Коротко

  • Конституційний Суд відхилив дев’ять об’єднаних справ і підтвердив, що держава мала право не виплачувати у 2017-2021 роках одноразову допомогу та виплати, що надавалися при виході на пенсію, військовослужбовцям, поліцейським, працівникам пенітенціарної системи та магістратам.
  • Суть мотивування: ці суми є пільгами, пов’язаними зі спеціальним статусом, а не правами з конституційною основою, тож законодавець може їх надавати, зупиняти або скасовувати.
  • Наслідок, який має практичне значення: той, хто вийшов на пенсію після 1 липня 2017 року, не має цього права взагалі, бо закон, який його передбачав, втратив чинність, а новий закон про оплату праці не містить нічого рівнозначного.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 31/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 600 від 23 липня 2026 року
Ухвалено: 20 січня 2026 року

Одноразова допомога при виході на пенсію в державному секторі залишається невиплаченою, і Конституційний Суд каже, що так було законно. Дев’ять об’єднаних справ, відкритих за зверненнями колишніх військовослужбовців, поліцейських, працівників пенітенціарної адміністрації та магістратів, оскаржували чотири надзвичайні постанови Уряду, якими виплату цих сум зупиняли рік за роком, з 2017 до 2021 року. Суд відхилив їх усі як необґрунтовані. Це вже вдруге цього літа конституційна інстанція відмовляється розблокувати гроші, обіцяні законом працівникам бюджетної сфери, після того як підтвердила й те, що суми, присуджені судом, виплачуються так само п’ятьма річними частками.

Ідеться про одноразову допомогу та виплати, що надавалися при виході на пенсію, при виході у відставку, при припиненні службових відносин або при переведенні в запас. Для магістратів стаття 81 частина (1) Закону № 303/2004 передбачала суму в розмірі семи місячних посадових винагород брутто. Для військовослужбовців, поліцейських і державних службовців зі спеціальним статусом пенітенціарної системи допомогу передбачала стаття 20 додатка № VII до рамкового закону № 284/2010. Подібні суми існували для допоміжного персоналу судів і для парламентських державних службовців.

Зупинення відбувалося хвилями. Надзвичайна постанова Уряду № 99/2016 зупинила виплату на перші два місяці 2017 року, Надзвичайна постанова Уряду № 9/2017 на решту того ж року, Надзвичайна постанова Уряду № 90/2017 на 2018 рік, а Надзвичайна постанова Уряду № 114/2018 на період 2019-2021 років. Чотири норми, п’ять років, однакове формулювання: «не надаються».

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає в тому, що чотири норми залишаються чинними. Суд одностайно встановив, що вони конституційні стосовно висловленої критики. Рішення Конституційного Суду є остаточними та загальнообов’язковими від моменту опублікування, згідно зі статтею 147 частиною (4) Конституції, тож судові процеси, у яких вимагали ці суми за період 2017-2021 років, залишаються без тієї конституційної підстави, на яку розраховували позивачі.

Другий наслідок найжорсткіший і стосується періоду після зупинення. Рамковий закон № 284/2010 втратив чинність на підставі статті 44 частини (1) пункту 9 рамкового закону № 153/2017, опублікованого в Офіційному віснику Румунії № 492 від 28 червня 2017 року. Новий закон про оплату праці не містить жодного положення, подібного до того, яке запроваджувало цю допомогу. Суд каже прямо, що це означає: військовослужбовці, поліцейські та державні службовці зі спеціальним статусом пенітенціарної системи, яких переведено в запас, які вийшли у відставку або чиї службові відносини припинилися з правом на пенсію після 1 липня 2017 року, більше не отримують допомоги, передбаченої рамковим законом № 284/2010. Ідеться не про відкладену виплату, а про право, якого більше не існує.

Третій наслідок стосується правила, за яким визначаються пенсійні права. Суд повторює принцип tempus regit actum: застосовується закон, чинний на дату виникнення права на пенсію, а не законодавство, що існувало раніше. Той, хто вийшов на пенсію раніше й отримав допомогу, не перебуває в тому самому правовому становищі, що й той, хто вийшов на пенсію пізніше, тож різниця між ними не є дискримінацією.

Четвертий наслідок стосується судової практики. Суд перелічує десять попередніх рішень з тим самим висновком, ухвалених між 2016 і 2025 роками, і констатує, що нових обставин не з’явилося. Практично лінію закрито: нова справа на тих самих аргументах має мінімальні шанси. Пізніше рішення про ті самі гроші йде тією самою лінією: у вересні 2026 року Суд визнав, що магістрат-пенсіонер, покликаний назад на посаду, зберігає лише 15% пенсії, на весь час повторного призначення.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

З погляду законодавчих норм, нічого. Чотири постанови вже перестали застосовуватися на дату розгляду. Суд усе ж їх проаналізував, бо їхні правові наслідки продовжують діяти у справах, які перебувають на розгляді, згідно з Рішенням № 766 від 15 червня 2011 року, яке встановило, що конституційному контролю підлягають і ті положення, наслідки яких тривають після втрати ними чинності.

Змінилося натомість розташування аргументів. Автори заперечення стверджували, що після 1 липня 2017 року акт про зупинення вже не міг зупинити право, передбачене скасованим законом, бо норма, яка втратила чинність, не може бути поновлена. Суд відповів, посилаючись на Вищий касаційний суд, що проблема полягає не в зупиненні мертвої норми, а в послідовності законів у часі: скасування має остаточний характер, і права просто більше не існує для тих, хто виходить на пенсію після тієї дати.

Прояснено й плутанину, яка повторювалася в таких процесах. Рішенням № 16 від 8 червня 2015 року Вищий касаційний суд установив, що воля законодавця полягала не в скасуванні права, а в зупиненні його здійснення. Автори читали це як обіцянку виплатити пізніше. Конституційний Суд тепер показує, що зупинення здійснення права у 2017-2021 роках і зникнення самого права внаслідок скасування закону у 2017 році, це дві різні речі, що відбувалися паралельно.

Нарешті, відхилено й специфічну для магістратів критику, пов’язану з незалежністю правосуддя. Суд повторює те, що сказав у 2015 і 2016 роках: ненадання виплати за статтею 81 частиною (1) Закону № 303/2004 не впливає на конституційний статус суддів і прокурорів, бо ця виплата є пільгою, пов’язаною зі спеціальним статусом, а не гарантією незалежності.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Правова ситуація стає передбачуваною: після десяти рішень з однаковим висновком ніхто вже не може обґрунтовано сподіватися на зміну судової практики за цими аргументами.
  • Суд каже прямо, а не опосередковано, що право зникло для тих, хто вийшов на пенсію після 1 липня 2017 року, і це рятує людей від процесів, розпочатих з хибними очікуваннями.
  • Державний бюджет залишається захищеним від ретроактивних витрат за п’ять років для кількох численних професійних категорій.
  • Підтверджується принцип, який захищає і у зворотному напрямку: пенсійні права визначаються на дату виникнення права на пенсію, тож їх не можна зменшити згодом тим, хто їх уже набув.

Що залишається проблемою

  • Люди, які працювали за законом, що обіцяв їм допомогу при виході із системи, залишилися без неї, а різниця порівняно з колегами, які вийшли на пенсію на кілька місяців раніше, може сягати кількох зарплат.
  • Зупинення надзвичайною постановою Уряду, повторюване рік за роком, залишається дійсним інструментом, хоча сукупний ефект за п’ять років схожий на скасування права.
  • Аргумент, що пільгу без конституційної основи можна будь-коли відібрати, однаково добре застосовується до будь-якого іншого зарплатного права, наданого спеціальним законом.
  • Процеси тривають так довго, що деякі втрачають предмет: справи, вирішені тепер, були відкриті між 2017 і 2022 роками.

Корисні поради

  1. Перевірте спершу дату, коли ви вийшли із системи. Якщо переведення в запас, вихід у відставку або припинення службових відносин з правом на пенсію відбулися після 1 липня 2017 року, права на допомогу за рамковим законом № 284/2010 вже не існувало, незалежно від зупинень.
  2. Якщо ви вийшли до 1 липня 2017 року і виплату лише зупинили, перевірте, що вирішив суд у вашій справі: це рішення стосується конституційності норм, а не їх тлумачення цивільними судами.
  3. Не будуйте нове звернення на тих самих аргументах про неконституційність. Суд перелічив десять однакових попередніх рішень і прямо сказав, що нових обставин не з’явилося.
  4. Якщо ви магістрат і вийшли на пенсію в період зупинення, майте на увазі, що аргумент незалежності правосуддя відхиляли тричі: у 2015, у 2016 роках і тепер.
  5. Зберігайте документи, які підтверджують точну дату припинення службових відносин і правову підставу виходу на пенсію. У спорах такого типу кілька днів різниці змінюють застосовний закон.
  6. Якщо ви все ж хочете відновлення права, шлях законодавчий, а не судовий: Суд сказав, що конституційного обов’язку законодавця врегулювати такі виплати не існує, але немає й заборони.

Часті запитання

Кого стосувалися ці виплати?
Військовослужбовців, поліцейських і державних службовців зі спеціальним статусом системи пенітенціарної адміністрації, за статтею 20 додатка № VII до рамкового закону № 284/2010; суддів і прокурорів, за статтею 81 Закону № 303/2004; допоміжний спеціалізований персонал судів і прокуратур, за статтею 69 Закону № 567/2004; парламентських державних службовців, за статтею 73 Закону № 7/2006.
Чи можна ще повернути гроші за 2017-2021 роки?
Не на підставі неконституційності норм про зупинення, бо їх визнано конституційними. Конкретна ситуація в кожній цивільній справі залишається в компетенції судів загальної юрисдикції.
Чому має значення дата 1 липня 2017 року?
Бо рамковий закон № 153/2017, опублікований 28 червня 2017 року, скасував рамковий закон № 284/2010 і не переніс до себе положення про ці виплати. Той, хто виходить із системи після тієї дати, не має норми закону, яка надавала б йому цю пільгу.
Чи є це дискримінацією щодо тих, хто вийшов на пенсію раніше?
Суд каже, що ні. Різне становище, у якому опиняються люди залежно від закону, застосовного на дату виникнення права на пенсію, не вважається порушенням рівності в правах, бо послідовні нормативні акти природно можуть мати різний зміст.
Хіба зупинення понад десять років не дорівнює скасуванню права?
Автори стверджували саме це, і один апеляційний суд у своїй позиції з ними погодився. Конституційний Суд відповів, що ці виплати не мають конституційної основи, тож законодавець може розпорядитися навіть про їх припинення, не будучи зобов’язаним виконати умови обмеження основоположного права зі статті 53 Конституції.
Що каже Європейський суд з прав людини про такі пільги?
Конституційний Суд послався на справу Кечко проти України, у якій європейський суд зазначив, що держава може визначати, які виплати надаються працівникам, які фінансуються з державного бюджету, і може запроваджувати, зупиняти або припиняти їх виплату шляхом законодавчих змін.
Чому Суд розглядав норми, які вже не були чинними?
Бо Рішенням № 766 від 15 червня 2011 року він установив, що конституційному контролю підлягають і положення, правові наслідки яких тривають і після втрати ними чинності. Інакше процеси, розпочаті за старим законом, залишилися б без засобу правового захисту.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 600 від 23 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 121 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.