Коротко

  • Конституційний Суд відхилив як неприйнятне оспорення ст. 304 Цивільного процесуального кодексу, норми, яка регулює оскарження документа як підробленого в цивільному процесі. Норма залишається незмінною.
  • Підстава відхилення не пов’язана із суттю питання, а з тим, як його сформульовано: авторка перелічила вісім статей Конституції, не показавши, у чому саме норма їх порушує.
  • Рішення пояснює, що має містити заперечення щодо неконституційності, аби його розглянули по суті: оспорену норму, норму Конституції і зв’язок між ними. Без третього елемента Суд розглядати не може.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 54/2026
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 559 від 8 липня 2026 року
Ухвалено: 22 січня 2026 року

Перелік статей Конституції не є критикою неконституційності. Конституційний Суд повторив це Рішенням № 54 від 22 січня 2026 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 559 від 8 липня 2026 року, яким відхилив як неприйнятне заперечення, заявлене товариством із Галаца проти ст. 304 Цивільного процесуального кодексу. Це той самий фільтр, який Суд застосував і в інших недавніх справах, поряд із рішеннями, якими він показав, наприклад, що не може доповнювати закон замість Парламенту.

Оспорена норма описує процедуру оскарження документа як підробленого. Ст. 304 Цивільного процесуального кодексу каже, що сторона, яка заявляє про підробленість документа, використаного в процесі, має зробити це не пізніше ніж на першому засіданні після подання документа і вказати підстави, на які спирається. Якщо сторона, яка використовує документ, відсутня, суд наказує їй з’явитися особисто, подати оригінал і дати пояснення. Суддя може вимагати явки сторін навіть до першого засідання, якщо хтось у відзиві заявив, що його підпис підроблено, а у належно обґрунтованих випадках сторони можуть бути представлені повіреними зі спеціальною довіреністю.

Товариство Lorin із Галаца заявило заперечення у двох справах, одній в Апеляційному суді Галаца і одній у Трибуналі Галаца, обидві з адміністративного судочинства, причому предметом однієї з них було надання інформації, що становить суспільний інтерес, і моральна шкода. Твердження полягало в тому, що норма неконституційна тією мірою, якою вона дозволяє свавільне тлумачення і застосування і, головне, тією мірою, якою вона дозволяє судді «переслідувати і дискримінувати сторони».

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає в тому, що ст. 304 залишається чинною, незміненою і нерозтлумаченою. Відхилення як неприйнятного не означає, що норма конституційна; воно означає, що не сформульовано критики, яку Суд міг би проаналізувати. Процедура оскарження документа як підробленого й далі працює точно так, як її написано.

Другий наслідок практичний і стосується кожного, хто заявляє таке заперечення. Суд знову підтверджує, що заперечення щодо неконституційності має три елементи: оспорену норму закону, норму Конституції, яку нібито порушено, і обґрунтування суперечності між ними. Перші два можна встановити точно. Третій залежить від автора, і якщо його немає, Суд не може його заповнити, бо це означало б контроль за посадою, заборонений ст. 29 ч. (4) Закону № 47/1992. Умову обґрунтування прямо вимагає ст. 10 ч. (2) того самого закону.

Правило застосували знову у вересні 2026 року, у справі про оплату праці: військовий, який навів 35 статей Конституції і 8 статей Загальної декларації прав людини, програв, а ордонанс 2008 року так і не розглянули по суті.

Третій наслідок є розмежуванням компетенції. Суд показує, що невдоволення тим, як суддя тлумачить і застосовує норму, не є питанням конституційності. Спосіб, у який компетентний суд юридично тлумачить норму і розпоряджається її застосуванням, є винятковим повноваженням судів. Хто скаржиться на неправильне застосування закону в конкретній справі, має засоби оскарження, а не заперечення щодо неконституційності.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У тексті закону нічого. Ст. 304 Цивільного процесуального кодексу залишається в редакції, яку Суд відтворює в рішенні.

Додається, однак, ще одна ланка до низки рішень, які кажуть те саме. Суд посилається на Рішення № 1.313 від 4 жовтня 2011 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 12 від 6 січня 2012 року, де він виклав три елементи заперечення, і на Рішення № 785 від 16 червня 2011 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 646 від 9 вересня 2011 року, де встановив, що просте перелічення конституційних або конвенційних приписів не можна вважати справжньою критикою. Він додає і Рішення № 691 від 12 грудня 2023 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 456 від 17 травня 2024 року, яке вносить уточнення: якщо текст є достатньо точним, щоб Суд міг розумно вивести мінімальну критику, він зобов’язаний розглянути справу по суті. Тут Суд визнав, що цього порогу не досягнуто.

Змінюється і статистика справ. Дві справи, № 616D/2021 і № 3.224D/2021, обидві того самого автора і з тим самим предметом, об’єднано на підставі ст. 53 ч. (5) Закону № 47/1992 і вирішено одним рішенням, одностайно.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Прямо і з прикладами каже, чого бракує запереченню, відхиленому як неприйнятне. Хто прочитає рішення, дізнається, що треба написати, аби справа дійшла до розгляду по суті.
  • Чітко розмежовує компетенції: тлумачення і застосування закону в конкретній справі є справою судів, а не Конституційного Суду.
  • Підтверджує, що поріг не є кількісним. Суд повторює, що обсяг обґрунтування не є умовою існування заперечення, тож короткий, але предметний текст є достатнім.
  • Об’єднання двох однакових справ позбавило потреби у другому розгляді того самого питання.

Що залишається проблемою

  • Суть залишається нерозглянутою. Якщо у ст. 304 справді є проблема з чіткістю, рішення про це нічого не каже, а норму не перевірено.
  • Авторка заперечення чекала роками, щоб дізнатися, що звернення сформульоване неправильно, і за цей час процеси по суті йшли своїм ходом.
  • Ані голови обох палат Парламенту, ані Уряд, ані Народний адвокат не надіслали своїх позицій, хоча закон дає їм таку можливість.
  • Поріг між «розумною мінімальною критикою» і «формальним переліком» залишається оцінкою від випадку до випадку, яку непрофесіоналові важко передбачити.

Корисні поради

  1. Коли заявляєте заперечення щодо неконституційності, випишіть окремо, по пунктах, три елементи: яку норму закону ви критикуєте, яку статтю Конституції вважаєте порушеною і чому саме перша порушує другу. Третій пункт зазвичай і є тим, якого бракує.
  2. Не перелічуйте статті Конституції «про всяк випадок». Довгий перелік без пояснень не збільшує шансів, а зменшує їх: Суд показав, що просте перелічення не є критикою.
  3. Якщо ваше невдоволення полягає в тому, що суддя неправильно застосував закон у конкретній справі, використайте засіб оскарження проти рішення. Заперечення щодо неконституційності не охоплює способу застосування, а лише саму норму.
  4. Якщо хочете оскаржити документ як підроблений у цивільному процесі, пам’ятайте про строк зі ст. 304: не пізніше ніж на першому судовому засіданні після подання документа, із зазначенням підстав. Після цього моменту процедуру вже не можна розпочати.
  5. Якщо ви заявили у відзиві, що ваш підпис підроблено, суддя може вимагати явки сторін навіть до першого засідання. Підготуйте завчасно оригінал і пояснення.

Часті запитання

Що означає, що заперечення відхилено як неприйнятне?
Що Суд не аналізував, конституційна норма чи ні. Він встановив, що звернення не відповідало умові обґрунтування, якої вимагає ст. 10 ч. (2) Закону № 47/1992, тож його не можна було розглянути по суті.
Чи визнано ст. 304 Цивільного процесуального кодексу конституційною?
Ні. Відхилення як неприйнятного не висловлюється щодо конституційності. Норма залишається чинною, але питання цим рішенням по суті не вирішено.
Які три елементи заперечення щодо неконституційності?
Оспорена норма закону, норма Конституції, яку нібито порушено, і обґрунтування суперечності між ними. Перші два можна визначити точно; третій залежить від автора, і саме його тут бракувало.
Наскільки детальним має бути обґрунтування?
Суд каже, що обсяг обґрунтування не є умовою існування заперечення. Якщо з тексту можна розумно вивести мінімальну критику неконституційності, Суд зобов’язаний розглянути справу по суті. Проблема виникає тоді, коли з обґрунтування не можна встановити жодної критики.
Чому Суд не може вивести критику самостійно?
Бо це означало б підмінити собою автора заперечення і провести контроль за посадою, чого не дозволяє ст. 29 ч. (4) Закону № 47/1992. Звернення до Суду здійснює суд, у якому заявлено заперечення, ухвалою, що містить позиції сторін і думку суду.
Що таке оскарження документа як підробленого?
Процедура, якою сторона цивільного процесу заявляє, що документ, використаний проти неї, є підробленим через фальсифікацію тексту або підпису. Ст. 304 Цивільного процесуального кодексу встановлює строк, у який це можна заявити, і правила проведення процедури.
Чи можу я оскаржити спосіб, у який суддя застосував до мене закон?
Так, але через передбачені законом засоби оскарження, а не в Конституційному Суді. Суд прямо зазначає, що юридичне тлумачення норм закону і їх застосування є винятковим повноваженням судів.
Чи можна заявити те саме заперечення знову?
Так, бо суть не була вирішена. Нове заперечення, обґрунтоване цього разу конкретним зв’язком між нормою закону і статтею Конституції, могло б бути розглянуте по суті.

Аналіз редакції

Рішення корисне не тим, що вирішує, а тим, що показує. Конституційний Суд рідко публікує посібник із написання заперечення, а тут, у трьох абзацах, він його має: три елементи, поріг, від якого критика стає придатною до аналізу, і причина, з якої суд не може заповнити прогалину. Для адвоката або для сторони, яка представляє себе сама, пункти 16 і 17 варті більше, ніж сам результат.

Чого не видно з першого читання, це скільки коштувало це роз’яснення. Перший суд звернувся до Суду ухвалою від 19 січня 2021 року, другий ухвалою від 18 жовтня 2021 року. Суд ухвалив рішення 22 січня 2026 року, тобто через 1 829 днів від першого звернення, більше ніж п’ять років. Від ухвалення до опублікування минуло ще 167 днів. П’ять з половиною років, щоб констатувати, що звернення не було обґрунтоване, у справі, де цю констатацію можна було зробити з першого поданого документа. Рішення, на які Суд посилається як на підставу, № 785/2011 і № 1.313/2011, існували на дату звернення, опубліковані за десять років до нього.

Друге, що видно при порівнянні, це позиція судів, які звернулися. Апеляційний суд Галаца визнав заперечення необґрунтованим і навів три попередні рішення по суті. Трибунал Галаца в іншій справі зазначив, що авторка не пояснює конкретного способу, у який норма суперечить наведеним статтям, тобто саме ту причину, з якої Суд через п’ять років відхилив заперечення як неприйнятне. Правильний діагноз був у матеріалах справи з 2021 року, сформульований судом, який передав заперечення. Система не має механізму, який би цим скористався.

Третє, це мовчання. Ані голови обох палат Парламенту, ані Уряд, ані Народний адвокат не надіслали своїх позицій. У справі про заперечення, відхилене через відсутність обґрунтування, їхня відсутність результату не змінює. Але повторювана від справи до справи, вона перетворює процедуру, задуману як змагальна, на таку, в якій Суд розглядає справу сам.

Що потрібно змінити

  • Швидкий фільтр прийнятності, до розгляду по суті. Коли єдина проблема полягає у відсутності обґрунтування, вона видна з ухвали про звернення і з письмових пояснень. Коротка процедура з фіксованим строком давала б відповідь за місяці, а не за роки, і розблоковувала б справи по суті, які чекають.
  • Використання думки суду, який звертається. Трибунал Галаца вказав на ваду точно, ще у 2021 році. Якщо ст. 29 ч. (4) Закону № 47/1992 однаково вимагає цієї думки, вона могла б запускати описаний вище фільтр тоді, коли вказує на відсутність обґрунтування, замість того щоб залишатися просто ще одним документом у справі.
  • Типовий бланк заперечення щодо неконституційності. Три обов’язкові рубрики, що відповідають трьом елементам, робили б прогалину видимою вже в момент написання. Хто не може заповнити третю рубрику, дізнається про це одразу, а не через п’ять років.
  • Публікація офіційного посібника Суду про умову обґрунтування. Критерії існують, але розкидані по рішеннях 2011, 2023 і 2026 років. Зібрання їх в один публічний текст, із прикладами прийнятих і відхилених обґрунтувань, зменшило б кількість звернень, які втрачаються через форму.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 559 від 8 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 116 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.