Менші класи й навантаження 18 годин доходять до Парламенту, але стипендії та надбавка на облаштування падають у Конституційному Суді

Проєкт закону, яким 153 532 громадяни вимагають повернути менші класи й педагогічне навантаження 18 годин, може обговорюватися в Парламенті, але без жодного з положень, що означали б додаткові гроші. Конституційний Суд ухвалив 15 липня 2026 року, одностайно, що законодавча ініціатива громадян щодо законів про освіту відповідає умовам, передбаченим статтею 74 Конституції, за винятком одинадцяти пунктів, які регулюють норми фіскального характеру. Висновок опублікували лише 10 вересня 2026 року, на 57 днів після ухвалення, а між цими двома датами Парламент сам законодавчо врегулював одну з тем ініціативи, межу зменшення навантаження для директорів шкіл.

Акт не є звичайним рішенням про неконституційність, і різниця має значення. Суд ухвалює рішення, коли перевіряє, чи закон або постанова відповідають Конституції. Він ухвалює висновки в невеликій кількості перевірочних повноважень, серед яких підтвердження обрання Президента, констатація обставин, що виправдовують тимчасове виконання обов’язків Президента, і, згідно зі статтею 146 літерою j) Конституції, перевірка виконання умов для здійснення законодавчої ініціативи громадянами. Тут Суд не оцінює, чи проєкт добрий, чи поганий. Він оцінює, чи громадяни мають право його подати.

Перевіряє він саме три речі, а їхньою підставою є стаття 48 Закону № 47/1992 і стаття 7 Закону № 189/1999. Перше: чи пропозицію опублікували так, як вимагає закон, і чи списки підписів засвідчили мери або уповноважені ними посадові особи. Друге: чи зібрано щонайменше 100 000 підписів громадян з правом голосу і чи вони походять щонайменше з четвертої частини повітів країни, з мінімум 5 000 підписів у кожному повіті та в муніципії Бухарест. Третє: чи предмет пропозиції не входить до сфер, заборонених статтею 74 частиною (2) Конституції, тобто фіскальних питань, питань міжнародного характеру, амністії та помилування. Суд прямо сказав, у пункті 11, що доцільність ініціативи його не стосується: вона залишається справою Парламенту.

Хто розпочав цей крок, видно з акта: ініціативний комітет з одинадцяти осіб, утворений нотаріально засвідченою заявою 19 листопада 2025 року, у якому фігурують лідери освітніх профспілкових федерацій. Заявленою ціллю в пояснювальній записці є Закон № 141/2025 про деякі фіскально-бюджетні заходи, чинний з 28 липня 2025 року, який збільшив педагогічне навантаження на дві години, підняв наповнюваність класів, урізав тариф оплати за годину і обмежив стипендії студентів. Ініціатива вимагає, по суті, повернути норми до редакції, що існувала до того закону.

Арифметика підписів показує, наскільки суворо фільтрують такий крок. У поданих списках було 185 568 підписів. Державні органи засвідчили 162 195, тож 23 373 не мали жодного засвідчення, тобто 12,6% від загальної кількості. Із засвідчених Суд визнав законно засвідченими 153 532, тож вилучив ще 8 663, тобто 5,3% від підтверджених меріями. Разом 32 036 підписів, 17,3% від зібраних, не взяли до розрахунку. Те, що залишилося, перевищує конституційну межу 100 000 на 53 532 підписи, тобто на 53,5%.

Підстави відхилень перелічені в пункті 14 і є дефектами мерій, а не підписантів: засвідчення, зроблені в сільській місцевості не мером, а кимось іншим, у повітах Димбовіца, Долж, Горж або Нямц; засвідчення, зроблені в міській місцевості не мером, а іншою особою, без зазначення документа про уповноваження, у Димбовіці та Вранчі; відсутність печатки, у дванадцяти повітах, наведених як приклад, від Арджешу і Бакеу до Вилчі та Вранчі; списки, надіслані в копії, а не в оригіналі, в Арджеші, Караш-Северіні, Констанці, Васлуї та Вранчі. У протилежний бік Суд не вважав дефектом відсутність дати засвідчення, яка стосувалася 3 856 прихильників, ані відсутність прямої формули засвідчення, доки список мав підпис і печатку органу.

Умова територіального поширення пройшла на межі. Ініціатори подали документи, з яких виходило, що 15 повітів мали кожен щонайменше 5 000 засвідчених підписів. Після перевірки законності засвідчень залишилося 12: муніципій Бухарест, Бігор, Клуж, Харгіта, Хунедоара, Ясси, Ілфов, Муреш, Сату-Маре, Селаж, Сібіу і Телеорман. Три впали. Ковасна опустилася з 5 317 заявлених підписів до 4 587 законно засвідчених, на 413 нижче межі. Марамуреш опустився з 5 113 до 4 992, тобто не дотягнув до межі на 8 підписів. Долж втратив найбільше: з 6 386 засвідчених підписів залишилося 2 822 законно засвідчених, тобто зникло 55,8% з них.

Наслідки, які це має

Висновок є остаточним і загальнообов’язковим і діє з 10 вересня 2026 року, з дати публікації. Стаття 11 частина (3) Закону № 47/1992 говорить, що висновки Суду публікують в Офіційному віснику Румунії і що вони є загальнообов’язковими, маючи силу лише на майбутнє. Оскарженню не підлягають.

Перший наслідок процедурний. Стаття 7 частина (5) Закону № 189/1999 пов’язує початок парламентської процедури з датою, коли Палата отримує висновок, а не з датою його публікації. Отже, Палата депутатів, у якій пропозицію зареєстрували 25 червня 2026 року і яка звернулася до Суду, може розпочати обговорення. З проєкту до обговорення входить лише підтверджена частина: одинадцять пунктів, визнаних неконституційними, не можуть бути ухвалені цим шляхом і не можуть бути повернені поправками до цієї пропозиції.

Другий наслідок змістовий, і його корисно прочитати пункт за пунктом, бо заголовки в пресі його не покривають. До Парламенту проходять вісім одиниць проєкту. Стаття I пункти 1, 2 і 3 переписують наповнюваність класів і правила формування навчальних груп. Стаття I пункт 7 вилучає з посадової інструкції теперішнє зменшення на дві години в діяльності за межами викладання. Стаття I пункт 8 запроваджує, за заявою, зменшення педагогічного навантаження на дві години для викладачів з понад 25 роками в освіті та першою дидактичною категорією, без зниження зарплати. Стаття II пункт 1 переписує зміст докторантських грантів. Стаття II пункт 6 знижує максимальне університетське педагогічне навантаження з 18 до 16 умовних годин на тиждень. Стаття III завершує, з 1 вересня 2026 року, виняток, яким педагогічне навантаження в доуніверситетській освіті було збільшене.

Падають одинадцять одиниць. Стаття I пункти 4 і 5 змінювали спосіб обчислення тарифу оплати за годину і додавали підвищення на 10% для тих, хто займається ще й управлінням класом. Стаття I пункт 6 підіймав надбавку на облаштування для штатних викладачів, розподілених у несприятливі або ізольовані зони, з однієї мінімальної валової зарплати в країні до 3 базових зарплат викладача. Стаття II пункти 2, 3, 4 і 5 стосувалися стипендій: розмір стипендій педагогічного бакалаврату з подвійною спеціалізацією і педагогічної магістратури, розрахований від чистої зарплати викладача-початківця замість чистої мінімальної зарплати, повернення стипендії за міжнародні олімпійські досягнення, скасованої в липні 2025 року, і надання стипендій румунам з-за кордону на весь календарний рік, включно з літніми канікулами. Стаття II пункт 7 приніс би з 2026-2027 академічного року дві зарплати, належні при виході на пенсію викладацькому та дослідницькому персоналу державних університетів. Стаття IV вимагала скасування трьох норм із Закону № 141/2025 і зміни четвертої. Стаття V змінювала базу обчислення відпускних ваучерів для персоналу освіти. Стаття VI вимагала виплати одним траншем, до 30 червня 2026 року, сум зарплатної природи, встановлених судовими рішеннями.

Третій наслідок не видно у висновку, але видно, якщо поставити його поряд із законами, які ініціатива хоче змінити. Стаття 10 частина (2) Закону № 198/2023 передбачає, що будь-яка зміна або доповнення того закону набирає чинності з першого дня навчального року, наступного за тим, у якому її ухвалили законом. Стаття 260 частина (16) Закону № 199/2023 говорить те саме про академічний рік. Якщо Парламент ухвалить у 2026-2027 навчальному році підтверджену частину статті I, менші класи не можуть застосовуватися раніше за перший день 2027-2028 навчального року, а університетське навантаження 16 умовних годин не може застосовуватися раніше за перший день 2027-2028 академічного року. Це правило можна обійти, і сам Закон № 141/2025 та Надзвичайна постанова Уряду № 1/2026 зробили з нього виняток, але обхід треба записати в законі про ухвалення. Якщо він не записаний, застосовується відкладення.

Четвертий наслідок відчують майбутні ініціативні комітети, а не підписанти цього. Суд встановив, у пунктах 22 до 26, що він розуміє під «фіскальними питаннями», і тлумачення широке. Не лише податки та збори, а й «ті елементи, які мають значний вплив на державний бюджет і які не стосуються майбутньої концепції його формування, а передбачаються для застосування в межах поточного виконання бюджету, як, наприклад, надання надбавок або фіксованих сум з державного бюджету». Причина, говорить Суд, у тому, що громадяни не мають загального погляду на бюджетні доходи та видатки, а значне збільшення державних видатків обов’язково вимагає й збільшення фіскального навантаження.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

До цього висновку стаття 74 частина (2) Конституції забороняла громадянським ініціативам «фіскальні питання», не сказавши, які саме. Суд відкрито визнає, у пункті 22, що норма «відсилає узагальнено», без розмежування, і що йому довелося виходити з визначення фіску в словнику Академії, щоб дізнатися, що це означає. Висновок з пункту 26 полягає в тому, що саме Судові належить компетенція встановлювати, від випадку до випадку, які фіскальні аспекти заборонені. Іншими словами, межа переміщується з тексту в судову практику.

По суті зміна режиму така. Раніше ініціативний комітет міг припускати, що йому заборонено пропонувати податки та збори. Тепер він знає, що йому заборонено й пропонувати видаток, який тисне на бюджет поточного року, навіть якщо цей видаток називається стипендією, надбавкою на облаштування або відпускним ваучером. Дозволеною залишається, щонайменше за цим прецедентом, організаційна частина: скільки учнів сидить у класі, скільки годин викладає вчитель, що написано в посадовій інструкції. Тобто саме та частина, яка не перекладається відразу в леї, виплачені з бюджету.

Гроші, які отримують учні, залишаються, отже, в руках Уряду: у вересні 2026 року Постанова Уряду № 738/2026 зберегла стипендії на рівні 450 і 300 леїв, але зняла з них строк, що спливав разом із навчальним роком.

Другою зміною, яку варто відзначити, є дзеркальна демонстрація Суду. Зменшення педагогічного навантаження в доуніверситетській освіті, стаття III, не є фіскальним, хоча воно й збільшує кількість фінансованих посад. Зменшення університетського навантаження з 18 до 16 умовних годин, стаття II пункт 6, не є фіскальним з тієї самої причини. Але стипендії, надбавка на облаштування і дві зарплати при виході на пенсію є фіскальними. Лінія розмежування, проведена Судом, це не «коштує чи не коштує», а «це сума, виплачена прямо особі, чи це правило організації, яке має, серед іншого, і ціну».

Щодо законів, які ініціатива хоче змінити, порівняння показує, наскільки багато змінилося б. У наповнюваності класів теперішня редакція статті 23 Закону № 198/2023 це редакція, написана Законом № 141/2025: у середньому 18 учнів і максимум 24 в початковій школі, 20 і максимум 28 у гімназії, 23 і максимум 30 у ліцеї, 26 і максимум 32 у післяліцейному навчанні, 17 і максимум 22 у групі дошкільників. Ініціатива вимагає 16 і максимум 22 в початковій школі, 18 і максимум 26 у гімназії, 22 і максимум 26 у ліцеї, 22 і максимум 28 у післяліцейному навчанні, 15 і максимум 20 у дошкільників. Найбільше зниження в ліцеї та в післяліцейному навчанні, по чотири учні в кожному випадку.

Реальна межа, однак, інша за цифру з таблиці, і це видно лише тоді, коли поставити частину (1) поряд із частиною (6). Сьогодні повітова дирекція освіти може затвердити перевищення максимуму на до чотирьох учнів, тож клас у ліцеї може законно дійти до 34. Ініціатива зберігає межу в чотири, але вимагає затвердження міністерства на будь-яке перевищення більше двох. З максимумом, зниженим до 26, клас у ліцеї більше не міг би перейти за 30. Отже, різниця видна у двох місцях: чотири учні в цифрі з таблиці і чотири в фактичній межі.

Не менше значення має норма, якої немає в жодному заголовку, частина (1¹) тієї самої статті 23, введена Законом № 141/2025. Вона зобов’язує, щоб на кожному рівні, напрямі та профілі навчальні групи перевищували середнє значення з частини (1), з єдиним винятком на установу згідно з частиною (1²). Саме цей механізм породжує об’єднання класів, а не максимум. Ініціатива його скасовує, статтею I пунктом 2, і цей пункт пройшов.

У педагогічному навантаженні теперішня ситуація походить не зі статті 207 Закону № 198/2023, яка теж говорить про 18 годин, а зі статті LVIII Закону № 141/2025, тобто з винятку на обмежений строк: з 2025-2026 навчального року до початку 2029-2030 навчального року навантаження становить 20 годин у гімназії, ліцеї та післяліцейному навчанні, 18 годин замість 14 для викладачів першої категорії, які займаються менторством, і 26 годин замість 24 у практичному навчанні. Стаття III ініціативи не скасовує цей виняток, а завершує його, говорячи, що з 1 вересня 2026 року знову застосовується стаття 207 частина (4). Практичним наслідком було б скорочення винятку на три навчальні роки.

У зменшенні на дві години за вислугу те, чого вимагає ініціатива, є не додаванням, а переміщенням. Сьогодні стаття 207 частина (3) дозволяє зменшення на дві години на тиждень часу, відведеного на діяльність за межами викладання, для викладачів з понад 25 роками та першою дидактичною категорією, але також і для тих, хто довів освітні досягнення, за умов методики, затвердженої наказом міністра. Ініціатива стирає цю норму, статтею I пунктом 7, і ставить на її місце, у пункті 8, зменшення педагогічного навантаження на дві години, за заявою викладача, без методики і без зниження зарплати. Категорія «освітні досягнення» зникає з кола отримувачів.

У докторантських грантах стаття II пункт 1, той, що пройшов, іде у зворотному напрямі щодо решти ініціативи. Теперішня редакція статті 63 частини (5) Закону № 199/2023, у тому вигляді, у якому її написав Закон № 141/2025, містить друге речення: індивідуальні стипендії докторантів, які навчаються за державний кошт, на денній формі, надаються протягом усього календарного року. Норма, запропонована ініціативою, зберігає перше речення і залишає друге поза текстом. Ухвалений так, як він написаний, цей пункт вилучив би із закону гарантію, що докторантську стипендію виплачують і в місяці без занять.

Переваги та недоліки

Корисні поради

Часті запитання

Аналіз редакції