувати. Дитина, яка перебуває за кордоном і чий батько або мати поновили румунське громадянство, залишається залежною від згоди другого з батьків, без жодного способу цю згоду замінити. Суд пояснює, чому підсудність належить суду за місцем проживання неповнолітнього, що логічно, але не каже, який суд є компетентним, коли неповнолітній не має місця проживання в Румунії, бо текст просто не передбачає цієї ситуації.

Що потрібно змінити

  • Довший строк для позову проти позбавлення громадянства. П’ятнадцять днів на те, щоб знайти адвоката, отримати документи і скласти заяву у справі такої тяжкості, це мало, надто для того, хто перебуває за кордоном.
  • Правило підсудності для дітей, які не мають місця проживання в Румунії. Навіть якщо рішення по суті залишиться обмежувальним, відсутність будь-якого компетентного суду залишає цілу категорію без жодного шляху доступу.
  • Швидша публікація рішень Суду. Чотири з половиною місяці між ухваленням і публікацією, у справі, яка чекала з 2020 року, додаються до вже великої затримки.
  • Офіційна примітка про редакцію проаналізованого тексту. Перше рішення стосується формулювання, яке вже змінено; без помітної згадки читач може подумати, що воно застосовується до сьогоднішнього тексту.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 713 і № 716 від 27 серпня 2026 року 16 сторінок PDF, 117 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

Інші згадані випуски: nr. 716/2026

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.