Коротко
- Секція суддів Вищої ради магістратури змінила три статті Регламенту внутрішнього розпорядку судів. В усіх трьох з’являється та сама нова фраза: розподіл справ здійснюють «із застосуванням процедури щодо управління діяльністю судів з огляду на спроможність опрацювання справ».
- Зміна охоплює весь шлях справи через суд: її передання після реєстрації (ст. 94), розподіл позовних заяв у суді першої інстанції (ст. 107) і розподіл в апеляції чи касації (ст. 115). Процес, розпочатий до вересня 2026 року, потрапляє під нове правило в момент, коли доходить до суду вищої інстанції.
- Рішення набирає чинності 15 вересня 2026 року, через сім днів після опублікування. Новий текст не каже, що написано в процедурі, яку він робить обов’язковою, і не ідентифікує її ні номером, ні датою, а сама процедура не з’являється опублікованою в Офіційному віснику Румунії (Monitorul Oficial).
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії № 764 від 8 вересня 2026 року
Набирає чинності: 15 вересня 2026 року
Із 15 вересня 2026 року справа, подана до суду в Румунії, більше не потрапляє автоматично у випадковий розподіл між колегіями. Секція суддів Вищої ради магістратури опублікувала в Офіційному віснику Румунії № 764 від 8 вересня 2026 року Рішення № 1.223 від 19 травня 2026 року, яке додає у трьох місцях Регламенту внутрішнього розпорядку судів ту саму умову: розподіл здійснюють «на умовах цього регламенту, із застосуванням процедури щодо управління діяльністю судів з огляду на спроможність опрацювання справ, затвердженої рішенням Секції суддів Вищої ради магістратури». Регламент внутрішнього розпорядку це документ, який визначає, як зсередини працює кожен районний суд, трибунал і апеляційний суд, від години, коли секретар заходить до зали засідань, до колегії, яка розглядає заяву про відвід.
Випадковий розподіл це механізм, яким справа потрапляє до колегії, витягнутої жеребом інформаційної системи, а не обраної кимось. Це гарантія того, що ніхто не обирає собі суддю і ніхто не обирає суддю іншому. Рішення № 1.223/2026 не скасовує жеребкування. Воно додає до нього попередній фільтр: перш ніж справа потрапить у лотерею, перевіряють, чи має суд того дня спроможність її прийняти.
Що означає «спроможність опрацювання», у рішенні не написано. Процедуру, до якої відсилають три змінені статті, затвердили окремо, Рішенням Секції суддів № 1.642 від 9 липня 2026 року, і вона набирає чинності теж 15 вересня 2026 року. Згідно з інформацією, оприлюдненою Радою, і повідомленнями преси від липня 2026 року, механізм обчислює для кожного суду і для кожної категорії справ максимальну кількість справ, які можна розподілити за один день, у співвідношенні до кількості суддів, які фактично працюють. Справи, що перевищують денний ліміт, не втрачаються і не відхиляються: їх записують до списку очікування, і вони входять у розподіл у порядку надходження, у міру того як вивільняється спроможність. Невикористану за день спроможність переносять на наступний робочий день. Справи, визнані невідкладними, розподіляють того самого дня, навіть якщо ліміт вичерпано, а спроможність суду може через це стати від’ємною.
Практична різниця для людини, яка подає позовну заяву, це дата, на яку справа отримує колегію, а отже, і дата, на яку вона може отримати перше засідання. До 15 вересня 2026 року регламент вимагав, щоб справи передавали особі, яка здійснює випадковий розподіл, і розподіляли на умовах регламенту, без жодного посилання на навантаження суду. Після цієї дати ту саму операцію виконують «із застосуванням процедури», тобто її можна законно відкласти.
Календар акта варто читати уважно. Рішення ухвалили 19 травня 2026 року, на засіданні, де Секція суддів проголосувала за зміну регламенту для впровадження нормування праці. Опублікували його в Офіційному віснику Румунії 8 вересня 2026 року, тобто на 112 днів пізніше. Судам і учасникам процесів залишається 7 днів між публікацією і набранням чинності.
Наслідки, які це має
Перший наслідок правовий і видно його в тексті: випадковий розподіл стає операцією з умовою. Три змінені статті охоплюють моменти, коли справа змінює свого держателя всередині суду. Стаття 94 частина (9) стосується передання справи від особи, яка визначає предмет справи, до працівників, які здійснюють розподіл. Стаття 107 частина (1) стосується позовних заяв у суді першої інстанції. Стаття 115 частина (2) стосується суду судового контролю, тобто суду, який розглядає апеляцію або касацію.
Другий наслідок календарний. Дата, на яку справа входить у розподіл, більше не обов’язково збігається з датою, коли її зареєстрували. Між цими двома моментами може вклинитися період очікування, тривалість якого визначає не регламент, а співвідношення між кількістю поданих заяв і обчисленою спроможністю суду. Дату засідання призначають після розподілу, тож затримка передається далі, як у ланцюгу.
Третій наслідок стосується охоплення в часі. Зміна застосовується не лише до процесів, розпочатих після 15 вересня 2026 року. Стаття 115 частина (2) стосується справ, які доходять до суду апеляційної або касаційної інстанції, а туди доходять процеси, розпочаті багато років тому. Справа, зареєстрована в районному суді у 2024 році і оскаржена в жовтні 2026 року, потрапляє до апеляційного суду вже за новим правилом.
Четвертий наслідок стосується прозорості, і він двоїстий. Вища рада магістратури подає механізм як захід, що робить видимим перевантаження судів: якщо затримку виміряно і оприлюднено, на неї можна посилатися перед Парламентом і Урядом як на аргумент для посад і бюджету. Проте ефект цілком залежить від даних, які система оприлюднюватиме, а змінений регламент не передбачає жодного обов’язку публікації.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Регламент внутрішнього розпорядку судів затверджено Рішенням Секції суддів № 3.243 від 22 грудня 2022 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 1.254 і 1.254 bis від 27 грудня 2022 року. У редакції 2022 року три змінені тепер частини не містили жодного посилання на обсяг діяльності.
Стаття 94 частина (9) мала два речення. Перше казало, хто визначає предмет справи, це секретар із вищою освітою, під керівництвом судді. Друге казало, що після того, як справа отримує номер у системі ECRIS, її передають працівникам, відповідальним за випадковий розподіл, із доданими доказами надсилання. Текст на цьому зупинявся. Рішення № 1.223/2026 зберігає обидва речення недоторканими і додає третє, яке каже, що ці працівники роблять далі: розподіляють «на умовах цього регламенту, із застосуванням процедури». Практично стаття 94 вже не описує лише передання паперів, а вказує правило, за яким вирішується, чи спричиняє це передання негайний розподіл.
Стаття 107 частина (1) мала одне речення: справи з позовними заявами передають особі, призначеній для випадкового розподілу, «для розподілу між колегіями». Речення на цьому закінчувалося. Тепер воно продовжується тією самою умовою. Це єдина зміна з пункту 2 рішення, і вона перетворює суто логістичну норму на таку, що може спричинити відтермінування.
Стаття 115 частина (2) мала три речення, і рішення втручається лише в перше. Друге речення, те, яке каже, що правила реєстрації в суді першої інстанції відповідно застосовуються до способів оскарження, лишається ідентичним. Третє речення теж лишається незмінним за змістом: в апеляції чи касації формують окрему справу з тим самим номером, з позначкою «A» для апеляції і «R» для касації, до якої долучають справу по суті. Тут варто дати уточнення, бо вислів вводить в оману. «Справа по суті» означає не серцевину процесу і не аргументи по суті, а фізичну й електронну теку справи, розглянутої в суді першої інстанції, ту, у якій лежать заява, докази і оскаржуване рішення. Її долучають до новоутвореної справи в суді вищої інстанції, щоб судді в апеляції мали перед собою все, що існувало доти. Єдина видима відмінність від 2022 року типографська: румунські лапки „A” і „R” із первісного регламенту з’являються тепер як кутові лапки «A» і «R».
Є ще одна зміна, яка видно не в тексті регламенту, а в його архітектурі. Досі критерії, за якими справа потрапляє до колегії, були цілком у регламенті, тобто в акті, опублікованому в Офіційному віснику Румунії і доступному будь-кому. Після 15 вересня 2026 року регламент каже, що розподіл здійснюють із застосуванням окремої процедури, а зміст тієї процедури лежить в іншому акті, який не був опублікований в Офіційному віснику Румунії і якого немає й у публічному реєстрі рішень Ради. Регламент залишається публічним. Правило, яке вирішує, коли справа входить у розподіл, ні.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Робить видимою і вимірною затримку, яка існує однаково. Справа, яка сьогодні отримує засідання через вісім місяців, бо суддя має забагато справ, спричиняє те саме очікування, але без сліду в системі. Список очікування перетворює його на цифру.
- Рівномірніше розподіляє навантаження між колегіями. Чистий випадковий розподіл може статистично надіслати серію важких справ до того самого судді. Денний ліміт на суд і на категорію справ обмежує накопичення.
- Зміна мінімальна й хірургічна. Вона не зачіпає принципу випадкового розподілу, не змінює компетенції судів, не запроваджує змістових критеріїв. Три втручання додають рівно ту саму фразу, а це зменшує ризик розбіжного тлумачення між судами.
- Дає Раді цифровий аргумент у розмові про посади і бюджет. Якщо список очікування районного суду росте місяць за місяцем, цифру стає важко заперечити міністерству, яке відмовляє в посадах.
Що залишається проблемою
- Правило, яке насправді має значення, не опубліковане. Зі зміненого регламенту не можна дізнатися ні денного ліміту суду, ні того, які справи є невідкладними, ні того, скільки може чекати справа. Текст відсилає до процедури, якої не ідентифікує ні номером, ні датою.
- Відтермінування не має граничного строку. Регламент не передбачає жодної межі в днях, після якої справа зі списку очікування обов’язково входить у розподіл, незалежно від спроможності.
- Сторона не має жодного шляху оскарження. Регламент не передбачає, хто повідомляє учасникові процесу, що його справа залишилася в очікуванні, яку позицію вона займає і в кого можна просити перегляду.
- Vacatio legis у сім днів коротка для зміни потоку на рівні всіх судів країни, тим паче для тексту, написаного більш ніж за три місяці до опублікування.
- Категорія «невідкладні справи» стає вирішальною, а її визначення в регламенті немає. Практично для учасника процесу має значення саме те, чи потрапляє його справа до того переліку, а переліку в опублікованому акті немає.
Корисні поради
- Якщо у вас готова до подання позовна заява і ніщо не змушує вас чекати, подайте її до 15 вересня 2026 року. Справи, зареєстровані до того дня, входять у розподіл за старим правилом.
- Перевірте, чи не належить ваша ситуація до процедури з коротким законним строком, як-от забезпечувальна ухвала голови суду, обмежувальний припис або скарга на примусове виконання. Вони природні кандидати до переліку невідкладних справ, і заяву треба прямо сформулювати як таку, із зазначенням підстави.
- Після подання стежте за справою на portal.just.ro. Дата, на яку з’являється розподілена колегія, від тепер і є тією інформацією, що має значення. Якщо номер справи існує, а колегія не з’являється днями, справа найімовірніше в очікуванні.
- Зберігайте доказ дати реєстрації, розписку з канцелярії або електронне підтвердження. Порядок у списку очікування це порядок надходження, тож достовірна дата стає важливою практично, а не лише формально.
- Якщо строк позовної давності або преклюзивний строк близький, скажіть про це в заяві. Подання перериває позовну давність незалежно від моменту розподілу, але пряма згадка допомагає кваліфікувати невідкладність.
- В апеляції чи касації не припускайте, що справа піднімається автоматично й одразу. Змінена стаття 115 частина (2) застосовується і там, а справу по суті долучають після формування нової справи в суді вищої інстанції.
- Якщо ви адвокат або юрисконсульт із великим портфелем, порівнюйте від 15 вересня 2026 року проміжок між реєстрацією і розподілом у різних судах. Це єдиний шлях, яким можна ззовні задокументувати, як ліміт працює на практиці.
Часті запитання
Чи скасовують випадковий розподіл справ?
Відколи це застосовується?
Що означає «спроможність опрацювання справ»?
Що станеться з моєю справою, якщо суд вичерпав ліміт того дня, коли я подаю заяву?
Чи щось втрачається, якщо справа залишається в очікуванні?
Чи зачіпає це невідкладні справи?
Чи застосовується зміна і до процесів, розпочатих до 15 вересня 2026 року?
Що означає «справа по суті» зі статті 115?
Де можна прочитати процедуру, до якої відсилає рішення?
Хто підписав рішення і на якій підставі?
Помилки та невідповідності в опублікованому тексті
- Стаття I пункти 1, 2 і 3, посилання на неідентифіковану і неопубліковану процедуру. Усі три змінені частини ставлять розподіл в залежність від «процедури щодо управління діяльністю судів з огляду на спроможність опрацювання справ, затвердженої рішенням Секції суддів Вищої ради магістратури». Рішення не вказує номера і дати того рішення, а відповідний акт, Рішення Секції суддів № 1.642 від 9 липня 2026 року, не з’являється опублікованим в Офіційному віснику Румунії. Наслідок не формальний: з опублікованого регламенту учасник процесу не може встановити ні ліміту суду, ні того, які справи є невідкладними, ні того, скільки може тривати очікування, а отже, не може дійти до жодного висновку щодо моменту, коли його справа отримає колегію. Стаття 152 частина (1) пункт b) Закону № 304/2022 вимагає, щоб саме «спосіб і критерії розподілу справ між колегіями» встановлював Регламент внутрішнього розпорядку, а частина (2) тієї самої статті вимагає, щоб регламент був опублікований в Офіційному віснику Румунії. Зміна виносить критерії за межі акта, який закон хоче бачити публічним.
Аналіз редакції
Рішення має чотири статті і три зміни, усі однакові за формулюванням. Це технічно чистий акт: він нічому в регламенті не суперечить, не залишає категорій без правила, не запроваджує строків, які виключають один одного. Його проблема не в тому, що написано, а в тому, що не написано і куди перенесено решту.
Календар каже більше за текст. Від ухвалення, 19 травня 2026 року, до опублікування, 8 вересня 2026 року, минуло 112 днів. Від опублікування до набрання чинності минає 7 днів. Співвідношення 16 до 1. Рада взяла собі шістнадцять місяців підготовки, виміряних одиницями по сім днів, на кожен тиждень, який дає судам і адвокатам на пристосування. А текст, що доходить до них тепер, написали в травні, ще до того, як існувала процедура, яку він робить обов’язковою.
Бо тут і лежить друге спостереження. Рішення № 1.223/2026 ухвалили 19 травня 2026 року, і воно відсилає до процедури, «затвердженої рішенням Секції суддів». Ту процедуру затвердили лише 9 липня 2026 року, тобто на 51 день пізніше. На день, коли члени Секції голосували за зміну регламенту, акта, до якого вони відсилали, не існувало. Ситуація виправилася до 15 вересня 2026 року, коли обидва набирають чинності того самого дня, але порядок, у якому працювали, пояснює, чому регламент описує процедуру, не називаючи її: на момент редагування не було номера, який можна було б поставити.
Третє спостереження стосується преамбули. Рішення 2022 року, яким затвердили регламент, посилалося на статтю 23 частину (1) і статтю 41 частину (1) пункт e) Закону № 305/2022, а пункт e) це той текст, який каже, що Секція суддів «ухвалює, на умовах закону, Регламент внутрішнього розпорядку судів». Рішення 2026 року посилається лише на статтю 23 частину (1), яка каже зовсім інше: що Рада працює як орган із постійною діяльністю і що рішення ухвалюють на пленумі або в секціях. Компетенція існує і залишається покритою статтею 152 частиною (2) Закону № 304/2022, наведеною в преамбулі, тож розв’язок не змінюється. Варто, однак, зауважити, що та сама стаття 152 частина (2) передбачає, що регламент «розробляють Вища рада магістратури і Міністерство юстиції», а преамбула рішення не згадує жодної участі міністерства у зміні.
Що потрібно змінити
- Опублікувати процедуру в Офіційному віснику Румунії, разом із додатками і формулами розрахунку. Без неї правило, яке вирішує, коли справа входить у розподіл, лишається внутрішнім документом, а прозорість, наведена як мотив реформи, зупиняється рівно перед тією частиною, що стосується учасника процесу.
- Ідентифікувати процедуру номером і датою в тексті регламенту. Формула «затвердженої рішенням Секції суддів» змушує читача самого шукати, про який акт ідеться. Посилання на Рішення № 1.642/2026 закрило б питання одним рядком.
- Граничний строк очікування, вписаний у регламент. Якщо справа залишається у списку очікування понад встановлену кількість днів, вона мала б обов’язково входити в розподіл, а перевищення суд мав би публічно звітувати.
- Показ на порталі позиції справи у списку очікування. Учасник процесу бачить сьогодні на portal.just.ro номер справи і колегію. Він мав би бачити і те, чи справа в очікуванні, яку позицію займає і яка денна спроможність відповідного суду.
- Визначення категорій невідкладних справ у регламенті, а не в процедурі. Це єдине рішення в усьому механізмі, яке прямо змінює долю конкретної справи, тож саме воно найбільше потребує бути публічним і стабільним.
- Шлях перегляду для сторони, чия справа лишається в очікуванні. Або заява до голови суду, або процедура кваліфікації невідкладності, вирішена в короткий строк і з мотивуванням.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 764 від 8 вересня 2026 року 8 сторінок PDF, 83 KB акт починається на сторінці 7
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.