Коротко
- Той, хто виграє вітроенергетичну ділянку в Чорному морі, знає з 1 вересня 2026 року, як отримати дозвіл на розвідку: заява до Міністерства енергетики після підписання концесійного договору, разом із десятьма категоріями документів і програмою розвідки.
- Власного строку дозвіл не має. Він покриває передбачений законом етап розвідки, тобто щонайбільше 2 роки від підписання концесійного договору, з єдиним продовженням щонайбільше на 6 місяців, а годинник іде від договору, а не від дозволу.
- Методику мали затвердити до 30 червня 2025 року, згідно зі ст. 18 Закону № 121/2024. Вона з’явилася на 428 днів пізніше і не містить жодного строку для Міністерства енергетики.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 733 від 1 вересня 2026 року
Набирає чинності: 1 вересня 2026 року
Остання деталь, якої бракувало в морському вітроенергетичному пакеті, з’явилася 1 вересня 2026 року. Наказ виконувача обов’язків міністра енергетики № 951/2026, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 733, затверджує Методику надання дозволу на розвідку в морських вітроенергетичних ділянках, тобто акт, який каже, як концесіонер отримує право вимірювати вітер, глибини і морське дно на ділянці, яку він виграв. Він виходить через день після норм про концесію, які зафіксували платіж 0,75% і збори 800 та 1 500 євро за квадратний кілометр на рік, і через п’ять днів після переліку трьох концесійних ділянок, 948 км² і 3 100 МВт.
Наказ має одну змістовну статтю і додаток: методику з 21 статті, поділених на сім розділів, та з двома формулярами, зразком заяви і зразком дозволу. Його підписав 27 серпня 2026 року Іліє-Гаврил Болоян, прем’єр-міністр, який виконує і обов’язки міністра енергетики, на підставі ст. 18 Закону № 121/2024 про морську вітроенергетику і на основі Доповідної записки про затвердження № 153.468 від 25 серпня 2026 року.
Текст закону, який вимагав цього наказу, короткий і чіткий. Ст. 18 Закону № 121/2024 каже, що дозвіл на розвідку надає концесіонерові Міністерство енергетики після укладення концесійного договору і що методику надання «затверджують до 30 червня 2025 року». Між тією датою і 1 вересня 2026 року минуло 428 днів. Затримка, втім, нічого на практиці не заблокувала: ділянки, які можна віддати в концесію, затвердили лише 27 серпня 2026 року, а правила концесії 31 серпня 2026 року, тож жодного концесійного договору ще немає, а отже, немає й можливого заявника.
У тому самому випуску від 1 вересня 2026 року вийшов ще один акт із тієї самої родини, Спільний наказ № 945/1.349/1.607 про План заходів зі спрощення адміністративних процедур для морських вітроенергетичних проєктів, опублікований в Офіційному віснику Румунії № 734 і № 734 bis.
Наслідки, які це має
Того самого дня Міністерство енергетики підписало ще й план, який мав би скоротити погодження з 24 до 12 місяців: жодних наслідків за зірвані строки план не передбачає.
Хто може просити дозвіл. Лише концесіонер морської вітроенергетичної ділянки, тобто суб’єкт господарювання, який уже підписав концесійний договір з Міністерством енергетики. Методику застосовують до «концесіонерів морських вітроенергетичних ділянок, які звертаються до Міністерства енергетики за наданням дозволу на розвідку», а заяву подають після укладення договору. Для інвестора, який не пройшов конкурсну концесійну процедуру, входу немає.
Що треба зібрати у справу. Заява складається за зразком з додатка № 1 і містить найменування заявника, концесійний договір і ділянку. Документація, яка її супроводжує, має десять позицій: ідентифікаційні дані і підтвердження законного представництва витягом з Торгового реєстру, концесійний договір, програма розвідки, план розміщення і геопросторове відображення робочих зон, календар робіт, опис обладнання, установок і суден, документація з операційної безпеки та охорони праці, документація щодо захисту морського середовища, погодження і дозволи, яких вимагає застосовне законодавство, та декларація концесіонера під власну відповідальність. Документи подають на папері або в електронному вигляді, підписані згідно із Законом № 214/2024 про електронний підпис.
Що таке програма розвідки. Це технічна частина справи і, за визначенням з методики, вона описує дослідницькі роботи, методи, розміщення, календар і технічні засоби. Вона може охоплювати шість видів робіт: вимірювання вітрового ресурсу та метеорологічних умов, гідрографічні, океанографічні та батиметричні дослідження, геофізичні та геотехнічні дослідження морського дна і надр, відбір проб і геотехнічне буріння, дослідження і моніторинг довкілля та біорізноманіття, а також будь-які інші роботи, потрібні для підготовки етапу розвитку. Для кожної зазначають метод, координати, орієнтовну тривалість, використовувані обладнання і судна та основні заходи безпеки.
Що дозвіл дає власникові і чого не дає. Він дає право виконувати роботи з програми, виключно в межах концесійної ділянки. Він не замінює нічого іншого: методика двічі, у ст. 2 і у ст. 10, каже, що дозвіл не замінює висновків, погоджень, дозволів і повідомлень, яких вимагає галузеве законодавство, і що перевірка, яку робить Міністерство енергетики, не підміняє повноважень інших органів щодо погодження, надання дозволів чи контролю. Якщо якісь погодження можна отримати лише після видачі дозволу, заявник зазначає їх у заяві, а робота, для якої такий акт потрібен, не може початися без нього.
Що містить дозвіл. Вісім елементів: дані концесіонера, дані концесійного договору, найменування і топогеодезичні координати ділянки, роботи, для яких його надано, строк дії, спеціальні умови, обов’язки щодо звітування і передавання даних та обов’язок дотримуватися всіх інших погоджень і дозволів. Дозвіл може охоплювати всю програму або лише окремі роботи чи етапи. Зміна перших п’яти елементів вимагає додаткової угоди; спеціальні умови та обов’язки щодо звітування змінюють повідомленням.
На який строк. Методика сама строку не встановлює, а відсилає до ст. 17 ч. (1) Закону № 121/2024. Там написано, що в межах концесійного періоду концесіонери мають право розвідувати ділянку «протягом щонайбільше 2 років від моменту підписання концесійного договору, з правом продовження на строк щонайбільше 6 місяців, з обґрунтованих причин і за згодою органу, що надає концесію». Отже, строк іде від договору, а не від дозволу.
Які обов’язки має власник. Шість, перелічені у ст. 14: працювати лише в концесійній ділянці, дотримуватися програми розвідки й умов дозволу, мати перед кожною роботою потрібні погодження і дозволи, дотримуватися екологічних вимог, безпеки судноплавства, охорони праці, оборони і захисту культурної спадщини, дотримуватися інструкцій з операційної безпеки, виданих Компетентним органом з регулювання морських операцій у Чорному морі, та інформувати Міністерство енергетики про суттєві зміни програми. До цього додаються щоквартальні звіти про роботу, які мають показувати також відхилення від програми та заходи з їх усунення.
Що відбувається наприкінці. Концесіонер складає підсумковий звіт про розвідку з виконаними роботами, застосованими методами, отриманими даними і суттєвими результатами і надсилає його Міністерству енергетики. Дані та відомості, отримані під час розвідки, надають міністерству на умовах, встановлених законом, тобто безоплатно, згідно зі ст. 17 ч. (4) Закону № 121/2024, але формат, структуру і метадані ще має встановити інший наказ міністра енергетики, якого поки немає. Етап розвідки закривають до видачі дозволу на розвиток, а підсумковий звіт є першим із 16 документів, яких закон вимагає для того дозволу.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
До 1 вересня 2026 року жодної методики не було. Закон № 121/2024 казав, що дозвіл на розвідку надає Міністерство енергетики після підписання концесійного договору, і на цьому все. Як його просити, які документи подавати, хто що перевіряє, що пишуть у дозволі і що відбувається, якщо справа неповна, ніде не було врегульовано. Наказ № 951/2026 заповнює цю прогалину.
Отже, зміна полягає не в заміні однієї процедури іншою, а в переході від відсутності процедури до її існування. Конкретно з’являються чотири речі, яких раніше не було: закритий перелік документів, які міністерство може вимагати, зразок заяви і зразок дозволу, формальний етап доповнень і роз’яснень із зупиненням процедури та перелік обов’язків власника на час розвідки.
Доповнюється і картина, збудована в останній тиждень серпня 2026 року. 27 серпня Постанова Уряду № 664/2026 встановила, де можна працювати, тобто три ділянки, 948 км² і 3 100 МВт. 31 серпня Постанова Уряду № 688/2026 встановила, скільки це коштує, з концесійним платежем 0,75% від доходів з експлуатації і зборами 800 та 1 500 євро за квадратний кілометр на рік, причому етап розвідки залишився без зборів, а Постанова Уряду № 687/2026 разом із Наказами ACROO № 13-17/2026 встановили, як отримують дозвіл на розвиток і дозвіл на демонтаж та які правила безпеки застосовують. Нинішній наказ каже, як заходять у першу ланку цього ланцюга.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Перелік документів закритий і опублікований, тож інвестор може готувати справу до підписання концесійного договору, а не після.
- Зразок заяви і зразок дозволу показують точно, що вимагають і що отримують, а це скорочує торг із чиновником у віконці.
- Дозвіл можна видати на окремі роботи чи етапи, тож роботи, які вже мають усі погодження, можуть початися, не чекаючи, поки буде зібрана справа на решту.
- Погодження, які за своєю природою отримують лише після видачі дозволу, більше не блокують справу: їх зазначають у заяві, з правовою підставою.
- Методика двічі повторює, що дозвіл не замінює інших дозволів, а це від початку закриває зручне тлумачення, ніби акт Міністерства енергетики покриває і довкілля, і судноплавство, і оборону.
Що залишається проблемою
- Для Міністерства енергетики немає жодного строку: ні на перевірку справи, ні на вимогу доповнень, ні на видачу дозволу.
- Ті 2 роки розвідки йдуть від підписання концесійного договору, тож кожен день розгляду справи віднімається від робочого часу концесіонера.
- Методика не каже, що відбувається, якщо в заяві відмовлено: у ній немає підстав для відмови, немає форми відмови і немає власного способу її оскарження.
- Продовження розвідки на 6 місяців згадане, але не має процедури: невідомо, коли його просять, з якими документами і за який час відповідає міністерство.
- Формат, у якому передають отримані під час розвідки дані, відкладено на інший наказ, який ще не виданий.
- Строк на доповнення справи можна продовжити «на підставі обґрунтованого клопотання», без жодної граничної межі, записаної в акті.
Корисні поради
- Готуйте документацію до підписання концесійного договору, а не після. Ті 2 роки розвідки починаються з підписання договору, а час, витрачений на справу про дозвіл, виходить саме з них.
- Ставтеся до програми розвідки як до найважчої частини справи. Вона визначає, що напишуть у дозволі, а будь-яка подальша зміна робіт вимагає додаткової угоди до дозволу, а не простого повідомлення.
- Заздалегідь перевірте, які погодження можна отримати лише після видачі дозволу, і підготуйте правову підставу для кожного. Методика таку ситуацію приймає, але вимагає зазначити її в заяві.
- Не подавайте неповну справу з розрахунком на доповнення. Перевищення строку на доповнення дозволяє міністерству зупинити процедуру, а після 30 днів зупинення справу починають з нової заяви.
- Вимагайте, щоб дозвіл містив прямо прописані спеціальні умови та обов’язки щодо звітування. Повідомлення про початок робіт роблять «на умовах, встановлених дозволом», тож дозвіл без таких умов залишає обов’язок без змісту.
- Внесіть щоквартальні звіти в календар з першого дня розвідки. Вони мають показувати і відхилення від програми, а не лише виконані роботи.
- Зберігайте сирі дані й метадані у форматі, який легко конвертувати. Технічні вимоги до передавання встановить інший наказ, і він з’явиться вже після початку розвідки.
- Не сприймайте підсумковий звіт як формальність на закриття. Це перший документ із переліку 16, яких Компетентний орган з регулювання морських операцій у Чорному морі вимагає для дозволу на розвиток.
Часті запитання
Хто може просити дозвіл на розвідку?
Що фактично дає мені дозвіл на розвідку?
Скільки діє дозвіл?
Які документи треба подати?
Що буде, якщо справа неповна?
За який час відповідає Міністерство енергетики?
Про що я звітую під час розвідки?
Що буде після завершення розвідки?
Відколи застосовують наказ?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Ст. 9 ч. (4) і (5) методики, зупинення рівно на 30 днів. Частина (4) передбачає, що коли зупинення процедури «настає на період, більший за 30 днів», заявник надсилає Міністерству енергетики «нову заяву разом із відповідною документацією». Частина (5) передбачає, що коли зупинення «настає на період, менший за 30 днів», заявник надсилає «лише документи чи адміністративні акти, строк дії яких закінчився». Ситуація, коли зупинення триває рівно 30 днів, не охоплена жодним із двох текстів, хоча їхні наслідки протилежні: в одному випадку справу починають з нуля, з новою заявою, в іншому доповнюють лише документи, строк яких минув. Ні заявник, ні чиновник, який веде справу, не можуть встановити з акта, що відбувається на 30-й день, а різниця вимірюється тижнями, втраченими з етапу розвідки, обмеженого 2 роками.
- Ст. 15 ч. (2) у зв’язку зі ст. 12 ч. (1) п. f) методики, повідомлення про початок робіт. Ст. 15 ч. (2) встановлює обов’язок: «Повідомлення Міністерства енергетики про дату початку робіт здійснюють на умовах, встановлених дозволом.» Проте обов’язковий зміст дозволу перелічений у ст. 12 ч. (1), де немає жодної згадки про повідомлення щодо початку робіт, а єдина позиція, яка могла б його вмістити, п. f), «спеціальні умови, застосовні до дозволених робіт», прямо факультативна, бо за нею йде формула «у відповідних випадках». Виходить, що дозвіл, виданий без спеціальних умов, цілком законний за ст. 12, залишає власника з обов’язком повідомлення, який він не може виконати, бо акт не каже ні коли, ні як, ні кому це роблять. Добросовісний читач може дійти висновку або що повідомлення не належне за відсутності умов у дозволі, або що воно належне на умовах, які він має встановити собі сам. На кону момент, коли держава дізнається, що у відкритому морі почалися роботи.
Аналіз редакції
Наказ вирішує реальну проблему і вирішує її пристойно. До нього ст. 18 Закону № 121/2024 казала лише, що дозвіл на розвідку надає Міністерство енергетики, не кажучи як, а інвестор, який підписав би концесійний договір, опинився б із правом на папері та без входу. Методика закриває прогалину передбачуваним переліком документів, двома формулярами і, що важливіше, двома твердженнями, які румунське законодавство часто оминає: дозвіл не замінює інших дозволів, а перевірка міністерства не підміняє повноважень інших органів. Це фрази, які видаються зайвими і які на практиці уникають років спорів.
Арифметика строків, однак, каже інше, ніж текст. У всіх 21 статті методики слово «дні» трапляється двічі, обидва рази в тому самому місці, у ст. 9 ч. (4) і (5), і в тому самому числі, 30. Іншого строку, вираженого в днях, місяцях чи роках, немає, а наявний іде проти заявника. Міністерство енергетики не має строку на перевірку документації, не має строку на вимогу доповнень, не має строку на видачу дозволу і не має строку навіть на відповідь щодо клопотання про продовження розвідки. Той самий закон, який замовив методику, вміє встановлювати строки для адміністрації: ст. 20 ч. (5) Закону № 121/2024 дає морському органу 60 днів на дозвіл на розвиток. Тут не взяли нічого.
Асиметрія стає дорогою, коли покласти її поруч зі ст. 17 ч. (1) закону. Етап розвідки триває щонайбільше 2 роки «від моменту підписання концесійного договору», а не від дати дозволу. Отже, годинник концесіонера запускається в момент, якого методика не торкається, а кожен день, який міністерство витрачає на справу, віднімається від періоду, коли можна фактично працювати в морі. Поєднання зі ст. 9 жорстоке: строк на доповнення можна продовжити «на підставі обґрунтованого клопотання», без стелі, потім процедуру можна зупинити, а якщо зупинення перевищить 30 днів, справу починають з нової заяви. Так концесіонер може витратити значну частину з тих 24 місяців, не опустивши у воду жодного датчика, а продовження на 6 місяців, єдиний запобіжний клапан, залежить теж від згоди того самого органу, наданої за процедурою, якої ніде не написано.
Є й наслідок, який видно, лише якщо накласти цей наказ на норми про концесію від 31 серпня 2026 року. Там етап розвідки єдиний звільнений від річних зборів 800 і 1 500 євро за квадратний кілометр, які починаються аж від дозволу на розвиток. Результат, імовірно ненавмисний, у тому, що затяжний етап розвідки не коштує державі нічого у втрачених надходженнях і не коштує нічого міністерству, яке строків не має, зате повністю коштує концесіонерові, який втрачає зі своїх 2 років. Усі стимули до швидкості лежать на одному боці столу, і це той бік, який не ухвалює рішень.
Остання деталь хронології: ст. 14 п. e) зобов’язує власника дотримуватися інструкцій з операційної безпеки, виданих морським органом, «тією мірою, якою вони застосовні». Це застереження пояснюється датою підписання, 27 серпня 2026 року, коли інструкцій ще не було. Вони з’явилися 31 серпня 2026 року, Наказами ACROO № 13-17/2026, тобто за день до опублікування цього наказу. Обережне формулювання залишилося в тексті, хоча його предмет існує і застосовується до етапу розвідки без жодних умов.
Що потрібно змінити
- Строк на видачу дозволу. Тридцять днів від подання повної документації, за симетрією з тими 60 днями, які закон дає морському органу на дозвіл на розвиток, перетворили б єдиний етап процедури без строку на такий, що піддається перевірці, і зупинили б витікання тих 2 років розвідки з адміністративних причин.
- Закриття прогалини рівно на 30 днях. Заміна пари «більший за 30 днів» і «менший за 30 днів» на «щонайбільше 30 днів» і «понад 30 днів» охопила б усі ситуації і зняла б з обговорення випадок, коли справу починають з нуля без підстави.
- Правила відмови. Методика регулює лише видачу дозволу і зупинення процедури, але не відхилення заяви. Прямо прописані підстави відмови, форма акта про відмову і обов’язок мотивування дали б заявникові що оскаржувати і позбавили б міністерство зупинень, які використовують як мовчазну відмову.
- Процедура продовження на 6 місяців. Закон його дозволяє за згодою органу, що надає концесію, але не каже як його просити. Стаття, яка встановлює момент подання клопотання, підтвердні документи і строк відповіді, зробила б з єдиного запобіжного клапана етапу розвідки право, яке можна здійснити, а не послугу.
- Перенесення повідомлення про початок робіт до обов’язкового змісту дозволу. Перенесення його зі ст. 15 ч. (2) до переліку у ст. 12 ч. (1), як самостійної позиції, зробило б так, щоб обов’язок існував незалежно від того, чи містить дозвіл спеціальні умови.
- Строк на наказ щодо формату даних. Ст. 18 ч. (2) відкладає технічні вимоги до передавання даних на інший наказ, не кажучи до якого часу. Встановлення дати запобігло б ситуації, коли розвідка завершується раніше, ніж стане відомий формат, у якому передають її результати.
- Розширення правила про колізію норм. Ст. 20 ч. (2) вибудовує закон, урядову постанову і методику, але ігнорує накази тієї самої юридичної сили, насамперед накази морського органу, які сама ж ст. 14 п. e) оголошує обов’язковими. Згадка про співвідношення між ними позбавила б концесіонера потреби самому вирішувати, чого дотримуватися, коли два накази кажуть різне.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 733 від 1 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 147 KB акт починається на сторінці 6
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.